Постанова

від 05.09.2012 по справі 2а-13810/11/0170/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2012 р. (15:34) Справа №2а-13810/11/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Устінової І.В.,

представника позивача Жукової Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс»

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003802301/0 від 13.12.2010 року та № 0003802301 від 21.01.2011 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 4193/23-4/32362095 від 25.11.2010 року, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи. Так, приймаючи рішення ДПІ у м. Ялта вважала, що сума оподаткованих операцій ТОВ «Інвест Плюс» за останні 12 місяців менше заявленої до відшкодування суми за березень та квітень 2010 року, однак цей висновок спростовується первинними документами ТОВ «Інвест Плюс», які були надані для вивчення під час перевірки. Крім того, ТОВ «Інвест Плюс» сформовано податковий кредит за рахунок придбання та спорудження основних фондів: виноградників та комплексу з переробки винограду. Позивач наголошує, що твердження про завищення суми від'ємного значення на 270481,00 грн. за результатами перевірки декларації з ПДВ за лютий 2010 року необґрунтовано, тому що висновки вказаного акту та рішення, прийняти за таким актом, оскаржено в установленому порядку до ДПА в АР Крим та до суду. Виключаючи зі складу податкового кредиту ПДВ за лютий 2010 року суми у розмірі 3616,00 грн. відповідач посилався на порушення вимог п.п.7.2.1. п.7.2. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: адреса, вказана у податкових накладних не відповідає адресі, що вказана у свідоцтві з реєстрації платника ПДВ. Однак, ТОВ «Інвест Плюс» зареєстровано як платник податку на додану вартість у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом. Надання виконавцями та приймання позивачем робіт, послуг, товарів по податковим накладним ДПІ у м.Ялта не оскаржується. В той же час, відповідачем не надано доказів, які підтверджують, що податкові накладні, суми ПДВ по яким включено ТОВ «Інвест Плюс» у податковий кредит лютого 2010 року, надано не платником податку на додану вартість, та що контрагенти не включили відповідні суми податку у склад своїх податкових зобов'язань. Таким чином, вказаний відповідачем як недолік податкових накладних - зазначення міста знаходження ТОВ «Інвест Плюс» згідно свідоцтва про державну реєстрацію товариства, що відповідає фактичному місту знаходження, а не згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, не свідчить про неможливість ідентифікувати його контрагентів. До того ж, вказаний недолік при безспірності факту отримання товарів (робіт, послуг), вказаних у податкових накладних, сам по собі не позбавляє ТОВ «Інвест Плюс» права на податковий кредит по вказаним у податкових накладних сумам податку. Що стосується виключення відповідачем зі складу податкового кредиту лютого 2010 року суми ПДВ у розмірі 139122,00 грн., березня 2010 року суми ПДВ у розмірі 124669,00 грн. та квітня 2010 року суми ПДВ у розмірі 34759,00 грн. з тих підстав, що платником включені суми ПДВ без фактичного підтвердження отримання товару, послуг, робіт, оскільки сам факт сплати грошей не є безумовним підтвердженням того, що послуга (робота, поставка товару) мала місце, то відповідно до п.7.5.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на податковий кредит у даному випадку визначається датою отримання податкової накладної, яка підтверджує факт отримання платником податку товару (робіт, послуг). Пунктом 7.4.5. т.7 Закону України «Про податок на додану вартість» заборонено включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними. Позивач наголошує, що відповідальність платника встановлена лише у випадку не підтвердження податковими накладними податкового кредиту під час перевірки. У акті перевірки ДПІ у м.Ялта відображено вивчення податкових накладних на загальну суму ПДВ за лютий 2010 року у розмірі 139122 грн., за березень 2010 року у розмірі 124669 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 34759 грн. Відповідач не спростовує дійсність правочинів, вказаними господарськими операціями, а також не наводить обґрунтування визнання таких операцій безтоварними, тобто фактично не вчиненими. Крім того, вказані накладні включені до складу податкового кредиту лютого, березня та квітня відповідно, та не заявлені до відшкодування у місяці включення до податкового кредиту, про що наголошувалось під час перевірки. Висновки ДПІ у м. Ялта про неправомірне включення до складу податкового кредиту лютого 2010 року податкових накладних за січень 2010 року на загальну суму 34160,63 грн. та завишення податкового кредиту за лютий 2010р. на суму ПДВ у розмірі 32827 грн. не суперечать положенням п.7.5.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005р. № 244, оскільки вказані норми податкового законодавства визначають порядок включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за датою їх отримання, а включення таких сум ПДВ без фактичної наявності податкових накладних було б безпідставним. При цьому відомості реєстру про дату отримання підтвердження додатковими засобами законом не встановлено. Використання прав, передбачених чинним законодавством, у тому числі встановлене абзацом другим п.7.2.6. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» здійснюється за власним бажанням суб'єкта права, та не є його обов'язком. Що стосується виключення зі складу податкового кредиту за лютий суми ПДВ у розмірі 90425 грн. та за березень 2010 року у розмірі 12631 грн. з тих підстав, що сплата здійснювалась за роботи без дозвільних документів, то такі висновки спростовуються дозвільними документами на виконання будівництва та здійснення проектно-вишукованих робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт, що надається ДАБІ, є наступним етапом процесу будівництва після завершення проектних робіт та отримання позитивного висновку держекспертизи проектної документації. Сплата здійснювалась за проектні роботи, а не за будівельні. Позивач також зазначає,що посилання в акті перевірки про декларування суми податкового кредиту у лютому 2010 року за податковими накладними на загальну суми 11702,83 грн., в березні 2010 року на загальну суми 31285,62 грн. та у квітні 2010 року на загальну суми 59906,56 грн. є також не обґрунтовано. Виключення зі складу бюджетного відшкодування березня 2010 року суми ПДВ у розмірі 6179 грн. незаконно, оскільки оплата за вказаними накладними здійснена у лютому та у січні 2010 року, тобто у попередніх періодах, що відповідає вимогам податкового законодавства. Зменшення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2010 року на 253960 грн. з тих підстав, що попередніми перевірками ДПІ у м.Ялта встановлено порушення, які інших доказів не мають, а висновки таких актів та рішення за наслідками таких актів оскаржується у встановленому законом порядку, передчасно та порушує вимоги податкового законодавства. Таким чином, рішення ДПІ у м. Ялта про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року у розмірі 100602 грн. необґрунтовано та не відповідає вимогам чинного законодавства. Приймаючи рішення про визнання завищеною суми бюджетного відшкодування за кві тень 2010 року на 394984 грн. ДШ у м.Ялта вважало, що податковий кредит лютого у розмірі 257087 грн. та березня 2010 року у розмірі 137300 грн., який приймає участь у відшкодуванні квітня, завищено, а сума ПДВ у розмірі 596,77 грн. сплачена у попередньому періоду, відповідачем не було враховано, що визнання податкового кредиту лютого та березня 2010 року оскаржується ТОВ «Інвест Плюс». Таким чином, вказані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, недійсними та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заперечень на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши думку представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, який діяв під час проведення перевірки, було встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача -Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям таких повідомлень -рішень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» (ЄДРПОУ 32362095) є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, про що свідчать довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1 а. с. 50), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 066497(т. 1 а. с. 51), статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» ( т. 1 а. с. 54-65).

