Ухвала

від 16.07.2013 по справі 801/2814/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2814/13-а

16.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 18.04.13 у справі № 801/2814/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Шельф" (вул. Південнобережне шосе,буд.87,Нікіта, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98648)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Шельф" до Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби № 0001312301 від 08.02.2013; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Шельф» (98648, АР Крим, м. Ялта, смт. Нікіта, Південнобережне шосе, 87, ідентифікаційний код юридичної особи 25138797) 114,70 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Васильєва, 16, ідентифікаційний код 23192025).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 16.07.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається що, з 10.01.2013 р. по 16.01.2013 р. Державною податковою інспекцією у м. Ялті АРК ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства обмеженою відповідальністю «Інтер-Шельф» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Чейз» за травень 2012 р., за результатами якої був складений акт за №102/22.3/25138797/20 від 23.01.2013р. (а.с.11-22).

08.02.2013 на підставі акта перевірки №102/22.3/25138797/20 від 23.01.13 р. ДПІ у м. Ялті АРК ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0001312301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 9000 грн., правомірність винесення якого є предметом спору у цій справі.

04.06.2011 р. між ТОВ «Інтер-Шельф» (Замовник) та ТОВ «Чейз» (Виконавець) укладений договір про надання послуг №0604, пунктом 1 якого передбачено, що відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги, які споживаються в процесі здійснення господарської діяльності Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю вказані послуги.

Відповідно до пункту 3 договору серед видів послуг можуть бути техобслуговування технологічного та торгового обладнання, юридичні консультаційні послуги, клінінгові послуги, сервісне обслуговування АЗС.

В пункті 6 договору сторони обумовили, що повна вартість робіт визначається в актах виконаних робіт, які підписуються сторонами щомісячно або за необхідністю.

На виконання вказаного договору ТОВ «Чейз» були надані позивачеві послуги з обслуговування комунікаційних мереж на суму 54000,00 грн., у тому числі ПДВ 9000,00 грн., що підтверджується відповідним актом виконаних робіт від 31.05.2012 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатками підприємств.

На суму наданих послуг Виконавцем виписана податкова накладна №151 від 31.05.2012 р., відображена позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних під номером 19, сума ПДВ за якою в розмірі 9000,00 грн. була віднесена до складу податкового кредиту травня 2012 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, серед іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України обумовлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, з необхідними реквізитами.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що виписана ТОВ «Чейз» податкова накладна є належним чином оформлена, містять всі необхідні реквізити, а тому є підставою для формування на підставі неї податкового кредиту.

Стосовно висновку податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового позивачем суми податку на додану вартість в сумі 9000,00 грн. за податковою накладною №151 від 31.05.2012 р. колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

З наявного в матеріалах справи витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.01.2008 р. №17514324 вбачається, що позивачеві належить на праві власності комплекс з обслуговування автомобілів у «Геомоделі», розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Нікіта, шосе Південнобережне, 87.

Біологічне очищення побутових стічних вод, що відводяться від вказаного комплексу здійснюється за допомогою системи «Біо», умови технічного обслуговування якої закріплені в розділі 8 Технічного паспорту та інструкції з експлуатації.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази того, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «Чейз» не пов'язані з господарською діяльністю або взагалі не були виконані.

Отже, викладені в акті перевірки висновки податкового органу носять характер припущень з огляду на поверховість проведеної перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Чейз», останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. у справі №2а/1270/7505/2012 була залишено без змін постанова Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 р. в частині спонукання податкову інспекцію поновити задекларовані ТОВ «Чейз» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за травень 2012 року, які були змінені на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Посилання ДПІ на відсутність у ТОВ «Чейз» об'єктивної можливості для здійснення господарської діяльності в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.

Отже, позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного віднесення ним до складу податкового кредиту травня 2012 року суми ПДВ у розмірі 9000,00 грн. за господарською операцією з контрагентом ТОВ «Чейз», що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є протиправними.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 у справі № 801/2814/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 у справі № 801/2814/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко