Постанова

від 18.07.2013 по справі 822/2900/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/2900/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантек" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантек" звернулося з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 01 липня 2013 року № 0001042202.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Авантек" (код ЄДРПОУ 31347992), з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за наслідками проведених фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Компанія РВ" (код ЄДРПОУ 36483555). Перевірка проводилась з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, за результатами якої складений акт № 974/225/31347992 від 14.06.2013 року та винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001042202 від 01.07.2013 року у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за основним платежем з податку на додану вартість в сумі 12132 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3033 грн.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п.п. 7.4.1. 7.4.5. п.7.4., п. 7.5.1. п.7.5., п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та невідповідність видаткових накладних № 331 від 07.05.2010 року і № 359 від 31.05.2010 року вимогам щодо оформлення первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції (події), встановленими ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIY, та наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується та вказує, що відповідно до умов договору № 23-10 від 23.10.2009 року укладеного між ТОВ "Авантек" та ТОВ "Компанія РВ" здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаного контрагента. Вважає, що контролюючим органом невірно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, не враховані заперечення ТОВ "Авантек", що безпідставно позбавило підприємство податкового кредиту з податку на додану вартість від операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей для господарської діяльності. Зазначає, що перевірка проведена в порушення ст. 78 Податкового кодексу України.

Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001042202 від 01.07.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти позову, в якому вказує, що в порушення п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4; п. п. 7.5.1 п. 7.5; п. п. 7.7.1 п. 7. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість що підлягав сплаті до бюджету за травень 2010 року в сумі 12132 грн. по взаємовідносинам із ТОВ "Компанія РВ" (код ЄДРПОУ 36483555).

Відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України, у складі податкової звітності з ПДВ за травень 2010 року наявна розбіжність між податковим кредитом задекларованим ТОВ «Авантек» та податковим зобов'язанням ТОВ «Компанія РВ». Зазначає, що причиною розбіжності є те, що ТОВ «Компанія РВ» не відображено у декларації з ПДВ за травень 2010 року сум податкових зобов'язань по реалізації товарів, робіт (послуг), які б мали відношення до проведення господарських операцій у даному періоді із ТОВ «Авантек». Згідно баз даних ДПС України, ТОВ «Компанія РВ» 21.06.2010 р. до ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва подано декларацію з ПДВ за травень 2010 року, реєстраційний номер 234727, та додаток № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до вказаної декларації, реєстраційний номер 234728, які свідчать про відсутність провадження у травні 2010 року вказаним СГД будь-якої господарської діяльності.

01.03.2013 Кам'янець-Подільською ОДПІ, з метою перевірки відомостей отриманих від платника податку стосовно цивільно-правових та фінансово-господарських взаємовідносин проведених ТОВ «Авантек» у травні 2010 року з ТОВ «Компанія РВ», направлено на адресу ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва запит № 3003/7/22-314 про проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія РВ».

19.03.2013 Кам'янець-Подільською ОДПІ від ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва отримано акт № 1592/3-23-40-36483555 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія РВ», оскільки ТОВ «Компанія РВ» не знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 56, офіс 2. Крім того протягом 2010 року у розпорядженні підприємства були відсутні основні засоби, відсутні запаси товарно-матеріальних цінностей, наявний один працівник - директор, головний бухгалтер та засновник підприємства ОСОБА_3. Підставою для надання запиту ТОВ «Авантек» щодо проведених фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ „Компанія РВ" за період з 01.05.2010 по 31.05.2010, стала наявна розбіжність між сумою податкового зобов'язання ТОВ „Компанія РВ" та сумою податкового кредиту ТОВ «Авантек» в системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України, а також отримана інформація від ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва стосовно ТОВ „Компанія РВ". 29 січня 2013 року ТОВ «Авантек» вручено запит за № 1331/9/22-315 стосовно цивільно-правових та фінансово-господарських відносин із ТОВ „Компанія РВ".

Вказує, що ТОВ «Авантек» не надано пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Підприємством надано відповідь лише 14.02.2013 р. (вх. № 2974/10 від 14.02.2013 р.). Проте, у наданій відповіді ТОВ «Авантек» не надано відомості та документальні підтвердження щодо відображення господарських операцій із ТОВ „Компанія РВ" в бухгалтерському обліку підприємства, із зазначенням кореспонденцій рахунків (субрахунків) бухгалтерського обліку, зокрема: № 311 «Поточні рахунки в національній валюті», № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", інші кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, які мають відношення до операцій проведених із ТОВ «Компанія РВ», що не дає можливості у повній мірі перевірити правомірність задекларованих показників у податковій звітності з податку на додану вартість по взаєморозрахунках проведених у періоді з 01.05.2010 по 31.05.2010 із вказаним суб'єктом господарської діяльності.

Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001042202 01 липня 2013 року правомірним та просить відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Авантек" (код ЄДРПОУ 31347992), з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за наслідками проведених фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Компанія РВ" (код ЄДРПОУ 36483555). Перевірка проводилась з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, за результатами якої складений акт № 974/225/31347992 від 14.06.2013 року та винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001042202 від 01.07.2013 року у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за основним платежем з податку на додану вартість в сумі 12132 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3033 грн.

23 жовтня 2009 року між позивачем та ТОВ "Компанія РВ" укладений цивільно-правовий договір купівлі-продажу № 23-10.

Відповідно до укладеного договору ТОВ "Авантек" здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаного вище контрагента. Свої зобов`язання за укладеним договором сторони виконали в повному обсязі.

Вищезазначений договір від 23.10.2009 року не скасований сторонами цього договору та не визнаний недійсним в судовому порядку, а тому є дійсним.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що проведеною перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження транспортування продукції, вказаної у видаткових та податкових накладних, від "продавця" - ТОВ "Компанія РВ" до "покупця" - ТОВ "Авантек".

Суд приймає до уваги те, що ТОВ "Авантек" надало перевіряючим Кам`янець-Подільської ОДПІ до проведення перевірки складені належним чином податкові накладні по взаємовідносинах із контрагентом, вказаному в акті перевірки. Зауважень посадовими особами Кам`янець-Подільської ОДПІ не зроблено. Первинні бухгалтерські документи, що підтверджують та фіксують факт здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Авантек" із ТОВ "Компанія РВ" є в наявності та були надані для ознайомлення перевіряючим Кам`янець-Подільської ОДПІ.

Документи за якими здійснювалися операції з придбання ТОВ "Авантек" у контрагента товарно-матеріальних цінностей є первинними документами та мають усі необхідні реквізити для підтвердження здійснення господарських операцій та формування валових витрат підприємства і податкового кредиту з ПДВ у податковому обліку.

Згідно п.п.7.4.1. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно розділу 2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 288 від 24.05.1995 року, первинний документ - це письмове свідоцтво, що фіксує або підтверджує господарську операцію, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 656 ЦК України обумовлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

З 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема частину першу статті 203 викладено у новій редакції та доповнено частиною третьою статтю 228. Так, із набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

За таких умов, органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку на підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів, які, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 204, 205 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Підставою недійсності правочину за змістом ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору, укладеного між позивачем та його контрагентом вимогам цивільного законодавства.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначений договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент - ТОВ "Компанія РВ" не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання правочину, а й виконали його.

Неналежне виконання стороною договору власних зобов'язань є порушенням умов договору та тягне за собою цивільно-правову відповідальність та наслідки, визначені Законом та умовами договору, а тому само по собі не може бути підставою для висновку про наявність у покупця наміру вчинити правочин договір з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає висновки відповідача про те, що позивачем порушено п.п. 7.4.1. 7.4.5. п.7.4., п. 7.5.1. п.7.5., п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та невідповідність видаткових накладних № 331 від 07.05.2010 року і № 359 від 31.05.2010 року вимогам щодо оформлення первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції (події), встановленими ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIY, та наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, по взаємовідносинам - ТОВ "Компанія РВ" необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення № 0001042202 від 01.07.2013 року не відповідає дійсним обставинам справи та прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст.ст. 203, 204, 205, 215, 228, 627, 655, 662 ЦК України, Законом України "Про податок на додану вартість" суд-

ПОСТАНОВИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантек" задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 01 липня 2013 року № 0001042202.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2013 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук