Ухвала

від 19.07.2013 по справі 910/793/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"19" липня 2013 р. Справа №910/793/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р.

у справі №910/793/13 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меццо-Сопрано", м. Дніпропетровськ

до Севастопольської міської ради

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05/03.2013 р. у справі №910/793/13 позов задоволено частково.

Змінено договір оренди земельної ділянки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меццо-Сопрано» та Севастопольською міською радою, зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.07р. за №040765900062, а саме:

пункт 2.1. викласти у наступній редакції: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,0000 га»;

пункт 2.3. викласти у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: а) на період будівництва, до здачі об'єкта в експлуатацію 9131600,00 грн., що підтверджується випискою з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки №5126-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 02.08.12р., б) на наступний період 45657600,00 грн., що підтверджується випискою з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки №5077-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 31.07.12р.»

пункт 3.1. викласти у наступній редакції: «Договір укладений строком на 25 років»;

пункт 4.1. викласти у наступній редакції: «Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської ради від 14.10.03р. № 1348 та п.5.1. ст.288 Податкового кодексу України, а також відповідно до рішення міської ради від 19.06.12р. №3491 в розмірі: 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.»;

пункт 4.2. викласти у наступній редакції: «Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку складає: а) на період будівництва: 9131600 * 0,045 = 410922,00 грн., б) на наступний період: 45657600 * 0,045 = 2054592,00 грн. При цьому грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не більше, ніж протягом двох років від дати приймання-передачі земельної ділянки. Грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше двох років від дати приймання-передачі земельної ділянки.»;

пункт 6.1. викласти у наступній редакції: «Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробкою проекту землеустрою по відводу з встановленням меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки з метою уточнення меж існуючого землекористування в межах затвердженого у встановленому порядку кадастрового плану, наданого в доповненнях до проекту відводу. Підставою розробки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки з метою уточнення меж існуючого землекористування є рішення міської ради від 14.04.10р. №10201 та рішення міської ради від 03.08.10р. №10833. Організація розробки проекту відведення земельної ділянки та витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря.»;

пункт 8.1. викласти у наступній редакції: «Відповідно до кадастрового плану на земельну ділянку з кадастровим №8536400000:01:016:0108 встановлені обмеження в охоронних зонах силового кабелю на площі 0,0838 га та комунікаційного коридору (напірна каналізація, силовий кабель, газопровід) на площі 0,5795 га.».

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меццо-Сопрано» та Севастопольською міською радою, зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.07р. за №040765900061.

В іншій частині у позові відмовити.

Стягнуто з Севастопольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меццо-Сопрано» судовий збір в сумі 780 грн. 36 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Севастопольська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, з тих підстав що він отримав оскаржуване рішення 21.03.2013 р., судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується та перераховується на відповідний рахунок не міською радою, а територіальним відділенням Державної казначейської служби України. При проведенні казначейських операцій по сплаті судового збору може мати місце затримка проведення платежу і видачі платіжного документу, яка не залежить від апелянта.

Зазначене клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно приписів ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення було прийняте 05.03.2013 р., а його повний текст підписано 15.03.2013 р. Отже, строк на апеляційне оскарження рішення закінчився 25.03.2013 р.

Апелянтом подано апеляційну скаргу лише 11.06.2013 р. (згідно штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга), тобто майже через три місяці після підписання повного тексту рішення. Зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки згідно платіжного доручення №225, судовий збір було сплачено 13.05.2013 р. Проте, як зазначалось, апеляційна скарга була направлена до господарського суду 11.06.2013 р.

Також, колегія суддів зазначає, що апелянтом не додано жодного доказу на підтвердження поважності причин та обставин затримки сплати судового збору (наприклад листування з територіальним відділенням Державної казначейської служби України)

За таких обставин в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити.

Згідно приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Крім того, колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог статті 94 ГПК України, а саме до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Статтями 3 і 4 Закону України "Про судовий збір" визначено об'єкти справляння судового збору та його розміри.

У здійсненні господарського судочинства цей збір справляється за подання: позовної заяви (майнового і немайнового характеру); заяви про вжиття запобіжних заходів; заяви про забезпечення позову; апеляційної і касаційної скарг на ухвали і рішення суду; заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року) (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. N 01-06/1175/2011 із змінами та доповненнями).

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 грн.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує рішення місцевого господарського суду повністю. Оскільки позивачем заявлено п'ять позовних вимог (про внесення змін до договору, про визнання земельних ділянок повернутими, про розірвання договору), подаючи апеляційну скаргу відповідач повинен був сплатити судовий збір за всі вимоги характеру.

Однак, до апеляційної скарги додано квитанцію лише на суму 573 грн. 50 коп., тобто за одну вимогу немайнового характеру.

Як роз'яснено у п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу Укрїни" від 21.02.2013 р. № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню скаржнику без розгляду на підставі п.п. 3, 4 частини 1 статті 97 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 93, п.п., 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Севастопільській міській раді апеляційну скаргу з доданими до неї документами без розгляду.

2. Матеріали справи №910/793/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Яковлєв М.Л.