Ухвала

від 05.09.2013 по справі 826/9242/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9242/13-а(в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Кравчук М. В.

за участю представника позивача Ціленка В. О., представника відповідача Топія М. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової слжби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ферзь РВХ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0007572230 від 29.05.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферзь РВХ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0007572230 від 29 травня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 15.05.2013 року по 16.05.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ферзь РВХ» (код ЄДРПОУ 37356955) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Маркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 36355552), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 16.05.2013 р. №1422/22-30/37356955 ( том І, а.с.13-30) та винесено податкове повідомлення - рішення від 29 травня 2013 року №0007572230 , яким позивачу за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 123 392,50 грн., з яких 98 714,00 грн. - основного платежу та 24 678,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (том І, а.с.136).

Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених положень законів ґрунтуються на акті ДПІ у м. Хмельницькому «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Маркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 36355552) з питань достовірності декларування різниці муж сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за період серпень-грудень 2012 р.» від 04.04.2013 р. №1255/22-3/36355552, в якому зазначається, зокрема, про таке:

- ТОВ «Маркет-Трейд» відсутнє за своїм місцезнаходженням: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 11 (ВПМ ДПІ у Вишгородському районі було складено акт №2365 від 24.01.2013 р. та довідку №3535 від 24.01.2013 р. про відсутність за місцезнаходженням);

- від ГВПМ ДПІ у Хмельницькому отримано висновок № 40 від 01.03.2013 р. щодо наявності ознак фіктивності ТОВ «Маркет-Трейд» (код ЄДРПОУ 36355552), в якому вказується, що за матеріалами податкової міліції відкрито кримінальне провадження №32012240000000054 за ч.3 ст.212 КК України відносно громадянина ОСОБА_4, який перебуваючи на посаді директора ТОВ «Маркет-Трейд» та ТОВ «ОМФЛ» вступив у взаємовідносини з ПП «Воз'єднання» та ТОВ «Медіа Бренд Юніон» в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 4 075 697,00 грн.;

- з пояснень від 28.12.2012 р., відібраних начальником відділу ГВПМ у м. Хмельницькому у засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Маркет-Трейд» ОСОБА_4 випливає, що дане підприємство ним було придбано в березні 2012 року з метою здійснення підприємницької діяльності. Всі документи, пов'язані з перереєстрацією підприємства, завірені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського і нотаріального округу, оскільки на час перереєстрації ОСОБА_4 перебував в м. Дніпропетровську. Реєстрація у виконавчому комітеті Хмельницької міської ради Хмельницької області та постановка на податковий облік в ДПІ у м. Хмельницькому згідно довіреності ОСОБА_4 проводилась довіреною особою - ОСОБА_5. Фактично підприємство на даний час здійснює господарську діяльність. На ТОВ «Маркет-Трейд» працює 3 особи, керівник підприємства ОСОБА_4 та два менеджера. Середня заробітна плата становить 1 500,00 грн. Власних основних засобів підприємство не має. Приміщення складу ТОВ «Маркет-Трейд» за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 113 орендує згідно договору оренди №01/04-А від 30.07.2012 року в ТОВ «Таурус 11». У зв'язку з тим, що з 2013 року ТОВ «Маркет-Трейд» перереєстровано до ДПІ у Вишгородському районі Київської області приміщення офісу підприємства знаходиться за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 11. Дана адреса використовується підприємством на підставі договору оренди №292/12 від 17.11.2012 року укладеного з ПП «Центр Торгівлі «Меркурій і К». Право першого і другого підпису належить виключно ОСОБА_4

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У відповідності до абзацу 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми, сплачені у вартості тільки тих товарів (робіт, послуг), які придбаються таким платником податку для подальшого використання товарів (робіт, послуг) безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Маркет-Трейд» позивачем був наданий до суду першої інстанції договір на виготовлення поліграфічної продукції від 01.09.2012 р., за умовами якого ТОВ «Маркет-Трейд» зобов'язувалося за завданням ТОВ «Ферзь ВРХ» виконати роботи по виготовленню поліграфічної продукції, вказані в додатку до договору (пункт 1.1.).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано до суду першої інстанції видаткові накладні: №25102 від 25 жовтня 2012 року, №25101 від 25 жовтня 2012 року, №29110 від 29 жовтня 2012 року, №29111 від 29 жовтня 2012 року, №29113 від 29 жовтня 2012 року, №29114 від 29 жовтня 2012 року, №29112 від 29 жовтня 2012 року, №30101 від 30 жовтня 2012 року, №30102 від 30 жовтня 2012 року, №31114 від 31 жовтня 2012 року, №31115 від 31 жовтня 2012 року (т. І, а.с.167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 193, 197), згідно з якими позивачу передавалась поліграфічна продукція: муляж упаковки, листівки «Інструкції», листівки в блоках А 5, ліфлети А 4, ліфлети А 4, журнали А 4, каталоги А 4, буклети А 4, тощо.

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Маркет-Трейд» було виписано на користь ТОВ «Ферзь ВРХ» податкові накладні на загальну суму 592 284,00 грн., в тому числі ПДВ - 98 714,00 грн.: від 25.10.2012 р. №25102 на загальну суму 57 960,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 660,00 грн., від 25.10.2012 р. №25101 на загальну суму 52 836,00 грн., в тому числі ПДВ - 8 806,00 грн., від 29.10.2012 р. №29110 на загальну суму 55 800,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 300,00 грн., від 29.10.2012 р. №29111 на загальну суму 33 600,00 грн., в тому числі ПДВ - 5 600,00 грн., від 29.10.2012 р. №29113 на загальну суму 54 288,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 048,00 грн., від 29.10.2012 р. №29114 на загальну суму 57 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 500,00 грн., від 29.10.2012 р. №29112 на загальну суму 55 800,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 300,00 грн., від 30.10.2012 р. №30101 на загальну суму 48 120,00 грн., в тому числі ПДВ - 8 020,00 грн., від 30.10.2012 р. №30102 на загальну суму 59 280,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 880,00 грн., від 31.10.2012 р. №31114 на загальну суму 58 200,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 700,00 грн., від 31.10.2012 р. №31115 на загальну суму 59 400,00 грн., в тому числі ПДВ - 9 900,00 грн. (том І, а.с.166, 169,172,175,178,181,184,187,190,194,196).

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2012 року (том І, а.с.231-258), а суми ПДВ за зазначеними податковими накладними віднесені до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року у розмірі 98 714,00 грн. та відображені в Додатках № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до вказаної податкової декларації (том ІІ, а.с.2-8).

На підставі виставлених ТОВ «Маркет-Трейд» рахунків-фактур №25102 від 25.10.2012 р., №25101 від 25.10.2012 р., №29110 від 29.10.2012 р., №29111 від 29.10.2012 р., №29113 від 29.10.2012 р., №29114 від 29.10.2012 р., №29112 від 29.10.2012 р., №30101 від 30.10.2012 р., від 30.10.2012 р. №30102 від 30.10.2012 р., №31114 від 31.10.2012 р., №31115 від 31.10.2012 р. (том І, а.с.165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195) позивачем було здійснено оплату робіт з виготовлення поліграфічної продукції, що підтверджується довідкою про рух коштів по особовому рахунку (том І, а.с.95-101).

Крім того, на вимогу суду апеляційної інстанції позивачем додатково було надано акти виконаних робіт, укладених із перевізником ПІК «ААЗ «Трейдинг Ко», на перевезення придбаних у контрагента товарів зі складу до споживачів.

На даний час згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Маркет-Трейд» перебуває в стані припинення. Строк для заявлення кредиторами вимог - 25.06.2013 року. Вид діяльності за КВЕД 58.19 - Інші види видавничої діяльності.

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги встановлення судом першої інстанції того факту, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (копія свідоцтва № 200043153, а. с. 11 т. 2), а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару (послуг).

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо того, що позивач, як замовник послуг, не може нести відповідальність ні за несплату податків виконавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що дані податкової звітності контрагентів про відсутність основних засобів не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 31 грудня 2011 року у справі № 21-47а10, від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, які, в свою чергу, узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, згідно якої у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права.

Також колегія суддів дотримується позиції, що при відсутності відхилень у цифрових показниках, що відображені у задекларованих податкових зобов'язаннях при проведенні перевірки, податковий орган не має права встановлювати недійсність господарських операцій виключно на підставі відомостей про відсутність платника податку за місцезнаходженням, оскільки діючим законодавством не визначено залежність правомірності нарахування податкових зобов'язань від перебування за певною адресою.

Натомість, законодавством встановлено таку залежність від оформлених належним чином первинних документів.

Так всі вищезазначені первинні документи, що наявні в матеріалах справи, оформлені відповідно до вимог правових норм, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками.

Більше того, колегія суддів приймає до уваги пояснення директора контрагента, який стверджує, що зареєстрував вказане товариство з метою ведення господарської діяльності і вів її в дійсності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку тотожного висновку суду першої інстанції про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет-Трейд», а висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової слжби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ферзь РВХ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0007572230 від 29.05.2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України .

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Грибан І. О.

Суддя Губська О. А.

(Повний текст ухвали виготовлено 10.09.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.