Рішення

від 01.12.2008 по справі 10/277/07-20/587/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

01.12.08                                                                         

Справа №  10/277/07-20/587/07

Суддя   Гандюкова 

Л.П.

м. Запоріжжя                                                                     

За позовом: ОСОБА_1,

Запорізька область, м.Бердянськ

до: Товариства

з обмеженою відповідальністю “Катюша”, Запорізька область, м.Бердянськ

про стягнення 389 975,96 грн. вартості

частки майна

Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача   -ОСОБА_2 (довіреність  ВЕТ №014355 від 25.07.2007р.);

Від відповідача -Матвійчук

М.П. (довіреність  №17 від 09.07.2007р.);

   СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позовні вимоги про

стягнення з відповідача на користь позивача вартість частини майна товариства,

пропорційну частці ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ “Катюша” в сумі 389 975,96

грн.     

Постановою Вищого господарського

суду України від 02.10.2007р. ухвалу господарського суду Запорізької області

від 07.05.2007р. у справі №10/277/07 про забезпечення позову скасовано, справу

направлено до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.

Розпорядженням голови

господарського суду Запорізької області №1787 від 14.11.2007р. справа №

10/277/07  передана на розгляд судді

Гандюковій Л.П.

Ухвалою суду від 14.11.2007р.

справу прийнято до розгляду, справі присвоєно №10/277/07-20/587/07, судове

засідання призначено на  28.11.2007р.

Ухвалою суду від 28.11.2007р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи

відкладено на 26.12.2007р., потім -на 31.01.2008р.  Ухвалою голови господарського суду від

26.12.2007р. на підставі ст.69 ГПК України строк вирішення спору у  справі продовжений на один місяць -до

14.02.2008р.

Ухвалою господарського суду

Запорізької області від 31.01.2008р. у справі №10/277/07-20/587/07 порядку

ст.41 ГПК України призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу

документів, проведення якої доручено експертам 

Дніпропетровського 

Науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі

зупинено до отримання результатів судової бухгалтерсько-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 12.06.2008р. провадження у справі поновлено з 27.06.2008р.,

розгляд справи призначений на 27.06.2008р. Ухвалою від 27.06.2008р. строк

вирішення спору за клопотанням сторін продовжений до 30.09.2008р., розгляд

справи відкладено на  15.09.2008р.

Ухвалою від 15.09.2008р. за клопотанням сторін строк вирішення справи

продовжений до 30.11.2008р., розгляд справи відкладено на 28.11.2008р. Оскільки

останній день строку вирішення спору припадав на неробочий день  (30.11.2008р.) у судовому засіданні

28.11.2008р. на підставі ст.51 ГПК України оголошено перерву до

01.12.2008р. 

У судовому засіданні 01.12.2008р.

за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини

рішення.

Судовий процес фіксувався за

допомогою технічних засобів.

Позивач підтримав позовні вимоги,

викладені у позовній заяві, мотивовані наступним.  ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 на зборах

15.06.1998р. прийняли рішення про створення 

та заснували ТОВ “Катюша”  шляхом

реорганізації ВМП “Катюша”. У лютому 2000р. у зв'язку з особистими конфліктними

відносинами із другим засновником ОСОБА_1 був змушений вийти зі складу ТОВ

“Катюша. 22.02.2000р. приватним нотаріусом було посвідчено заяву про вихід

позивача із товариства. Заява була складена нотаріусом за типовою формою, та

містила прохання про вихід і відмову від матеріальної сатисфакції за заподіяну

моральну шкоду пов'язану  з виходом.

Очікуючи скликання загальних зборів товариства, на яких згідно з вимогами

п.10.1 статуту ТОВ “Катюша” належало 

розглядати заяву про вихід, позивач одержав юридичну консультацію щодо форми

і порядку виплати належної частки в статутному фонді товариства, що припускає

можливість вибору виду виплати (у майновій формі або грошовій, з виплатою

вартості частки). Бажаючи одержати свою частку в грошовій формі, позивач

22.03.2000р. подав уточнену заяву про вихід, посвідчену нотаріально, з

проханням виведення зі складу учасників та виплати вартості майна товариства,

пропорційно частки у статутному фонді. 

При подачі цієї заяви, позивач дізнався, що 29.02.2000р. були проведені

збори засновників ТОВ “Катюша” (протокол №5), на яких його було виведено зі

складу засновників, при цьому не було вирішено питання про порядок та форму

виплати  належної позивачу частки. Також

цим рішенням було внесено зміни до статуту, згідно з якими статутний фонд було

перерозподілено між ОСОБА_3 у розмірі 25% та його дружиною ОСОБА_4, прийнятої

до складу товариства того ж дня, - у розмірі 75%. Зміни до статуту

зареєстровані виконавчим комітетом Бердянської міської ради. Позивач в

порушення ст.61 Закону України “Про господарські товариства” та п.10.1 статуту

ТОВ “Катюша” не був повідомлений про 

скликання зборів, дату та місце їх проведення та порядок денний.  Таким чином, рішенням загальних зборів від

29.02.2000р. є частково недійсним, тому, що порядок їх скликання та проведення

не відповідає  вимогам чинного

законодавства та порушує право позивача - учасника господарського товариства на

одержання вартості належної частки майна при виході з товариства, порушено

процедуру прийняття рішення загальними зборами та внесення змін до статуту

(п.10.7 Статуту). Збори проведені з порушенням 30 денного терміну з дня їх

скликання до їх проведення. Першу заяву про вихід із товариства була подана

позивачем 22.02.2000р., а рішення загальних зборів про виключення позивача із

складу учасників  товариства прийнято

29.02.2000р., тобто через 7 днів  після

подачі заяви. Таким чином, зазначене рішення про перерозподіл статутного фонду,

порушує право позивача на одержання вартості, належної йому частки, яка дотепер

йому не виплачена. Відповідно до аудиторського висновку незалежної аудиторської

фірми “Діана” вартість майна ТОВ “Катюша” на момент виходу позивача із

товариства становила 779951,91 грн. Отже, позивачу на підставі ст.54 Закону

України “Про господарські товариства” належить 50% вартості ТОВ “Катюша”, що

складає 389975,96 грн.  На підставі

ст.ст.53,54,59,60,61 Закону України “Про господарські товариства”,ст.ст.48,50

Закону України “Про власність” просить позов задовольнити,  стягнути з ТОВ “Катюша” на користь позивача

вартість частини майна товариства, пропорційну частці позивача у статутному

фонді товариства в сумі 389975,96 грн.

Відповідач проти позову заперечив,

зазначивши у відзиві наступне. 27.01.2000р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, діючим від

імені ОСОБА_4, був укладений договір купівлі-продажу ОСОБА_1 своєї частки в

статутному фонді ТОВ “Катюша” у розмірі 50% статутного фонду ОСОБА_4 Оскільки

чинне законодавство на той час не передбачало обов'язкової  форми договору відступлення частки в

