Постанова

від 01.07.2013 по справі 801/5337/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2013 р. 10:06 Справа №801/5337/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.13р. №00010662201 та №0001072201

за участю представників:

позивача - Пилипенко К.М., довіреність №01/11-135 від 05.03.13р.;

відповідача - Будан Є.Г., довіреність №2753/9/10-00 від 13.08.13р.;

Суть спору: Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (далі - позивач, ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС (далі - відповідач, ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.13р. №00010662201, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 3229,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 807,00грн., №0001072201, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8548,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені в порушенням норм Податковго кодексу України, в зв'язку вони є протиправними та пдлягають скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.05.13р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні від 13.06.13р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 25.03.13р. по 05.04.13р. посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов'язкових платежів по взаємовідносинах з Фермерським господарством «Лакі» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р. За результатами перевірки 12.04.13р. було складено акт №489/22.1/16502790/99 (а.с.14-65, том 1).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 3229,00грн., в т.ч. по податкових періодах: за серпень 2011 року - в сумі 102,00грн., за вересень 2011 року - 1805,00грн., за жовтень 2011 року - в сумі 668,00грн., за листопад 2011 року - в сумі 654,00грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за грудень 2011 року в розмірі 1202,00грн та завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2012 року в сумі 8548,00грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС стосовно позивача було винесені податкові повідомлення-рішення від 29.04.13р. №00010662201, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 3229,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 807,00грн. (а.с. 10, том 1), №0001072201, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8548,00грн. (а.с. 12, том 1).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує що контрагент-постачальник, ФГ «Лакі», який є одним із фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, мав фінансово-господарські відносини з фіктивними підприємствами ПП «Грандпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Комманд», ПП «Візит Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Скіпер», які, у свою чергу, здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Аналізом не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ФГ «Лакі» з вищезазначеними підприємствами, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

У зв'язку із чим, відповідачем зроблений висновок, що усі операції купівлі-продажу за участю ФГ «Лакі» спрямовані на здійснення операцій з наданням податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Щодо встановленого за результатами перевірки порушення, суд зазначає наступне.

22.07.11р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено договір на закупівлю харчових продуктів №528/2. Сума договору становить 23960,00грн. (в т.ч. ПДВ 3993,30грн.) (а.с. 99-105, том 1).

22.08.11р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено договір на закупівлю харчових продуктів №587/1. Сума договору становить 19600,00грн. (в т.ч. ПДВ 3266,70грн.) (а.с. 76-82, том 1).

25.08.11р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено договір на закупівлю продуктів №596. Сума договору становить 535956,00грн. (в т.ч. ПДВ 89326,00грн.) (а.с. 83-89, том 1).

05.09.11р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено договір на закупівлю харчових продуктів №609. Сума договору становить 9096,00грн. (в т.ч. ПДВ 1516,00грн.) (а.с. 90-96, том 1).

09.12.11р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено додаткову угодо до договору на закупівлю харчових продуктів від 05.09.11р. №609, якою внесено зміни до п. 3.1 Договору, із зазначенням загальної суми договору 40656,00грн. (в т.ч. ПДВ 6776,00грн.) (а.с. 97-98, том 1).

23.01.12р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено договір на закупівлю харчових продуктів №231. Сума договору становить 81398,95грн. (в т.ч. ПДВ 13566,49грн.) (а.с. 106-112, том 1).

25.01.12р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено додаткову угодо до договору на закупівлю харчових продуктів від 23.01.12р. №231, якою внесено зміни до п. 3.1 Договору, із зазначенням загальної суми договору 206861,00грн. (в т.ч. ПДВ 34476,83грн.) (а.с. 113-114, том 1).

21.02.12р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено додаткову угодо до договору на закупівлю харчових продуктів від 23.01.12р. №231, якою внесено зміни до п. 3.1 Договору, із зазначенням загальної суми договору 368473,60грн. (в т.ч. ПДВ 61412,27грн.) (а.с. 115-116, том 1).

14.03.12р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено додаткову угодо до договору на закупівлю харчових продуктів від 23.01.12р. №231, якою внесено зміни до п. 3.1 Договору, із зазначенням загальної суми договору 376895,19грн. (в т.ч. ПДВ 62815,86грн.) (а.с. 117-118, том 1).

29.03.12р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено додаткову угодо до договору на закупівлю харчових продуктів від 23.01.12р. №231, якою внесено зміни до п. 3.1 Договору, із зазначенням загальної суми договору 435080,79грн. (в т.ч. ПДВ 72513,46грн.) (а.с. 119-120, том 1).

