Рішення

від 23.07.2013 по справі 908/2189/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 6/47/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

23.07.2013 Справа № 908/2189/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А)

До Приватного підприємства „Династія" (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Юннатів, буд. 10)

Про стягнення 134 750 грн.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Рибак Ю.В. - дов. № 12 від 25.12.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" м. Київ до Приватного підприємства „Династія" м. Бердянськ Запорізької області, про стягнення 134 750 грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заставну вартість обладнання в сумі 122 500 грн., переданого по договору оренди обладнання і рекламного інвентарю № 09/09/13 від 09.09.2009 року, а також штраф у розмірі 10 % від заставної вартості обладнання в сумі 12 250 грн.

До судового засідання від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог , в якій він зазначає наступне: оскільки станом на сьогоднішній день позивач має акт про повернення обладнання № 1 від 28.05.2010 р., в якому не вказана назва повернутого обладнання і відповідачем було повернено частина обладнання з іншими інвентарними номерами, а в акті № 1 (повернення) не вказана загальна сума повернутого обладнання або ціна кожного з одиниць обладнання, позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заставну вартість холодильного обладнання в сумі 62 500 грн., (25 шт. x 2 500 грн.) та штраф в сумі 6 250 грн.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Позивач надав суду письмові пояснення, в яких він зазначає наступне: 09.09.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання і рекламного інвентарю № 09/09/3 (далі - договір). Належним чином засвідчена копія договору, а також підписаних між сторонами на його виконання актів приймання-передачі № 1 та № 2, були додані до позовної заяви. Згідно з даними наведеними у акті № 1, позивачем було надано відповідачу обладнання (холодильники SЕG СМV - 325) у кількості 12 шт., заставною вартістю у розмірі - 30 000 (тридцять тисяч) гривень. Згідно з даними наведеними у акті № 2, позивачем було надано відповідачу обладнання (холодильники SЕG СМV- 325 та ІСЕ SТRЕАМ ЕGО) у кількості 52 шт., заставною вартістю у розмірі - 190 000 (сто дев'яносто тисяч) гривень. Таким чином, позивачем, на виконання умов договору було надано в оренду відповідачу, холодильне обладнання (холодильники типу SЕG СМV- 325 та ІСЕ SТRЕАМ ЕGО), загальною заставною вартістю у розмірі - 220 000 грн. (двісті двадцять тисяч) гривень. Згідно з даними акту приймання-передачі майна (повернення) № 1 від 28.05.2010 року, відповідачем було повернуто позивачу обладнання у кількості 39 шт. Факт передачі саме холодильного обладнання та кількості (39 шт.), зафіксований у відповідному акті приймання-передачі майна (повернення) № 1 від 28.05.2010 року. Окрім цього, у зазначеному акті наводиться деталізація точної кількості холодильників з посиланням на інвентарний номер. Так, наведені в акті інвентарні номери, співпадають з інвентарними номерами обладнання, що передавалось позивачем відповідачу згідно з актами № 1 та № 2, а саме з інвентарними номерами холодильного обладнання типу SЕG СМV - 325, заставною вартістю у розмірі - 2 500 грн. Оскільки, відповідачем було повернуто 39 шт. обладнання, заставною вартістю у розмірі - 2 500 грн. кожен, відтак, загальна сума повернутого відповідачем майна позивачу становить - 97 500 грн. (дев'яносто сім тисяч п'ятсот гривень). Оскільки, всього позивачем було передано в оренду відповідачу обладнання у кількості 64 шт. (холодильники SЕG СМV- 325 та ІСЕ SТRЕАМ ЕGО), а на даний час відповідачем повернуто позивачу обладнання у кількості 39 шт., відтак, до неповернутого відповідачем обладнання з оренди позивачу, на даний момент, слід вважати холодильне обладнання у кількості 25 шт. SЕG СМV - 325 - 5 шт. (заставна вартість однієї одиниці - 2 500 грн.), ІСЕ SТRЕАМ ЕGО- 20 шт. (заставна вартість однієї одиниці - 5 500 грн.), загальна сума заставної вартості котрих складає 122 500 (сто двадцять дів тисячі п'ятсот) гривень.

Розгляд справи відкладався, в зв'язку з неявкою відповідача.

23.07.2013 року розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

В матеріалах справи знаходиться витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 16760439 від 05.07.2013 р. та інформація Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-09/1785 від 04.07.2013 року, в яких вказано, що Приватне підприємство „Династія" знаходиться за адресою: 71100 , м. Бердянськ Запорізької області, вул. Юннатів, буд. 10.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/2189/13 від 27.06.2013 року та про відкладення розгляду справи від 11.07.2013р. була направлена відповідачу саме за цією адресою.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу з поштовими повідомленнями, що підтверджується виписками з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, фіскальними чеками, Реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції та списками згрупованих поштових відправлень вид рекомендованих листів, поданих в Запоріжжя-1, які знаходяться в матеріалах справи.

Поштове повідомлення про вручення або не вручення ухвали про призначення судового засідання у справі від 27.06.2013 р. та про відкладення розгляду справи від 11.07.2013 р., що направлялась відповідачу, не повернулося до суду.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду позивачем в позові , та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Згідно пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п ., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цієї ухвали відповідачу у справі.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані .

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав :

09.09.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди обладнання і рекламного інвентарю № 09/09/13 (надалі - договір).

За умовами п. 1 договору, позивач зобов'язався надати відповідачу в строкове користування холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі (на „розлив") пиво - безалкогольною продукцією та/або рекламне обладнання (надалі - обладнання).

Відповідно до п. 2 договору, обладнання передається для використання виключно з метою забезпечення гуртово - роздрібного продажу пиво - безалкогольної продукції торгової марки „Рідна Марка", згідно погодженого сторонами об'єму продажу продукції, придбаної у позивача.

Згідно з приписами п. 4 договору, передача обладнання у користування здійснюється на підставі акта приймання - передачі або інших документів, де вказується кількість, характеристика, стан та заставна вартість обладнання, та при необхідності, детально відображаються виявлені дефекти.

В п. 8 договору визначено, що відповідач гарантує схоронність обладнання, захист від будь-яких пошкоджень, посягань третіх осіб, в тому числі працівників відповідача.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв обладнання у кількості 12 (дванадцять) одиниць заставною вартістю 30 000 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним актом прийому-передачі обладнання і рекламного інвентарю в оренду № 1 від 23.11.2009 року (ар. с. 17). В акті зазначено, що він є невід'ємною частиною договору.

Крім того, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в користування обладнання у кількості 52 (п'ятдесят дві) одиниці заставною вартістю 167 500 грн., про що свідчить двосторонньо підписаний акт прийому-передачі обладнання і рекламного інвентарю в оренду № 2 від 23.11.2009 року (ар. с. 18). В акті зазначено, що він є невід'ємною частиною договору.

В п. 26 договору сторонами був визначений строк дії договору - до 31.12.2009 року. За письмовою згодою сторін договір може бути продовжений на визначений або не визначений строк.

За умовами п. 27 договору, якщо протягом 10-ти днів після закінчення строку договору жодна з сторін письмово не повідомила про його розірвання, договір автоматично вважається продовженим на невизначений строк.

Оскільки, протягом 10-ти днів після закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила іншу про розірвання договору, то договір, в силу п. 27, автоматично продовжив свою дію на невизначений строк.

28.05.2010 року між відповідачем та позивачем було складено акт приймання - передачі № 1 (повернення), згідно якого відповідач повернув позивачу обладнання у кількості 39 (тридцять дев'ять) одиниць.

Обладнання у кількості 25 (двадцять п'ять) одиниць не було повернуто відповідачем на користь позивача.

За умовами п. 11 договору, позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір або вимагати повернення обладнання повністю або частково, незалежно від підстав та в порядку, передбаченому цим договором.

Позивач листом вих. № 101 від 12.10.2012 року повідомив відповідача про розрівняння договору, відповідно до умов п. 11 договору, а також звернувся до відповідача з вимогою повернути все майно, яке було останнім отримано за актами прийому - передачі обладнання в оренду № 1 від 23.11.2009 року та № 2 від 23.11.2009 року, а також з урахуванням акту на повернення майна.

Лист був надісланий відповідачу поштою 17.10.2012 року, про що свідчить копія фіскального чеку поштового відділення № 6465 від 17.10.2012 року та отриманий відповідачем 19.10.2012 року, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на повідомленні про вручення поштового відправлення (ар. с. 21- 23).

За умовами п. 10 договору, відповідач взяв на себе обов'язок, зокрема, використовувати обладнання виключно з метою, обумовлено в п. п. 1, 2, 3 даного договору; уберігати обладнання від пошкоджень, поломок, виконувати всі необхідні вимоги, які пред'являються до використання обладнання; повернути обладнання у справному і належному товарному вигляді позивачу в строк, не пізніше 21 (двадцяти одного) дня з моменту надходження від позивача відповідної вимоги, незалежно від підстав витребування майна.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, обладнання позивачу не повернув.

Відповідно до п. 17 договору, відповідач несе повну матеріальну відповідальність як за свої дії чи бездіяльність, так і за дії чи бездіяльність суборендаря, внаслідок яких завдано шкоди обладнанню, не пов'язаного з його повсякденною роботою, а саме: його знищення, пошкодження, поломки, втрати, неповернення. У випадку настання таких обставин відповідач відшкодовує позивачу завдану шкоду або відшкодовує заставну вартість обладнання.

За умовами п. 18 договору, у випадку неповернення обладнання у строки, вказані в п. 10 даного договору, позивач має право вимагати від відповідача відшкодування заставної вартості обладнання, крім того, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від заставної вартості неповернутого обладнання та додатково сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % (один відсоток) від заставної вартості обладнання за кожен день прострочення зобов'язання (неповернення обладнання).

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 21.03.2013 року, в якій просив відшкодувати заставну вартість обладнання у кількості 25 одиниць на суму 122 500 грн. та попередив про можливі додаткові штрафні санкції за несплату вказаної суми.

Претензія була надіслана відповідачу того ж дня - 21.03.2013 року, про що свідчать надані суду копії фіскального чеку поштового відділення № 7262 від 21.03.2013 року та опису вкладення у цінний лист від 21.03.2013 року.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заставну вартість обладнання в сумі 122 500 грн. не сплатив позивачу.

Надані суду матеріали свідчать про те. що фактично відповідач отримав в оренду холодильне обладнання у кількості 64 штуки, а повернув відповідач холодильне обрання у кількості 39 штук, як наслідок - холодильне обладнання у кількості 25 штук не було повернуто відповідачем позивачу.

Однак, в акті про повернення обладнання № 1 від 28.05.2010 р. не вказана назва повернутого обладнання, відповідачем було повернено частина обладнання з іншими інвентарними номерами, також в акті № 1 (повернення) не вказана загальна сума повернутого обладнання або ціна кожного з одиниць обладнання.

Суд враховує заяву позивача про стягнення заставної вартість холодильного обладнання по 2 500 грн. за кожну одиницю, і, відповідно, вартість неповернутого відповідачем обладнання становить 62 500 грн. (25 шт. x 2 500 грн.).

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем заставної вартості обладнання в сумі 62 500 грн.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 62 500 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неповерненням відповідачем обладнання заставною вартістю 62 500 грн., з нього підлягає стягненню штраф у сумі 6 250 грн., на підставі п. 18 договору.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

В зв'язку з зменшенням позивачем позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, повернути із Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі 1 320 грн. 02 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 3477 від 01.06.2013 року.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства „ДИНАСТІЯ" (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Юннатів, буд. 10; код ЄДРПОУ 31190075; р/р не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А; код ЄДРПОУ 36336351; р/р № 26009010300247 у банку ПАТ „Міжнародний Інвестиційний Банк", МФО 380582) заставну вартість обладнання в сумі 62 500 грн., штраф в сумі 6 250 грн. та судовий збір в сумі 1 374 грн. 98 коп. Надати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А; код ЄДРПОУ 36336351; р/р № 26009010300247 у банку ПАТ „Міжнародний Інвестиційний Банк", МФО 380582) судовий збір у розмірі 1 320 (одна тисяча триста двадцять) грн. 02 коп., сплачений платіжним дорученням № 3477 від 01.06.2013р.

Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А; код ЄДРПОУ 36336351; р/р № 26009010300247 у банку ПАТ „Міжнародний Інвестиційний Банк", МФО 380582) судового збору у розмірі 1 320 (одна тисяча триста двадцять) грн. 02 коп., сплаченого платіжним дорученням № 3477 від 01.06.2013р.

Оригінал платіжного доручення № 3477 від 01.06.2013р. знаходиться в матеріалах справи № 908/2189/13.

Повне рішення складено: 23.07.2013р.

Суддя Л.С. Місюра