статутному фонді ТОВ, договір був укладений в усній формі. При укладенні

договору ОСОБА_3 були передані ОСОБА_1, обумовлені договором купівлі-продажу

грошові кошти у розмірі 350 000 грн. за його частку. Згідно з договором, після

отримання грошових коштів ОСОБА_1 зобов'язався подати заяву про вихід зі складу

учасників товариства.  Того ж дня за

взаємною домовленістю ОСОБА_1(як засновника, який відступив свою частку у

статутному фонді) та ОСОБА_3 (другого учасника ТОВ, який діяв від свого імені

та імені ОСОБА_4) була призначена дата проведення загальних зборів засновників

-29.02.2000р. , та обговорені питання, 

які будуть розглядатися. Оскільки статутом ТОВ “Катюша” не передбачений

спосіб повідомлення учасників про загальні збори, застосований спосіб усного

повідомлення не суперечить чинному законодавству. Також за усним договором

засновник ТОВ ОСОБА_3 відступив частину своєї частки у статутному фонді у

розмірі 25% ОСОБА_4 Викладені обставини підтверджуються, зокрема, постановою

про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.06.2007р. Бердянського

міського відділу УМВС України в Запорізькій області та матеріалами дослідної

перевірки. На виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному фонді

22.02.2000р. ОСОБА_1 була подана заява про вихід із складу засновників,

посвідчена нотаріусом.  При цьому, в заяві

зазначено, що матеріальних чи будь-яких інших претензій ОСОБА_1 до товариства

не має. Слід зазначити, що ОСОБА_1 два роки був засновником та директором ТОВ

“Катюша”, постійно приймав участь у загальних зборах , особисто займався

реєстрацією товариства та змін до його статутних документів, тому доводи про

його необізнаність щодо форми та порядку виплати частки в товаристві є

абсурдним. Також безпідставними та необґрунтованими є посилання позивача на те,

що заява про вихід від 22.02.2000р. була складена за типовою формою, оскільки

такої типової форми не встановлено чинним законодавством. Таким чином,

підписуючи зазначену заяву  з відповідним

текстом у нотаріуса, ОСОБА_1 повністю усвідомлював її наслідки. На загальних зборах,

оформлених протоколом №5, які відбулися 29.02.2000р. у присутності ОСОБА_1,

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивач самостійно виступив із раніше поданою заявою про

вихід зі складу засновників ТОВ “Катюша”. Рішення на зборах по усім питанням

прийняті одноголосно. Рішення загальних зборів ніким не оскаржено та не

скасовано.  Позивач оскаржив рішення

виконавчого комітету Бердянської міської ради №0252 від 10.03.2000р., яким були

зареєстровані зміни до статуту ТОВ “Катюша” 

та самі зміни до Бердянського міськрайонного  суду, однак в процесі розгляду справи

відмовився від позову, у зв'язку  з чим

ухвалою  суду від 04.11.2003р.

провадження у справі припинено. Таким чином, ОСОБА_1 підтвердив свою згоду із

внесеними змінами. Отже ОСОБА_1 не мав та не має права на виплату йому вартості

майна товариства , пропорційно його частці в статутному фонді. Не можуть бути

враховані доводи позивача про подання уточненої заяви про вихід від

22.03.2000р., оскільки вона була подана після проведення 29.02.2000р. зборів за

особистою участю ОСОБА_1, на яких вже було прийнято рішення про його вихід за

заявою від 22.02.2000р. та після державної реєстрації змін до статуту.  В заяві від 22.03.2000р. не міститься

посилань щодо відкликання заяви про вихід від 22.02.2000р. або про уточнення чи

зміну цієї заяви. При цьому, а ні Законом України “Про господарські

товариства”, ані статутом ТОВ “Катюша” не передбачено подання уточнених заяв

про вихід,  зміна або доповнення таких

заяв. Також безпідставним є посилання позивача при визначення ціни позову на

висновок незалежної аудиторської фірми “Діана” від 06.10.2003р., оскільки він

здійснений аудиторською фірмою, яка не підпадає до установ, які згідно вимогами

ст.41 ГПК України та ст.10 Закону України “Про судову експертизу” можуть

надавати такі висновки. Відповідно до п.10.2 статуту ТОВ “Катюша” така частка

визначається на підставі даних балансу, складеного на день виходу, балансова ж

вартість майна на день виходу позивача набагато нижча, ніж вказана у висновку

АФ “Діана”. Також відповідач заявив про сплив позовної давності. Просить у

задоволенні позову відмовити.   

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення представників сторін, 

суд          

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до Статуту затвердженого

зборами, оформленими протоколом  №2 від

15.06.1998р., та Установчого договору засновниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 створено

ТОВ “Катюша”. Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів

учасників утворено уставний фонд у розмірі 3000 грн., який внесено у розмірі

50%  кожним з учасників.

          В подальшому статутний фонд ТОВ “Катюша”

було збільшено до 138 732 грн., який також розподілено між учасниками у рівних

частинах, до статуту внесено відповідні зміни, які 17.11.1998р. зареєстровано

виконавчим комітетом Бердянської міської ради.     

          22.02.2000р. приватним нотаріусом

Бердянського нотаріального округу Запорізької області  посвідчено заяву ОСОБА_1(реєстр.№664) про

виключення його із складу засновників ТОВ “Катюша”. В заяві зазначено, що

будь-яких інших претензій до товариства ОСОБА_1 не має.

          Протоколом №5 загальних зборів

засновників ТОВ “Катюша” від 29.02.2000р., згідно з яким були присутні ОСОБА_3,

ОСОБА_1, ОСОБА_4, було вирішено ввести до складу засновників товариства

ОСОБА_4, вивести ОСОБА_1 згідно з його заявою із складу засновників ТОВ

“Катюша” та внести відповідні зміни до Статуту та Установчого договору ТОВ

“Катюша”.

          10.03.2000р. виконавчим комітетом

Бердянської міської ради було зареєстровано зміни до Статуту, а саме п.2

розділу І та п.9.1 статті 9. Так, відповідно до внесених змін: засновниками

товариства є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, між якими статутний фонд у розмірі 138 732

грн. розподілено у  співвідношенні 25% та

75% відповідно.    

          12.03.2000р.

приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької

області було посвідчено заяву (реєстр.№721), згідно з якою ОСОБА_1 просив

вивести його зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю

“Катюша” з виплатою вартості майна товариства пропорційно його частці у

статутному фонді. 

Розглянувши матеріали справи,

оцінивши докази та вислухавши доводи представників сторін, суд вважає позовні

вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК

України  кожна особа має право на захист

свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у

спосіб, що встановлений договором або законом.

Статтею 19 Конституції України

встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно

до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено

законодавством.

Згідно ч.ч.1,3 з ст.11 ЦК України

цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами

цивільного законодавства, а також дій, що не передбачені цими актами, але за

аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки

можуть виникати  безпосередньо з актів

цивільного законодавства.

Згідно з ст.12 Цивільного кодексу

України особа здійснює свої цивільна права вільно, на власний розсуд.       

Даний позов заявлено ОСОБА_1 до

товариства “Катюша” згідно з ст. 54 Закону України “Про господарські

товариства”, відповідно до якої при виході учасника з товариства з обмеженою

відповідальністю йому виплачується вартість частини  майна 

товариства, пропорційна його 

частці  у  статутному 

фонді. Виплата  провадиться  після затвердження звіту за рік, в якому він

вийшов з  товариства, і в строк до 12

місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може

бути повернуто  повністю або частково в

натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується  належна 

йому  частка прибутку, одержаного

товариством в даному  році  до 

моменту  його виходу.  Майно, передане учасником товариству тільки в

користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до п.п.10.1, 10.2, 10.3

Статуту ТОВ “Катюша” вихід учасника  з

товариства здійснюється на підставі його заяви (поданої не менш ніж за три

місяці або по рішенню учасників товариства). При виході учасника з товариства

йому виплачується в Уставному фонді товариства у відповідності з балансом,

складеним на день виходу. Виплата здійснюється після затвердження звіту за рік,

протягом якого учасник вибув з товариства. За вимогою учасника та з його згоди,

Ради учасників товариства  частка може бути

повернута повністю або частково в натуральній формі. 

Таким чином, законом чітко

визначено право учасника, який виходить з товариства з обмеженою

відповідальністю на отримання та зобов'язання товариства виплатити вартість

частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді. Статтею

54 Закону України “Про господарські товариства” встановлено, що виплата

провадиться в строк до 12 місяців з дня виходу.

Як встановлено господарським судом

Запорізької області у 2000 році ОСОБА_1 звертався до Бердянського  міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ТОВ “Катюша”, третя особа: Бердянський міськвиконкм про визнання

недійсною держреєстрації підприємства, розділ майна, визнання незаконним актів

ненормативного характеру та стягнення вартості частини майна, за якою ухвалою

суду від 30.05.2000р. було порушено цивільну справу №2-1317/07. Ухвалою суду

від 04.11.2003р. провадження у даній справі 

в частині вимог про визнання недійсною держреєстрації підприємства,

розділу майна та визнання незаконним актів ненормативного характеру було закрито

у зв'язку з відмовою позивача від позову цій частині, в частині вимоги про

стягнення вартості частини майна позивач позов підтримав. Рішення суду від

04.11.2003р. у цивільній справі, яке було згодом було скасовано постановою

апеляційного суду Запорізької області від 24.03.2004р, свідчить, що

розглядалися позовні вимоги, які позивач підтримав, саме до ТОВ “Катюша”.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.01.2007р.