03.04.12р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено додаткову угодо до договору на закупівлю харчових продуктів від 23.01.12р. №231, якою внесено зміни до п. 3.1 Договору, із зазначенням загальної суми договору 187049,95грн. (в т.ч. ПДВ 31175,00грн.) (а.с. 121-122, том 1).

06.04.12р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено додаткову угодо до договору на закупівлю харчових продуктів від 23.01.12р. №231, якою внесено зміни до п. 3.1 Договору, із зазначенням загальної суми договору 540276,76грн. (в т.ч. ПДВ 90046,13грн.) (а.с. 123-124, том 1).

13.04.12р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено додаткову угодо до договору на закупівлю харчових продуктів від 23.01.12р. №231, якою внесено зміни до п. 3.1 Договору, із зазначенням загальної суми договору 639330,36грн. (в т.ч. ПДВ 106555,06грн.) (а.с. 125-126, том 1).

20.07.12р. між ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) та ФГ «Лакі» (Учасник) укладено додаткову угодо до договору на закупівлю харчових продуктів від 23.01.12р. №231, якою внесено зміни до п. 3.1 Договору, із зазначенням загальної суми договору 667842,36грн. (в т.ч. ПДВ 111307,06грн.) (а.с. 127-128, том 1).

Обставини здійснення господарських операцій між ФГ «Лакі» та позивачем у періоді, що перевірявся, щодо закупівлі харчових продуктів, підтверджуються рахунками, товарно-транспортними накладними, податковими та видатковими накладними, а сплата позивачем вартості отриманого товару - відповідними платіжними дорученнями (а.с. 129-250, том 1, а.с. 1-237, том 2).

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Судом встановлено, що спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальника - ФГ «Лакі», податкових накладних, які є належним чином оформленими.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України, а саме п. 198.6 ст. 198, передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкової накладної та її отримання позивач є платником податку на додану вартість.

Натомість в судовому засіданні було перевірено факт здійснення господарських операцій та встановлено, що товар від ФГ «Лакі» позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними, сплатив вартість товару, втому числі ПДВ та використав придбаний товар (продукти харчування) в своїй господарській діяльності.

До того ж, доводи відповідача щодо недійсності господарських операцій між позивачем та ФГ «Лакі», в періоді, що перевірявся, спростовуються, в тому числі, звітами про проведення процедури відритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації від 29.08.11р. №66, від 06.09.11р. №68, від 12.09.11р. №70, від 24.02.12р. №22, які підтверджують, що можливість здійснення договірних господарських операцій була проведена в ході проведення тендерних процедур (а.с. 59-66, том 3).

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, позивачем, під час формування податкового кредиту, булу дотримані положення Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідачем, в підтвердження правомірності своїх дій, не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи ФГ «Лакі» - контрагента позивача.

З наведеного вище вбачається, що контрагент позивача, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з акту перевірки, позивачем, в порядку ЦК України, були укладені договори та здійснені відповідні розрахунки з контрагентом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.199р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

З наведених вище норм вбачається, що акт перевірки є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства суб'єктами господарювання, в зв'язку з чим, діючим законодавством встановлений порядок оформлення результатів перевірок якого податкові органи повинні дотримуватись.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було надано оцінку нікчемності договорів, укладених між позивачем та контрагентом. Відповідач зробив висновки про нікчемність договорів без їх фактичного дослідження або без посилання на відповідне рішення про визнання таких договорів нікчемними.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Також позивачем був зроблений висновок про отримання податкових накладних без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, без посилання в акті перевірки та без оцінки будь-яких документів, у тому числі, податкових накладних, що свідчили б про цей факт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем, під час перевірки не досліджувались та не оцінювались первинні бухгалтерські документи позивача (з зазначенням їх номеру, назви, дати), на підставі яких позивачем здійснювалось формування податкового кредиту.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача заниження податку на додану вартість в загальній сумі 3229,00грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за грудень 2011 року в розмірі 1202,00грн та завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2012 року в сумі 8548,00грн.

В зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішення від 29.04.13р. №00010662201, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 3229,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 807,00грн., №0001072201, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8548,00грн. є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи майновий характер спору,суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 114,70грн. судових витрат.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 01.07.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 08.07.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС від 29.04.13р. №00010662201, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 3229,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 807,00грн., №0001072201, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8548,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (95645, АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41, ЄДРПОУ 16502790) шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС (ЄДРПОУ 23192025) 114,70грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.