Постанова

від 17.07.2013 по справі 5015/5943/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 5015/5943/11

ЛЛьвівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді Бойко С.М.,

суддів: Марко Р.І.

Бонк Т.Б.

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача з'явився,

від відповідача з'явився,

розглянув апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2011 року, суддя Довга О. І.,

у справі № 5015/5943/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛРЕМСЕРВІС", м. Львів

до відповідача: суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення 30968,84 грн. боргу,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 01.11.2011 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛРЕМСЕРВІС" про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 17520,00 грн. боргу, 1930,68 грн. - пені, 632,48 грн. інфляційних втрат, 373,68 грн. 3% річних, 10512,00 грн. неустойки.

Рішення суду мотивоване тим, що позов підтверджений поданими документами, відповідачем не надано доказів дострокового розірвання договору оренди, повернення орендованого майна орендодавцю чи інших доказів, які були б підставою для звільнення від орендної плати.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати частково, а саме в частині стягнення неустойки та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовних вимог відмовити, в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що 04 липня 2011 року відповідач передав, а позивач прийняв із оренди нежитлове спірне приміщення, про що сторонами було складено акт приймання-передачі орендованого майна.

Скаржник покликається на те, що орендоване приміщення було повернуто орендодавцю за актом приймання-передачі, одразу після припинення строку дії оренди, тому підстав для застосування штрафних санкції, передбачених п.9.2 договору оренди не було.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 01 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №18. Предметом вказаного договору оренди була частина нежитлового приміщення, площею 207 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Договір укладався строком на один місяць з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року.

У відповідності до вимог ч.4. ст. 284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки заяви про його припинення сторони одна одній не надсилали, акта приймання - передачі майна не підписували, а тому договір вважається продовженим до 31 червня 2011 року, що узгоджується з вимогами п. 11.8 договору укладеного між сторонами та сторонами не оспорюється.

Листом від 04 липня 2011 року позивач надіслав відповідачу пропозицію про припинення договору оренди з 31 червня 2011 року (а.с.25).

До матеріалів справи відповідачем долучено акт приймання-передачі орендованого майна від 04 липня 2011 року, який є додатком до договору оренди №18 від 01 серпня 2010 року, згідно якого орендар передав, а орендодавець (позивач) прийняв нежитлове приміщення, площею 207 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печаткою позивача (а.с.148), що свідчить про звільнення орендованого майна відповідачем. Доказів, які би підтверджували, що відповідач утримував орендоване майно до часу подачі позову (3 жовтня 2011 року) позивачем не надано, і апеляційним судом не встановлено.

Додатковий доказ: акт приймання-здачі орендованого майна від 04.07.2011 року приймається судом апеляційної інстанції, так як відповідно до вимог ст.101 ГПК України заявник обґрунтував неможливість подання вказаного акту прийому-передачі від 04.07.2011 року до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Причиною неподання вищезазначеного доказу є те, що згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.142-143), а кореспонденція суду надсилалася за адресою: с.Добряничі Перемишлянського району Львівської області, що свідчить про те, що особа неналежним чином була повідомлена про час і місце слухання справи, чим суд першої інстанції порушив вимоги норм процесуального законодавства.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

З вищенаведених підстав стягнення з відповідача неустойки в розмірі 10 512,00 грн., відповідно до п. 9.2 договору оренди є неправильним. Отже, в цій частині слід в позові відмовити як безпідставній вимозі, а саме в розмірі 10 512 грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 762 ЦК України, за користування майном (оренду майна) з наймача (орендаря) справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

Згідно п.3.1 договору оренди №18 від 01.08.2010 року базовий розмір орендної плати встановлюється у розмірі 1752,00 грн.

Зважаючи на те, що з вересня 2010 року по червень 2011 року (10 місяців) відповідачем не оплачувалася орендна плата з відповідача належить стягнути 17 520,00 грн. основного боргу.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.3.7 договору оренди №18 від 01.08.2010 року остаточний розрахунок за орендну плату проводиться не пізніше 3 числа місяця наступного за звітним місяцем, тобто початком нарахування штрафних санкцій є 03.09.2010 року.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого розрахунку (а.с.4; 26-115) сума інфляційних становить - 632,48 грн., а 3% річних - 373,68 грн., які правомірно нараховані позивачем у період з 03.09.2010 по 03.10.2011 року (час подання позову щодо наявної заборгованості).

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сума пені, згідно поданого розрахунку (а.с.4; 26-115) складає 1930,68 грн., яка правомірно нарахована позивачем, що сторонами не оспорюється.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, відповідно апеляційна скарга відповідача -задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ФОМ ОСОБА_2 б/н від 24.04.2013 року задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 01.01.2011 року в справі №5015/5943/11 скасувати. Прийняти нове рішення: позов задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛРЕМСЕРВІС» (вул. Шевченка,200, м. Львів, 79039, МФО 325019, ЗКПО 13808258) 17520,00 грн. боргу, 1930,68 грн. пені, 632,48 грн. інфляційні втрати, 373,68 грн. 3% річних, 309,68 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 10 512,00 грн. неустойки в позові відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛРЕМСЕРВІС» ( вул. Шевченка,200, м. Львів, 79039, МФО 325019, ЗКПО 13808258) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) 860,25 грн. (вісімсот шістдесят гривень двадцять п'ять копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Бонк Т.Б.

Марко Р. І.

Повний текст постанови

виготовлено 22.07.2013р.