Постанова

від 23.07.2013 по справі 13/5005/13666/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 року Справа № 13/5005/13666/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О . , Бахмат Р.М.

при секретарі: Вовк Ю.В.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 18.07.2013 року:

прокурора: Карпенко О.І.- прокурор відділу, посвідчення №017866 від 19.06.2013 року

позивача: Кучеровець В.П.- предст., дов.№1773 від 04.06.2013 року

Галицький А.І.- директор, розпорядження №499к від 12.12.2012 року

відповідача: Демченко М.Л.- предст., дов.№152 від 01.07.2013 року

третьої особи-1: Годько І.О.- предст., дов.№30 від 14.01.2013 року

третьої особи-2: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Ритуальна служба» Нікопольської міської ради (м. Нікополь Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013р. у справі №13/5005/13666/2011

за позовом: Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Нікополь Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації (м. Нікополь Дніпропетровської області)

до: комунального підприємства «Ритуальна служба» Нікопольської міської ради (м. Нікополь Дніпропетровської області)

третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державна екологічна інспекція в Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ)

третя особа - 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Держкомзему Нікопольського району Дніпропетровської області (м. Нікополь Дніпропетровської області)

про: стягнення 28588,55грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки і внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2013 року (підписано 05.03.2013р.) у справі №13/5005/13666/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.) задоволений позов Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Нікополь Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації (м. Нікополь Дніпропетровської області) до комунального підприємства «Ритуальна служба» Нікопольської міської ради (м. Нікополь Дніпропетровської області) за участю третіх осіб: державної екологічної інспекції в Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ) і відділу Держкомзему Нікопольського району Дніпропетровської області (м. Нікополь Дніпропетровської області) про стягнення 28588,55 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття і використання земельної ділянки не за цільовим призначенням земельної ділянки площею 4,8 га, розташованої в районі перехрестя пр. Електрометалургів та траси Нікополь-Щорс, м. Нікополь. З відповідача в доход державного бюджету стягнуто 285,88 грн. судового збору та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - комунальне підприємство «Ритуальна служба» Нікопольської міської ради - звернулося з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013р. у справі №13/5005/13666/2011, яке просить скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Підставою для скасування є порушення судом норм матеріального права та висновки суду, що не відповідають обставинам справи і суперечать чинному законодавству. Скаржник посилається на відсутність всіх документів, які підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки. Відповідач вважає, що розрахунок шкоди суперечить ст. 188 Земельного кодексу України, ст.ст. 5-7, 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Крім того, відповідач посилається на ст. 208 Земельного кодексу України, за якою від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, кладовищ.

Позивач - Нікопольська районна державна адміністрація (м. Нікополь Дніпропетровської області) - у відзиву на апеляційну скаргу і представник позивач у судовому засіданні пояснив, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Позапланова перевірка була проведена на вимогу Нікопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури, якою встановлено самовільне використання земельною ділянкою для захоронення в розмірі 4,8 га. Згідно розрахунку, розмір шкоди, заподіяної самовільним використанням цієї земельної ділянки, складає 11677,25 грн. Крім того, перевіркою було встановлено, що фактично земельна ділянка використовується під розміщення кладовища, тому була розрахована шкода, заподіяна внаслідок нецільового використання земельної ділянки і зняття родючого шару ґрунту, яка складає 16906,30 грн. Претензія державної екологічної служби була залишена відповідачем без задоволення. Шкода була заподіяна внаслідок перевищення службових повноважень посадовою особою відповідача.

Нікопольський міжрайонний природоохоронний прокурор у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. У відзиву прокурор також посилався на доводи, які зазначив позивач.

Третя особа - державна екологічна інспекція в Дніпропетровської області, у відзиву на апеляційну скаргу і представник третьої особи у судовому засіданні зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Перевірка була проведена на підставі вимоги Нікопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури, яка є обов'язковою для інспекції. Зазначеною перевіркою було встановлено, що відповідач самовільно займає земельну ділянку площею 4,8 га. Розрахунок шкоди було проведено на підставі чинних нормативних актів.

Третя особа - відділ Держкомзему Нікопольського району Дніпропетровської області відзив на апеляційну скаргу не надав і представник третьої особи-2 жодного разу у судове засідання не являвся. Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для її перегляду, третя особа-2 належним чином повідомлялася про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №№06198401, 05307711), справа розглядалася без участі представника третьої особи-2 за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги від 29.05.2013р. розгляд справи було призначено колегією суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів: Бахмат Р.М., Павловського П.П.

Розпорядженням секретаря судової палати від 01.07.2013р. №746 у зв'язку з виходом з відпустки судді постійної колегії Лотоцької Л.О. на підставі наказів голови суду №7 від 17.01.2011 року і №13 від 03.07.2012р., справа була передана колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.

У судовому засіданні 18.07.2013 року була оголошена перерва до 10.25 23 липня 2013 року.

Вислухавши прокурора, представників сторін і третьої особи-1, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Кушпіт О.Ю. та Сулімою А.О. в присутності майстра дільниці КП «Ритуальна служба» Юркевського Є.Д. 21.12-24.12.2010р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України під час використання земельної ділянки під розміщення міського кладовища КП «Ритуальна служба» та складено акт за №2129.

В акті вказано, що користування двома земельними ділянками загальною площею 20 га під розміщення міського кладовища здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею, виданого ДКП «Ритуал» Придніпровською сільською радою народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 25.11.98 серії І-ДП №005514. Але наявним оглядом встановлено, що фактична площа кладовища значно перевищує зазначену в державному акті, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки і є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та є підставою для нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 №963. Акт був направлений листом від 24.12.10 №4-7922-14-3.

