Постанова

від 16.07.2013 по справі 826/9242/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2013 року 12:00 № 826/9242/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Друзєва І.Є., Лузановської Л.В., Топія М.Ю.,

від відповідача: Дрозд І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ферзь РВХ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення №0007572230 від 29 травня 2013 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Ферзь РВХ» (далі - позивач, ТОВ «Ферзь РВХ») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення №0007572230 від 29 травня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Маркет-Трейд», оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Маркет-Трейд», яке на момент здійснення даних господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Крім того, позивач вказував на те, що укладання договору було спрямоване на реальне створення правових наслідків, оскільки документами, що були надані під час перевірки, повністю підтверджується фактичне придбання робіт та їх подальше використання в господарській діяльності позивача, а тому висновок відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за вказаною операцією є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем неправомірно було задекларовано податковий кредит у розмірі 98 714,00 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Маркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 36355552), оскільки правочини між позивачем і вказаним контрагентом не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків.

В обґрунтування даних висновків відповідач посилався на отриманий від ДПІ у м. Хмельницькому акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Маркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 36355552) з питань достовірності декларування різниці муж сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за період серпень-грудень 2012 р.» від 04.04.2013 р. №1255/22-3/36355552, в якому вказується про відсутність ТОВ «Маркет-Трейд» за місцезнаходженням та наявність кримінального провадження за №32012240000000054 відносно директора ТОВ «Маркет-Трейд» ОСОБА_5, порушеного за ч.3 ст.212 КК України.

Наведені обставини, на думку відповідача, дають можливість дійти висновку про те, що у ТОВ «Маркет-Трейд» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т АН О В И В:

Позивач - ТОВ «Ферзь РВХ» (код ЄДРПОУ 37356955) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 15.11.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №727210 (том І, а.с.11).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС з 17.11.2010 р. р. за №40359, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100327844 від 09.03.2011 р., індивідуальний податковий номер 373569526590.

У період з 15.05.2013 року по 16.05.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ферзь РВХ» (код ЄДРПОУ 37356955) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Маркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 36355552), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 16.05.2013 р. №1422/22-30/37356955 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) - том І, а.с.13-30.

Позивачем було подано заперечення від 21.05.2013 р. №21/05/13 (том І, а.с.111-114) на акт перевірки від 16.05.2013 р. №1422/22-30/37356955, за результатами розгляду якого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС акт перевірки залишила без змін, а заперечення - без задоволення (том І, а.с.138-142).

29 травня 2013 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007572230, яким позивачу за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 123 392,50 грн., з яких 98 714,00 грн. - основного платежу та 24 678,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (том І, а.с.136).

Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України задекларовано податковий кредит за жовтень 2012 року на загальну суму 98 714,00 грн. за наслідками операцій з ТОВ «Маркет-Трейд».

Як вбачається з Акту перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених положень законів ґрунтуються на акті ДПІ у м. Хмельницькому «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Маркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 36355552) з питань достовірності декларування різниці муж сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за період серпень-грудень 2012 р.» від 04.04.2013 р. №1255/22-3/36355552, в якому зазначається, зокрема, про таке:

- ТОВ «Маркет-Трейд» відсутнє за своїм місцезнаходженням: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 11 (ВПМ ДПІ у Вишгородському районі було складено акт №2365 від 24.01.2013 р. та довідку №3535 від 24.01.2013 р. про відсутність за місцезнаходженням);

- від ГВПМ ДПІ у Хмельницькому отримано висновок №40 від 01.03.2013 р. щодо наявності ознак фіктивності ТОВ «Маркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 36355552), в якому вказується, що по матеріалах податкової міліції відкрито кримінальне провадження №32012240000000054 за ч.3 ст.212 КК України відносно громадянина ОСОБА_5, який перебуваючи на посаді директора ТОВ «Маркет-Трейд» та ТОВ «ОМФЛ» вступив у взаємовідносини з ПП «Воз'єднання» та ТОВ «Медіа Бренд Юніон» в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 4 075 697,00 грн.;

- з пояснень від 28.12.2012 р., відібраних начальником відділу ГВПМ у м. Хмельницькому ОСОБА_7 у засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Маркет-Трейд» ОСОБА_5 випливає, що дане підприємство ним було придбано в березні 2012 року з метою здійснення підприємницької діяльності. Всі документи, пов'язані з перереєстрацією підприємства, завірені приватним нотаріус Дніпропетровського міського і нотаріального округу, оскільки на час перереєстрації ОСОБА_5 перебував в м. Дніпропетровську. Реєстрація у виконавчому комітеті Хмельницької міської ради Хмельницької області та постановка на податковий облік в ДПІ у м. Хмельницькому згідно довіреності ОСОБА_5 проводилась довіреною особою - ОСОБА_8. Фактично підприємство на даний час здійснює господарську діяльність. На ТОВ «Маркет-Трейд» працює 3 особи, керівник підприємства ОСОБА_5 та два менеджера. Середня заробітна плата становить 1 500,00 грн. Власних основних засобів підприємство не має. Приміщення складу ТОВ «Маркет-Трейд» за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 113 орендує згідно договору оренди №01/04-А від 30.07.2012 року в ТОВ «Таурус 11». У зв'язку з тим, що з 2013 року ТОВ «Маркет-Трейд» перереєстровано до ДПІ у Вишгородському районі Київської області приміщення офісу підприємства знаходиться за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 11. Дана адреса використовується підприємством на підставі договору оренди №292/12 від 17.11.2012 року укладеного з ПП «Центр Торгівлі «Меркурій і К». Право першого і другого підпису належить виключно ОСОБА_5

Наведені обставини, на думку відповідача, дають можливість дійти до висновку, що правочини, укладені між ТОВ «Ферзь РВХ» та ТОВ «Маркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 36355552), реально не виконувались, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року суми податку на додану вартість по вказаним операціям у розмірі 98 714,00 грн.

Дослідивши висновки Акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, інші фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли після 01 січня 2011 року, коли набув чинності Податковий кодекс України, судом при вирішенні справи застосовуються норми вказаного Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми, сплачені у вартості тільки тих товарів (робіт, послуг), які придбаються таким платником податку для подальшого використання товарів (робіт, послуг) безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Маркет-Трейд» позивачем був наданий суду договір на виготовлення поліграфічної продукції від 01.09.2012 р. , за умовами якого ТОВ «Маркет-Трейд» (Виконавець) зобов'язується за завданням ТОВ «Ферзь ВРХ» (Замовник) виконати роботи по виготовленню поліграфічної продукції (далі - продукція), вказана в Додатку до Даного Договору, а Замовник зобов'язується оплатити виконані роботи (пункт 1.1.).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано суду видаткові накладні: №25102 від 25 жовтня 2012 року, №25101 від 25 жовтня 2012 року, №29110 від 29 жовтня 2012 року, №29111 від 29 жовтня 2012 року, №29113 від 29 жовтня 2012 року, №29114 від 29 жовтня 2012 року, №29112 від 29 жовтня 2012 року, №30101 від 30 жовтня 2012 року, №30102 від 30 жовтня 2012 року, №31114 від 31 жовтня 2012 року, №31115 від 31 жовтня 2012 року (том І, а.с.167, 170,173,176,179,182,185,188,191,193,197), згідно з якими позивачу передавалась поліграфічна продукція: муляж упаковки, листівки «Інструкції», листівки в блоках А 5, ліфлети А 4, ліфлети А 4, журнали А 4, каталоги А 4, буклети А 4, тощо.

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Маркет-Трейд» було виписано на користь ТОВ «Ферзь ВРХ» податкові накладні на загальну суму 592 284,00 грн., в тому числі ПДВ - 98 714,00 грн.: від 25.10.2012 р. №25102 на загальну суму 57 960,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 660,00 грн., від 25.10.2012 р. №25101 на загальну суму 52 836,00 грн., в тому числі ПДВ - 8 806,00 грн., від 29.10.2012 р. №29110 на загальну суму 55 800,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 300,00 грн., від 29.10.2012 р. №29111 на загальну суму 33 600,00 грн., в тому числі ПДВ - 5 600,00 грн., від 29.10.2012 р. №29113 на загальну суму 54 288,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 048,00 грн., від 29.10.2012 р. №29114 на загальну суму 57 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 500,00 грн., від 29.10.2012 р. №29112 на загальну суму 55 800,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 300,00 грн., від 30.10.2012 р. №30101 на загальну суму 48 120,00 грн., в тому числі ПДВ - 8 020,00 грн., від 30.10.2012 р. №30102 на загальну суму 59 280,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 880,00 грн., від 31.10.2012 р. №31114 на загальну суму 58 200,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 700,00 грн., від 31.10.2012 р. №31115 на загальну суму 59 400,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 900,00 грн. (том І, а.с.166, 169,172,175,178,181,184,187,190,194,196).

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2012 року (том І, а.с.231-258), а суми ПДВ за зазначеними податковими накладними віднесені до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року у розмірі 98 714,00 грн. та відображені в Додатках № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до вказаної податкової декларації (том ІІ, а.с.2-8).

На підставі виставлених ТОВ «Маркет-Трейд» рахунків-фактур №25102 від 25.10.2012 р., №25101 від 25.10.2012 р., №29110 від 29.10.2012 р., №29111 від 29.10.2012 р., №29113 від 29.10.2012 р., №29114 від 29.10.2012 р., №29112 від 29.10.2012 р., №30101 від 30.10.2012 р., від 30.10.2012 р. №30102 від 30.10.2012 р., №31114 від 31.10.2012 р., №31115 від 31.10.2012 р. (том І, а.с.165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195) позивачем було здійснено оплату робіт з виготовлення поліграфічної продукції, що підтверджується довідкою про рух коштів по особовому рахунку (том І, а.с.95-101).

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Досліджені судом податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит та копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав її видачі.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента позивача в стані, власне, платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції .

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних, контрагент позивача - ТОВ «Маркет-Трейд» (індивідуальний податковий номер 363555522255) був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва №200043153 від 20 квітня 2012 року (том ІІ, а.с.111).

Даних про анулювання вказаного свідоцтва база даних «Анульовані свідоцтва платників ПДВ», розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України, де відповідно до вимог пункту 183.13 статті 183 Податкового кодексу України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, не містить (том ІІ, а.с. 110). Відповідач суду відповідних доказів не надав.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №085704 серія АГ від 08.07.2013 року (том І, а.с.226) підтверджує, що ТОВ «Маркет-Трейд» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі також на момент розгляду даної справи.

Посилання відповідача на те, що ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС було встановлено відсутність ТОВ «Маркет-Трейд» за його місцезнаходженням судом до уваги не приймаються.

По-перше, як вбачається з акту перевірки ТОВ «Маркет Трейд» № 125/22-3/36355552, складеного ДПІ у м. Хмельницькому (том ІІ, а.с. 205-220), використаного відповідачем під час проведення перевірки позивача, співробітники ДПІ у Вишгородському районі Київської області встановили відсутність ТОВ «Маркет-Трейд» за місцезнаходженням 24 січня 2013 року , тобто після здійснення господарських операцій з позивачем, які мали місце у жовтні 2012 року .

По-друге, на переконання суду, відсутність ТОВ «Маркет-Трейд» за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт (постачальником товарів) за укладеними договорами.

Крім того, суду не надано доказів припинення юридичної особи - ТОВ «Маркет-Трейд» (скасування державної реєстрації, виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), внесення недостовірної інформації до Єдиного державного реєстру, тощо, під час взаємовідносин із позивачем .

З наведеного суд приходить до висновку, що вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність правочинів між позивачем та ТОВ «Маркет-Трейд», придбання (замовлення) робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ферзь РВХ» є рекламною агенцією, до видів господарської діяльності якої належить дизайн, редакційно-видавничі послуги, сувенірна продукція, виготовлення та друк поліграфічної продукції. Роботи по виготовленню поліграфічної продукції замовлялись позивачем у ТОВ «Маркет-Трейд» з метою виконання свої зобов'язань перед своїми замовниками, зокрема, ТОВ ДК «Фарматек», ПАТ «Фармак», Представництвом «Альпен Фарма АГ», Представництвом «Ріхтер Гедеон Нрт.», ТОВ «САНОФІ-АВЕНТІС Україна».

Подальше відчуження виготовленої продукції вищевказаним суб'єктам господарювання підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (том ІІ, а.с.54-87).

Факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Маркет-Трейд» підтверджується також інформацією, викладеною в акті перевірки ТОВ «Маркет-Трейд» № 125/22-3/36355552, складеному ДПІ у м. Хмельницькому (том ІІ, а.с. 213), де вказано, що підприємством було надано до перевірки податкові та видаткові накладні по взаємовідносинам із ТОВ «Ферзь РВХ» . Як зазначено в акті перевірки, податкові накладні, видані на адресу ТОВ «Ферзь РВХ», були включені ТОВ «Маркет-Трейд» до реєстру податкових накладних за жовтень 2012 року на загальну суму ПДВ - 98 714,00 грн. Відповідно до додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до Декларації з ПДВ за жовтень 2012 р. задекларовано суму ПДВ - 98 714,00 грн. по операціях з ТОВ «Ферзь РВХ» . До перевірки також надано копії довіреностей на отримання ТМЦ, відповідно до яких товар отримувався за довіреностями.

В свою чергу, за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №085704 серії АГ від 08.07.2013 року до основних видів діяльності ТОВ «Маркет-Трейд» належать : «Інші види видавничої діяльності» (58.19), «Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації» (73.12), «Неспеціалізована оптова торгівля» (46.90), «Консультування з питань інформатизації» (62.02), «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» (61.90), «Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність» (63.11).

Отже, виготовлення поліграфічної продукції (вид видавничої діяльності) є звичайною господарською діяльністю ТОВ «Маркет-Трейд», що відноситься до його основних видів діяльності.

Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з ТОВ «Маркет-Трейд» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи, що придбавалися (замовлялись) позивачем у вказаного підприємства, замовлялись з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Не приймаються судом до уваги доводи відповідача про здійснення досудового слідства по кримінальному провадженні за ч.3 ст.212 КК України відносно громадянина ОСОБА_5 - директора ТОВ «Маркет-Трейд», оскільки вказане кримінальне провадження не стосується взаємовідносин вказаного підприємства із позивачем.

Як вбачається з Акту перевірки, кримінальне провадження №32012240000000054 порушене відносно громадянина ОСОБА_5, який перебуваючи на посаді директора ТОВ «Маркет-Трейд» та ТОВ «ОМФЛ» вступив у взаємовідносини з ПП «Воз'єднання» та ТОВ «Медіа Бренд Юніон» та в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 4 075 697,00 грн.

Тобто дане кримінальне провадження стосується взаємовідносин ТОВ «Маркет-Трейд» із конкретними юридичними особами - ПП «Воз'єднання» та ТОВ «Медіа Бренд Юніон», що жодним чином не може свідчити про наявність злочинного умислу на ухилення від сплати податків у інших осіб, які вступали у взаємовідносини з ТОВ «Маркет-Трейд», в тому числі у посадових осіб ТОВ «Ферзь РВХ».

Більше того, як вбачається з пояснень засновника та директора ТОВ «Маркет-Трейд» ОСОБА_5 від 28.12.2012 р., відображених в Акті перевірки ТОВ «Ферзь РВХ» (том І, а.с 12), останній підтвердив, що дане підприємство було придбане ним в березні 2012 року з метою здійснення підприємницької діяльності . Як пояснив директор ТОВ «Маркет-Трейд», фактично підприємство на даний час здійснює господарську діяльність , у ньому працює 3 особи, середня заробітна плата яких становить 1 500,00 грн. ОСОБА_5 також підтвердив факт підписання ним всіх документів, пов'язаних з перереєстрацією ТОВ «Маркет-Трейд», проведення реєстрації товариства у виконавчому комітеті Хмельницької міської ради Хмельницької області та постановки на податковий облік в ДПІ у м. Хмельницькому згідно виданої ним довіреності .

Вказане, у сукупності із іншими дослідженими судом доказами, свідчить про реальний характер діяльності ТОВ «Маркет-Трейд».

Водночас, на переконання суду, сам факт здійснення досудового слідства по кримінальному провадженню не є підставою для висновків податкового органу про нереальність (відсутність реального виконання) господарських операцій між ТОВ «Ферзь РВХ» та ТОВ «Маркет-Трейд», оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Як вказано у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В той же час, відповідачем не було надано суду вироку суду, яким би було встановлено, що ТОВ «Маркет-Трейд» умисно ухилялося від сплати податків чи було зареєстроване в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що між позивачем і вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, підроблялись первинні документи або що послуги від вказаного контрагента позивачу фактично не надавались.

Суд зазначає, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремо платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі контрагентів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Маркет-Трейд», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання (замовлення) поліграфічної продукції для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, - висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Маркет-Трейд» з мотивів не спрямованості правочину на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Ферзь РВХ» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за жовтень 2012 року, висновки Акту перевірки про порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України є помилковими, а відтак, прийняте ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року №0007572230, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 123 392,50 грн. є неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини, достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 233,92 грн., що підтверджується квитанцією №603/з30 від 13.06.2013 р. (а.с.3).

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 1 233,92 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби №0007572230 від 29 травня 2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферзь РВХ» судові витрати у розмірі 1 233,92 грн. (одна тисяча двісті тридцять три гривні 92 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 18 липня 2013 року.