Постанова

від 27.02.2013 по справі 1170/2а-2122/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-2122/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Лідер" до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Лідер" (надалі - ТОВ "Олександрія-Лідер") звернулося до суду з позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Гайворонська МДПІ) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень №0000162300 від 11.06.12, №0000172300 від 11.06.12.

Позов мотивовано тим, що Гайворонською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Олександрія-Лідер" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11 по 31.12.11. За результатами перевірки складено акт №4/2300/24712076 від 12.03.12, яким встановлено порушення податкового законодавства, у зв'язку з чим відповідачем 23.03.12 винесені податкові повідомлення - рішення. Не погодившись з ними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС у Кіровоградській області, яка, розглянувши скаргу позивача, задовольнила її частково. У зв'язку з цим відповідачем було винесені спірні податкові повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 90 083 грн. та про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 67 220 грн. Підставою для винесення цих податкових повідомлень - рішень стали висновки податкового органу про безпідставне включення ТОВ "Олександрія-Лідер" до податкового кредиту сум ПДВ та збільшення валових витрат і зменшення податку на прибуток з угод, укладених з ТОВ "АВС Ресурси", які визначені як нікчемні. Посилаючись на те, що такі висновки податкового органу визнані протиправними постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.11 у справі №1170/2а-3223/11, яка набрала законної сили, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи. Додатково вказали на безпідставність висновків податкового органу про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Метаком - Миколаїв", ТОВ "Торгова фірма "Альтус", які також покладені в основу податкового повідомлення - рішення №0000172300 від 11.06.12.

Представники відповідача у письмових запереченнях та у судових засіданнях позовні вимоги не визнали, стверджуючи про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки №4/2300/24712076 від 12.03.12 та з урахуванням результатів розгляду первинної скарги позивача. Доводячи порушення податкового законодавства, допущені позивачем при формуванні даних податкового обліку, у яких відображені його взаємовідносини з ТОВ "АВС Ресурси", ТОВ "Метаком - Миколаїв", ТОВ "Торгова фірма "Альтус", просили суд у позові відмовити. Воднораз, у судовому засіданні визнали неправомірним повторне коригування позивачу даних його податкового обліку за господарською операцією з ТОВ "Метаком-Миколаїв", оскільки сформований за нею позивачем податковий кредит у сумі 1026, 67 грн. вже був зменшений відповідачем за наслідками раніше проведеної перевірки.

У судове засідання 27.02.13 представники сторін не прибули. Представник позивача заявила клопотання про подальший розгляд справи за її відсутності. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Лідер" з 27.02.98 зареєстроване як юридична особа (а.с. 143, 144, т.1), перебуває на податковому обліку в Гайворонській МДПІ.

Посадовими особами Гайворонської МДПІ та ДПА у Кіровоградській області у період з 13.02.12 по 02.03.12 проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11 по 31.12.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11 по 31.12.11, за наслідками якої складено акт перевірки №4/2300/24712076 від 12.03.12 (а.с. 10-72, т.1).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:

- п.198.6 ст.198, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 279 652 грн., а саме за лютий 2011 року - на 37 353 грн., за березень 2011 року - на 18 653 грн., за квітень 2011 року - на 5 251 грн., за травень 2011 року - на 42346 грн., за липень 2011 року - на 7 006 грн., за серпень 2011 року - на 66338 грн., за вересень 2011 року - на 72 246 грн., за жовтень 2011 року - на 17759 грн., за листопад 2011 року - на 9975 грн., за грудень 2011 року - на 2725 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 141 860 грн.;

- п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 389 266 грн., а саме за І квартал 2011 року в сумі 128 125 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 11 492 грн., ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 261 141 грн. та за ІІ-ІІІ квартал 2011 року в сумі 210 916 грн.

На підставі вказаного акту Гайворонською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0000062300 від 23.03.12, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, за порушення п.198.6, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 323 665 грн., з яких 279 652 грн. - за основним платежем та 44 013 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 90-91, т.1);

- форми "В4" №00005230 від 23.03.12, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, ст.77, пп.4 п.1 ст.20 Податкового кодексу України, за порушення п.198.6, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 141 860 грн. (а.с. 92-93, т.1);

- форми "Р" №0000072300 від 23.03.12, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, за порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 389 267 грн., з яких 389 266 грн. - за основним платежем, 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 88-89, т.1).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПС у Кіровоградській області. (а.с. 94-106, т.1).

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень рішенням Державної податкової служби у Кіровоградській області від 07.06.12 №1779/10/10-208 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення №0000062300 від 23.03.12 скасовано повністю, податкове повідомлення-рішення №0000052300 від 23.03.12 скасовано в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 74 640 грн., податкове повідомлення-рішення №0000072300 від 23.03.12 скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 299 184 грн., в іншій частині скаргу ТОВ "Олександрія-Лідер" залишено без задоволення. (а.с. 108-111, т.1).

У зв'язку з чим відповідачем винесені нові податкові повідомлення-рішення:

- форми "В4" №0000172300 від 11.06.12, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та п. 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 67 220 грн. (а.с. 113, т.1);

- форми "Р" №0000162300 від 11.06.12, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, за порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 90 083 грн., з яких 90 082 грн.- за основним платежем, 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 114-115, т.1).

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив з того, що предметом спору є висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку, у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "АВС Ресурси", ТОВ "Метаком - Миколаїв", ТОВ "Торгова фірма "Альтус".

Так, виходячи зі змісту акту перевірки Гайворонської МДПІ №4/2300/24712076 від 12.03.12, рішення ДПС у Кіровоградській області №1779/10/10-208 від 07.06.12 про результати розгляду первинної скарги, а також з пояснень представників відповідача, наданих у ході розгляду справи, податкове повідомлення - рішення №0000172300 від 11.06.12 винесено у зв'язку з неправомірним завищенням розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 67 220 грн., до якого призвело безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 62500 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" за лютий, березень, квітень 2011 року, у розмірі 1 026, 67 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Метаком - Миколаїв" за травень 2011 року, у розмірі 3 693, 33 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова фірма "Альтус" за червень 2011 року.

На розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток, донарахованого податковим повідомленням - рішенням №0000162300 від 11.06.12 у сумі 90082 грн., вплинули висновки акту перевірки про безпідставне формування позивачем валових витрат та витрат операційної діяльності по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" у І кварталі 2011 року на суму 287 500 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 287500 грн. та заниження податку на прибуток на 71 875 грн.), а також за ІІ квартал 2011 року на суму 79166, 67 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 79166, 67 грн. та заниження податку на прибуток на 18 208 грн.).

Судом установлено, що виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для невизнання відповідачем даних податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси", кваліфіковані податковим органом за пп.5.3.9 п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2 ст.138, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, і полягали в тому, що позивач сформував валові витрати, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з ПДВ по господарським операціям з ТОВ "АВС Ресурси", які документально не підтверджені.

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.1 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.04.11) передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ регламентований статтею 198 розділу V ПК України, який набрав чинності з 01.01.11.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У ході судового розгляду справи представники позивача посилалися на те, що дані податкового обліку ТОВ "Олександрія Лідер", у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "АВС Ресурси" і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами - договором поставки, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Натомість, представники відповідача, посилаючись на висновки акту перевірки, наполягали на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та ТОВ "АВС Ресурси" та недостовірності первинних документів, наданих позивачем на підтвердження цих відносин.

Досліджуючи у ході судового розгляду справи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що виявлені податковим органом під час перевірки позивача порушення стосуються господарських зобов'язань, що випливають із укладеного ним з ТОВ "АВС Ресурси" договору поставки №05/01/11 від 05.01.11, за умовами якого ТОВ "АВС Ресурси" (постачальник) зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця - ТОВ "Олександрія Лідер") для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (а.с. 170 - 171, т.1) Згідно з пунктом 2.1, 2.2, 2.3 вказаного договору предметом поставки є такий товар як ТМЦ. Товар поставляється покупцю партіями. Якість товару, що поставляється, повинна відповідати паспорту якості та сертифікатам відповідності.

Пунктами 3.2, 4.1, 4.2 цього договору передбачено, що постачання здійснюється власним транспортом продавця. Вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в рахунку-фактурі. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку.

