Постанова

від 18.07.2013 по справі 813/4770/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року м. Львів № 813/4770/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Цицик О.І., представника відповідача Білич Т.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС до приватного підприємства «Ін-Вана» про застосування адміністративного арешту у формі арешту коштів на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства «Ін-Вана» (далі - ПП «Ін-Вана») про арешт коштів на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що керівник ПП «Ін-Вана» відмовився надати податковому органу документи стосовно фінансово-господарської діяльності підприємства, про необхідність надання яких йому було надіслано листа від 20.05.2013 року за № 11052/10/15-40/12. У зв'язку з цим, наказом керівника ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 11.06.2013 року було призначено виїзну документальну перевірку ПП «Ін-Вана», копію якого було вручено керівнику підприємства. Втім, останній не допустив посадових осіб органу ДПС до перевірки, отримати направлення на перевірку, яку йому було пред'явлено перед тим, як розпочати перевірку, також відмовся, про що складено акти відповідного змісту, і документів, необхідних для перевірки не надав. За таких обставин позивач на підставі п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України прийняв рішення про застосування адміністративного арешту майна платника і відповідно до вимог підп. 94.6.2.п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України звернувся до суду з даним позовом. Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечує, оскільки вважає, що законних підстав для проведення податкової перевірки ПП «Ін-Вана» у податкового органу не було. Пояснив, що запит ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 20.05.2013 року про надання пояснень та документів стосовно фінансово-господарської діяльності ПП «Ін-Вана» не відповідав вимогам законодавства, тому підприємство і не надало на нього відповіді та витребуваних документів. А крім того, у підприємства немає податкового боргу, що на думку представника відповідача, свідчить про неможливість накладення арешту на кошти. Зважаючи на наведене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення та встановив наступне.

Приватне підприємство «Ін-Вана» зареєстроване як юридична особа та з 11.12.2007 року перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Залізничному районі м. Львова, що підтверджується довідкою типової форми №4-ОПП від 14.06.2013 року.

20 травня 2013 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова звернулося до ПП «Ін-Вана» із запитом за № 11052/10/15-40/12 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо проведених імпортних операцій у квітні 2013 року. Зазначений лист підприємство отримало 25.05.2013 року, свідченням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення, копію якого також долучено до справи. Проте, ані пояснень, ані витребуваних документів, про які зазначено у запиті від 20.05.2013 року, підприємство не надало.

У зв'язку з цим, на підставі підп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України керівник ПП «Ін-Вана» 11.06.2013 року видав наказ № 505 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Ін-Вана» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства щодо здійснення імпортних операцій, яка, як зазначено у наказі, мала б проводитись три дні з 11.06.2013 року. Копію цього наказу 11.06.2013 року вручено під розписку директорі ПП «Ін-Вана» Батийовському В.М. (а.с. 9).

На підставі наказу від 11.06.2013 року за № 505 посадовій особі ДПІ у Залізничному районі м. Львова Дудчак І.В. було видано направлення на перевірку № 664 від 11.06.2013 року. Це направлення разом із наказом про проведення перевірки було пред'явлено керівнику ПП «Ін-Вана», проте він відмовився його отримати, про що головний державний податковий ревізор-інспектор Дудчак І.В. склала акт від 11.06.2013 року № 229/22-50 (а.с. 11).

Наказом від 12.06.2013 року за № 516 керівник ДПІ у Залізничному районі м. Львова долучив до проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Ін-Вана» ще двох перевіряючих, яким також було видано два направлення на проведення перевірки: № 674 та № 675 від 12.06.2013 року (а.с. 13, 14). Втім, вручити ці направлення посадовим особам ПП «Ін-Вана», як і провести перевірку цього підприємства, не вдалося, оскільки на момент прибуття на зазначене підприємство там нікого не було, про що також складено акти від 12.06.2013 року № 207/22-50 та від 13.06.2013 року № 208/22-50 «Про неможливість вручення наказу від 12.06.2013 року № 516, вчинення записів на направленнях та проведенні перевірки» (а.с. 15, 16).

За таких обставин, 17.06.2013 року голова комісії з проведення реорганізації ДПІ у Залізничному районі м. Львова на підставі п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України прийняв рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків. Оскільки відповідно до вимог підп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України застосування арешту коштів на рахунках платника допускається тільки на підставі рішення суду, орган ДПС подав даний позов.

При вирішенні даного спору суд керувався наступним:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний арешт майна платника податків, відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податковго кодексу України (далі - ПК України) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відповідно до п. 94.2. тієї ж статті арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (підп. 94.2.3. п. 94.2 ст. 94 ПК України).

