Постанова

від 22.07.2013 по справі 913/954/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.07.2013р. справа №913/954/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Гези Т.Д., Москальової І.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віллон», м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. (повний текст від 27.05.2013р.) у справі №913/954/13 (суддя Семендяєва І.В.)

за позовом Луганської міської ради, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віллон», м. Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Луганська міська рада, м. Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Віллон», м. Луганськ, про внесення змін до договору оренди землі від 22.03.2004р., державна реєстрація від 29.03.2004р. за №4937, зі змінами до нього, який укладений з ТОВ «Віллон», відносно земельної ділянки площею 0,5574га терміном на 49 років за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 12а, а саме: просив викласти п.2.1 розділу 2 «Орендна плата» вищевказаного договору в наступній редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду, у гривнях», а також змінити в п.п.2.4.1 та п.2.6 розділу 2 «Орендна плата» слова «земельного податку» на слова «нормативної грошової оцінки земель м. Луганська».

Рішенням від 23.05.2013р. у справі №913/954/13 господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, обґрунтувавши свій висновок тим, що чинним законодавством передбачена можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом, а також пославшись на приписи ст.ст. 274, 288 Податкового кодексу України.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. у справі №913/954/13 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що з огляду на характер даного спору суд першої інстанції невірно посилався на положення Цивільного кодексу України при прийнятті спірного рішення, а також порушив норми процесуального права, оскільки прийняв рішення за відсутності відповідача, який не мав можливості прибути у судове засідання та надати свої пояснення чи заперечення стосовно заявлених позовних вимог з незалежних від нього обставин.

Вищевикладене, на думку заявника, є порушенням низки норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

Представники сторін не скористались наданим їм правом на участь у судовому засіданні, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 19.06.2013р явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луганської міської ради №18/246 від 02.03.2004р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Донбас» було передано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,5574га за адресою: вул. Коцюбинського, 12-а під будівництво та розміщення багатоповерхового будинку (секції «А» та «Б»).

На підставі зазначеного рішення 22.03.2004р. між Луганською міською радою (орендодавцем) та ТОВ «Фінансова група «Донбас» (орендарем) було укладено договір оренди землі (нотаріально посвідчений та зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4937 від 29.03.2004р.), за умовами якого орендодавець за плату передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,5574га за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-а, терміном на 49 років під будівництво та розміщення багатоповерхового будинку (секції «А» та «Б»).

Згідно п. 2.1 договору, річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки, збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Відповідно до п. 2.4.1 договору, у разі зміни розміру земельного податку пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін у договір. Про зміну розміру земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевих засобах масової інформації.

За умовами п. 2.6 договору, у разі зміни земельного податку орендна плата підлягає відповідному коригуванню.

Зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку. Зміни і доповнення до даного договору вносяться шляхом укладання додаткових угод, що набирають чинності після державної реєстрації договору, і є невід'ємними частинами даного договору. Умови договору оренди земельної ділянки діють у випадку, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила ніж ті, що передбачені договором (п.4.2 договору).

Договором про внесення змін до договору оренди землі від 24.02.2006р. внаслідок реорганізації змінено орендаря - ТОВ «Фінансова група «Донбас» його правонаступником - ТОВ «Віллон».

16.03.2010р. Луганською міською радою було прийнято рішення №64/70, яким вирішено внести зміни до п.п. 2.1, 2.4.1, 2.6 розділу 2 «Орендна плата» договору оренди землі від 22.03.2004р. (державна реєстрація від 29.03.2004р за №4937), а також зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Віллон» звернутись до Управління нерухомими майном Луганської міської ради для укладення відповідного договору про внесення змін. Проте, згідно довідки Управління з питань земельних ресурсів Луганської міської ради №0649 від 25.03.2013р., ТОВ «Віллон» з питанням про внесення змін до договору оренди землі від 22.03.2004р. не зверталось, що стало підставою для звернення Луганської міської ради до суду з відповідним позовом.

Як зазначалось вище, господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

Згідно п. 274.1 ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Таким чином, за висновком судової колегії, пункт 2.1 розділу 2 «Орендна плата» укладеного між сторонами договору оренди землі не відповідає вимогам чинного земельного законодавства в частині визначення розміру річної орендної плати.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили можливість зміни його умов за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно з матеріалами справи, у 2009 році Луганська міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте листом №29 від 23.07.2009р. ТОВ «Віллон» заперечило проти внесення змін до спірного договору. Рішенням №64/70 від 16.03.2010р. позивач зобов'язував відповідача звернутись до Управління нерухомим майном Луганської міської ради для укладення договору про внесення змін до спірного договору, проте згідно довідки Управління з питань земельних ресурсів №0649 від 25.03.2013р. останній відповідних дій не вчинив.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

За таких обставин, судова колегія вважає позовні вимоги про внесення змін у п. п.2.1 розділу 2 «Орендна плата» вищевказаного договору шляхом викладення його в наступній редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду, у гривнях», а також зміну в п.п.2.4.1 та п.2.6 розділу 2 «Орендна плата» слів «земельного податку» на слова «нормативної грошової оцінки земель м. Луганська», обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. у справі №913/954/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Що стосується посилань апелянта на порушення господарським судом норм процесуального права шляхом винесення рішення за відсутності представника відповідача, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати: 1) господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

При цьому, зазначена дія відповідача є його процесуальним правом, а не обов'язком, яким в силу ст. 22 ГПК України відповідач зобов'язаний користуватись сумлінно та добросовісно.

До того ж, згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Зазначений перелік обставин не є вичерпним. При цьому, необхідною умовою для відкладення розгляду справи є існування саме тих обставин які перешкоджають вирішенню спору по суті. Участь представника в судовому засіданні є процесуальним правом сторін встановлених ст. 22 ГПК України, яка, зокрема, зобов'язує сторони належно ними користуватись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання суду по розгляду даної справи, 11.04.2013р. направляв до суду клопотання про відкладення розгляду справи, та ухвалами від 11.04.2013р. і 14.05.2013р. суд першої інстанції відкладав розгляд даної справи, отже доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними, що виключає можливість задоволення поданої ним апеляційної скарги.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. (повний текст від 27.05.2013р.) у справі №913/954/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віллон», м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2013р. (повний текст від 27.05.2013р.) у справі №913/954/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: Т.Д. Геза

І.В. Москальова

Надруковано примірників - 5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС