Рішення

від 16.07.2013 по справі 910/11394/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11394/13 16.07.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольта-А"

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Триес"

про стягнення 234 182,75 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Насвіщук С.В. (представник за довіреністю від 05.06.2013р.);

від відповідача: Ільницький В.Б. (директор);

Хотюн А.В. (представник за довіреністю №212 від 16.07.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольта-А" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Триес" (надалі - відповідач) заборгованості за Договором поставки №89 від 01.10.2012р. на суму 234 182 75 грн., в тому числі 222 759,05 грн. основного боргу, 9 523,61 грн. пені та 1 900,09 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором повністю не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені Договором не оплатив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідно до п. 5.3. Договору оплата здійснюється в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 100% від загальної суми продукції, яка поставляється по заявці, протягом 10 календарних днів з моменту отримання специфікації (рахунку-фактури). У зв'язку з тим, що відповідач не мав змоги здійснити попередню оплату товару, він, згідно змісту відзиву, погодив з позивачем, що оплата продукції здійснюватиметься після прийняття відповідачем товаророзпорядчих документів на умовах розстрочення платежу та по мірі наявності коштів на розрахунковому рахунку відповідача. Отже, оскільки відповідач не відмовляється від виконання свого зобов'язання за Договором щодо оплати вартості продукції та проводить на рахунок відповідача платежі, то позовні вимоги в даній справі є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Окрім того, як зазначено відповідачем, ним було оплачено ще частину вартості продукції в розмірі 19 113,94 грн., після звернення позивача до суду з даним позовом, тому відповідач просить суд врахувати дану обставину.

Ухвалою від 18.06.2013р. справа прийнята до розгляду, їй присвоєно №910/11394/13 та розгляд справи призначений на 09.07.2013р.

В судовому засіданні 09.07.2013р. в справі було оголошено відкладення до 16.07.2013р. у зв'язку з витребуванням від сторін додаткових доказів по справі.

Представником відповідача в судовому засіданні 16.07.2013р. було подано до суду заяву про затвердження мирової угоди та мирову угоду, яка підписана лише відповідачем.

Присутній в судовому засіданні 16.07.2013р. представник позивача повідомив суду, що з заявою про укладення мирової угоди відповідач до нього не звертався, а тому в затвердженні поданої відповідачем мирової угоди позивач просить відмовити.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 80 Господарський суд припиняє провадження у справі якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Господарський суд має право винести ухвалу про затвердження мирової угоди між сторонами, якщо вони дійшли згоди, у тому числі й стосовно розподілу судового збору і якщо така мирова угода не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. (п. 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до наданої до матеріалів справи мирової угоди від 16.07.2013, остання підписана лише відповідачем, а отже зважаючи на висловлені в судовому засіданні позивачем заперечення проти укладення такої мирової угоди, у суду відсутні правові підстави для затвердження мирової угоди, поданої відповідачем 16.07.2013р.

В судовому засіданні 16 липня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2012 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір поставки №89 (надалі - Договір), згідно пунктів 1.1. та 1.2. якого, позивач зобов'язався поставляти у власність відповідача продукцію найменування, асортимент, кількість та ціна, якого встановлюється в кожному конкретному випадку поставки в специфікації (рахунку-фактурі) позивача, а відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити вартість продукції, у відповідності з умовами даного Договору.

Порядок та строки поставки продукції по даному Договору узгоджуються сторонами та обговорюються в специфікації (рахунку-фактурі). Приймання продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з діючими інструкціями Держарбітражу СРСР від 15.06.65 №П-6 та від 25.04.66 №П-7. При вирішенні питань про порядок пред'явлення та розгляду претензій по якості та кількості, сторони керуються інструкціями П-6 та П-7. (п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору датою поставки продукції вважається дата видаткової накладної на поставлену продукцію.

Право власності на продукцію та ризик випадкової загибелі продукції переходить до відповідача в момент передачі продукції від позивача до відповідача по видатковій накладній. Позивач зобов'язаний передати відповідачу наступні документи (на російській або українській мові): - рахунок-фактуру; - видаткову накладну; - податкову накладну. (п.п. 4.5., 4.6. Договору).

Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 469 354,87 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

- №РН-0002228 від 04.12.2012р. на суму 41 066,32 грн.,

- №РН-0002282 від 12.12.2012р. на суму 2 986,33 грн.,

- №РН-0000041 від 10.01.2013р. на суму 36 655,23 грн.,

- №РН-0002315 від 24.12.2012р. на суму 13 920,00 грн.,

- №РН-0002314 від 24.12.2012р. на суму 25 464,84 грн.,

- №РН-0000086 від 14.02.2013р. на суму 2 771,12 грн.,

- №РН-0002292 від 14.02.2013р. на суму 1 606,43 грн.,

- №РН-0002316 від 24.12.2012р. на суму 956,88 грн.,

- №РН-0002344 від 29.12.2012р. на суму 50 190,00 грн.,

- №РН-0000005 від 10.01.2013р. на суму 1 609,80 грн.,

- №РН-0000024 від 16.01.2013р. на суму 21 510,00 грн.,

- №РН-0000067 від 08.02.2013р. на суму 32 265,00 грн.,

- №РН-0000073 від 12.02.2013р. на суму 110 484,73 грн.,

- №РН-0000085 від 14.02.2013р. на суму 21 510,00 грн.,

- №РН-0000115 від 25.02.2013р. на суму 513,49 грн.,

- №РН-0000133 від 12.03.2013р. на суму 78 870,00 грн.,

- №РН-0000155 від 19.03.2013р. на суму 46,33 грн.,

- №РН-0000181 від 29.03.2013р. на суму 480,00 грн.,

- №РН-0000266 від 25.04.2013р. на суму 19 113,94 грн.,

- №РН-0000354 від 17.05.2013р. на суму 3 374,93 грн.,

- №РН-0000355 від 17.05.2013р. на суму 3 950,50 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників в видаткових накладних.

Товар був прийнятий представниками відповідача, уповноважених згідно довіреностей: №52 від 30.11.2012р., №42 від 12.12.2012р., №26 від 10.01.2013р., №51 від 24.12.2012р., №52 від 24.12.2012р., №36 від 12.02.2013р., №44 від 14.12.2012р., №54 від 24.12.2012р., №56 від 28.12.2012р., №5 від 10.01.2013р., №15 від 16.01.2013р., №33 від 05.02.2013р., №35 від 08.02.2013р., №37 від 12.02.2013р., №40 від 25.02.2013р., №41 від 11.03.2013р., №42 від 19.03.2013р., №53 від 25.04.213р., №54 від 17.05.2013р., №55 від 17.05.2013р. (належним чином засвідчені копії довіреностей містяться в матеріалах справи).

На виконання умов Договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату вартості продукції на загальну суму 469 354,87 грн.:

- №СФ-0004971 від 15.10.2012р. на суму 80 707,88 грн.,

- №СФ-0005220 від 20.11.2012р. на суму 13 920,00 грн.,

- №СФ-0005296 від 29.11.2012р. на суму 25 464,84 грн.,

- №СФ-0005310 від 03.12.2012р. на суму 2 771,12 грн.,

- №СФ-0005397 від 13.12.2012р. на суму 1 606,43 грн.,

- №СФ-0005446 від 24.12.2012р. на суму 956,88 грн.,

- №СФ-0005453 від 25.12.2012р. на суму 50 190,00 грн.,

- №СФ-0000013 від 10.01.2013р. на суму 1 609,80 грн.,

- №СФ-0000043 від 16.01.2013р. на суму 21 510,00 грн.,

- №СФ-0000126 від 05.02.2013р. на суму 32 265,00 грн.,

- №СФ-0000141 від 08.02.2013р. на суму 110 484,73 грн.,

- №СФ-0000158 від 12.02.2013р. на суму 21 510,00 грн.,

- №СФ-0000214 від 25.02.2013р. на суму 513,49 грн.,

- №СФ-0000283 від 11.03.2013р. на суму 78 870,00 грн.,

- №СФ-0000324 від 18.03.2013р. на суму 46,33 грн.,

- №СФ-0000399 від 28.03.2013р. на суму 480,00 грн.,

- №СФ-0000544 від 23.04.2013р. на суму 19 113,94 грн.,

- №СФ-0000582 від 29.04.2013р. на суму 3 374,93 грн.,

- №СФ-0000585 від 29.04.2013р. на суму 3 950,50 грн.