Стосовно перевірок, то згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою, як зазначено у підп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна перевірка, судячи зі змісту підп . 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, може бути плановою та позаплановою.

Перелік підстав, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка передбачено у п. 78.1. ст. 78 ПК України, однією із них, як зазначено у підп. 78.1.1. цієї статті, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту .

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено у ст. 78 ПК України, зокрема там передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п. 78.4., п. 78.5. ст. 78 ПК України).

Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено у статті 81 ПК України, у п. 81.1. якої зазначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів :

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки ; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки .

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється .

Керівник органу державної податкової служби (його заступник), як зазначено у п. 94.6. ст. 94 ПК України, за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

У п. 7.1 - 7.4 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2011 року № 1398, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Для звільнення коштів з-під арешту орган державної податкової служби звертається до суду протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли органу державної податкової служби стало відомо про виникнення підстав припинення такого арешту. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. При прийнятті рішення про арешт майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.

При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів:

З системного аналізу наведених вище норм права вбачається, що у випадку, коли перед початком перевірки посадові особи податкового органу, які прибули для її проведення за місцезнаходженням платника, пред'явили передбачені у п. 81.1 ст. 81 ПК України документи, тобто належно оформлені направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службове посвідчення, то платник податків в силу наведених вище вимог Податкового кодексу України зобов'язаний їх допустити до проведення такої перевірки.

У даному випадку суд встановив, що згадані вище документи, які є умовою допуску до проведення позапланової документальної перевірки, посадові особи органу ДПС, які прибули на перевірку, мали при собі. Зазначені документи оформлено належними чином, жодних зауважень до змісту чи до форми відповідач не висловив ані перед початком проведення перевірки, ані під час розгляду даної справи. Втім, якщо копію наказу на проведення перевірки від 11.06.2013 року директор ПП «Ін-Вана» отримав під розписку, то від отримання направлень на перевірку відмовився, що було належним чином задокументовано.

Представник відповідача зазначені обставини визнає, а позицію посадових осіб платника пояснює тим, що на його переконання, запит органу ДПС № 11052/10/1540/12 від 20.05.2013 року не відповідає вимогам законодавства, тому не підлягає виконанню. Отже, позапланову документальну перевірку було призначено неправомірно. Під час судового розгляду справи представник відповідача повідомив, що звернувся зі скаргою від 03.06.2013 року з приводу неправомірних, як він вважає, вимог податкового органу про надання пояснень та їх документального підтвердження, викладених у листі від 20.05.2013 року, а також оскаржив у судовому порядку наказ № 505 від 11.06.2013 року про призначення позапланової перевірки ПП «Ін-Вана», та дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо його виконання.

З цього приводу суд зазначає, що в силу вже наведених вище вимог Податкового кодексу України, заперечення чи незгода посадових осіб платника податків з наявністю підстав для призначення позапланової документальної перевірки не є підставою для не допуску посадових осіб органу ДПС від проведення такої перевірки. Закон прямо забороняє платнику податків чи його посадовим особам відмовляти у допуску до проведення позапланової перевірки з інших підстав, аніж ті, які зазначено у п. 81.1 ст. 81 ПК України. У той же час недопуск посадових осіб до проведення позапланової документальної перевірки, при дотриманні умов для її проведення, є для керівника органу ДПС безумовною підставою для прийняття рішення про застосування арешту майна платника податків, що й було зроблено у даному випадку відносно ПП «Ін-Вана». Слід також зазначити, що в межах розгляду даної справи суд не дає оцінки правомірності наказу № 505 від 11.06.2013 року, оскільки це не стосується предмету доказування, яким у даному випадку є наявність чи відсутність законних підстав для застосування адміністративного арешту коштів ПП «Ін-Вана».

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У даному випадку позивач свій обов'язок виконав належним чином, оскільки довів правомірність звернення про застосування адміністративного арешту у формі арешту коштів платника податків. З урахуванням наведених вище вимог законодавства та на основі встановлених фактичних обставин справи суд вважає, що даний позов слід задовольнити.

Щодо судових витрат, то відповідно до статті 94 КАС України підстав для їх розподілу немає.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на всі кошти, що знаходяться на всіх рахунках приватного підприємства «Ін-Вана» (79015, м. Львів, вул. Городоцька, 154; ідентифікаційний код 35620750) в банківських установах, що обслуговують цього платника податків.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2013 року.

Суддя Москаль Р.М.