Постанова

від 10.03.2009 по справі 05/96/13-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/96/13-64А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" березня 2009 р. Справа № 05/96/13-64А.

за позовом Державної інспекції з контролю за цінамиу Волинській області,         м. Луцьк

до Володимир-Волинської районної санітарно-епідеміологічної станції, м. Володимир-Волинський

про стягнення 13 738,99 грн.

                              Суддя                С.В. Бондарєв

При секретарі     І.М. Федоренко  

Представники :

від позивача: Глушко В.В. –довіреність від 01.07.08р.

від відповідача :  Онищук В.М. – головний лікар.

Представникам сторін в судовому засіданні були роз'яснені права та обов'язки передбачені ст.ст. 49, 51 КАСУ. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Суть спору: Позивач –Державна інспекція з контролю за цінами у Волинській області - звернувся до суду з позовом до Володимир-Волинської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення 13 738,99 грн. економічних (штрафних) санкцій за порушення додержання державної дисципліни цін.

          Відповідач в судовому засіданні зазначив, що ним оскаржено в касаційній інстанції ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 року та постанову господарського суду Волинської області від 31.07.2007 року в справі № 5/56-10А, якими відмовлено в позові відповідача про скасування рішення № 24-К від 26.12.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, на підставі якого проведено нарахування. Просить зупинити провадження у справі.

В судовому засіданні, позивач зазначив, що постанова господарського суду Волинської області від 31.07.2007р. у справі №5/56-10А згідно чинного законодавства набрала законної сили. Даною постановою у позові було відмовлено. Предметом розгляду даної справи було рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області про застосування економічних санкцій до відповідача №24-К від 26.12.2006р., яким обґрунтовуються позовні вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій.

Згідно п. 3.2.1 ст. 156 суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає як необґрунтоване.

Розглянувши  матеріали  справи, заслухавши  пояснення  представників суд встановив,-

Державною інспекцією з контролю за цінами у Волинській області проведено перевірку, (складено акт від 06.11.2006 року) якою встановлено, що Володимир-Волинська районна санітарно-епідеміологічна станція у період з 01.11.2005 року по 06.02.2006 року при нарахуванні плати за платні послуги до фіксованих розмірів тарифів нараховувала непередбачені законодавством націнки в розмірі 20%. Внаслідок чого із споживачів необґрунтовано було стягнено понад установлені тарифи кошти в сумі 4 568,23 грн. А в період з 11.05.2006р. по 15.06.2006р. неправомірно застосовувались вільні ціни у період дії регульованих та необґрунтовано одержано виручку в сумі 1 267,15 грн.

Володимир-Волинською районною санітарно-епідеміологічною станцією було порушено вимоги п.п. 1-27, 128-208, 478-607 тарифів (прейскурантів), затверджених постановою КМУ від 27.08.2003 року № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби», п.п. 1-256 тарифів (прейскурантів), затверджених постановою КМУ віл 11.05.2006 року № 662 «Про внесення змін до постанови КМУ від 15.10.2002 року № 1544 і від 27.08.2003 року № 1351».

Відповідно до ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни  цін  підлягає  вилученню і зараховується   в дохід   відповідного   бюджету   із   застосуванням   штрафу  у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. №298/519 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за № 1047/6238), зокрема у п. 1.4 передбачено: Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок)понад установлений граничний розмір.

Відповідно до п. 3 ст.116 Конституції України до повноважень Кабінету Міністрів України належить проведення цінової політики, яке в свою чергу реалізовано в Законі України „Про ціни та ціноутворення", згідно із яким Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики цін, визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни (тарифи) на які затверджуються відповідними органами державного управління.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" з метою забезпечення фінансування установ, закладів, частин і підрозділів санітарно-епідеміологічної служби за рахунок спеціального фонду державного бюджету, кошти до якого відраховуються за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя, що не відноситься до медичної допомоги населенню. Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2005 р. № 1544 затверджений Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, а постановою КМУ від 27.08.2003 р. № 1351 затверджено Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України тарифів на послуги, що надаються за плату закладами санітарно-епідеміологічної служби, податок на додану вартість в розмірі 20% окремим рядком понад тариф не виділено. Таким чином, вказаний податок було включено до складу тарифів. Тобто тариф визначався з урахуванням податку на додану вартість. Кабінет Міністрів України змін до діючих тарифів не вносив та не затверджував регульованих тарифів на платні послуги в інших розмірах, ніж ті, що передбачені в постанові КМУ від 27.08.2003 № 1351 „Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами і організаціями державної санітарно-епідеміологічної служби".

Згідно порядку ціноутворення, що діє, регульовані тарифи встановлюються з урахуванням кінцевої вартості послуг для споживача, тому включають в себе податок на додану вартість.

  Держінспекцією цін було направлено відповідачу для виконання у добровільному порядку Рішення від 05 грудня 2006 року № 24-К про застосування економічних (штрафних) санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 17 506,14 грн. Згідно платіжних доручень №319 від 14.12.2006р. та №1 від 25.01.2007р. відповідач частково сплатив 1 267,15 грн. пені та 2 500,00 грн. економічних (штрафних) санкцій. Всього відповідачем було сплачено 3 767,15 грн. (до подачі позову).

Крім того, судом встановлено, що рішення  №24-К від 05.12.2006р., яке обґрунтовувало позовні вимоги позивача, відповідно до постанови господарського суду Волинської області від 31.07.2007р. у справі №5/56-10А не визнано нечинним., у позові відповідача було відмовлено. Постанова господарського суду Волинської області від 31.07.2007р. у справі №5/56-10А згідно чинного законодавства набрала законної сили (ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 року постанова залишена без змін).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є підставними і  підлягають до задоволення.

Керуючись ст.. 14 ЗУ «Про ціни і ціноутворення» від 03.12. 1990 року, ч. 15 ст.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р., ст.ст. 69, 70, 71, 76, 86, 87, 89, 94, 159, 160-163 КАСУ, господарський суд,-

постановив :

Стягнути з Володимир-Волинської районної санітарно-епідеміологічної станції, м. Володимир-Волинський, вул.. Устилузька, 29, (р/р 3522002000174, в УДК у Волинській області, МФО 803014, код 05485692) на користь Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області, м. Луцьк, пр. Перемоги, 14 (р/р 31115106700007, в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, код 21740327) – 13 738,99 грн. штрафних (економічних) санкцій.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного господарського суду України.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

              Суддя                                                                              Бондарєв С.В.        

Дата виготовлення

повного тексту постанови

17.03.2009р.             

              Суддя