Відповідно до п. 5.1. та п. 5.2. Договору відповідач оплачує продукцію за цінами попередньо узгодженими сторонами, згідно специфікації (рахунку-фактури). Загальна сума даного Договору становить суму, яка складається з сум всіх специфікацій (рахунків-фактур) по даному Договору.

Відповідач здійснює оплату в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 100% від загальної суми продукції, яка поставляється за заявкою, протягом 10 календарних днів з моменту отримання специфікації (рахунка-фактури) та підписання даного Договору. (п. 5.3. Договору).

Розрахунки за даним Договором здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. (п. 5.4. Договору).

Відповідно до видаткової накладної (повернення) №ВП-0000003 від 17.05.2013р. на суму 3 374,93 грн. та видаткової накладної (повернення) №ВП-0000002 від 25.04.2013р. на суму 11 170,12 грн., відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 14 545,05 грн.

Як вказано позивачем, не спростовано відповідачем та доведено матеріалами справи, останній провів частковий розрахунок за отриману продукцію у розмірі 232 050,77 грн., згідно наявних в матеріалах справи виписок по рахунку позивача за період з 07.11.2012р. по 29.03.2013р.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем повної оплати вартості продукції, до моменту звернення позивача з позовною заявою до суду, проведено не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під час перебування справи в провадженні, відповідачем надано до матеріалів справи виписку по своєму рахунку, згідно якої ним було перераховано позивачу частину суми вартості отриманої продукції після звернення останнього з позовом до суду, а саме суму в розмірі 19 113,94 грн. (належним чином засвідчена копія виписки за 01.07.2013р. міститься в матеріалах справи).

Отже, з урахуванням викладеного, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повної оплати вартості продукції не виконав належним чином у встановлений Договором строк, а тому заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленої останнім продукції складає 203 645,11 грн. = 469 354,87 грн. (вартість поставленої позивачем продукції) - 232 050,77 грн. (часткова оплата, проведена відповідачем до звернення позивача до суду з даним позовом) - 19 113,94 грн. (часткова оплата, проведена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом) - 14 545,05 грн. (вартість поверненої відповідачем позивачу продукції).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За тієї обставини, що після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем було проведено часткову оплату вартості продукції на суму 19 113,94 грн., то на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, а позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 203 645,11 грн. підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що ним було погоджено з позивачем проводити оплату вартості продукції після прийняття відповідачем товаророзпорядчих документів на неї на умовах розстрочення платежу та по мірі наявності коштів на розрахунковому рахунку відповідача, не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на відсутність в матеріалах справи будь-якої переписки сторін або додаткової угоди, укладеної до Договору, щодо погодження сторонами іншого порядку та строків оплати вартості продукції передбачених п. 5.3. Договору, то у суду відсутні правові підстави для встановлення іншого способу та порядку такої оплати ніж це визначено Договором, а тому посилання відповідача на неправомірність стягнення суми основного боргу в даній справі є безпідставними.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 9 523,61 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що за прострочення проведення розрахунків відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведений в позовних матеріалах розрахунок суми пені, судом визнано його необґрунтованим, та таким, що здійснений з порушенням формули нарахування та порядку такого нарахування, оскільки позивачем при розрахунку пені не враховано, що в 2012 році було 366 днів, а 2013 рік - 365 відповідно.

З урахуванням того, що оплата, проведена відповідачем, була здійснена з порушенням строків, визначених п. 5.3. Договору, то у відповідності до ст. 611 ЦК та п. 6.3. Договору, з останнього підлягає стягненню сума пені, нарахована за формулою: пеня = вартість поставленого за накладною товару * подвійну облікову ставку НБУ за період за який нараховується пеня * кількість днів прострочки/ 366/ 100, а тому:

- за рахунком-фактурою №СФ-0004971 від 15.10.2012р. на суму 80 707,88 грн. за період з 26.10.2012р. по 06.11.2012р. сума пені складає 396,92 грн. = 80 707,88 грн. (вартість продукції) * 12 (кількість днів прострочки з 26.10.2012р. по день проведення відповідачем оплати - 06.11.2012р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/366/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0005453 від 25.12.2012р. на суму 50 190,00 грн. за період з 05.01.2013р. по 14.01.2013р. сума пені складає 206,26 грн. = 50 190,00 грн. (вартість продукції) * 10 (кількість днів прострочки з 05.01.2013р. по день проведення відповідачем оплати - 14.01.2013р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000043 від 16.01.2013р. на суму 21 510,00 грн. за період з 27.01.2013р. по 06.03.2013р. сума пені складає 344,74 грн. = 21 510,00 грн. (вартість продукції) * 39 (кількість днів прострочки з 27.01.2013р. по день проведення відповідачем оплати - 06.03.2013р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000126 від 05.02.2013р. на суму 32 265,00 грн. за період з 16.02.2013р. по 06.03.2013р. сума пені складає 251,93 грн. = 32 265,00 грн. (вартість продукції) * 19 (кількість днів прострочки з 16.02.2013р. по день проведення відповідачем оплати - 06.03.2013р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000141 від 08.02.2013р. на суму 110 484,73 грн. за період з 19.02.2012р. по 06.06.2013р. сума пені складає 4 903,70 грн. = 110 484,73 грн. (вартість продукції) * 108 (кількість днів прострочки з 26.10.2012р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000158 від 12.02.2013р. на суму 21 510,00 грн. за період з 23.02.2013р. по 06.06.2013р. сума пені складає 919,33 грн. = 21 510,00 грн. (вартість продукції) * 104 (кількість днів прострочки з 23.02.2013р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000283 від 11.03.2013р. на суму 78 870,00 грн. за період з 22.03.2013р. по 06.06.2013р. сума пені складає 2 495,74 грн. = 78 870,00 грн. (вартість продукції) * 77 (кількість днів прострочки з 22.03.2013р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000544 від 23.04.2013р. на суму 19 113,94 грн. за період з 04.05.2013р. по 30.06.2013р. сума пені складає 455,59 грн. = 19 113,94 грн. (вартість продукції) * 58 (кількість днів прострочки з 04.05.2013р. по день проведення відповідачем оплати - 30.06.2013р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000582 від 29.04.2013р. на суму 3 374,93 грн. за період з 10.05.2013р. по 06.06.2013р. сума пені складає 38,83 грн. = 3 374,93 грн. (вартість продукції) * 28 (кількість днів прострочки з 10.05.2013р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000585 від 29.04.2013р. на суму 3 950,50 грн. за період з 10.05.2012р. по 06.06.2013р. сума пені складає 45,45 грн. = 3 950,50 грн. (вартість продукції) * 28 (кількість днів прострочки з 10.05.2013р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 15,0 (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100.

Отже, загальна сума пені, згідно вищевикладених розрахунків, складає 10 058,49 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача за порушення ним зобов'язання за Договором щодо оплати вартості продукції підлягає сума пені в розмірі 9 523,61 грн., заявлена позивачем до стягнення, а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 1 900,09 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок 3% річних за період, судом визнаного його не обґрунтованим, оскільки нарахування 3% річних було здійснено без врахування того, що 2012 рік має 366 днів, а 2013 рік - 365 відповідно.

З урахуванням викладеного, за порушення відповідачем строків оплати вартості продукції за Договором, до стягнення з останнього підлягає сума 3% річних, нарахована за наступною формулою:

- за рахунком-фактурою №СФ-0004971 від 15.10.2012р. на суму 80 707,88 грн. за період з 26.10.2012р. по 06.11.2012р. сума 3% річних складає 79,38 грн. = 80 707,88 грн. (вартість продукції) * 12 (кількість днів прострочки з 26.10.2012р. по день проведення відповідачем оплати - 06.11.2012р.) * 3%/366/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0005453 від 25.12.2012р. на суму 50 190,00 грн. за період з 05.01.2013р. по 14.01.2013р. сума 3% річних складає 41,25 грн. = 50 190,00 грн. (вартість продукції) * 10 (кількість днів прострочки з 05.01.2013р. по день проведення відповідачем оплати - 14.01.2013р.) * 3%/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000043 від 16.01.2013р. на суму 21 510,00 грн. за період з 27.01.2013р. по 06.03.2013р. сума 3% річних складає 68,94 грн. = 21 510,00 грн. (вартість продукції) * 39 (кількість днів прострочки з 27.01.2013р. по день проведення відповідачем оплати - 06.03.2013р.) * 3%/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000126 від 05.02.2013р. на суму 32 265,00 грн. за період з 16.02.2013р. по 06.03.2013р. сума 3% річних складає 50,38 грн. = 32 265,00 грн. (вартість продукції) * 19 (кількість днів прострочки з 16.02.2013р. по день проведення відповідачем оплати - 06.03.2013р.) * 3%/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000141 від 08.02.2013р. на суму 110 484,73 грн. за період з 19.02.2012р. по 06.06.2013р. сума 3% річних складає 980,74 грн. = 110 484,73 грн. (вартість продукції) * 108 (кількість днів прострочки з 26.10.2012р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 3%/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000158 від 12.02.2013р. на суму 21 510,00 грн. за період з 23.02.2013р. по 06.06.2013р. сума 3% річних складає 183,86 грн. = 21 510,00 грн. (вартість продукції) * 104 (кількість днів прострочки з 23.02.2013р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 3%/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000283 від 11.03.2013р. на суму 78 870,00 грн. за період з 22.03.2013р. по 06.06.2013р. сума 3% річних складає 499,14 грн. = 78 870,00 грн. (вартість продукції) * 77 (кількість днів прострочки з 22.03.2013р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 3%/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000544 від 23.04.2013р. на суму 19 113,94 грн. за період з 04.05.2013р. по 30.06.2013р. сума 3% річних складає 91,11 грн. = 19 113,94 грн. (вартість продукції) * 58 (кількість днів прострочки з 04.05.2013р. по день проведення відповідачем оплати - 30.06.2013р.) * 3%/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000582 від 29.04.2013р. на суму 3 374,93 грн. за період з 10.05.2013р. по 06.06.2013р. сума 3% річних складає 7,76 грн. = 3 374,93 грн. (вартість продукції) * 28 (кількість днів прострочки з 10.05.2013р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 3%/365/100;

- за рахунком-фактурою №СФ-0000585 від 29.04.2013р. на суму 3 950,50 грн. за період з 10.05.2012р. по 06.06.2013р. сума 3% річних складає 9,09 грн. = 3 950,50 грн. (вартість продукції) * 28 (кількість днів прострочки з 10.05.2013р. по день визначений позивачем як останній в розрахунках - 06.06.2013р.) * 3%/365/100.

Отже, загальна сума 3% річних, згідно вищевикладених розрахунків, складає 2 011,65 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача за порушення ним зобов'язання за Договором щодо оплати вартості продукції підлягає сума 3% річних в розмірі 1 900,09 грн., заявлена позивачем до стягнення, а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/11394/13 в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 19 113,94 грн. підлягають припиненню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 203 645,11 грн., пені в розмірі 9 523,61 грн. та 3% річних в розмірі 1 900,09 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на те, що частина основної суми заборгованості в розмірі 19 113,94 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даною позовною заявою (згідно відмітки канцелярії, позов надійшов до Господарського суду міста Києва 13 червня 2013р., а сплата відповідачем була проведена 01.07.2013р.), то судовий збір позивача у сумі 4 683,66 грн., відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №910/11394/13 в частині стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Триес" (код ЄДРПОУ 30789761, адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14) суми основного боргу в розмірі 19 113,94 грн. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Триес" (код ЄДРПОУ 30789761, адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольта-А" (код ЄДРПОУ 36336791, адреса: 04080, м. Київ, вул. Юрківська, будинок 42-А, квартира 36) суму основного боргу в розмірі 203 645,11 грн. (двісті три тисячі шістсот сорок п'ять гривень 11 копійок), суму пені в розмірі 9 523,61 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять три гривні 61 копійку), суму 3% річних в розмірі 1 900,09 грн. (одна тисяча дев'ятсот гривень 09 копійок) та судовий збір в розмірі 4 683,66 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят три гривні 66 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.07.2013р.

Суддя С.М. Морозов