Постанова

від 20.06.2013 по справі 802/2213/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

20 червня 2013 р. Справа № 802/2213/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представника позивача: Нікитенко Т.М.

представника відповідача: Гралєвський Л.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТОВ "Погребищенський маслосирзавод"

до: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Погребищенське відділення)

про: визнання дій щодо відмови у поверненні надмірно сплачених коштів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" (надалі - позивач) до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Погребищенське відділення) (надалі - відповідач) про визнання дій щодо відмови у поверненні надмірно сплачених коштів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.04.2013р. позивач звернувся до податкового органу з заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань. 21.04.2013р. ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" подало заяву про уточнення редакції вищезазначеної заяви. Листами від 18.04.2013р.за вих. № 86920-005 та від 24.04.2013р. вих. за № 897 Погребищенським відділенням Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, проінформовано, що перерахування коштів не буде здійснюватись у зв'язку з відсутністю на те правових підстав. Оскільки, дані дії суперечать діючому законодавству, тому позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав, що містяться в письмових запереченнях (а.с.29-30).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" зареєстроване як юридична особа Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області за ідентифікаційним кодом 10002120259, за адресою вул. Київська, буд.61, м. Погребище, Вінницька область, 22200 (а.с.14-16).

На виконання покладених обов'язків та встановлених прав, позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №90009837070 від 27.02.2013р. (а.с.11-12).

13.03.2013р. податковим органом на адресу позивача направлено лист-попередження за вих. № 74319-025, яким повідомлено, щодо необхідності вчинити певні заходи, адже станом на 13.03.2013р. за ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" сформувався борг в сумі 77 754 грн. 61 коп.(а.с.6).

З урахуванням даної обставини, позивач звернувся до Погребищенського відділення Іллінецької МДПІ з заявою від 09.04.2013р. за вих.№161 про повернення надмірно сплачених коштів, у відповідності до уточнюючого розрахунку від 27.02.2013р. (а.с.7).

Листом від 18.04.2013р. вих. за №86920-005, позивача повідомлено, що за відсутності правових підстав для перерахування коштів, а саме напряму спрямування коштів, суми коштів та номеру платіжного доручення, податковий орган позбавлений можливості виконати вимоги вищезазначеної заяви (а.с.9).

21.04.2013р. ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" подало до податкового органу заяву про уточнення заяви від 09.04.2013р., в якій просив повернути надміру сплачені кошти на р/р 31110029700469 (код 14010110) у розмірі 63 753 шляхом зарахування на р/р 31214293700469 (код 14010700) в рахунок погашення податкового боргу, згідно платіжних доручень від 20.12.2012р. № 488, від 27.12.2012р. за № 516, від 29.01.2013р. № 606, з урахуванням того, що частково зазначені суми погасили податкові зобов'язання в порядку календарної черговості.

На що листом від 24.04.2013р. за вих. № 897 податковим органом надано відповідь, що повернення надмірно сплачених коштів не буде проводитись, адже позивач є переробним підприємством, яке згідно з нормами Податкового кодексу України має право звернутись з заявою про повернення надмірно сплачених коштів у встановлений законом строк.

Оскільки, нормами Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу у випадку подання заяви про повернення надмірно сплачених коштів надавати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, тому позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно до п. 7.4. ст. 7 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з п.17.1.10 п.17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Положення п.43.1 ст. 43 Податкового кодексу України передбачають, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У відповідності до п.43.2 ст. 43 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, що передбачає п.43.3 ст. 43 ПК України.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі уточнюючого розрахунку від 27.02.2013р., звернувся до Погребищенського відділення Іллінецької МДПІ з заявою від 09.04.2013р. за вих.№161 про повернення надмірно сплачених коштів.

Зокрема, даним уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №900098370 від 27.02.2013р., зазначено у розділі 3 рядка 17.2, що сплаті підлягає 63 753 грн.

За приписами п.43.4 ст. 43 ПК України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В свою чергу контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, що передбачає п. 43.5 ст. 43 ПК України.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Тобто, даними нормами встановлено єдиний порядок повернення надміру сплачених коштів, в основі якого лежить факт звернення з заявою платника податків до податкового органу, за наслідками якої податковий органом оформлює висновок. В свою чергу, орган казначейської служби на підставі отриманого висновку здійснює перерахування відповідних коштів.

Як слідує із наданих до суду доказів, за наслідками розгляду заяви про повернення надміру сплачених коштів, листом від 18.04.2013р. вих. за №86920-005, позивача повідомлено, щодо відсутності правових підстав для перерахування коштів, адже позивачем не зазначено напряму спрямування коштів, суми коштів та номеру платіжного доручення, у зв'язку з чим, податковий орган позбавлений можливості виконати вимоги вищезазначеної заяви.

Із врахуванням вимог вищезазначеного листа, 21.04.2013р. ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" подало до податкового органу заяву про уточнення заяви від 09.04.2013р., в якій просив повернути надміру сплачені кошти на р/р 31110029700469 (код 14010110) у розмірі 63 753 шляхом зарахування на р/р 31214293700469 (код 14010700) в рахунок погашення податкового боргу, згідно платіжних доручень від 20.12.2012р. № 488, від 27.12.2012р. за № 516, від 29.01.2013р. № 606, з урахуванням що частково зазначені суми погасили податкові зобов'язання в порядку календарної черговості.

На що листом від 24.04.2013р. за вих. № 897 податковий орган надав відповідь, що повернення надмірно сплачених коштів не буде проводитьсь, адже позивач є переробним підприємством, яке згідно з нормами Податкового кодексу України має право звернутись з заявою про повернення надмірно сплачених коштів у встановлений законом строк.

Тобто, з метою виконання покладених на податковий орган завдань, ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" двічі зверталось з заявою щодо повернення надміру сплачених коштів, однак Погребищенське відділення Іллінецької МДПІ двічі відмовлялось здійснювати таке перерахування коштів.

Представник відповідача в своїх поясненнях зазначив, що дані перерахуванні не були здійсненні, оскільки позивачем не зазначено відповідних реквізитів та не дотримано порядку перерахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації. При цьому посилався на норми Перехідних положень Податкового кодексу України.

Так, п.п.9 п.1 розділу 10 "Перехідних положень" Податкового кодексу України передбачають, що переробне підприємство у строки, встановлені пунктом 203.1 статті 203 Кодексу, подає до органу державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції за місцем реєстрації переробного підприємства. У податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції окремо відображаються сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок для виплати компенсації, та сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу. Для підтвердження перерахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробне підприємство разом з податковою декларацією з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції надає реєстр платіжних доручень про фактично зараховані на такий спеціальний рахунок кошти за звітний (податковий) період і виписку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з такого рахунка у відповідності ло п.п.10 вищезазначеної норми "Перехідних положень" Податкового кодексу України.

Однак, суд не бере до уваги дане посилання представника відповідача, адже як слідує зі змісту поданої заяви від 21.04.2013р., позивач просив повернути надміру сплачені кошти у розмірі 63 753 грн. на підставі поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2013р. за № 9009837070.

Водночас на запитання головуючого по справі чим керувався податковий орган оформляючи листи від 18.04.2013р. та від 24.04.2013р., представник відповідача зазначив, що податковий орган керувався вищезазначеними нормами ПК України, адже згідно з деклараціями з податку на додану вартість за листопад 2012р., січень 2013р. та по уточнюючій декларації платником податків нараховано виплату дотацій в сумі 260 457 грн.

Дослідивши вищевказані листи податкового органу, що стали підставою для звернення до суду з позовом, суд критично відноситься до мотивації податкового органу, з підстав не однозначної позиції, адже в листі від 18.04.2013р. податковий орган керувався ст. 43 ПК України, тоді як в листі від 24.04.2013р. Перехідними положеннями Податкового кодексу України.

Більше того, в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень від 20.12.2012р. №488 в сумі 40 000, від 27.12.2012р. №516 в сумі 540 грн., від 29.01.2013р. №606 в сума 5 000, згідно з якими позивач просить здійснити перерахування коштів з урахуванням того, що частково зазначені суми погасили податкові зобов'язання в порядку календарної черговості.

Надаючи правову оцінку заявленим позовних вимогам, суд виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, та законами України. На "підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. "У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. "У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби. Відтак при надходженні заяв від 09.04.2013р., 21.04.2013р. податковий орган повинен був керуватись ст. 43 ПК України.

Крім того, на думку суду оформлення листів Погребищенським відділенням Іллінецької МДПІ від 18.04.2013р. та від 24.04.2013р. є недопустимим, оскільки норми ПК України є виключними, тому за наслідками поданих заяв податковий орган зобов'язаний надати висновок, у встановлений законом термін.

Не знаходять свого підтвердження посилання представника відповідача стосовно того, що подаючи даний позов позивач намагається здійснити подвійне стягнення надміру сплачених коштів, що зокрема підтверджується постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013р., якою апеляційну скаргу ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" задоволено, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2013р. скасовано. Оскільки, предметом даного адміністративного позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, які винесенні на підставі розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи випливає, що відповідачем не доведено правомірність відмови позивачу в перерахуванні надміру сплачених коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З урахуванням даних обставин, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" судові витрати в сумі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Погребищенського відділення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, яка полягає у не виконані податковим органом обов'язку щодо підготовки у встановлений законом строк висновку про повернення надміру сплачених коштів ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" на р/р 31110029700469 (код 14010100) у розмірі 63 753 гривень в рахунок погашення податкового боргу та не подання зазначеного висновку для виконання відповідному органу Державного казначейства України.

Зобов'язати Погребищенське відділення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби виконати вимоги ст. 43 Податкового кодексу України щодо повернення ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" (22200, Вінницька область, м. Погребище, 61, ЄДРПОУ 00444518, МФО 302247, р/р 2600212488 у Райффайзен банк Аваль") надміру сплачених коштів ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" на р/р 31110029700469 (код 14010100) в розмірі 63 753 гривень шляхом зарахування на р/р 31214293700469 ( код 14010700) в рахунок погашення податкового боргу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" (22200, Вінницька область, м.Погребище,61, ЄДРПОУ 00444518) судові витрати в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Погребищенське відділення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна