Рішення

від 16.07.2013 по справі 904/5030/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.13р. Справа № 904/5030/13 За позовом: фермерського господарства "Світ-7", с. Хороше Петропавлівського району Дніпропетровської області

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011", м. Павлоград Дніпропетровської області

Про: стягнення 73 768,40 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Смєлий В.І., паспорт серія АЕ №180760, виданий Петропавлівським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 01.07.1996 року, керівник; Васильченко О.М., довіреність №5 від 15.07.2013 року, представник

Від відповідача : Гречко Д.В., довіреність від 15.06.2013 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Світ-7" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011" 64 146,40 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №050313 від 05.03.2013 року, 9 622 грн. штрафу (відповідно до п.4.2 договору поставки), 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору. У порядку забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки нафтопродуктів №050313 від 05.03.2013 року, відповідно до попередньої заявки покупця відповідачем був виставлений рахунок від 04.05.2013 року №75 на оплату дизельного палива в об'ємі 16 218 літрів за ціною 9,05 грн. за 1 літ на загальну суму 146 772,90 грн.

Фермерське господарство "Світ-7" на підставі платіжного доручення №79 від 05.03.2012 року оплатив рахунок від 04.05.2013 року №75 у сумі 146 772,90 грн.

Однак, в порушення умов договору відповідач частково виконав зобов'язання за договором, а саме здійснив поставку 9 130 літрів дизельного пального за ціною 9,05 грн. на загальну суму 82 626,50 грн. згідно видаткової накладної від 14.03.2013 року №45.

15.04.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив поставити дизельне пальне або перерахувати залишок передплаченої суми на розрахунковий рахунок покупця, яка залишилась без виконання.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що поставку дизельного пального за договором поставки нафтопродуктів №050313 від 05.03.2013 року ним було призупинено у зв'язку з порушенням позивачем порядку приймання товару, а саме поставив на накладну №7 від 24.04.2013 року згідно якої поставлявся товар на виконання умов спірного договору печатку іншого підприємства. Відповідач звертає увагу на те, що позивачем порушено вимоги, встановлені статтею 5-8 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до неможливості розгляду претензії у порядку, встановлено статтею 5 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011" заперечує проти вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність такої заяви.

У судовому засіданні 16.07.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011" (постачальник) та фермерським господарством "Світ-7" (покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів №050313, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується забезпечити поставку в узгоджені строки на підставі письмових заявок покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродуктів (надалі - товар), асортимент, якість і ціна яких зазначаються у видаткових накладних.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п.6.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору товар поставляється узгодженими партіями на підставі попереднього замовлення покупця протягом 5 днів з моменту отримання передплати у розмірі 100%. Відвантаження товару за цим договором здійснюється або транспортом покупця на умовах EXW (з резервуарів нафтобази зазначеної постачальником), або транспортом постачальника на умовах СРТ (місце призначення, зазначене покупцем). Право власності на товар переходить до покупця з моменту поставки. Моментом поставки товару є дата, зазначена в акті приймання-передачі товару та/або накладній (п.п. 2.2, 2.9 договору).

Відповідно до п.3.1 договору покупець здійснює оплату поставки товару шляхом безготівкового розрахунку, на підставі виставленого постачальником рахунку. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.2 договору).

04.03.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011" виставлений фермерському господарству "Світ-7" рахунок №75 на оплату дизельного палива у кількості 16 218 літрів за ціною 9,05 грн., всього на суму 146 772,90 грн. (а.с. 22).

Фермерське господарство "Світ-7" на підставі платіжного доручення №79 від 05.03.2013 року оплатило рахунок №75 від 04.03.2013 року на оплату дизельного палива у сумі 146 772,90 грн. (а.с. 23).

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів №050313 від 05.03.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011" здійснило поставку фермерському господарству "Світ-7" дизельного палива у кількості 9 130 літів за ціною 9,05 грн. на загальну суму 82 626,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №45 від 14.03.2013 року (а.с. 24) та товарно-транспортною накладною від 14.03.2013 року (а.с. 25).