Судом установлено, що ТОВ "АВС Ресурси" виписані позивачу такі первинні документи про поставку товарів на загальну суму 440 000 грн.:

- видаткова накладна №РН-0000319 від 10.01.11, податкова накладна №319 від 10.01.11 про поставку шлаку електропічного гранульованого вагою 1300 т вартістю 65 000 (а.с. 172, 173, т.1);

- видаткова накладна №РН-0000456 від 01.02.11, податкова накладна №456 від 01.02.11 про поставку шлаку електропічного гранульованого вагою 3000 т вартістю 150 000 (а.с. 174, 175, т.1);

- видаткова накладна №РН-0000810 від 01.03.11, податкова накладна №810 від 01.03.11 про поставку шлаку електропічного гранульованого вагою 2600 т вартістю 130 000 (а.с. 176, 177, т.1);

- видаткова накладна №РН-0001211 від 01.04.11, податкова накладна №1211 від 01.04.11 про поставку шлаку електропічного гранульованого вагою 1900 т вартістю 95 000 (а.с. 178, 179, т.1).

Позивачем на банківський рахунок ТОВ "АВС Ресурси" 22.02.11, 12.05.11, 19.09.11 перераховано 77 600 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наданих представником позивача. (а.с. 132 - 133, т.3). Заборгованість позивача становить 362 400 грн. і на даний час не погашена. (а.с. 52, т.1)

Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "АВС Ресурси" №319 від 10.01.11, №456 від 01.02.11, №810 від 01.03.11, №1211 від 01.04.11 у розмірі 73 333, 33 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту податкових декларації з ПДВ, а саме за січень 2011 року - 10 833, 33 грн., за лютий 2011 року - 25 000 грн., за березень 2011 року - 21 666, 67 грн., за квітень 2011 року - 15 833, 33 грн. (а.с.37 -55, т.3).

Окрім того, до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства І кварталу 2011 року віднесено 287 500 грн. вартості товарів, до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, декларації з податку на прибуток підприємства ІІ кварталу 2011 року віднесено 79 166, 67 грн. (а.с. 65-75, т.3).

Аналізуючи зміст договору №05/01/11 від 05.01.11, укладеного позивачем з ТОВ "АВС Ресурси", та характер відносин сторін, передбачених цим договором, суд дійшов до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договорами поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Згідно зі статтею 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Між тим, у договорі поставки №05/01/11 від 05.01.11 відсутня така істотна умова договору, як асортимент (номенклатура) товарів, що поставляються. Доказів складання специфікацій, як невід'ємних частин до вказаного договору, які б визначали партії товару, що поставляється покупцеві, з зазначенням його найменування, співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами тощо, позивачем суду не надано.

Відповідно до статті 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

У судовому засіданні представники позивача пояснювали, що перевезення шлаку здійснювалося продавцем, як це передбачено умовами п.3.2 договору поставки №05/01/11 від 05.01.11. На підтвердження факту транспортування придбаних товарів надали суду копії товарно-транспортних накладних, пояснивши, що позивач отримав їх примірники від ТОВ "АВС Ресурси". (а.с. 180- 225, т.1, а.с. 1- 269, т.2).

З метою з'ясування обставин фактичного виконання договору поставки суд допитав у судовому засіданні 29.11.12 в якості свідка ОСОБА_1, підпис якого як директора ТОВ "АВС Ресурси" міститься у вказаному договорі. Свідок ОСОБА_1 дав суду показання, що у липні 2010 року він став засновником та директором ТОВ "АВС Ресурси", де працював до червня 2011 року. З того часу ніякого відношення до діяльності ТОВ "АВС Ресурси" не має, передавши засновницькі права та документацію на товариство іншій особі - ОСОБА_2 Пояснив, що підприємство було платником ПДВ, однак у квітні 2011 року реєстрацію його платником ПДВ анульовано за ініціативою податкового органу, після чого товариство припинило займатися господарською діяльністю. З приводу ТОВ "Олександрія-Лідер" ОСОБА_1 повідомив суду, що зі вказаним суб'єктом господарювання ТОВ "АВС Ресурси" у 2011 році мало фінансово-господарські відносини, які виконані у повному обсязі, воднораз, не зміг пояснити суду, який характер цих відносин та яким правочином (правочинами) вони опосередковані.

Після пред'явлення свідку ОСОБА_1 для огляду копій договору поставки №05/01/11 від 05.01.11, податкових накладних №319 від 10.01.11, №456 від 01.02.11, №810 від 01.03.11, №1211 від 01.04.11, видаткових накладних №РН-0000319 від 10.01.11, №РН-0000456 від 01.02.11, №РН-0000810 від 01.03.11, №РН-0001211 від 01.04.11, товарно-транспортних накладних, наявних у матеріалах справи, він стверджував, що підписував такі документи, однак, коли, де, з ким та за яких обставин повідомити суду не зміг.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_1 про підтвердження взаємовідносин з позивачем, оскільки він не зміг пояснити суду жодної обставини укладання договору поставки №05/01/11 від 05.01.11, зокрема, хто займався підготовкою договору, на яких умовах він укладений (предмет, кількість, якість та асортимент товару, його ціна, порядок оплати товару, умови поставки товару транспортом), яким чином відбувалося погодження умов договору, ціни товару, хто виступав ініціатором укладання договору та підписання інших документів, у який спосіб проводився документообіг між ТОВ "АВС Ресурси" та ТОВ "Олександрія-Лідер". Також свідок ОСОБА_1 не зміг повідомити суду обставини фактичного виконання цієї угоди, а саме періоди її виконання, які фактичні дії були здійснені по виконанню договору та в чому вони полягали, які особи були задіяні під час його виконання із кожної зі сторін угоди, обставини доставки (перевезення) товару до покупця, вид транспорту, за допомогою якого здійснювалась доставка товару, найменування перевізника, найменування водіїв, пункти (адреси) завантаження та розвантаження товару, хто був задіяний у навантажувальних та розвантажувальних роботах; обставини щодо походження товару (найменування, адреса виробника, або особи, у якої попередньо такий товар був придбаний ТОВ "АВС Ресурси").

Дослідженням наданих позивачем копій товарно-транспортних накладних установлено, що автопідприємством та вантажовідправником у них значиться ТОВ "АВС Ресурси", замовником (платником) та вантажоодержувачем - ТОВ "Олександрія-Лідер", пунктом навантаження є м. Кіровоград, пунктом розвантаження - смт. Побузьке Кіровоградської області. Згідно з поясненнями представника позивача, поставлений ТОВ "АВС Ресурси" шлак розвантажувався на складі, розташованому по вул. Вокзальній, 4 у смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила), які визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.5, 3.6, 3.7 Правил договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники).

У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо.

Відповідно до Договору Перевізник і Замовник у межах квартального плану за 10 днів до початку кожного місяця визначають місячні плани із декадними плановими завданнями на перевезення вантажів.

На перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку відповідно до встановленої форми. У разі масових перевезень вантажів, особливо будівельних на місця будівництв, а також сільськогосподарських вантажів для їх переробки або у місця довгострокового зберігання, Замовник повинен до заявки додати також погоджений з Перевізником графік виконання перевезень із зазначенням добового або середньодобового обсягу перевезень, а також початку і кінця роботи змін.

При цьому, згідно з пунктом 28.4 Правил строки доставки вантажів при міжміських перевезеннях обумовлюються спільно Перевізником і Замовником, виходячи із дорожніх умов між пунктами приймання вантажу для перевезення і видачі його в пункті призначення. Ці строки письмово фіксуються в заявці або разовому договорі.

У ході розгляду справи позивачем не надано суду доказів укладання між ним (як замовником, платником) та ТОВ "АВС Ресурси" (як перевізником) відповідного договору перевезення та подання заявок на міжміське перевезення вантажів з зазначенням відомостей, які характеризують найменування та кількість вантажу, спосіб та адреси вантаження й розвантаження, відстані перевезення тощо.

Згідно з пунктами 8.6, 8.7, 8.25, 8.26 Правил вантаження, закріплення, укриття, ув'язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконуються Замовником. Перевізник може за погодженням із Замовником взяти на себе вантаження і розвантаження вантажів. Час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Пунктами 10.1, 10.8 Правил передбачено, що Перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками або за разовий договір. У товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж.

Згідно з пунктом 11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Розділом 1 Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.4, 11.5, 11.6, 11.7, 11.9 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Згідно з пунктами 13.1, 13.2 Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).

Як вбачається зі змісту копій ТТН, наданих позивачем, більшість граф у них не заповнені. Так, у жодній з них немає підписів водіїв, не вказано адреса навантаження та розвантаження, час прибуття (вибуття) автомобілів для завантаження і розвантаження, відомості про вантажно-розвантажувальні операції. (а.с. 180- 225, т.1, а.с. 1- 269, т.2).

Виходячи зі змісту цих ТТН, перевезення шлаку здійснювалися автопідприємством - перевізником ТОВ "АВС Ресурси", одночасно п'ятьма вантажними автомобілями з такими державними номерними знаками: НОМЕР_3, НОМЕР_2, НОМЕР_7 НОМЕР_1, НОМЕР_6 (з причепом НОМЕР_4). При цьому, кожен з цих вантажних автомобілів здійснював перевезення шлаку з міста Кіровограда у смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області, відстань між якими становить 156 км, у такі дні: 10,11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20, 21 січня 2011 року, 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24 (автомобіль МАN. д.н.з. НОМЕР_1 - двічі), 25, 26, 27, 28 лютого 2011 року, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23 (автомобіль НОМЕР_2 - двічі), 24, 25, 28 березня 2011 року, 1, 4, 5, 6, 7, 8 11, 12,13, 14, 15 18, 19, 20 квітня 2011 року.

Між тим, за інформацією УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, за ТОВ "АВС Ресурси" автомототранспорту не зареєстровано. (а.с. 7-8, т.3)

Крім того, за даними АІПС УДАІ та НБД "Автомобіль", наданими на запит суду УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, державний номерний знак НОМЕР_3 вперше видано 21.10.11 ТОВ "АТП-2004" на причіп НОМЕР_5; державний номерний знак НОМЕР_1 вперше видано 05.08.11 громадянину ОСОБА_3 на вантажний автомобіль МАN; державний номерний знак НОМЕР_4 вперше видано 14.07.11 громадянці ОСОБА_4 на вантажний автомобіль МАN. (а.с. 95, т.3). Тобто, станом на січень - квітень 2011 року (періоди виписування ТТН) згадані номерні знаки не були закріплені за жодним транспортним засобом, а тому не могли фігурувати в облікових транспортних документах.

До того ж, номерні знаки НОМЕР_3 та НОМЕР_6 закріплені за причепами, які не обладнані двигунами та призначені для руху лише у складі з механічними транспортними засобами, що виключає здійснення ними перевезень. (а.с. 95, т.3).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_1, підписи якого як директора ТОВ "АВС Ресурси" містяться у кожній з ТТН, не зміг пояснити суду обставини складання та підписання цих товарно-транспортних накладних. При цьому вказав, що йому невідомі номери транспортних засобів та прізвища водіїв, зазначених у цих ТТН.

Враховуючи недоліки складання цих товарно-транспортних накладних, суперечливість пояснень представників позивача та показань свідка ОСОБА_1 щодо обставин фактичної поставки товарів, зважаючи на те, що вказані товарно-транспортні накладні не надавалася податковому органу до перевірки, не долучалися до зауважень на акт перевірки та скарги позивача на первісні податкові повідомлення - рішення, тому суд вважає ці документи штучно створеними і не приймає їх в якості належних доказів на підтвердження фактичного переміщення товарів.

Статтею 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Позивачем не надано доказів одержання від постачальника ТОВ "АВС Ресурси" товаросупровідних документів на підтвердження якості відвантажених товарів, як-то паспортів якості та сертифікатів відповідності, як це передбачено пунктами 2.3, 3.1 договору поставки №05/01/11 від 05.01.11.

Також ним не надано доказів приймання товарів від постачальника за кількість та якістю у відповідності з вимогами Інструкцій про порядок прийомки продукції виробничого призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6 та від 25.04.66 №П-7.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за №293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Між тим, позивачем не надано доказів видачі довіреностей своїм уповноваженим особам на отримання від ТОВ "АВС Ресурси" товарів та цінностей за договором №05/01/11 від 05.01.11.

Також позивачем, з огляду на значні обсяги поставок, які відображені у первинних документах, не надано доказів на підтвердження зважування поставленого товару, розвантаження та зберігання його на спеціально обладнаних розвантажувальних майданчиках, складах, а також не доведено оприбуткування цих товарів на складі.

Як установлено судом, позивач використовує електропічний шлак феронікелевого виробництва у виробництві порошку абразивного та щебеню.

У ході розгляду справи позивачем не наведено розумну економічну причину (ділову мету), яка спонукала його придбати електропічний шлак феронікелевого виробництва у ТОВ "АВС Ресурси" та замовити його перевезення з міста Кіровограда до смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області, з огляду на те, що позивач мав налагоджені господарські відносини щодо придбання такого товару у ТОВ "Побузький феронікелевий комбінат", розташованого у смт. Побузьке, яке, як установлено судом, є єдиним виробником цього товару в Україні, отримуючи його в якості побічного продукту переробки окислених нікелевих руд у феронікель. (а.с. 1-82, т.4)

Воднораз, у ході розгляду справи судом установлено, що ТОВ "АВС Ресурси" не мало технічних та технологічних можливостей для поставки товарів, оскільки у нього був відсутній персонал, основні фонди, матеріально-технічні ресурси, транспортні засоби, економічно необхідні для виконання таких господарських операцій в обсягах та партіях, вказаних у виписаних ним первинних документах.

Так, відповідно до статуту ТОВ "АВС Ресурси", зареєстрованого 22.07.11, статутний фонд товариства склав 900 грн. і в подальшому не збільшувався. (а.с. 87, т.3).

Як свідчать податкові декларації з податку на прибуток підприємства, подані ТОВ "АВС Ресурси" за І, ІІ квартали 2011 року, у підприємства відсутні активи, запаси та основні фонди, які б потребували здійснення адміністративних витрат на їх утримання. (а.с. 119-126, т.3). За даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого із них податку за І, ІІ квартали 2011 року ТОВ "АВС Ресурси", у вказані періоди у товаристві працювало у штаті 10 осіб, 9 з яких (окрім директора ОСОБА_1.) були прийняті на роботу у березні 2011 року (1 та 21 березня) та звільнені 27 квітня 2011 року. Прізвища цих осіб не співпадають з прізвищами водіїв, вказаними у товарно-транспортних накладних ТОВ "АВС Ресурси", які нібито залучалися ним до здійснення перевезень вантажів для позивача. (а.с.127, 171, т.3).

Також ТОВ "АВС Ресурси" не звітувало до органів статистики та не подавало звіти за формою №1-ПВ "Звіт з праці", формою №11-ОЗ "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)", №1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства", №1-опт "Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі", №51-авто "Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом", №2-тр "Звіт про роботу автотранспорту", які повинно було подавати у разі ведення підприємницької діяльності, зокрема у сфері торгівлі, наявності основних засобів та працівників. (а.с. 10, т.3).

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 17.07.12 ТОВ "АВС Ресурси" визнано банкрутом. (а.с. 87, т.3).

Отже, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт реальності вчинення господарських операцій з поставки ТОВ "АВС Ресурси" товарів позивачеві за договором №05/01/11 від 05.01.11, зокрема, з огляду на відсутність належних та достовірних доказів щодо походження цих товарів, їх транспортування, прийняття та зберігання.

Відсутність фактичного здійснення господарських операції свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність податкових та видаткових накладних, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для віднесення певних сум до валових витрат та податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.

Як вказав Верховний Суд України у постанові від 08.09.09 №09/143, висновки якої є в силу 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України, надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

За правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 07.02.12 №21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

За таких обставин, враховуючи непідтвердження фактичного постачання ТОВ "АВС Ресурси" позивачеві товарів, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних та доказів часткової оплати вартості товарів. Як встановлено у судовому засіданні, позивач та його контрагент ставили за мету не виконання договору, а складання документів, які б дали правові підстави позивачеві отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

При цьому суд зазначає, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Отже, відсутність судових рішень про визнання недійсним (нікчемним) укладеного правочину, на чому наполягали представники позивача, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) валових витрат та податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства, що призвели до виникнення грошових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Доводи представників позивача, що на час здійснення спірних господарських операцій, за якими податковий орган визнав неправомірним формування валових витрат та податкового кредиту, ТОВ "АВС Ресурси" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, є непереконливими, оскільки ці обставини не спростовують висновків акту перевірки та встановлені у судовому засіданні обставини щодо недійсності взаємовідносин позивача з цим контрагентом.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.11 у справі №1170/2а-3223/11 за позовом ТОВ "АВС Ресурси" до Кіровоградської ОДПІ, якою визнано протиправним та скасовано наказ Кіровоградської ОДПІ №1604 від 14.06.11 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", визнано протиправними дії Кіровоградської ОДПІ щодо проведення перевірки ТОВ "АВС Ресурси" та висновки акту цієї перевірки (а.с. 116 - 123, т.1), оскільки встановлені нею обставини не мають правового значення для вирішення даного спору, предметом якого є відповідність задекларованих у податковому обліку наслідків господарських операцій позивача з ТОВ "АВС Ресурси" фактичним обставинам.

А відтак, суд приходить до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з ТОВ "АВС Ресурси" у січні - квітні 2011 року знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, у редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, оскільки завищення позивачем валових витрат та витрат операційної діяльності по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" за І квартал 2011 року на 287 500 грн., за ІІ квартал 2011 року на 79 167 грн. призвело до заниження оподатковуваного доходу за ці періоди на відповідні суми та до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток за І квартал 2011 року на 71 875 грн. (287 500 грн. х 25%), за ІІ квартал 2011 року на 18 208 грн. (79 167 грн. х 23%), тому грошове зобов'язання з податку на прибуток за вказані періоди підлягає збільшенню на 90 083 грн. (71 875 грн. + 18 208 грн.). Відповідач, донарахувавши позивачу суду грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 90 082 грн. та винісши податкове повідомлення - рішення №0000162300 від 11.06.12, прав позивача не порушив.

Застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій вказаним податковим повідомленням - рішенням у розмірі 1 грн. узгоджується з пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, яким передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Крім того, у ході судового розгляду справи доведено безпідставне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за податковими накладними ТОВ "АВС Ресурси" за січень 2011 року на суму 10 833, 33 грн., за лютий 2011 року на суму 25 000 грн., за березень 2011 року на суму 21 666, 67 грн., за квітень 2011 року на суму 15 833, 33 грн.

При цьому, як установлено судом, правомірність декларування позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" за січень 2011 року у розмірі 10 833, 33 грн. була предметом невиїзної документальної перевірки, проведеної Гайворонською МДПІ та оформленої актом №29/2300/37231724 від 17.10.11 (а.с. 155-169, т.1), за наслідками якої суму було відкориговано (зменшено) розмір податкового кредиту з ПДВ, як такий, що сформований безпідставно, що призвело до донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на суму 11 860 грн. за основним платежем (10 833, 33 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси"), 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням - рішенням №0000392300 від 28.10.11 (а.с. 99, 100, т.3). Грошове зобов'язання, визначене цим податковим повідомленням - рішенням, у встановленому порядку не оскаржувалося та є узгодженим. (а.с. 149-150, т.3). Тому у розрахунок розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, завищеного позивачем, ця сума податкового кредиту за січень 2011 року відповідачем взята не була. Відтак, суд погоджується з висновками відповідача, що безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" за лютий 2011 року у сумі 25 000 грн., за березень 2011 року у сумі 21 666, 67 грн., за квітень 2011 року у сумі 15 833, 33 грн., призвело до неправомірного завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року на 62 500 грн., тому податкове повідомлення-рішення №0000172300 від 11.06.12 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі є 62 500 грн. є законним та обґрунтованим.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Метаком - Миколаїв" та ТОВ "Торгова фірма "Альтус", судом установлено, що ТОВ "Олександрія-Лідер" віднесло до складу податкового кредиту у травні та червні 2011 року суми ПДВ за податковими накладними, виписаними цими контрагентами, у розмірі 1026, 67 грн. та 3 693, 33 грн. відповідно.

Між тим, до Гайворонської МДПІ надійшли акти ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва №1081/23-325/35512710 від 19.08.11 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Метаком - Миколаїв" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків відомостей за травень 2011 року та №125/23-300/34319292 від 06.09.11 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торгова фірма "Альтус" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків відомостей за червень 2011 року. (а.с. 180 - 187, 188- 198, т.3). Згідно з цими актами провести зустрічні звірки не вдалося у зв'язку з тим, що підприємства не знаходяться за юридичною адресою.

Як пояснили суду представники відповідача, вказані акти були використані у ході перевірки позивача відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених ДПА України від 18.04.08 №266. З огляду на встановлену вказаними актами нікчемність правочинів, вчинених цими платниками, та з огляду на те, що позивач є наступним покупцем у ланцюгу придбання товарів за цими правочинами, відповідач дійшов до висновку, що ТОВ "Олександрія-Лідер" є вигодонабувачем, що і стало підставою для висновків про нікчемність його господарських взаємовідносин з цими платниками та відповідно зменшення суми податкового кредиту, сформованого за ними.

З акту ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва №125/23-300/34319292 від 06.09.11 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торгова фірма "Альтус" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків відомостей за червень 2011 року, вбачається, що ним встановлено порушення ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійсненних ТОВ "Торгова фірма "Альтус" з контрагентом - постачальником ТОВ "Алміс ЛД" за червень 2011 року на загальну суму ПДВ 2 268 347 грн. та контрагентами - покупцями за червень 2011 року на загальну суму ПДВ 2 387 734, 09 грн. (а.с. 180 - 187, т.3)

У зв'язку з цим суд зазначає, що чинне законодавство не пов'язує право платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ від можливості проведення зустрічної звірки його контрагента податковим органом. Так само, за умови фактичного виконання операції з поставки товарів/послуг незнаходження постачальника позивача за місцем реєстрації, порушення ним податкової дисципліни не можуть бути причинами позбавлення позивача права на податкову вигоду за умови відсутності доказів недобросовісності його як платника податків.

Воднораз, у ході перевірки позивача обставини фактичного виконання господарської операції між ним та ТОВ "Торгова фірма "Альтус", за якою у червні 2011 року сформовано податковий кредит у сумі 3 693, 33 грн., податковим органом не досліджувалися та не перевірялися.

Висновки податкового органу про нікчемність та безтоварність операцій по ланцюгу постачання товарів ТОВ "Алміс ЛД" - ТОВ "Торгова фірма "Альтус" - ТОВ "Олександрія-Лідер" є безпідставними, з огляду на те, що взаємовідносини між ТОВ "Торгова фірма "Альтус" та позивачем стосувалися не поставки товарів, а надання послуг, зокрема за договором №01/06 від 01.06.11 про виконання робіт з перепакування абразивного порошку. (а.с. 163 -166, т.3). Сума ПДВ за цією операцією у розмірі 3 693, 33 грн. підтверджена податковою накладною №131 від 30.06.11 (а.с. 166, т.3), достовірність якої під час перевірки та у ході судового розгляду справи відповідачем не спростована.

Відтак, суд визнає неправомірними висновки відповідача про нікчемність взаємовідносин позивача з ТОВ "Торгова фірма "Альтус" та безпідставність формування даних податкового обліку за цими відносинами, що свідчить про незаконність коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ за цією господарською операцією та зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на суму 3 693, 33 грн. спірним податковим повідомленням - рішенням №0000172300 від 11.06.12.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Метаком-Миколаїв", судом установлено що вони були предметом невиїзної документальної перевірки, оформленої актом Гайворонської МДПІ №29/2300/37231724 від 17.10.11, яким на підставі акту ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва №1081/23-325/35512710 від 19.08.11 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Метаком - Миколаїв" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків відомостей за травень 2011 року встановлено, що ТОВ "Олександрія - Лідер" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Метаком - Миколаїв" за травень 2011 року на суму 1026,67 грн. (а.с. 155-169, т.1) За результатами цієї перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0000392300 від 28.10.11, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 11 860 грн. за основним платежем (у тому числі 1026, 67 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Метаком - Миколаїв"), 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 99, 100, т.3) Вказане податкове повідомлення - рішення позивачем не оскаржувалося, а визначена ним сума грошового зобов'язання є узгодженою (а.с. 149-150, т.3). У судовому засіданні представники відповідача визнали безпідставність повторного коригування позивачу даних його податкового обліку за цією господарською операцією та визнали помилковим зменшення за результатами перевірки спірним податковим повідомленням - рішенням №0000172300 від 11.06.12 розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1026, 67 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2 ст.138, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин з ТОВ "АВС Ресурси", що призвело до заниження податку на прибуток на 90 082 грн. та завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 62 500 грн. Позивачем такі висновки не спростовані, а правомірність формування валових витрат, витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "АВС Ресурси" належними доказами не підтверджена. Тому у позові про скасування податкового повідомлення - рішення №0000162300 від 11.06.12, та податкового повідомлення - рішення №0000172300 від 11.06.12 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 62 500 грн. слід відмовити за безпідставністю.

Воднораз відповідачем не доведено правомірність зменшення позивачу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Метаком - Миколаїв" та ТОВ "Торгова фірма "Альтус" на загальну суму 4720 грн. (1026, 67 грн. + 3 693, 33 грн.), а тому податкове повідомлення - рішення Гайворонської МДПІ №0000172300 від 11.06.12 підлягає скасуванню в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 4720 грн.

Згідно з частинами 1, 3 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити позивачеві з Державного бюджету України здійснені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 47, 20 грн. (1573, 03 грн. х 4 720 грн.): 157 302 грн.)

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія - Лідер" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції №0000172300 від 11.06.12, в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 4720 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрія - Лідер" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 47, 20 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш