Рішення

від 16.03.2009 по справі 21/325-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/325-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2009 р.                                                            Справа № 21/325-08

вх. № 9149/5-21

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився  відповідача - Омельченко І.В. дов. № П125-4 від 08.01.2009р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Електрон-маркет", м. Дніпропетровськ  

до  ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків  

про стягнення 59779,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 40577,76 грн. основного боргу, інфляційні в сумі 9736,59 грн., 3% річних 1220,67 грн., штрафні санкції в сумі 8244,51 грн. посилаючись на передачу продукції відповідачеві по договору № 7/2/06 від 07.02.2006р. та неоплату продукції відповідачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за вх№980 від 19.01.2009р. визнає суму заборгованості по договору № 7/2/06 від 07.02.2006р. в сумі 40368,20 грн. та заперечує проти інших позовних вимог.

   Представник   позивача   за вх.№4645 від  17.02.2009р.  надав  заяву про уточнення позовних вимог  в якій просить суд   стягнути  з відповідача    основного боргу в сумі  39 729,99грн., інфляційних в сумі  13033,47грн., 3%річних в сумі  1557,63грн. за період з  11.09.2007р. по  20.01.2009р.,  штрафні санкції  в сумі  10 987,0грн.Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України  позивач вправі  до прийняття  рішення  по справі  змінити підставу або предмет  позову, збільшити розмір  позовних вимог , відмовитись  від позову або зменшити розмір позовних вимог , суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та  діючому законодавству.  

В судовому засіданні були оголошені перерви з 17.02.2009р по05.03.2009р., та  05.03.2009р. по  16.03.2009р.

Представник  позивача   кілька  разів  уточнював позовні вимоги   за вх.№6154 від  04.03.2009р. та  за вх.№6731 від  11.03.2009р. в яких просить суд стягнути  з  відповідача  39 729,99грн. основного боргу,  інфляційних в сумі  12 401,64грн., 3%річних в сумі  1479,26грн., штрафні санкції в сумі  13 932,70грн., крім того за вх. № 6731 від 11.03.2009р. звернувся  до суду  з клопотанням  щодо   розгляду справи   без участі  представника   позивача.

Представник відповідача  у відзивах   на  уточнені  позовні заяви  вх.№4233 від  16.02.2009р.  не заперечує проти отримання  продукції та наявності  заборгованості   

в сумі  39 729,99грн., але  заперечує проти   нарахування  штрафних санкцій в сумі   13 950,11грн. посилаючись  на пропуск  строку  позовної давності   щодо  стягнення  штрафних санкцій, та  заперечує проти  нарахування   інфляційних  та 3%річних , посилаючись  на те, що умовами договору  №7/2/06 від 07.02.2006р. сторонами  не передбачено  цей вид відповідальності.

 Розглянувши  матеріали справи судом встановлено, що між позивачем  та відповідачем укладено договір   поставки №7/2/06 від  07.02.2006р.

Згідно з умовами  п.1.1 договору  продавець  зобов*язується   передати   у власність   покупця , а покупець  зобов*язується  прийняти   і  оплатити  продукцію  в строки  і в порядку   передбаченому  даним  договором.

Пунктами 1.2, 1.3. договору  сторонами передбачено, що поставка продукції  здійснюється  на підставі  специфікацій , які  являються  невід*ємною частиною цього  договору . Специфікації складаються  на підставі  конкретних заявок покупця. По  узгодженню сторін  можлива поставка   продукції  продавцем   і оплата  її  покупцем  згідно рахунків  продавця  без складення  специфікації.

Пунктом  3.1.  договору  сторонами передабчено, що  оплата   поставляємої продукції  здійснюється   шляхом  перерахування  грошових коштів  на розрахунковий  рахунок   продавця  на протязі п*яти   банківських днів  з момента   виставлення  рахунку , з відстрочкою платежу  не  більш ніж  на  один місяць , з моменту  відвантаження  товару.

З матеріалів справи  вбачається, що позивач  передав    відповідачеві продукцію   по  накладним №411 від 21.09.2007р. на суму  17112,96грн.,№445 від  16.10.2007р. на суму  4960,80грн.,№386 від  19.09.2007р. на суму  18 504,0грн., та виставив  відповідачеві   рахунки  на оплату  №314 від  07.09.2007р. на суму  18504,0грн.,№314 від  07.09.2007р. на суму  17112,96грн., №350 від 11.09.2007р. на суму  4960,80грн.,  відповідачем   продукцію  було  отримано, але під час  отримання  продукції по   накладній  №411 від 21.09.2007р.  було виявлено  брак  на суму  847,77грн.,  про  що  були  складені  рекламаційні акти  №350002 від 10.01.2008р.,№350004 від  24.01.2008р., №350022 від  17.04.2008р., та повернуто  браковану продукцію  позивачеві по   накладним №8063 від  14.02.2008р. на суму  450,79грн., №8339 від  15.05.2008р. на суму  150,26грн., №8212 від 19.03.2008р. на суму  246,72грн.,  про  що було  погоджено  з позивачем   листом №17-07/08 від 17.07.2008р. , таким   чином неоплаченою залишилась  заборгованість  в сумі   39 729,99грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума  боргу,  відповідачем не оспорена, відповідач  не надав  суду  доказів погашення суми  боргу, а  також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача  щодо стягнення  з відповідача   39729,99грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Пунктом  9.2. договору  сторонами передбачено, що у випадку  неоплати   поставленої  продукції за спливом  строку  вказаного  в.п.3.1.  покупець  сплачує  продавцю  пеню в розмірі   подвійної облікової ставки  НБУ  від   вартості  неоплаченої  продукції за кожен день  затримки  оплати.

Враховуючи, що відповідно вимог ст. 258 ЦК України застосовується скорочений строк позовної давності та враховуючи, що відповідно п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання якщо інше не встановлено законом або договром, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинно бути виконано, позовні вимоги по пені підлягають задоволенню  частково в розмірі 4083,36 грн.

В іншій частині позовних  вимог по пені в сумі 9 849,34грн. слід відмовити.

Відповідно ст. 625 ЦК України ,боржник,який прострочив  виконання грошового зобов*язання  повинен на вимогу кредитора сплатити суму  боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції та три відсотки річних  з простроченої суми , якщо законом або договором  не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи,  що відповідач не виконав своїх  обов*язків по оплаті , позовні вимоги  позивача щодо стягнення  з відповідача інфляційних в розмірі 12401,64грн.     та   3% річних в розмірі   1479,26грн. визнані судом обгрунтованими та  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -    

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства  Харківський  приладобудівний  завод ім.Т.Г.Шевченка(м.Харків, Жовтневий  р-н, вул.Жовтневої революції, буд.99, код 14315500)  на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю "Науково -виробниче підприємство"Електрон -маркет"(м.Дніпропетровськ, Індустріальний   р-н, пр-т ім.Газети  "Правда". 143, к.97, код 32716852)- 39729,99грн. основного боргу,  пені в сумі  4083,36грн., інфляційних в сумі  12401,64грн., 3%річних в сумі  1479,26грн., витрати  на державне мито в сумі  576,94грн., витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118грн.

Відмовити в  задоволенні  позовних вимог в частині стягнення  пені в сумі  9849,34грн.

Наказ видати після вступу  рішення  в  законну силу.     

Суддя