Рішення

від 22.07.2013 по справі 916/1665/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2013 р.Справа № 916/1665/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Каліберда О.О., згідно довіреності за №01-15/411 від 17.07.2012р.;

від відповідача: Малова Т.П. згідно довіреності №1183/104-06 від 10.05.2012р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Одеської обласної телерадіокомпанії(м. Одеса);

до відповідача: Одеського національного політехнічного університету "(м. Одеса);

про стягнення 12219,66грн.

В засіданні суду 15.07.13. оголошувалась перерва до 22.07.13. на підставі ст.77 ГПК України.

21.06.2013р. Одеська обласна державна телерадіокомпанія (позивач) звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського національного політехнічного університету (відповідач) про стягнення 12219,66грн боргу за надані послуги по виготовленню та здійснення трансляції у власному телеефірі телепередач та витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Ухвалою суду від 25 червня 2013р. порушено провадження у справі № 916/1665/13 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути із відповідача основний борг в сумі 11700,00грн., пені в сумі 326,96грн., інфляційних в сумі 11,70грн. та 3% річних в сумі 130,78грн. Підтримав уточнені вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

З врахуванням вимог ст.22 ГПК України суд приймає до розгляду уточнення позовних вимог та розглядає справу в межах уточнених вимог.

Представник відповідача в засіданні суду та у відзиві позов визнав. Пояснив, що неоплачені послуги із-за несвоєчасного надходження коштів, а відповідач є бюджетною організацією

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.12. між Одеською обласною державною телерадіокомпанією та Одеським національним політехнічним університетом укладено договір №11/299, згідно якого позивач зобов'язувався виготовити та забезпечити трансляцію телепередач (сюжетів) відповідача, замовника у своєму ефірі протягом 2012 року, а відповідач зобов'язався оплатити послуги виконавця на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт та виставленого рахунку.

Позивач належно виконав умови договору, надав послуги відповідачу на загальну суму - 19500,00грн., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт від 15.04.12., від 17.06.12., від 24.06.12., від 01.07.12., від 22.10.12. та від 29.10.12., підписаних уповноваженим представником відповідача та підпис посвідчений печаткою відповідача.

Проте, відповідач умови договору не виконав у повному обсязі, бо оплатив вартість послуг частково, всього в сумі 7800,00грн.

Таким чином, борг відповідача за надані послуги станом на день розгляду справи становить 11700,00грн. (19500,00грн. - 7800,00грн).

Позивач надіслав відповідачу претензію про сплату вартості послуг, яку відповідач отримав, але залишив її без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, відповідач неналежно виконав прийняте зобов'язання за договором, бо не розрахувався за надані послуги в повному розмірі, а саме: не сплатив заборгованість за отримані послуги в сумі 11700,00грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позов щодо стягнення основного боргу в повному обсязі.

Позивач також згідно заяви про уточнення вимог просить стягнути пеню з відповідача у сумі 326,96грн.

Згідно приписів ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.4.2 договору №11/299 від 03.08.12., укладеного між сторонами, у разі невиконання або неякісного виконання умов договору сторони несуть відповідальність, а саме виплачують пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань в строк за кожен день прострочення.

Перевіривши уточнений розрахунок пені суд вважає, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов у частині стягнення пені.

Крім того, позивач просить стягнути в відповідача 11,70грн. - індексу інфляції та 130,78грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та індексу інфляції суд приходить до висновку, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов і в частині стягнення 3% річних в сумі 130,78грн. та індексу інфляції в сумі 11,70грн.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав. До того ж, відповідач у відзиві та його представник в засіданні суду визнав позов.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову з врахуванням уточнення вимог, оскільки позов підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22,33,34,43,44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеського національного політехнічного університету (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 02071045) на користь Одеської обласної державної телерадіокомпанії (65063, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,3, код ЄДРПОУ 21026469)

- 11700,00грн. - бору,

- 326,96грн. - пені,

- 130,78грн. - 3% річних,

- 1,70грн.- індексу інфляції

- 1720,50 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 24.07.2013р.

Суддя Брагіна Я.В.