15.04.2013 року фермерське господарство "Світ-7" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011" із заявою, якою у зв'язку із неналежним виконанням постачальником умов договору поставки нафтопродуктів №050313 від 05.03.2013 року, просило у строк до 17.04.2013 року поставити товар у кількості 7 088 літрів на суму 64 146,40 грн. або перерахувати суму 64 126,60 грн. разом зі штрафом на розрахунковий рахунок фермерського господарства "Світ-7".

Вказану заяву 16.04.2013 року отримано товариством з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011", що підтверджується відміткою про її отримання за вх. №1604 (а.с. 26).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №050313 від 05.03.2013 року в частині своєчасної та повної поставки оплаченого товару.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами договору поставки узгоджено строк поставки товару - протягом 5 днів з моменту передплати в розмірі 100%. Попередня оплата проведена позивачем згідно платіжного доручення 79 від 05.03.2013 року у сумі 146 772,90 грн. по рахунку №75 від 04.03.2013 року.

З огляду на положення п.2.1 договору строк поставки товару є таким, що настав.

В зазначений строк поставка товару в повному обсязі не була здійснена (товар поставлений лише на суму 82 628,50 грн., залишок непоставленого товару складає 7 088 літрів дизельного палива за ціною 9,05 грн. на загальну суму 64 146,40 грн.).

Доказів передачі позивачу товару, передбаченого умовами договору, в повному обсязі відповідач не надав, доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань з передачі товару у встановленому порядку не спростував.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Заявою від 15.04.2013 року фермерське господарство "Світ-7" просило товариство з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011" у строк до 17.04.2013 року поставити товар у кількості 7 088 літрів на суму 64 146,40 грн. або перерахувати суму 64 126,60 грн. разом зі штрафом на розрахунковий рахунок фермерського господарства "Світ-7".

Доказів повернення позивачу оплачених ним попередньою оплатою коштів у сумі 64 126,60 грн. відповідач також не надав.

Наявність залишку суми попередньої оплати у розмірі 64 124,40 грн. підтверджується актом звіряння розрахунків від 22.04.2013 року (а.с. 27).

За наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у сумі 64 126,60 грн. заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штраф, пеня). Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 Цивільного кодексу України).

Згідно умов п. 4.1 договору у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який нараховується штраф, від вартості непоставленого товару.

За несвоєчасну поставку товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в сумі 9 621,96 грн. (64 146,40 грн. х 15% (подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період з 11.03.2013 року по 09.06.2013 року).

Штраф нарахований відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 64 146,40 грн. та штрафу у сумі 9 621,96 грн., а всього - 73 768,36 грн.

Суд відхиляє посилання відповідача на поставку фермерському господарству "Світ-7" дизельного палива у кількості 2 590 літрів за ціною 9,05 грн. на загальну суму 23 439,50 грн. згідно видаткової накладної від 24.04.2013 року, оскільки товар за вказаною накладною отримано не позивачем, а іншою особою - приватним підприємцем Смєлим Валерієм Івановичем.

Посилання відповідача на недодержання позивачем досудового порядку врегулювання спору не приймається судом до уваги в силу наступного. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року №15-РП/2002 року у справі № 1-2/2002 року право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відхиляється судом з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві (частина 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питанні практики застосування заходів до забезпечення позову").

Заявляючи про накладення арешту на майно відповідача позивачем не вказано чіткий перелік майна, що належить на праві власності відповідачу, та доказів належності цього майна відповідачу на праві власності. Не підлягає задоволенню також вимога про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача як таке, що не підтверджене належними доказами.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 720,50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Центр 2011" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Полтавська, 93/3, ідентифікаційний код 37806023) на користь фермерського господарства "Світ-7" (52710, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Хороше, вул. Партизанська, 9, ідентифікаційний код 34245467) суму 64 146,40 грн., штраф у розмірі 9 622 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 18.07.2013 року.