Рішення

від 03.02.2009 по справі 6/001-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/001-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 6/001-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого  судді                                                                      Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/001-09

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОР», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш», м. Буча

про стягнення 239 154,10 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кузнєцов С.Г. (довіреність № б/н від 30.01.2009 року)

відповідача: не з'явився

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОР»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш» (далі –відповідач) боргу в сумі 239 154,10 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання по договору підряду на загально –будівельні роботи № 09 від 12.02.2008 року.

 Провадження у справі було порушено відповідно до ухвали суду від 08.01.2009 року та призначено розгляд справи на 03.02.2009 року.

  Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

 У судовому засіданні 03.02.2009 року позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 274 979,26 грн., з них - 207 201,20 грн. - основного боргу, 10 015,73 грн. –інфляції, 42 107,53 грн. –3% річних, 15 654,80 грн. –пені, 5 000, 00 грн. - витрат на оплату адвоката, 2 749,79 грн. - витрат на оплату державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в розмірі 118 грн.

 Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав.

 Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, на якому є відмітка пошти про отримання, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

  Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

      ВСТАНОВИВ:                         

Між ТОВ «ІНКОР»та ТОВ «Флеш»було укладено договір підряду на загально -будівельні роботи № 09 від 12 лютого 2008р. За умовами цього договору Замовник (ТОВ «Флеш») доручає, а підрядник (ТОВ «Інкор») приймає на себе виконання підрядних робіт по улаштуванню плитки керамічної та оздоблювальні роботи 3-го поверху за адресою: м. Буча торговельний комплекс по вул. Жовтневій, 66-А. Вартість робіт по договору становить 1 220 647,26 грн.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору замовник після підписання договору перераховує на поточний рахунок Підрядника кошти в розмірі 30% кошторисної вартості робіт в термін не пізніше трьох банківських днів.

Таким чином відповідач на поточний рахунок позивача повинен був до 16 лютого 2008 року перерахувати кошти в розмір 30% кошторисної вартості робіт, що складає 366 194,00 грн.

Проте відповідач взяте на себе зобов'язання виконав з значним простроченням. Виплати по договору він здійснював поступово, що підтверджується наданими до позову банківськими рахунками.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що інші платежі проводяться поетапно по ходу виконання ремонтних робіт, згідно акту здачі - приймання виконаних робіт через кожні 10 (десять) робочих днів. Остаточний розрахунок Замовника з Підрядником виконується в термін не пізніше п'яти банківських днів з моменту підписання Замовника з Підрядником акту здачі - прийняття виконаних робіт (пункт 4.3 договору).

         Позивач, виконуючи свої договірні зобов‘язання, виконав роботи на загальну суму 580 201,20 грн., що підтверджується підписаними двома сторонами актами здачі - приймання виконаних робіт (наявні в матеріалах справи). Відповідач в сою чергу сплатив на поточний рахунок позивача 373 000, 00 грн. Таким чином борг відповідача перед позивачем складає 207 201,20 грн.

Станом на день подання позову та уточнень до нього відповідачем сума боргу погашена не була.

          Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

           Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Згідно п.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання належним чином, претензій щодо якості робіт від відповідача не надходило.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, контррозрахунок, докази оплати робіт суду не надав.

         Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті відповідачем не оспорено.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 207 201,20 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Пунктом 4.4. договору підряду передбачено, що у випадку порушення умов договору Замовник сплачує на користь Підрядника пеню  за кожний день прстрочки  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення виконання зобов'язання сплата штрафних санкцій не звільняє Замовника від зобов'язань за Договором.

        Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

   Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за 182 дні (шість місяців) виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 15 654,80 грн.

          Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період.

          Таким чином, загальна сума пені за договором задовольняється у заявленому позивачем розмірі –15 654,80 грн.           

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач має право вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми.

          Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції –10 015,73 грн.

          Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції є правомірними та підлягають задоволенню. Розрахунок позивача судом перевірено.

          Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього три проценти річних –42 107,53 грн.

          Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування трьох процентів річних за заявлений позивачем період.

Відповідно до розрахунку який був зроблений судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню три проценти річних в розмірі - 4 107,53 грн.  

          Всього сума заборгованості, з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних, відповідача перед позивачем за договором становить (207 201,20 + 15 654,80 + 10 015,73 + 4 107,53) = 236 979,26 грн.

         Також позивач просить стягнути з відповідача збитки, пов‘язані з оплатою юридичних послуг в розмірі 5 000,00 грн. на підставі укладеного між позивачем і приватним адвокатом Кузнєцовим С.Г. договору № 02 від 29.01.2009 року на надання юридичних послуг та ведення справи в суді.

          Відповідно до квитанції № 520056 від 02.02.2009 року позивач сплатив адвокату Кузнєцову С.Г., грошові кошти за послуги в розмірі 5 000,00 грн. (договір та квитанція № 520056 додаються до позову).

         Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.02р. № 30/63.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, і відповідно вимога позивача про стягнення 5 000,00 грн. оплати вартості послуг адвоката підлягає задоволенню.

          Беручи до уваги викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення в повному обсязі не погашена, позовні вимоги обґрунтовані та доведені позивачем, відповідачем не спростовані, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахуванням уточнень позивача підлягають частковому задоволенню.

         Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

         Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, 181, 193, 216 Господарського кодексу України,  господарський суд, -

вирішив:

     1.  Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОР»задовольнити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш» (08892, Київська область, м. Буча, вул. Комсомольська, 12, п/р 2600202407 в ФВАТ „МБК” Київська дирекція, м. Ірпінь, МФО 380151, код ЄДРПОУ - 32630105, ІПН 3263010105799, Номер св. 40105799 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОР» (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 18, код - 23728075, р/р 2600100010501 в ЗАТ «Кредитвест банк», МФО 380441) 207 201 (двісті сім тисяч двісті одна) грн. 20 коп. –основного боргу; 15 654 (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 80 коп. –пені; 10 015 (десять тисяч п'ятнадцять) грн. 73 коп. –інфляційних збитків; 4 107 (чотири тисячі сто сім) грн. 53 коп. - 3% річних; судові витрати: 2 369 (дві тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 80 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу; 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - адвокатських послуг.

     3.    В іншій частині позову відмовити.

     4. Повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОР»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 18, код - 23728075, р/р 2600100010501 в ЗАТ «Кредитвест банк», МФО 380441) 380,00 грн. –зайво сплаченого державного мита.

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Маляренко А.В.