Рішення

від 15.07.2013 по справі 914/2301/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2013 р. Справа № 914/2301/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "БІОКОН", м. Донецьк

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма "ЕДЕЛЬВЕЙС", м. Рава-Руська

про стягнення 54 676 грн. 98 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Урбанська Т.В., представник (довіреність від 28.12.2012 р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "БІОКОН", м. Донецьк звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма "ЕДЕЛЬВЕЙС", м. Рава-Руська про стягнення 54 676 грн. 98 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 12.06.2013 р. призначив розгляд справи на 01.07.2013 р. В судовому засіданні 01.07.2013 р. оголошувалась перерва до 08.07.2013 р. В судовому засіданні 08.07.2013 р. оголошувалась перерва до 15.07.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 44 940 грн. 54 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 44 940 грн. 54 коп., а також пеню в сумі 1 953 грн. 03 коп., штраф в сумі 3 677 грн. 37 коп., 30% річних в сумі 4 106 грн. 04 коп. та судові витрати.

В судових засіданнях представник відповідача зазначив, що позивачем при проведенні розрахунку пені не враховано положення протоколу розбіжностей до договору поставки, яким було змінено строк оплати з 45 днів на 60 днів. У зв'язку з цим, розмір пені за розрахунками відповідача, повинен становити 1 689 грн. 43 коп. Також умовами договору поставки в редакції, викладеній протоколом розбіжностей, не визначено інших санкцій, окрім пені. Таким чином, штраф в сумі 3 677 грн. 37 коп. та 30% річних в сумі 4 106 грн. 04 коп. до стягнення не підлягають.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 15.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

3 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "БІОКОН" (постачальник) та Приватним торговельно-посередницьким підприємством фірма "ЕДЕЛЬВЕЙС" (покупець) було укладено договір поставки №БИО-354 та протокол розбіжностей до даного договору.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався протягом терміну дії даного договору передавати у власність покупця продукцію власного виробництва та іншу продукцію, а покупець (відповідач) зобов'язувався .

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 44 940 грн. 54 коп., що підтверджується видатковими накладними №КІЕ-13887 від 22.11.2012 р., №КІЕ-14565 від 11.12.2012 р., №КІЕ-14974 від 18.12.2012 р., №КІЕ-00789 від 23.01.2013 р., №КІЕ-04042 від 11.04.2013 р., та довіреностями на отримання ТМЦ №Л-3941 від 22.11.2012 р., №Л-4062 від 11.12.2012 р., №Л-4118 від 18.12.2012 р., №Л-67 від 23.01.2013 р., №Л-274 від 11.04.2013 р.

Згідно п. 3.5. договору в редакції, викладеній протоколом розбіжностей, оплата покупцем партії поставленого товару відбувається з відтермінуванням платежу на 60 календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 44 940 грн. 54 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 6.2. договору в редакції, викладеній протоколом розбіжностей, у випадку порушення покупцем строків оплати товару покупець, на вимогу постачальника, сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період порушення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач також просить стягнути нараховану ним пеню в сумі 1 953 грн. 03 коп., штраф в сумі 3 677 грн. 37 коп. та 30% річних в сумі 4 106 грн. 04 коп.

Як на підставу нарахування пені, штрафу та 30% відсотків річних, позивач посилається на пункт 6.2. договору, яким передбачено, що у разі порушення покупцем терміну оплати, який вказаний в п. 3.5. цього договору, останній сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення; а також тридцять відсотків річних від простроченої суми; у разі порушення терміну оплати більш ніж на тридцять банківських днів покупець сплачує позичальнику одноразовий штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання по оплаті товару та пункт 3.5. договору, яким встановлено, що оплата партії товару повинна бути здійснена покупцем протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Однак, нараховуючи таким чином пеню, позивач не врахував положення протоколу розбіжностей до договору, який є його невід'ємною частиною, і яким пункти 3.5. та 6.2. договору викладено в новій редакції. Про укладення договору поставки №БИО-354 з протоколом розбіжностей зазначено у цьому ж договорі та не заперечується представником позивача. Відповідно до нової редакції пункту 3.5. договору, викладеної протоколом розбіжностей, оплата покупцем партії поставленого товару відбувається з відтермінуванням платежу на 60 календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на отримання товару. Таким чином, у позивача виникло право на нарахування суми пені у зв'язку із простроченням відповідача з 61-го дня з дати підписання покупцем видаткової накладної на отримання товару, а не з 46-го дня з моменту поставки, як зазначено у розрахунку суми пені, долученого до позовної заяви. З врахуванням вищезазначеного, після проведеного судом перерахунку, сума пені, яка підлягає до стягнення, повинна становити 1 689 грн. 43 коп.

Безпідставним є вимога позивача про стягнення 30% річних в сумі 4 106 грн. 04 коп. та штрафу в сумі 3 677 грн. 37 коп., оскільки п. 6.2. договору в редакції, викладеній протоколом розбіжностей, застосування вищевказаних санкцій взагалі не передбачено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 44 940 грн. 54 коп. основного боргу, 1 689 грн. 43 коп. пені. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма "ЕДЕЛЬВЕЙС", м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5, Жовківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "БІОКОН", м. Донецьк, пр. Партизанський, 43 (ідентифікаційний код 13490613) 44 940 грн. 54 коп. основного боргу, 1 689 грн. 43 коп. пені, 1 467 грн. 24 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.