На підставі вищенаведеного акту відповідно до Постанови КМУ від 25.07.2007р. №963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який склав 11677,25 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. №1264-ХІІ (зі змінами і доповненнями), завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

За змістом ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 пункту 1) а) Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. N 1520 (із змінами) Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: організовує та здійснює державний контроль за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, громадянами.

Відповідно до ч. 5 п.5 Положення Держекоінспекція має право складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом.

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464.

Згідно п. 1.4 цього Порядку акт перевірки визначений як документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Порядком визначено, що у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 N 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за N 934/9533 (п. 4.17).

Пунктами 4.21.- 4.25 Порядку передбачено: у разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом. До примірника акта, який зберігається в органі Держекоінспекції, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта перевірки.

На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4).

Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку.

У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання приписів особисто, припис відправляється рекомендованим листом.

Строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи представником відповідача акт не підписувався, докази направлення акта відсутні. Крім того, відсутні також протокол про адміністративне правопорушення та Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, що складаються у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства.

До того ж в акті зафіксовано самовільне зайняття земельної ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, на підставі якого прокурор просив стягнути шкоду, що не є допустимим при складанні актів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи жодних перевірок за використанням і охороною земель спеціально уповноваженим державним органом здійснено не було.

Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за N1223/8544 (надалі - Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи. Акт складений відповідно до визначеного Порядку відсутній.

Відповідно до п. 5.1 зазначеного Порядку, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо) (п.5.6). Жодного акту відносно спірної земельної ділянки також не складалося.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 Порядку визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в листі від 11.06.2009 року №6-11-1904/Д-201,Д-202 "Щодо надання роз'яснення щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель", вказала, що якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка самовільно зайнята, то державний інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати припис про його усунення.

Протоколи про адміністративне правопорушення і постанови про накладення адміністративного стягнення посадовими особами Держземінспекції не приймалися (доказів її прийняття не надано).

До матеріалів справи доданий також акт обстеження земельної ділянки №1 від 29.01.2011р., проведений відділом Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області в порушення порядку обстеження земельної ділянки, встановленому в п. 4 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель, від 12.09.2007р. № 110.

Відповідно до п.п 4.4. п.4 Методичних рекомендацій при обстеженні земельної ділянки уточнюється, зокрема наявність правовстановлюючих документів на землю (договір оренди чи державний акт із зазначенням реквізитів документів та інформації про власників чи користувачів земельних ділянок), що не було зроблено головним спеціалістом відділу Держкомзему у Нікопольському районі - державним інспектором.

Власник чи користувач земельної ділянки один із примірників копії акта обстеження земельної ділянки разом із розрахунком розміру заподіяної шкоди (збитків), направляє порушнику з пропозицією добровільного їх відшкодування (досудове врегулювання спору) (п. 4.14 Методичних рекомендацій). Акт обстеження від 29.01.2011р. не містить відміток отримання його відповідачем або направлення поштою. На підставі акта здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, який склав 16906,30 грн.

З матеріалів справи вбачається лише направлення відповідачу державною екологічною інспекцією в Дніпропетровської області 10.02.2011р. претензії №07-14/14 про відшкодування збитків внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 11677,25 грн. При цьому докази направлення претензії або її отримання - відсутні.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Поняття «самовільно зайняті земельні ділянки» встановлено статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Відповідно до п. 7. Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України, від 25.07.2007р., № 963, (в редакції від 21.06.2010 чинній на час складання акту), розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619.

Натомість, в силу п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N110, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

протокол про адміністративне правопорушення;

припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

акт обстеження земельної ділянки.

Тільки всі вказані документи в їх сукупності підтверджують факт правопорушення, за яке стягуються збитки, а жодний із зазначених документів наданий не був.

В силу частини 1 статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. А згідно приписів частини 1 статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи .

Згідно з пунктом 1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за №1223/8544, державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Отже, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, який полягає в забезпеченні дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізацію права на землю, було покладено на Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи, а не на Державну екологічну інспекцію в Дніпропетровській області.

За наведених обставин акт складений державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області від 21.12-24.12.10 не є належним доказом підтвердження самовільного використання відповідачем земельної ділянки.

Згідно п 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю). Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (частина 2 статті 6 Закону).

Отже, здійснення контролю за використанням та охороною земель, який полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України і встановленого порядку набуття і реалізації права на землю було покладено на Держземінспекцію.

Зазначений нормативний акт спростовує доводи прокурора, викладені в позовній заяві. Щодо доводів про правомірність обрахування і нарахування суми збитків, то суд взагалі не розглядає це питання, оскільки первісним є дослідження і встановлення належними доказами факту самовільного використання земельної ділянки і лише при встановленні цього факту суд перевіряє обґрунтованість нарахування суми збитків.

Крім того, до висновку, що державна екологічна інспекція в Дніпропетровської області не є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель, а наданий акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 21.12-24.12.2010р.складений в порушення вищенаведених вимог чинного законодавства та відсутність матеріалів про адміністративне правопорушення і належного акту обстеження земельної ділянки, робить неможливим стягнення сум шкоди, дійшов апеляційний господарський суд і в постанові від 22.12.2011р. у справі №31/5005/12395/2011 за позовом державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області до комунального підприємства «Ритуальна служба» (м. Нікополь) за участю третьої особи: Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про стягнення 11677,25 грн. Зазначена постанова не скасована і є чинною.

За приписами ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зазначені обставини спростовують висновки місцевого господарського суду і є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Ритуальна служба" Нікопольської міської ради (м. Нікополь Дніпропетровської області) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2013 року у справі №13/5005/13666/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (53200 Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченко, 130, код 04052318) на користь комунального підприємства «Ритуальна служба» Нікопольської міської ради (53213 Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченко, буд. 203-А, код 25012889) 285 грн. 88 коп. витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат