Ухвала

від 16.09.2019 по справі 8/165/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

за результатами розгляду скарги

на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця

16 вересня 2019 року Справа № 8/165/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги (вх. № 13887/19 від 30.08.2019) ТзОВ «Телец-ВАК» на дії приватного виконавця по справі

за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» , вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150 (код ЄДРПОУ 00039019)

адреса для листування: вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001

юридична адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» , пров. Транспортний, 9, м. Миколаїв, 54021 (код ЄДОПОУ 31707056)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення коштів у сумі 1 437 111, 27 грн.

особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець Баришніков Артем Дмитрович, вул. Садова, 1, к. 307, м. Миколаїв, 54001

за участю представників учасників справи:

від позивача (стягувача): представник не з`явився;

від відповідача (боржника, скаржника): Зотіков С. Є., довіреність № 34 від 12.03.2018 року;

від третьої особи: не з`явився

приватний виконавець: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

30.08.2019 року до господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 13887/19 ТзОВ «Телец-ВАК» , у якій заявник просить суд:

1. Визнати недійсними результати оцінки, проведеної у виконавчому провадженні № 58766155 приватного виконавця Баришнікова Артема Дмитровича, згідно Звіту приватного підприємства «АЖІО» про визначення ринкової вартості майнових прав (речових прав), а саме: права забудови земельних ділянок (суперфіцій) загальною площею 0,6006 гектари, що належить ТзОВ «Телец-ВАК» (код ЄДРПОУ 31707056), станом на 22.07.2019 року, затвердженого директором ПП «АЖІО» 05.08.2019 року, та Висновку суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «АЖІО» щодо визначення ринкової вартості майнових прав (речових прав), а саме: права забудови земельних ділянок (суперфіцій) загальною площею 0,6006 гектари - земельної ділянки кадастровим номером № 4810136300:03:001:0026, в сумі 256 560, 00 грн. без врахування ПДВ, затвердженого директором ПП «АЖІО» 05.08.2019 року.

2. Зупинити реалізацію майнових прав - права оренди земельної ділянки загальною площею 0,6006 га, кадастровий номер 4810136300:03:001:0026, яка перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» (м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 31707056) - до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду скарги.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019 року справу № 8/165/10 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2019 року скаргу на дії приватного виконавця по справі № 8/165/10 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.09.2019 року скаргу ТзОВ «Телец-ВАК» (вх. № 13887/19 від 30.08.2019 року) на дії приватного виконавця Баришнікова Артема Дмитровича залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків скарги на дії приватного виконавця протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.09.2019 призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 16.09.2019 року.

В судовому засіданні 16.09.2019 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

13.09.2019 року до господарського суду Миколаївської області від приватного виконавця надійшла заява (вх. № 14487/19), в якій приватний виконавець просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП Ажіо. ОСОБА_2 Борисівну, у зв`язку з чим перенести розгляд справи.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 року визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви приватного виконавця про залучення суб`єкта оціночної діяльності судом відмовлено, оскільки визначення вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією приватного/державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа здійснювала відповідні дії.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, судом відмовлено в частині клопотання про перенесення розгляду скарги, оскільки скарга на дії приватного виконавця розглядається протягом десяти днів, а неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця не перешкоджають її розгляду.

16.09.2019 року до господарського суду Миколаївської області від скаржника надійшло клопотання (вх. № 14587/19) про зупинення передання на реалізацію майнового права, в якому скаржник просить суд зупинити передачу на реалізацію майнових прав - права оренди земельної ділянки загальною площею 0,6006 га, кадастровий номер 4810136300:03:001:0026, яка перебуває в оренді ТзОВ Телец-ВАК - до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду скарги.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки скаржником не подано доказів чи передано приватним виконавцем майнові права на реалізацію. В судовому засіданні представник усно зазначив, що майнові права вже передані. Крім того, суд зазначає, що рішення суду має бути спрямоване на реальне виконання.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Скаржник (боржник) вимоги скарги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у скарзі, та просив суд скаргу задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначив, що з результатами оцінки майна не згоден виходячи з наступного:

- посилаючись на ст. 42 та 93 ЗК України, скаржник зазначив, що неможливо відчужити право оренди земельної ділянки, оскільки на цій земельній ділянці розташований житловий багатоповерховий будинок;

- відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності ПП Ажіо від 05.08.2019 року та звіту про визначення ринкової вартості майнових прав - права забудови земельної ділянки, об`єктом оцінки є майнові права, а саме право забудови земельних ділянок (суперфіцій), однак постановою приватного виконавця від 22.07.2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності для оцінки права оренди земельної ділянки. Невідповідність об`єкту оцінки постанові приватного виконавця зумовлює недійсність висновку оцінювача;

- оцінювачем не здійснено порівняння вартості подібних об`єктів оцінки у контексті розташування житлових багатоповерхових будинків, звіт про визначення ринкової вартості містить дані про порівняння цін земельних ділянок, вільних від забудови;

- інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно датована 08.08.2019 року, а датою звіту є 05.08.2019 року;

- зі звіту про оцінку майнових прав вбачається, що оцінювач не здійснював вихід на місце.

