Рішення

від 10.07.2013 по справі 201/2682/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2682/13ц

2/201/1197/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», третя особа ОСОБА_2, управління з питань державної реєстрації юридичних осіб - підприємців Дніпропетровської міської ради про визнання недійсним рішення зборів власників приватного підприємства,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 04 липня 2007 року він заснував ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», державна реєстрація якого була проведена 05 липня 2007 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Згідно наказу № 01-к від 05 липня 2007 року приступив до виконання обов*язків директора відповідача. 05 березня 2008 року на підставі рішення ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» № 1/2008 від 04 березня 2008 року, державним реєстратором було проведено реєстрацію статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», викладеного у новій редакції. Згідно нової редакції Статуту було змінено склад власників а саме: крім позивача, власником ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» стала ОСОБА_3, при цьому посаду директора було залишено за позивачем. Рішенням зборів власників ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», на яке позивача запрошено не було, від 28 листопада 2012 року позивача звільнено з посади директора, та призначено на посаду директора ОСОБА_2, вказане рішення просить визнати недійсним, оскільки його не було запрошено на вказані збори належним чином, чим фактично він був позбавлений можливості брати участь в управлінні справами підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, судові витрати стягнути не просили.

Представник ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» в судовому засіданні не заперечував проти задоволенні вказаних позовних вимог.

Представники третіх осіб в судове засідання не з*явилися про день, час та місце розгляду цивільної справи повідомлені належним чином.

Вислухавши сторони, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду корпоративних спорів» № 13 від 24 жовтня 2008 року не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов*язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 04 липня 2007 року ОСОБА_1 заснував ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», державна реєстрація якого була проведена 05 липня 2007 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради /а.с. 19/.

Відповідно наказу № 01-к від 05 липня 2007 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов*язків директора відповідача /а.с. 20/.

05 березня 2008 року на підставі рішення ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» № 1/2008 від 04 березня 2008 року, державним реєстратором було проведено реєстрацію статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», викладеного у новій редакції. Згідно нової редакції Статуту п. 1.2 власниками підприємства є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 /а.с.10-17/.

28 листопада 2012 року Рішенням зборів власників ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», на яке позивача запрошено не було, ОСОБА_1 звільнено з посади директора, та призначено на посаду директора ОСОБА_2.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2013 року визнано незаконним наказ по ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» про звільнення з посади директора ОСОБА_1; визнано незаконним наказ по ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 29 листопада 2012 про призначення на посаду директора ОСОБА_2 та поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» /а.с. 60-61/. Дане рішення набрало законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, відповідно п.6.1 Статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» вищим органом управління підприємством є власники, які приймають рішення на своїх зборах колегіально.

Згідно ст. 98 ч. 5 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» Вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і

мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час

скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Збори власників ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» було проведено без участі одного із власників, а саме позивача, якого не було повідомлено належним чином про день, час та місце проведення загальних зборів, в результаті чого позивач фактично був позбавлений права безпосередньо взяти участь у цих зборах, що привело до обмеження його прав та порушення визначеного статутом принципу.

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, заслухавши та дослідивши пояснення сторін, суд вважає їх належними та достатніми для вирішення справи по суті, та такими, що відповідають вимогам статей 59-60 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,10, 11, 60, 214, 215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним рішення зборів власників ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» код ЄДРПОУ 35267319, юридична адреса 49000, АДРЕСА_1) від 28 листопада 2012 року про звільнення з посади директора ОСОБА_1 (мешкає АДРЕСА_2, інд. номер НОМЕР_1) та призначення на посаду ОСОБА_2 (мешкає АДРЕСА_3).

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О.Демидова