Постанова

від 18.07.2013 по справі 805/6533/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 р. Справа №805/6533/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:30

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Вітязь Х.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0007731542 від 16.12.2011, -

за участю представників сторін:

від позивача - Єфімов І.М. - керівник підприємства,

від відповідача - Леонов І.Е. - за довіреністю,

13.05.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним прийнятого на підставі акта ДПІ № 4227/1542/23352629 від 15.12.2011 податкового повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011 та про спонукання Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби здійснити виплату бюджетного відшкодування в розмірі 191 105,00 гривень на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Гайдамак".

В порядку статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011 позивач посилається на те, що спірним податковим повідомленням-рішенням йому було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2011р. внаслідок неправомірного віднесення позивачем до рядку 2.1 розділу 1 декларації суми, що оподатковуються за нульовою ставкою. Позивач вважає, що надані до перевірок документи підтверджують здійснення ним експортних операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, з огляду на що вважає висновки акту перевірки необґрунтованими та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - недійсним.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення проти позову, в яких посилається на те, що при проведенні перевірки було встановлено завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування жовтня 2011 року на суму 191 105 грн. Підприємством до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували фактично сплачену суму податку у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу У,країни просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 23352629, місцезнаходження: 83049, м. Донецьк, вул. Олімпієва, б. 20, про що зазначено у відповідному свідоцтві (бланк серії А00 №311162).

Згідно свідоцтва №08039929, позивача зареєстровано у якості платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що з 12.12.2011 по 15.12.2011 Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька було проведено камеральну перевірку (акт № 4227/1542/23352629 від 15.12.2011) ТОВ "Гайдамак" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2011 року, якою було встановлено порушення ТОВ "Гайдамак" вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.4 «а» статті 200 Податкового кодексу України у зв'язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на 191 105,00 грн.

На підставі акту перевірки № 4227/1542/23352629 від 15.12.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 9011430843 від 18.12.2011 за жовтень 2011 року на суму 191 105 гривень.

З акту перевірки вбачається, що висновку про завищення позивачем розміру від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість перевіряючі дійшли на підставі наступного.

При перевірці експортних операцій встановлено відхилення з АРМ "Митниця". Підприємством разом з податковими деклараціями за вересень, жовтень 2011 року надано оригінали ВМД, згідно яких експортером виступав ПП "Мартин плюс". Згідно з "Правилами заповнення граф ВМД при декларуванні товарів, що вивозяться (вивезені) за межі митної території України" які встановлені положеннями глави 1 розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.09.1997 № 307, якщо власник товарів і відправник є різними особами, то в графі 2 ВМД зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про відправника товарів, що експортуються.

За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності (завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань контрагентом) на загальну суму ПДВ 80 377,70 гривень, в тому числі у вересні 2011 року завищено податкового кредиту на загальну суму ПДВ 80 377,70 гривень, а саме: ПТ «Мартин-плюс» (ЄДРПОУ 25436566) на загальну суму 80 377,70 гривень.

Платником до складу податкових зобов'язань у вересні 2011 року віднесено такі операції з експорту бурого вугілля, що підтверджено документами, але не підтверджено АРМ «Митниця», у зв'язку з чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на 245 954 гривень та завищено бюджетне відшкодування ПДВ у жовтні 2011 року на суму 191 105 гривень.

Згідно рамкового договору купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05, з урахуванням додаткової угоди №1, позивач зобов'язується передати у власність ТОВ «SALT TRADE» вугілля, орієнтовно 30 000 -50 000 тонн згідно специфікації № 1, умова поставки DAP кордон Україна-Польща.

Позивачем було укладено з Повним товариством "Мартин-Плюс" договір на транспортне-експедиторське обслуговування від 01.07.2011 № 07.

Згідно наданих до матеріалів справи копій ВМД на виконання рамкового договору купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05 на користь ТОВ «SALT TRADE» було поставлене вугілля.

При цьому у якості відправника/експортера зазначено Повне товариство "Мартин-Плюс" (графа 2), у якості особи відповідальної за фінансове врегулювання зазначено позивача (графа 9), а у доповнені № 1 маються посилання на рамковий договір купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05.

Крім того, у відповідних рахунках-фактурах, що мають відповідні проставлені митними органами штампи, у якості постачальника (продавця) зазначено ТОВ "Гайдамак", а Повне товариство "Мартин-Плюс" - зазначено у якості вантажовідправника.

Представник позивача зазначив, що договорів комісії або доручень не укладалось.

Суд зазначає, що всі вказані документи були використані ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька під час проведення документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ «Гайдамак».

Згідно пп. "г" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Підпунктом 14.1.242 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України.

Згідно ст. 274 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.

У відповідності до пп. 195.1.1 п. 195.1 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктами 200.1 та 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Порядок заповнення граф вантажної митної декларації здійснюється у відповідності до Інструкції "Про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за N 443/2247.

У відповідності до пункту 4 розділу "Загальні положення" зазначеної Інструкції, відправник - це особа, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі, або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Наведеним положенням не передбачено, що відправник є власником (продавцем) товару.

У відповідності до опису графи 2 "Відправник Експортер" глави 1 розділу "Опис граф вантажної митної декларації" зазначеної Інструкції встановлено, що якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника.

При декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця, зазначаються відомості про власника магазину безмитної торгівлі.

При декларуванні запасів, призначених для споживання, що переміщуються експлуатантом транспортного засобу - резидентом, у графі зазначаються відомості про такого резидента.

При декларуванні товарів та/або транспортних засобів для їх тимчасового вивезення з метою багаторазового переміщення через митний кордон України за однією ВМД зазначаються відомості про особу, якій надано дозвіл на таке переміщення.

При вивезенні (пересиланні) товарів громадянами зазначаються відомості про відправника (при пересиланні) або громадянина, який безпосередньо вивозить ці товари за межі митної території України.

Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. Формування ідентифікаційного номера особи, що зазначається в лівому нижньому кутку графи, здійснюється відповідно до положень додатків 3 - 5 до цієї Інструкції.

У додаткових аркушах ВМД форми МД-3 графа не заповнюється.

Таким чином, зазначення у графі 2 "Відправник/Експортер" певної особи не прирівнюється до визначення її у якості продавця за зовнішньоекономічним контрактом.

Натомість, згідно опису графи 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" глави 1 розділу "Опис граф вантажної митної декларації" зазначеної Інструкції, якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Таким чином, у зв'язку із зазначенням у вантажно-митних деклараціях у графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" ТОВ "Гайдамак", наявністю у додатках до цих вантажно-митних деклараціях посилань на рамковий договір купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05 та контракт від 02.11.2010 № 17, а також наявністю рахунків-фактур із відмітками митних органів, згідно яких позивач є постачальником (продавцем) бурого вугілля, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для висновку, що позивачем не здійснювались зазначені експортні операції.

Отже, висновок ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька щодо не здійснення позивачем зазначених експортних операцій є безпідставним, та таким що спростовується наданими до перевірки та до матеріалів справи документами. А операції позивача з експорту товарів (супутніх послуг) за рамковим договором купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05 та контрактом від 02.11.2010 № 17, які підтверджені наявними у матеріалах справи та наданими та перевірок вантажно-митними деклараціями, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011 податковий орган діяв всупереч вимог закону та безпідставно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією № 9011430843 від 18.11.2011 за жовтень 2011 року на суму 191 105 гривень.

Наведені висновки суду також узгоджуються із судовою практикою в адміністративних справах у спорах між тими самими сторонами про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих з аналогічних підстав (справи №№ 2а/0570/8405/2012, 2а/0570/9825/2012, 2а/0570/9816/2012, 2а/0570/9860/2012, 2а/0570/9825/2012, постанови в яких набрали законної сили).

Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права у позовній заяві як визнання зазначеного вище податкового повідомлення-рішення недійсним, позивачем не було враховано, що статтею 55 Податкового кодексу України передбачено лише можливість скасування податкового повідомлення-рішення. Таким чином, з метою повного захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги скасовує податкове повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011.

Ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то з Державного бюджету на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 2 188,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0007731542 від 16.12.2011- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007731542 від 16.12.2011, прийняте Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією № 9011430843 від 18.11.2011 за жовтень 2011 року на суму 191 105 (сто дев'яносто одна тисяча сто п'ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 18 липня 2013 року.

Повний текст постанови складений 23 липня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.