Позивач (стягувач), третя особа та приватний виконавець не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищевикладене, скарга на дії приватного виконавця розглядається судом без участі боржника, третьої особи та приватного виконавця.

13.09.2019 року до господарського суду Миколаївської області від приватного виконавця надійшов відзив на скаргу (вх. № 14488/19), в якому приватний виконавець просив суд в задоволенні скарги відмовити.

Посилаючись на приписи ст. 10, 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 4, Закону України "Про оренду землі", ст. 93 ЗК України, ст. 3, 9, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", приватним виконавцем зазначено, що в законодавчих актах не передбачена жодна норма, яка б забороняла реалізацію права оренди земельних ділянок, навпаки, визначено, що одним із заходів примусового виконання рішення суду є звернення стягнення на майнові права.

Звіт про визначення ринкової вартості майнових (речових) прав складено відповідно до норм Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Відповідно до наказу господарського суду Миколаївської області від 03.12.2018 року № 36-г про проведення експертизи цінностей документів вирішено провести експертизу цінностей документів (судових справ) за 2012-2013 роки, строк зберігання яких згідно з Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання (затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 07.12.2017 року № 1087), закінчився.

Відповідно до додатку до акту про вилучення до знищення документів і справ, що не підлягають зберіганню, справу № 8/165/2010 вилучено до знищення.

Скарга на дії приватного виконавця розглядається судом за наявними матеріалами.

Розглянувши скаргу за наявними матеріалами, заслухавши пояснення скаржника, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.04.2013 року у справі № 8/165/10 в позові відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.2013 року у справі № 8/165/10 скасовано. Позов задоволено частково.

Стягнуто з ТзОВ Телец-ВАК на користь ПАТ Укрсоцбанк 985 012, 53 грн. заборгованості по кредиту, 276 357, 31 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 113 854, 60 грн. штрафу та 58 205, 54 грн. пені.

В частині стягнення 3 681, 29 грн. пені провадження у справі припинено.

Стягнуто з ТзОВ Телец-Вак на користь ПАТ Укрсоцбанк 14 607, 11 грн. судових витрат, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції.

Стягнуто з ТзОВ Телец-Вак на користь ПАТ Укрсоцбанк 143 71, 11 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року видано відповідні накази.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.09.2013 року касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції повернуто скаржнику.

01.04.2019 року на підставі заяви про примусове виконання приватним виконавцем Баришніковим Артемом Дмитровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58766155 по виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 13.08.2013 року № 8/165/10 (арк. 15-16).

Приватним виконавцем було вчинено наступні дії з примусового виконання судового рішення:

- 30.05.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою встановлено, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано право на оренду земельної ділянки площею 0,6006 га, кадастровий номер 4810136300:03:001:0026, для обслуговування першої черги багатоповерхового житлового будинку за адресою м. Миколаїв, вул. Садова, 34 (арк. 17-19);

- 03.06.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на право оренди земельної ділянки площею 0,6006 га, кадастровий номер 4810136300:03:001:0026 для обслуговування першої черги багатоповерхового житлового будинку за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Садова, 34 (арк. 20-21);

- 22.07.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено ПП Ажіо. (арк. 22-23);

- 05.08.2019 року на замовлення приватного виконавця Баришнікова А.Д. ПП Ажіо. складено Звіт про визначення ринкової вартості майнових прав (речових прав), а саме: права забудови земельних ділянок (суперфіцій) загальною площею 0,6006 гектари, що належать ТзОВ Телец-Вак та Висновок суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання від 05.08.2019 року (арк. 25, 27-43);

- 15.08.2019 року приватним виконавцем направлено боржнику та стягувачу повідомлення про оцінку майна згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності (арк. 24, 26).

Незгода боржника з оцінкою майнових прав і стала підставою для звернення до суду.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

Позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення передбачено ст. 326 ГПК України.

Умови і порядок виконання рішення судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» ).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У цьому Законі:

- майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності;

- майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Розроблення нормативно-правових актів з оцінки майна здійснюється на засадах міжнародних стандартів оцінки. До їх розроблення Фонд державного майна України залучає інші органи державної влади, саморегулівні організації оцінювачів, найбільш авторитетних оцінювачів, наукові та інші установи.

Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.

Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

У разі провадження спільної господарської діяльності оцінка частки майна, яке вноситься іноземним суб`єктом господарювання, проводиться відповідно до нормативно-правових актів з оцінки майна, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 (далі - Стандарт) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до п. 1 Стандарту поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема:

база оцінки - комплекс методичних підходів, методів та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна. Для визначення бази оцінки враховуються мета оцінки та умови використання її результатів;

методичні підходи - загальні способи визначення вартості майна, які ґрунтуються на основних принципах оцінки;

метод оцінки - спосіб визначення вартості об`єкта оцінки, послідовність оціночних процедур якого дає змогу реалізувати певний методичний підхід;

оціночні процедури - дії (етапи), виконання яких у певній послідовності дає можливість провести оцінку;

об`єкти оцінки - майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об`єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об`єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу;

об`єкти оцінки у матеріальній формі - нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно;

об`єкти оцінки у нематеріальній формі - об`єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об`єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права.

