Ухвала

від 10.07.2013 по справі 910/2802/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа №910/2802/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 10.07.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року

у справі №910/2802/13 (суддя Жагорнікова Т.О.)

за позовом Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі державного концерну «Укрборонпром» та державного підприємства «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаоптім»

про стягнення 218 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського міста Києва від 02.04.2013 року у справі №910/2802/13 позов Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі державного концерну «Укрборонпром» та державного підприємства «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаоптім» про стягнення 218 000,00 грн. у справі №910/2802/13 залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Євпаторійський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року, а справу №910/2802/13 направити на розгляд місцевого господарського суду.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам чинного законодавства України, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року у справі №910/2802/13 апеляційну скаргу Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на ухвалу господарського міста Києва від 02.04.2013 року у справі №910/2802/13 було прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Прокурор та представники позивачів в дане судове засідання не з'явилися.

Проте прокурор приймав участь в судовому засіданні 01.07.2013 року, в якому надав свої пояснення й підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року скасувати, а справу №910/2802/13 направити на розгляд місцевого господарського суду.

Представники позивача-1 приймали участь у судовому засіданні 01.07.2013 року, в якому надали свої пояснення і підтримали доводи, що викладені в апеляційній скарзі прокурора. Просили апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року скасувати, а справу №910/2802/13 направити на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка їх представників без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі прокурора та представників позивачів.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про залишення позову без розгляду.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи та перевіривши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення і доводи представників учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2013 року Євпаторійський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі державного концерну «Укрборонпром» та державного підприємства «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод» звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаоптім» про стягнення 218 000,00 грн.

Ухвалою господарського міста Києва від 02.04.2013 року у справі №910/2802/13 позов Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі державного концерну «Укрборонпром» та державного підприємства «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаоптім» про стягнення 218 000,00 грн. залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

При прийнятті оскаржуваної ухвали суду місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурор у порушення статті 2 Господарського процесуального кодексу України не зазначив у чому полягають порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, та помилково зазначив орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також не вказав про відсутність такого органу або відсутність у нього повноважень щодо звернення до господарського суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Згідно з абз. 6 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» (із змінами і доповненнями від 16.01.2013 року №2) системний аналіз приписів статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» і норм ГПК (зокрема, статті 29 та пункту 6 частини першої статті 81) свідчить про наявність у прокурора права на звернення до господарського суду з позовом в інтересах громадянина (в тому числі фізичної особи-підприємця) за наявності підтверджених належними доказами підстав, передбачених частиною другою статті 36-1 названого Закону, та з урахуванням правил статті 12 ГПК стосовно підвідомчості справ господарському суду.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позові самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі №3-рп/99 про офіційне тлумачення положень ст. 2 Господарського процесуального кодекс України (п. 2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» вказано, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Судом встановлено, що прокурор у порушення статті 2 Господарського процесуального кодексу України не зазначив у чому полягають порушення інтересів держави у спірних правовідносинах та помилково зазначив орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також не вказав про відсутність такого органу або відсутність у нього повноважень щодо звернення до господарського суду.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1221 було постановлено утворити Держаний концерн «Укроборонпром» (наділі - Концерн) з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком.

Відповідно до зазначеної постанови Державний концерн «Укроборонпром» утворено з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.

Відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1221 «Перелік державних підприємств, що включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» - Державне підприємство «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод» було включено до складу Держаного концерну «Укроборонпром».

В силу ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року №993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» було затверджено Статут концерну «Укроборонпром» (далі по тексту - Статут).

Відповідно до п. 6 Статуту Концерн діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань.

Згідно з п. 7 Статуту Концерн відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Пунктом 10 Статуту Концерну передбачено, що держава не несе відповідальності за зобов'язаннями Концерну, а Концерн не відповідає за зобов'язаннями держави.

Згідно з п. 12 Статуту передбачено, що Концерн відповідно до законодавства має право укладати від свого імені договори, набувати майно, майнові та немайнові права, брати зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у судах.

Відповідно до п. 13, п. 14 Статуту учасники Концерну зберігають статус юридичної особи та профіль діяльності. Учасники Концерну мають право самостійно від свого імені укладати договори з іншими учасниками, Концерном, а також з іншими підприємствами, установами та організаціями.

Згідно з п. 31 Статуту Уповноважений орган управління (Кабінет Міністрів України): 1) приймає рішення про: утворення і припинення Концерну; включення учасників до складу Концерну та про їх вихід з нього; реорганізацію (реструктуризацію) учасників Концерну, які не підлягають приватизації; 2) затверджує Статут Концерну та вносить до нього зміни;

З матеріалів справи вбачається, що підставою визначення Державного концерну «Укроборонпром» позивачем у вказаній справі є те, що до складу Державного концерну «Укроборонпром», утвореного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1221, включено державне підприємство «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод».

Разом з цим, місцевим господарським судом достовірно було встановлено, що предметом позову є договірні відносини, які не стосуються державного майна, закріпленого за Концерном на праві оперативного управління.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №7 у випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має право підписувати її або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на зазначені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.06.2013 року у справі №5023/4986/12.

Проте, після усунення обставин зазначених вище, прокурор не позбавлений можливості знову звернутись до суду з позовом в загальному порядку.

Отже, враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційну скаргу Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського міста Києва від 02.04.2013 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 43, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року у справі №910/2802/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року у справі №910/2802/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2802/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Лобань О.І.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 16.07.2013 року.