провадження у даній справі було закрито на підставі Закону України “Про

внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо визначення

підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів” від 15 грудня

2006 року №483-V.

04.05.2007р. ОСОБА_1 звернувся до

господарського суду Запорізької області 

з позовною заявою, за якою порушено провадження у даній справі.   

Враховуючи вищевикладені обставини,

суд відхиляє заяву відповідача про сплив позовної давності.

Згідно з ч.4 ст.3.5 Рекомендацій

президії Вищого господарського суду України 

від  28.12.2007р. №04-5/14 “Про

практику застосування законодавства у розгляді справ, що  виникають з корпоративних відносин” подання

заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних

прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з

товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи

викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою

відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення

учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності

такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом

товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Відповідно до п.28 Пленуму

Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 

вихід зі складу учасників товариства не  пов'язується ні з рішенням зборів учасників,

ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим

моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід

відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам  органами 

зв'язку.

Судом встановлено, що заяву про

вихід було подано ОСОБА_1 22.02.2000р. 

При цьому, суд враховує, що ані законом, ані Статутом ТОВ “Катюша” не

передбачено можливості учасника відмовитися від одержання цієї частки, або

випадків, коли учасник може втрати це право. Повторна подача заяви про вихід

також не передбачена, тому суд приймає до уваги первісну заяву, на підставі

якої згідно з рішенням зборів учасників ТОВ “Катюша”, оформленим протоколом №5

від 29.02.2000р. було прийнято рішення про вихід ОСОБА_1 зі складу

учасників.      

Слід зазначити, що на час розгляду

даної справи вищевказане рішення, оформлене 

протоколом №5 від 29.02.2000р.,  в

установленому порядку не визнано судом недійсним та є чинним вцілому, в тому

числі і зміни до статуту, внесені на підставі цього протоколу, тому суд  не бере до уваги посилання позивача у заяві

щодо їх часткової недійсності.  

Приписами ст.ст.33,34

Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні

бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись

іншими засобами доказування.

Доказів виплати ОСОБА_1 належної

йому частки в статутному фонді в будь-якій формі та розмірі відповідачем не

надано. Посилання відповідача на укладений в усній формі договір відступлення

частки в статутному фонді та передачу ОСОБА_1, згідно з цим договором грошових

коштів у розмірі 350 000 грн. за його частку, не може бути прийнято судом до

уваги, оскільки ці обставини не підтверджено жодним належним доказом, які

допустимі в господарському процесі. В постанові Бердянського МВ УМВС України по

Запорізькій області про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.06.2007р

за заявою ОСОБА_3 щодо неправомірних дій колишнього засновника ТОВ “Катюша”

ОСОБА_1, на яку посилається відповідач в підтвердження факту отримання ОСОБА_1

грошових коштів в сумі 350 000 грн., вказується лише про те, що факт передачі

грошових коштів підтвердили ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Однак, участь у судовому

процесі свідків, пояснення яких можуть прийматись господарським судом як

докази, не передбачена. Факту визнання самим ОСОБА_1 одержання коштів, як

вказує відповідач, в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи не

встановлено.  

Крім того, як вбачається із змісту

протоколу №5 від 29.02.2000р., загальними зборами прийнято рішення про вихід

ОСОБА_1 із складу засновників за його заявою, а не у зв'язку з продажем своєї

частки іншій особі.

          Враховуючи предмет спору, для

повного, об'єктивного та всебічного розгляду 

спору, судом ухвалою суду від 31.01.2008р. в порядку ст.41 ГПК України

призначалася судова бухгалтерсько-економічна експертиза документів з метою

визначення вартості частки майна, належної до сплати учаснику. На вирішення

експерта ставилися наступні питання: 1). Який розмір складала вартість майна

ТОВ “Катюша” на момент виходу ОСОБА_1 зі складу засновників товариства станом

на 22.02.2000р., 29.02.2000р., 10.03.2000р?           2). В якому розмірі ТОВ “Катюша”

одержаний прибуток станом на 22.02.2000р., 29.02.2000р., 10.03.2000р? 3).Яка

вартість частини майна ТОВ “Катюша” належала ОСОБА_1 на момент виходу (станом

на 22.02.2000р., 29.02.2000р., 10.03.2000р.), пропорційно його частки в

статутному фонді?

Дніпропетровським науково-дослідним

інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, якому було доручення

проведення експертизи, матеріали справи були повернуті до господарського суду з

повідомленням про неможливість надання висновку у зв'язку з наданням сторонами

на дослідження необхідних документів.  

Обґрунтовуючи розмір позовних

вимог, позивач посилається на аудиторський висновок незалежної аудиторської

фірми “Діана”, відповідно до якого вартість майна ТОВ “Катюша” на момент виходу

ОСОБА_1 з товариства становила 779 951,91 грн. 

Відповідно, позивач просить стягнути на його користь 50% вартості майна,

тобто 389 975,96 грн.  

           Під час розгляду даної справи

господарським судом Запорізької області було витребувано з Бердянського

міськрайонного суду Запорізької області 

матеріали цивільної справи №2-1317/07, із матеріалів якої вбачається, що

аудиторський висновок НАФ “Діана” від 06.10.2003р. був наданий згідно з ухвалою

суду у цій справі від 16.09.2003р.  про

призначення аудиторської перевірки з метою визначення частки вартості майна ТОВ

“Катюша”, що належала ОСОБА_1 станом на 01.04.2000р. 

Згідно з цим висновком від

06.10.2003р., оригінал якого оглянутий судом в матеріалах цивільної справи,

було підтверджено, що розмір частки майна ОСОБА_1 в ТОВ “Катюша” станом на

01.01.2000р. складала 389 975,96 грн., станом на 01.04.2000р. -365 604,91 грн. 

Таким чином, позивач просить

стягнути на його користь вартість частини майна в сумі 389975,96 грн., яка

згідно з аудиторським висновком дорівнювала вартості частини його майна станом

на 01.01.2000р.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги,

що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати

учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника

вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з

товариства.

Однак, оскільки визначити вартість

частки майна, що належить ОСОБА_7 на дату подання заяви про вихід виявилося

неможливим у зв'язку з ненаданням ТОВ “Катюша” документів, які витребувалися за

клопотанням експерта ухвалою суду від 26.03.2008р. (у тому числі балансу),  суд вважає за необхідне задовольнити позовні

вимоги  частково -у розмірі 365 604,91

грн., тобто у розмірі вартості майна товариства, належного позивачу згідно з

аудиторським висновком станом на 01.04.2000р., а не станом на 01.01.2000р. як

просить позивач, оскільки станом на 01.01.2000р.  ОСОБА_1 ще не вийшов зі складу учасників

товариства.      

При цьому, суд враховує, що

аудиторський висновок було надано на виконання ухвали суду про призначення

аудиторської перевірки в рамках справи, предметом розгляду якої, зокрема, було

стягнення вартості частини майна ТОВ “Катюша”, належного  ОСОБА_1 Тому зазначений висновок приймається

судом як належний доказ  у справі.  

Згідно з ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача пропорційно

задоволеним вимогам слід стягнути суму 3 656 грн. 05 коп. державного мита та

суму 110 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу

України, суд

                                                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути  з Товариства з обмеженою  відповідальністю “Катюша” (71100, Запорізька

область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 68а, код ЄДРПОУ 22126015) суму 365  604 грн. 91 коп. вартості майна, пропорційно

частці у статутному фонді ТОВ “Катюша”, суму 3 656 грн. 05 коп. державного

мита, суму 110 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                

Л. П. Гандюкова

                 Рішення господарського суду

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення  підписано у повному обсязі   24.12.2008р.