подібне майно - майно, що за своїми характеристиками та (або) властивостями подібне до об`єкта оцінки і має таку саму інвестиційну привабливість;

Відповідно до п. 6 Стандарту принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

Відповідно до п. 14 Стандарту визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації.

Відповідно до п. 15 Стандарту методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Відповідно до п. 47 Стандарту порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Відповідно до п. 48 Стандарту для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у

матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям:

умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості;

продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати;

умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.

Відповідно до п. 49 Стандарту основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

Дослідивши поданий до матеріалів справи Звіт про визначення ринкової вартості майнових прав, судом встановлено, що суб`єктом оціночної діяльності здійснено визначення ринкової вартості об`єкта оцінки, а саме: майнового права (речового права) - права забудови земельних ділянок (суперфіцій) загальною площею 0, 6006 га, відповідно до якої ринкова вартість об`єкта оцінки 256 560 грн. без ПДВ. Дата оцінки 22.07.2019 року, дата складання звіту - 05.08.2019 року . Існуючі та потенційні обмеження - оцінюване майно на дату оцінки обтяжене арештом приватного виконавця Баришнікова А. Д.

Звіт не містить інформації про вихід оцінювача на місце розташування земельної ділянки.

При проведенні оцінки майнового права оцінювач застосував порівняльний підхід, використавши в якості об`єктів, подібних для оцінюваного, зокрема, земельні ділянки вільні від забудови, що пропонуються до продажу (об`єкти у матеріальній формі).

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 08.08.2019 року цільове використання земельної ділянки кадастровий номер 4810136300:03:001:0026 - для обслуговування першої черги багатоповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , вул. Садова, 34.

Опис об`єкта речового права: земельна ділянка загальною площею 0,6006 га, у тому числі 1 362 кв. м. під капітальною забудовою, 15 кв. м. під тимчасовою забудовою, 2 931 кв. м. під проходами, проїздами та площадками, 1 698 кв. м. під прибудинковою територією.

При визначенні ринкової вартості об`єкта оцінки (майнового права - права оренди земельної ділянки для обслуговування багатоповерхового житлового будинку) оцінювачем здійснено оцінку іншого майнового права (права забудови (суперфіцій)). При цьому, оцінювачем не встановлено обставини, які істотно впливають на результати оцінки, а саме: чи знаходиться на спірній земельній ділянці багатоповерховий житловий будинок або об`єкт незавершеного будівництва або будівельні матеріали або земельна ділянка вільна від забудови. Оцінювачем за допомогою порівняльного методу здійснено оцінку об`єкта оцінки у нематеріальній формі (майнового права) шляхом порівняння з об`єктами у матеріальній формі (оцінки вартості земельних ділянок вільних від забудови, що пропонуються до продажу), що не може свідчити про обрання оцінювачем подібних об`єктів для порівняння, а також врахування всіх наявних обмежень (існуючих та потенційних). Вищевикладене свідчить, що оцінка майнового права не може бути визнана достовірною та не відповідає вимогам нормативно-правових актів України з питань оцінки майна. З метою недопущення реалізації описаного та арештованого майнового права (права оренди земельної ділянки) за недостовірною ціною, що може завдати збитків стягувачу або боржнику, а також майбутнім покупцям, скарга про визнання недійсними результатів оцінки, проведеної у виконавчому провадженні № 58766155 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оцінка майнового права під час виконання судового рішення у даній справі проведена з порушенням вимог законодавства, що порушує права боржника, які підлягають захисту в судовому порядку. Скарга на дії приватного виконавця підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-235, 254-256, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу на дії приватного виконавця (вх. № 13887/19 від 30.08.2019 року) задовольнити.

2. Визнати недійсними результати оцінки, проведеної у виконавчому провадженні № 58766155 приватного виконавця Баришнікова Артема Дмитровича, згідно Звіту приватного підприємства «АЖІО» про визначення ринкової вартості майнових прав (речових прав), а саме: права забудови земельних ділянок (суперфіцій) загальною площею 0,6006 гектари, що належить ТзОВ «Телец-ВАК» (код ЄДРПОУ 31707056), станом на 22.07.2019 року, затвердженого директором ПП «АЖІО» 05.08.2019 року, та Висновку суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «АЖІО» щодо визначення ринкової вартості майнових прав (речових прав), а саме: права забудови земельних ділянок (суперфіцій) загальною площею 0,6006 гектари - земельної ділянки кадастровим № 4810136300:03:001:0026, в сумі 256 560, 00 грн. без врахування ПДВ, затвердженого директором ПП «АЖІО» 05.08.2019 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено 23.09.2019 року

Суддя Е.М. Олейняш