Ухвала
від 20.08.2013 по справі 805/6533/13-а
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року справа №805/6533/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Жаботинської С.В., секретарі судового засідання Сульженко А.В., представника відповідача Псарєва О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 805/6533/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним прийнятого на підставі акта ДПІ № 4227/1542/23352629 від 15.12.2011 податкового повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011 та про спонукання Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби здійснити виплату бюджетного відшкодування в розмірі 191 105,00 гривень на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Гайдамак".

Скасоване податкове повідомлення-рішення № 0007731542 від 16.12.2011, прийняте Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією № 9011430843 від 18.11.2011 за жовтень 2011 року на суму 191 105 (сто дев'яносто одна тисяча сто п'ять) гривень 00 копійок.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що при проведенні перевірки було встановлено завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування жовтня 2011 року на суму 191 105 грн. Підприємством до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували фактично сплачену суму податку у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність особи, яка не з'явилася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 23352629, місцезнаходження: 83049, м. Донецьк, вул. Олімпієва, б. 20, про що зазначено у відповідному свідоцтві (бланк серії А00 №311162).

Згідно свідоцтва №08039929, позивача зареєстровано у якості платника податку на додану вартість.

Встановлено, що з 12.12.2011 по 15.12.2011 Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька було проведено камеральну перевірку (акт № 4227/1542/23352629 від 15.12.2011) ТОВ "Гайдамак" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2011 року, якою було встановлено порушення ТОВ "Гайдамак" вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.4 «а» статті 200 Податкового кодексу України у зв'язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на 191 105,00 грн.

На підставі акту перевірки № 4227/1542/23352629 від 15.12.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 9011430843 від 18.12.2011 за жовтень 2011 року на суму 191 105 гривень.

З акту перевірки вбачається, що висновку про завищення позивачем розміру від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість перевіряючі дійшли на підставі наступного.

При перевірці експортних операцій встановлено відхилення з АРМ "Митниця". Підприємством разом з податковими деклараціями за вересень, жовтень 2011 року надано оригінали ВМД, згідно яких експортером виступав ПП "Мартин плюс". Згідно з "Правилами заповнення граф ВМД при декларуванні товарів, що вивозяться (вивезені) за межі митної території України" які встановлені положеннями глави 1 розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.09.1997 № 307, якщо власник товарів і відправник є різними особами, то в графі 2 ВМД зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про відправника товарів, що експортуються.

За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності (завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань контрагентом) на загальну суму ПДВ 80 377,70 гривень, в тому числі у вересні 2011 року завищено податкового кредиту на загальну суму ПДВ 80 377,70 гривень, а саме: ПТ «Мартин-плюс» (ЄДРПОУ 25436566) на загальну суму 80 377,70 гривень.

Платником до складу податкових зобов'язань у вересні 2011 року віднесено такі операції з експорту бурого вугілля, що підтверджено документами, але не підтверджено АРМ «Митниця», у зв'язку з чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на 245 954 гривень та завищено бюджетне відшкодування ПДВ у жовтні 2011 року на суму 191 105 гривень.

Згідно рамкового договору купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05, з урахуванням додаткової угоди №1, позивач зобов'язується передати у власність ТОВ «SALT TRADE» вугілля, орієнтовно 30 000 -50 000 тонн згідно специфікації № 1, умова поставки DAP кордон Україна-Польща.

Позивачем було укладено з Повним товариством "Мартин-Плюс" договір на транспортне-експедиторське обслуговування від 01.07.2011 № 07.

Згідно наданих до матеріалів справи копій ВМД на виконання рамкового договору купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05 на користь ТОВ «SALT TRADE» було поставлене вугілля.

При цьому у якості відправника/експортера зазначено Повне товариство "Мартин-Плюс" (графа 2), у якості особи відповідальної за фінансове врегулювання зазначено позивача (графа 9), а у доповнені № 1 маються посилання на рамковий договір купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05.

Крім того, у відповідних рахунках-фактурах, що мають відповідні проставлені митними органами штампи, у якості постачальника (продавця) зазначено ТОВ "Гайдамак", а Повне товариство "Мартин-Плюс" - зазначено у якості вантажовідправника.

Представник позивача зазначив, що договорів комісії або доручень не укладалось.

Суд першої інстанції зазначив, що всі вказані документи були використані ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька під час проведення документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ «Гайдамак».

Згідно пп. "г" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Підпунктом 14.1.242 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України.

Згідно ст. 274 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.

У відповідності до пп. 195.1.1 п. 195.1 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктами 200.1 та 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Порядок заповнення граф вантажної митної декларації здійснюється у відповідності до Інструкції "Про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за N 443/2247.

У відповідності до пункту 4 розділу "Загальні положення" зазначеної Інструкції, відправник - це особа, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі, або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Наведеним положенням не передбачено, що відправник є власником (продавцем) товару.

У відповідності до опису графи 2 "Відправник Експортер" глави 1 розділу "Опис граф вантажної митної декларації" зазначеної Інструкції встановлено, що якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника.

При декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця, зазначаються відомості про власника магазину безмитної торгівлі.

При декларуванні запасів, призначених для споживання, що переміщуються експлуатантом транспортного засобу - резидентом, у графі зазначаються відомості про такого резидента.

При декларуванні товарів та/або транспортних засобів для їх тимчасового вивезення з метою багаторазового переміщення через митний кордон України за однією ВМД зазначаються відомості про особу, якій надано дозвіл на таке переміщення.

При вивезенні (пересиланні) товарів громадянами зазначаються відомості про відправника (при пересиланні) або громадянина, який безпосередньо вивозить ці товари за межі митної території України.

Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. Формування ідентифікаційного номера особи, що зазначається в лівому нижньому кутку графи, здійснюється відповідно до положень додатків 3 - 5 до цієї Інструкції.

У додаткових аркушах ВМД форми МД-3 графа не заповнюється.

Таким чином, зазначення у графі 2 "Відправник/Експортер" певної особи не прирівнюється до визначення її у якості продавця за зовнішньоекономічним контрактом.

Натомість, згідно опису графи 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" глави 1 розділу "Опис граф вантажної митної декларації" зазначеної Інструкції, якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Таким чином, у зв'язку із зазначенням у вантажно-митних деклараціях у графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" ТОВ "Гайдамак", наявністю у додатках до цих вантажно-митних деклараціях посилань на рамковий договір купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05 та контракт від 02.11.2010 № 17, а також наявністю рахунків-фактур із відмітками митних органів, згідно яких позивач є постачальником (продавцем) бурого вугілля, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для висновку, що позивачем не здійснювались зазначені експортні операції.

Отже, висновок ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька щодо не здійснення позивачем зазначених експортних операцій є безпідставним, та таким що спростовується наданими до перевірки та до матеріалів справи документами. А операції позивача з експорту товарів (супутніх послуг) за рамковим договором купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05 та контрактом від 02.11.2010 № 17, які підтверджені наявними у матеріалах справи та наданими та перевірок вантажно-митними деклараціями, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011 податковий орган діяв всупереч вимог закону та безпідставно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією № 9011430843 від 18.11.2011 за жовтень 2011 року на суму 191 105 гривень.

Наведені висновки суду також узгоджуються із судовою практикою в адміністративних справах у спорах між тими самими сторонами про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих з аналогічних підстав (справи №№ 2а/0570/8405/2012, 2а/0570/9825/2012, 2а/0570/9816/2012, 2а/0570/9860/2012, 2а/0570/9825/2012, постанови в яких набрали законної сили).

Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права у позовній заяві як визнання зазначеного вище податкового повідомлення-рішення недійсним, позивачем не було враховано, що статтею 55 Податкового кодексу України передбачено лише можливість скасування податкового повідомлення-рішення. Таким чином, з метою повного захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати.

Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, скасував податкове повідомлення-рішення № 0000731542 від 16.12.2011.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст ухвали складений 22 серпня 2013 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 805/6533/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 805/6533/13-а - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

С.В.Жаботинська

СудДонецький апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.08.2013
Оприлюднено27.08.2013
Номер документу33131678
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —805/6533/13-а

Ухвала від 20.08.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Шишов О.О.

Ухвала від 31.07.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Шишов О.О.

Ухвала від 16.09.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

Ухвала від 20.08.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Шишов О.О.

Ухвала від 31.07.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Шишов О.О.

Постанова від 18.07.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Толстолуцька М.М.

Ухвала від 16.05.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Толстолуцька М.М.

Ухвала від 19.06.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Толстолуцька М.М.

Ухвала від 06.06.2013

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Толстолуцька М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні