Постанова

від 16.07.2013 по справі 8/165/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 8/165/10 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04 квітня 2013 року

у справі №8/165/10

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Телец-ВАК"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про стягнення коштів у сумі 1437111,27 грн.

встановив:

У листопаді 2010 року публічне акціонерне товариство (ПАТ) „Укрсоцбанк" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Телец-ВАК" (далі-відповідач) заборгованості громадянина ОСОБА_2 за договором кредиту від 25.09.2008р. №640/899-К899 в сумі 1437111,27 грн., з яких заборгованість за кредитом- 124527,50 дол. США (еквівалент 985012,53 грн. за курсом НБУ на дату розрахунку 7,91 грн. за 1 дол. США), за відсотками- 35403,11 дол. США (еквівалент 280038,60 грн.), пеня за прострочення платежів- 58205,54 грн. та штраф за порушення умов договору кредиту- 14393,75 дол. США (еквівалент 113854,60 грн.), а також про стягнення з відповідача суми державного мита в розмірі 14371,11 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору кредиту, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 01.10.2010 року склала 1437111,27 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21 грудня 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2.

У відзиві на позовну заяву відповідач її не визнав, посилаючись на недоведеність наявності та розміру заборгованості позичальника за договором кредиту, відсутність доказів одержання ним вимог позивача про погашення боргу, безпідставність застосування штрафу, а також на припинення поруки відносно частини боргу згідно ч.4 ст.559 Цивільного кодексу (ЦК) України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04 квітня 2013 року (суддя Гринькова-Новицька Т.В.) в позові ПАТ „Укрсоцбанк" відмолено повністю.

Рішення суду мотивовано наступним.

Умовами п.4.5 договору кредиту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків щодо повернення кредиту і сплати процентів протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, а тому це тягне за собою обов'язок позичальника протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

ОСОБА_2 не сплачував поточні платежі на погашення кредиту та проценти з жовтня 2008 року протягом більше ніж 90 календарних днів (строк сплати поточних платежів за кредитом та процентами визначений п.п.1.1.1., 2.4.5. договору кредиту 10-м числом кожного місяця), що обумовило настання строку повернення кредиту в повному обсязі 09.02.2009р. (на 91 календарний день з початку прострочення 11.11.2008р.).

Оскільки строк виконання основного зобов'язання за договором кредиту настав 09.02.2009р., а позивач пред'явив вимогу відповідачу як поручителю тільки у вересні 2010 року, суд першої інстанції на підставі ч.4 ст.559 ЦК України визнав поруку припиненою на підставі того, що Банк протягом 6 місяців з дня настання строку не пред'явив до поручителя вимоги про виконання основного зобов'язання, а договором поруки строк дії поруки не встановлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати в повному обсязі рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.2013р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ „Укрсоцбанк" задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, помилково застосував норми ч.4 ст.559 ЦК України.

Позивач не погоджується з висновком суду стосовно спливу 6-місячного строку для звернення ПАТ „Укрсоцбанк" з вимогами до поручителя та припинення у зв'язку з цим поруки.

Зобов'язання ОСОБА_2 за договором кредиту на теперішній час не виконані, заборгованість ОСОБА_2 не погашена, він частково сплачує заборгованість за кредитом, тобто, дія договору досі не припинена, а, отже, він вважається чинним.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що посилання скаржника на ч.1 ст.559 ЦК України (Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання...) є недоречним, оскільки ця норма є загальною, а в даному випадку підлягає застосуванню спеціальна норма, а саме ч.4 ст.559 ЦК України. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, також нічим не підтверджені, а тому скаргу слід залишити без задоволення.

В засіданні суду представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Від третьої особи відзиву на апеляційну скаргу не надходило, але її представник заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

25.09.2008р. між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк", правонаступником якого є позивач та третьою особою укладений договір кредиту №640/899-К899 (далі-договір кредиту), згідно п.1.1. якого позивач надав третій особі грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 125224,00 доларів США, зі сплатою 14 процентів річних.

Позивач меморіальним ордером №20 від 25.09.2008р. перерахував кошти у сумі 125224,00 дол. США (еквівалент 608601,16 грн. за курсом 486,01 грн. за 100 дол. США) з позичкового рахунку позичальника №22334640932631 на його поточний рахунок №26200640932631 із призначенням платежу: „Перерахування грошових коштів згідно кредитного договору №640/899-К899 від 25.09.2008 р. по ОСОБА_2".

Отримання даної суми кредиту не заперечується відповідачем і третьою особою.

25.09.2008р. між сторонами та третьою особою був укладений договір поруки №640/899-П899 (далі-договір поруки), згідно п.1.1. якого відповідач зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання третьою особою зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу) у розмірі, в строки та в порядку, що передбачені договором кредиту.

Згідно з п.1.2. Договору поруки, відповідач ознайомлений з умовами договору кредиту, жодних заперечень, а також непорозумінь його положень не має.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2 договору поруки, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до настання однієї з наступних обставин:

дострокового виконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, визначеного в п.2.1. цього договору.

Відповідно до пп.1.1.1. п.1.1. Договору кредиту, погашення кредиту має здійснюватись в наступному порядку: з жовтня 2008 року по вересень 2023 року - щомісячно до 10 числа 696,00 дол. США, у вересні 2023 року - 640,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 24.09.2023 року.

Строки сплати процентів визначені у пп.2.4.5. п.2.4. договору кредиту, згідно з яким, сплата процентів здійснюється щомісячно у валюті наданого кредиту не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, в якому нараховані проценти, та в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі.

Відповідно до п.3.3.7. договору кредиту, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п.1.1., 2.4., 2.10 цього договору, та комісії в розмірах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно з п.3.3.8. договору кредиту, позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.п.1.1., 2.4. цього договору.

Відповідно до п.4.5 договору кредиту, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п.3.3.7, 3.3.8. цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Господарським судом встановлено, та не заперечувалось сторонами при апеляційному перегляді справи, що на момент подачі позову позичальником в рахунок погашення кредиту сплачено 696,50 дол. США згідно з квитанцією №kr74710 від 10.10.2008р., заборгованість склала 124537,50 дол. США, що еквівалентно 985012,53 грн.

Станом на 30.09.2010р. позивачем нараховані проценти за користування кредитом в сумі 35646,60 дол. США, з яких позичальником 10.10.2008р. сплачено 243,49 дол. США, заборгованість складає 35403,11 дол. США, що еквівалентно 280038,60 грн.

Після порушення провадження у справі позичальник частково розрахувався з позивачем, а саме: 04.04.2011р. сплачено 100 дол. США, 06.05.2011 - 50,00 дол. США, 05.03.2012 - 103,78 дол. США, 10.04.2012 - 103,78 дол. США, 14.05.2012 - 103,78 дол. США, а всього 461,34 дол. США, що еквівалентно 3681,29 грн. за курсом, вказаним у квитанціях про сплату. В силу п.2.6. договору кредиту, дані платежі відносяться на погашення прострочених процентів.

Крім того, позивачем, на підставі п.4.1. договору кредиту, нараховано позичальнику пеню за період з 22.09.2009 по 30.09.2010 за прострочення платежів на погашення кредиту в сумі 18684,40 грн., та за прострочення сплати процентів (відсотків) у сумі 39521,14 грн., загалом 58205,54 грн. , а також на підставі п.4.2 договору кредиту - штраф у розмірі 14393,75 дол. США, що еквівалентно 113854,60 грн.

Листами №37-22/15-6760 та №37-22/15-6760/1 від 31.08.2010р., позивач направив вимоги позичальнику - ОСОБА_2 та поручителю - ТОВ „Телець-ВАК" про виконання зобов'язань за кредитним договором, які залишені без відповіді та задоволення.

У зв'язку з відмовою позичальника та поручителя виконати умови договору кредиту позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ „Телец ВАК", як поручителя.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про припинення поруки на підставі п.4 ст.559 ЦК України, оскільки, на думку суду, в силу положень п.4.5 договору кредиту у зв'язку з невиконанням позичальником умов договору щодо своєчасного погашення кредиту, строк погашення кредиту вважається таким, що сплив 09.02.2009р.

Вимога відповідачу про виконання зобов'язань позичальника направлялась банком лише у вересні 2010р., тобто після 6 місяців з моменту спливу строку виконання зобов'язання, забезпеченого порукою.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те що договором поруки, укладеним між позивачем та відповідачем, не визначений строк, після закінчення якого порука припиняється,

Разом з тим, помилковим, на думку судової колегії, є висновок суду першої інстанції щодо автоматичної зміни строку повернення кредиту, відповідно до п.4.5. договору кредиту, на 09.02.2009р.

Пункт 4.5. договору кредиту відноситься до ст.4 цього договору: „Відповідальність сторін".

Цей пункт надає право кредитору у разі порушення позичальником умов договору притягти його до відповідальності, а саме: змінити строк виконання зобов'язань за кредитним договором та вимагати погашення кредиту.

Однак банк скористався своїм правом та звернувся з такою вимогою до позичальника лише 31.08.2010р. При цьому, одночасно банк направив вимогу і поручителю.

За таких обставин відсутні підстави вважати поруку припиненою.

Судова колегія звертає увагу на те, що в суді першої інстанції відповідач не ставив питання про припинення поруки стосовно всієї заборгованості, а заперечував позов лише в частині стягнення заборгованості за період до 07.03.2010р., обґрунтовуючи свою позицію тим, що банк може пред'явити вимогу до поручителя стосовно чергових платежів по кредиту, строк сплати по яких настав не пізніше ніж за 6 місяців до направлення банком вимоги до поручителя.

В матеріалах справи відсутні докази того, що до 31.08.2010р. кредитор та позичальник за договором кредиту будь-яким чином змінили строк повернення кредиту.

Що стосується висновків суду першої інстанції про необґрунтоване нарахування позивачем штрафу, судова колегія зазначає наступне.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст.231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст.231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ЦК України.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.1. ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи всі обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги та апеляційна скарга обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають частковому задоволенню.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Заявлена сума боргу підлягає стягненню з відповідача, за виключенням суми процентів, яка була сплачена позичальником під час розгляду справи в суді першої інстанції.

В цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-106

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04 квітня 2013 року у справі №8/165/10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Телец-Вак" на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" 985012,53 грн. заборгованості по кредиту, 276357,31 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 113854,60 грн. штрафу та 58205,54 грн. пені.

В частині стягнення 3681,29 грн. пені провадження у справі припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Телец-Вак" на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" 14607,11 грн. судових витрат, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Телец-Вак" на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" 14371,11 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Повний текст постанови підписаний 19.07.2013р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.