Постанова

від 18.07.2013 по справі 1/5005/5690/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Справа № 1/5005/5690/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк, Н.Капацин, Д.Кривди, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузаступника прокурора Дніпропетровської області на постановувід 22.05.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 1/5005/5690/2012 за позовомСинельниківського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-ІІ" простягнення 531 985,63грн. В судове засідання прибули представники сторін: прокурорКозакова І.М. (прокурор Генеральної прокуратури України) позивачаРоманченко Д.Ю. (дов. від 27.12.2012), Голуб О.Є. (дов. від 08.02.2008) відповідачаЧерноус В.С. (дов. від 01.01.2013) Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Синельниківський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом з врахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-ІІ" заборгованості в сумі 531985,63 грн., із них 501300,48 грн. - основного боргу, 10045,27 грн. - інфляційних, 19143,51 грн. - 3% річних, 1496,37 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 01.01.2010 про надання послуг в частині своєчасної та повної оплати за отримані послуги з водопостачання за період з жовтня 2010 р. по квітень 2012 р. включно.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2012 (суддя - Панна С.П.) позов задоволений в повному обсязі з посиланням на таке.

01 січня 2010 року між ДМП ВКГ "Дніпо-Західний Донбас" (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-ІІ" (замовник) укладений договір про надання послуг.

За приписами п. 1.1 цього договору виробник зобов'язується надати замовнику послуги з водопостачання, здійснивши забір води з джерел питного водопостачання, довести її кість до вимог на питну воду, на межах розподілу балансової належності мереж сторін, в обумовлений даним договором період та об'ємі.

Кількість отриманих замовником послуг з централізованого водопостачання від виробника за місячний період визначається за контрольними засобами обліку виробника розташованими на межі розподілу балансової належності мереж сторонами за даним договором (п. 3.1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1.2 договору кількість отриманих замовником послуг з водопостачання від виробника за місячний період у разі відсутності контрольних засобів обліку виробника, на межі розподілу балансової належності мереж між сторонами за даним договором визначається за об'ємами даних фактичного споживання питної води споживачами замовника (населення, інші споживачі), які отримують послугу з централізованого водопостачання від замовника з додаванням нормативних втрат питної води у водопровідній мережі.

Пунктом 3.5 договору у разі ненадання чи відмови надання замовником зазначених у п. 3.1 даного договору документів або нез'явлення представника замовника для підписання акта про кількість наданих послуг в обумовлені в п. 3.2 та 3.3 даного договору строки, представником виробника складається відповідний акт, а кількість наданих послуг визначається за пропускною здатністю відповідної труби вводу замовника при швидкості руху води в ній 2 метри/секунду та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу за період з дня виписування останнього рахунку до дня усунення вказаних порушень.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що замовник зобов'язаний до 01.05.2010 встановити на межах розподілу балансової належності мереж, між сторонами за даним договором, засоби обліку відповідно до порядку встановленому чинним законодавством України.

Виконуючи умови вищевказаного договору, позивач в період з 01 жовтня 2010 року по 30 квітня 2012 року надав відповідачу послуги з централізованого питного водопостачання на суму 2117995,23 грн.

Фактичне щомісячне отримання питної води підтверджується двосторонніми актами.

Відповідно до п. 4.2 договору остаточний розрахунок за передплачений місячний період замовник проводить на підставі рахунку виконавця до 01 числа наступного місячного періоду за передплаченим.

З огляду на наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач в порушення умов договору в період з 01.11.2010 до 30.04.2012 не сплатив у повному обсязі виставлені за договором рахунки і таким чином основна заборгованість відповідача у вищезазначений період склала 501300,48 грн.

За приписами п. 4.5 договору за невиконання грошового зобов'язання за даним договором замовник зобов'язується на вимогу виробника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, неустойку у розмірі 1% від суми заборгованості, але не більше розміру встановленого Законом України від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1496,37 грн, інфляційних в сумі 10045,27 грн, 3% річних в сумі 19143,51 грн визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 (колегія суддів: Л.Чимбар, С.Антонік, Л.Чоха) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2012 змінене шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-ІІ" на користь Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" 100035,47 грн основного боргу, 1496,37 грн пені, 609,22 грн - інфляційних, 2025,58 грн - 3% річних; у решті позову відмовлено.

Постанова суду мотивована таким.

Відповідач оспорює об'єми використаної води і відповідно суми нарахувань за отримані послуги з централізованого питного водопостачання по лічильниках, встановлених на Новогнідську сільську раду за період з червня 2011 року по березень 2012 року, на Зайцівську сільську раду за жовтень-листопад 2010 року та с.Шахтне за період з липня по листопад 2010 року.

Відповідно до п.5.16 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, у разі виникнення у споживача обґрунтованих сумнівів щодо правильності показів засобу обліку він може звернутися до виробника або спеціалізованої організації з заявою про його позачергову повірку.

Як вбачається з матеріалів справи у 2010р. у відповідача (споживача) виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності показників засоби обліку на с.Новогніде.

Вказаний лічильник належать позивачу і встановлений ним в серпні 2009р.

У вересні 2010р. відповідач звернувся до спеціалізованої організації - інституту "Дніпрогідроводгосп" про обстеження встановлених комерційних лічильників в зоні балансового розмежування мереж між Новогнідською сільською радою та ДМП ВКГ "Дніпро-Західний Донбас" у с. Новогніде.

За результатами обстеження 29.09.2010 складений акт, яким зафіксовано діаметр та довжина прямих відрізків труб, приєднаних до лічильників, а на підставі даного акта зазначеними нижче спеціалізованими установами були надані висновки про невідповідність установки лічильника технічним умовам.

Висновком ННЦ "Інститут метрології", затвердженим 22.11.2012, встановлено, що на основі зроблених викладених в мотивувальній частині висновку зауважень щодо водомірного вузла № 2, розташованого у с. Новогніде, можна констатувати наступне: зазначений вузол не можна вважати таким, що відповідає вимогам, які ставляться до вузлів обліку води, за результатами вимірювань яких здійснюються розрахункові операції за споживану воду, зокрема "Правилам користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України" та ДСТУ 3709.2.-98.

З червня 2011р. відповідач відмовився від проведення обліку за встановленим в с. Новогніде лічильником з причини невідповідності установки лічильника технічним вимогам. Про вказані порушення відповідач надіслав позивачу листи та зазначив свою незгоду з показниками лічильника в кожному акті з червня 2011р. по березень 2012р. (до заміни вказаного лічильника).

Однак позивач ніяких дій з перевірки та складання акта правильності улаштування спірного лічильника не здійснив, листом №833 від 13.07.2011 повідомив, що вузол обліку на с. Новогніде виконаний згідно з проектом інституту "Дніпрогідроводгосп" належним чином.

З огляду на викладене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв'язку із невідповідністю засобу обліку у с.Новогніде державним стандартам, з червня 2011р. по березень 2012р. відповідач правомірно визначав обсяги спожитої води на підставі п. 3.3. Договору. За період з червня 2011р. по березень 2012р. включно за показами позивача вартість спожитої води становить 209 819,10 грн. За даними ТОВ "Гольфстрім-11" - 44 998.04 грн. Різниця складає 164 821,06 грн.

Розрахунок відповідача перевірений апеляційним судом та визнаний правильним.

Вузол обліку на населений пункт Зайцеве улаштований позивачем на водопровідну мережу влітку 2010р., запущено в експлуатацію з 02.09.2010.

Разом з тим, в жовтні 2010р. сторони склали перший акт зняття показників з вказаного приладу обліку, відповідно до якого обсяг спожитої води склав 16894 куб.м, що більш ніж в десять разів перевищило обсяги, визначені відповідачем.

У зв'язку з такими обставинами, відповідач обстежив вузол обліку в с.Зайцеве та з'ясував, що він збудований з порушенням державних стандартів. Акт зняття показів лічильника за жовтень 2010 року відповідач підписав з запереченнями, запропонував продовжити облік спожитої води згідно з п.3.3 Договору. Про встановлені обставини повідомив позивача листом від 25.11.2010, яким заперечив проти прийняття акта зняття показів лічильника в листопаді 2010р. в розмірі 10 095 куб.м.

Голова Зайцівської сільської ради підтвердила, що наприкінці листопада 2010р. на вузлі обліку, в колодязі розташованому в с.Зайцеве дійсно мали місце ремонтні роботи, які проводилися працівниками позивача з 30.10.2010 по 02.12.2010, в ході цих робіт були демонтовані вхідні та вихідні труби лічильника.

Про вказані обставини 03.12.2010 головою Зайцевської сільської ради та представниками відповідача складений акт, яким встановлено часткове пошкодження пломб та переобладнання довжини вхідної та вихідної труб лічильника.

З урахуванням викладених обставин апеляційний суд визнав доведеним факт переобладнання установки лічильника позивачем відповідно до технічних умов лише в кінці листопада 2010 року.

Після проведеного позивачем переобладнання установки лічильника в наступний період з грудня 2010р. між сторонами відсутній спір стосовно показників лічильника з визначення об'ємів використаної води і цей об'єм зменшився в наступний період більш ніж в три рази.

З врахуванням викладеного відповідач обґрунтовано визначав обсяги спожитої води с. Зайцеве за жовтень-листопад 2010 року на підставі п.3.3 Договору, вартістю 40064,94 грн. Різниця складає 65145,93 грн. Розрахунок відповідача перевірений апеляційним судом та визнаний правильним.

Апеляційний суд визнав обґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для застосування обліку відпущеної води згідно з встановленим лічильником на с. Шахтне за період з липня по листопад 2010р.

Відповідно до п.5.23 Правил розрахунку за використану воду згідно з показниками засобів обліку здійснюються з моменту опломбування їх з'єднувальних частин до вузла обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, після встановлення в липні 2010р. позивачем свого лічильника на с.Шахтне, він запропонував відповідачу проводити облік спожитої води відповідно до улаштованого ним лічильника.

Відповідач не заперечував, однак просив надати технічну документацію для визначення улаштування лічильника відповідно до метрологічних стандартів.

Посилання позивача на введення лічильника в експлуатацію 13.07.2010 апеляційним судом не прийняті, оскільки введення в експлуатацію здійснено за відсутності представника відповідача (споживача) та відсутні дані про перевірку відповідності встановлення технічним умовам, доказів того, що позивач на вимогу відповідача надав йому витребувану технічну документацію позивачем суду не надано.

Після врегулювання між сторонами розбіжностей, лічильник належним чином за участю обох сторін був опломбований 23.11.2010 з перевіркою відповідності установлення лічильника технічним умовам та підписаний акт розмежування балансової належності мереж.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, з липня по вересень 2010 року відповідач правомірно визначав вартість спожитої води у с.Шахтне на підставі п.3.3 Договору в сумі 48736,51 грн, а надлишкове нарахування позивачем за вказаний період кошти в сумі 65 207,28 грн судом віднесене на погашення боргу за жовтень 2010 р. - квітень 2012р.

За спірний період в жовтні-листопаді 2010р. відповідачем вартість спожитої води у с.Шахтне визначена на підставі п.3.3 Договору в розмірі 28192,08 грн. Надлишково позивачем за вказаний період нараховано 32824,10 грн, яку слід зарахувати в зменшення суми боргу, визначено в позовних вимогах.

Розрахунок здійснений позивачем по с.Шахтне за липень - листопад 2010р. відповідно до п.3.3 договору перевірений апеляційним судом та визнаний правильним.

Стосовно нарахування боргу у сумі 22 962,62 грн. на підставі перерахунку обсягів водопостачання в травні, червні 2011 року апеляційний суд зазначив таке.

Нарахування на підставі рахунків №№286, 287 від 07.07.2011 по перерахунку обсягів водопостачання підставі п.5.26 Правил, апеляційним судом визнане необґрунтованим.

Відповідно до п.5.25 Правил для контролю витрат води у споживачів, які не мають засобів обліку, а також для перевірки показів встановлених засобів обліку виробник має право встановлювати на вводах контрольні засоби обліку.

Пунктом 5.26 Правил, передбачено, якщо контрольний засіб обліку виявить неточність роботи засобів обліку, що перевіряються, останні підлягають ремонту, а розрахунок за водокористування здійснюється відповідно до показів контрольного засобу обліку, при цьому виробник має право провести перерахунок споживачеві за водокористування в попередні два місяці.

Разом з тим, ні в перерахунку, ні в рахунках №№286, 287 від 07.07.2011 не зазначено, який лічильник перевірявся. Також не надано позивачем доказів того, що належним чином встановлена неточність роботи засобу обліку, а саме: відсутні докази ремонту лічильника, який перевірявся, як це передбачено п.5.26 Правил.

За таких обставин донарахування 22 962, 62 грн. до суми боргу в травні - червні 2011 року судом апеляційної інстанції визнане неправомірним.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що з нарахованої позивачем суми боргу за період 2010р. - квітень 2012р. 506625,08грн слід виключити 55750,38грн компенсації та субвенції на підставі спільного Протокольного рішення від 15.05.2012 про перерахування коштів за 2012р. згідно з платіжним дорученням №7 від 22.05.2012 та зменшити суму боргу на 65 207,28 грн., оскільки як зазначено вище у постанові за липень - вересень 2010р. позивачем завищена сума нарахування вартості наданих послуг по с.Шахтне на вказану суму: 506 625, 08 грн. - (55 750, 38 грн.+ 65 207.28 грн.)= 385 667,42 грн.

Крім того, визначену вище суму боргу 385 667,42 грн суд апеляційної інстанції зменшив на 164 821,06 грн. - зайво нарахованого боргу по Новогнідській сільській раді за період з червня 2011р. по березень 2012р., на 65 145, 93 грн. зайво нарахованого боргу по населеному пункту Зайцеве за жовтень - листопада 2010р., на 32 824,10 грн по с.Шахтне зайво нарахованого боргу за період жовтень - листопад 2010р. та 22962,62 грн за рахунками №286, 287.

Відповідач визнав заборгованість в розмірі 87 712,59 грн. - з урахуванням того, що він вважає необґрунтованим нарахування в лютому 2011 року вартості наданих послуг по нових тарифах в розмірі 12 322,88 грн.

Апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи відповідача про неправильність нарахування в лютому 2011 року вартості наданих послуг за новими тарифами в результаті чого різниця в нарахуваннях сторін складає 12 322,88 грн. Договір між сторонами не є договором про надання комунальних послуг, а в п.1.2 Договору сторони визначили, що відповідач-замовник зобов'язується сплатити надані виробником послуги з водопостачання за діючими цінами.

Новий тариф діє з 01.02.011.

Таким чином, з відповідача, на думку суду апеляційної інстанції, підлягає до стягнення борг в сумі 87 712,59 грн + 12 322,88 грн = 100 035,47 грн.

З відповідача на користь позивача судом апеляційної інстанції присуджено до стягнення пеня в заявленому позивачем розмірі 1 496,37 грн, інфляційні в розмірі - 609,22 грн, 3% річних в сумі 2025,58 грн.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, заступник прокурора Дніпропетровської області посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права. Заявник касаційної скарги просить постанову скасувати, а рішення залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Зважаючи на сукупний правовий аналіз господарським судом апеляційної інстанції заперечень відповідача щодо правомірності нарахування позивачем обсягів і вартості спожитих послуг у с.Новогніде: акт обстеження вузла засобу обліку, складений інститутом "Дніпрогідроводгосп" від 29.09.2010, який (інститут) не має ліцензії на здійснення повірки засобів обліку, однак на основі його даних ННЦ "Інститут метрології" наданий висновок про невідповідність улаштування засобу обліку державним стандартам, що спричиняє великі похибки у показах лічильника, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією господарського суду апеляційної інстанції про необхідність застосування альтернативного способу обліку спожитих послуг, обумовленого сторонами п. 3.3 договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у населеному пункті Зайцево у серпні 2010 року збудований вузол обліку води, а лічильник прийнятий в експлуатацію 02.09.2010, однак наприкінці листопада 2010 року позивачем проводились ремонтні роботи, про що складені дефектний акт від 29.11.2010 та акт виконаних робіт від 01.12.2010 (т. 10, а.с.43, 44).

З огляду на те, що на облік спожитих послуг лічильником впливає схема улаштування водомірного вузла мережі, позивач втручаючись у систему улаштування водомірного вузла (ремонт засувки) міг вплинути на роботу самого приладу обліку.

Так, у листопаді 2010 р. обсяг спожитої води за показником лічильника у с. Зайцево склав 10095 куб.м (т.1, а.с. 51), а після проведеного позивачем ремонту водомірного вузла в наступний період з грудня 2010р. дані показників лічильника з визначення об'ємів використаної води суттєво зменшилися: грудень 2010р. - 843 куб.м ( т.1, а.с. 53), січень 2011р. - 1049 куб.м. ( т.1, а.с. 68 зворот), лютий 2011р. - 180, 93 куб.м + 940 куб.м = 1301, 86 куб.м (т.1, а.с. 64,67), березень 2011р. - 1114, 6 куб.м (т.1, а.с. 70 зворот), квітень 2011р. - 681 куб.м (т.1, а.с. 76 зворот), травень 2011р. - 2980 куб.м (т.1, а.с. 78), червень 2011р. - 1 956, 72 куб.м (т.1, а.с. 81 зворот), липень 2011р. - 5595, 49 куб.м. (т.1, а.с. 86 зворот), серпень 2011р. - 5463 куб.м 9т.1, а.с. 91 зворот), вересень 2011р. - 6004 куб.м (т.1, а.с. 94 зворот, жовтень 2011р. - 3338 куб.м (т.1, а.с. 101 зворот, листопад 2011р. - 3086 куб.м. (т.1, а.с. 106 зворот), грудень 2011р. - 4479 куб.м (т.1, а.с. 112, січень 2012р. - 3844 куб.м (т.1, а.с. 113), лютий 2012р. - 3844 куб.м (т.1, а.с. 118 зворот), березень 2012р. - 1410 куб.м (т.1, а.с. 126 зворот).

За таких обставин, суд вважає, що позивачу слід було забезпечити участь представників відповідача під час проведення ремонтних робіт водомірного вузла.

Зважаючи на втручання представниками позивача у роботу водомірного вузла та встановлення умовами договору альтернативного способу обліку води, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність визначення обсягів спожитої води за жовтень-листопад 2010 року на підставі п.3.3 договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує висновок господарського суду апеляційної інстанції про необхідність перерахунку відповідачу боргу за спожиті послуги у с. Шахтне з підстав надлишково нарахованих коштів за попередні періоди, про що не заперечує сам позивач, оскільки зазначена дія урегульована нормами права.

Зважаючи на те, що розрахунок за надані послуги споживачам с. Шахтне проведений позивачем за період жовтень-листопад 2010 року на підставі показів засобу обліку, тоді як лічильник спожитих послуг опломбований та введений в експлуатацію 23.11.2010, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з прийнятим судом апеляційної інстанції розрахунком спожитих послуг, наданих відповідачем, у відповідності до п.3.3 Договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність нарахування боргу у сумі 22 962,62 грн. на підставі перерахунку обсягів водопостачання в травні, червні 2011 року, з огляду на відсутність будь-яких доказів необхідності застосування п.5.26 Правил.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають матеріалам справи, встановленим фактичним обставинам справи на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та зроблені у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 у справі № 1/5005/5690/2012 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Н. Капацин

Д. Кривда