Позивач знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Матеріали справи свідчать про те, що за результатами перевірки позивача відповідачем було складено акт № 4193/23-4/32362095 від 25.11.2010 року ( т. 1 а. с. 10-33), яким встановлено, що згідно даних картки особового рахунку за кодом платежу 14010100 станом на 15.11.2010 року сума ПДВ , заявлена до відшкодування по декларації за березень, квітень 2010 року не використана будь-яким способом. Перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування відображене ТОВ «Інвест-Плюс»: у декларації з ПДВ за березень 2010 року у сумі 49 617,00 грн., у декларації з ПДВ за квітень 2010 року у сумі 100 128,00 грн. Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7.2 б), пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., із змінами та доповненнями, сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування підлягає зменшенню: по декларації з ПДВ за березень 2010 року у сумі 100 602,00 грн., по декларації з ПДВ за квітень 2010 року у сумі 394 984,00 грн. На порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року , із змінами та доповненнями, ТОВ «Інвест Плюс» завищене від'ємне значення ( рядок 18.2) різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за березень 2010 року на 137 300,00 грн. та за квітень 2010 року на 34 759,00 грн. На порушення п.п. 7.2.1 п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, залишок від'ємного значення строки 26, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціям з ПДВ підлягає зменшенню за березень 2010 року на 379 010,00 грн. та за квітень 2010 року на 121 326,00 грн.

Висновки наведеного вище акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Ялта від 13.12.2010 року № 0003802301/0.

Позивач не погодився із цим рішенням, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, відповідно до ст. 5 Закону Україні «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12. 2000 року N 2181-III, який діяв на час прийняття рішення.

За наслідками розгляду скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 року № 0003802301/0 залишено без змін та 21.01.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003802301 (а.с.11 т.1).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду щодо їх оскарження.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд при розгляді справи керується нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України "Про податок на додану вартість". З положень даного закону вбачається наступне.

У пункті 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Так, відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 зазначеного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з вказаних норм, підставою для нарахування податкового кредиту у податковому обліку покупця є саме податкова накладна постачальника, а не інші документи бухгалтерського обліку (видаткові накладні або акти виконаних робіт).

З залучених до матеріалів справи копій документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Інвест Плюс» вбачається, що до податкового кредиту березня 2010 року включено ПДВ в загальній сумі 124668,62 грн. за такими податковими накладними:

- ПДВ в сумі 138,17 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2010 р. на підставі податкової накладної № Р1104201003 від 31.03.2010 (т. 2, а. с. 231), виписаної ВАТ «Крименерго» згідно рахунку № 1104/Р від 24.03.2010 за компенсацію реактивної потужності у березні 2010р. (т. 2, а. с. 232); поставка електроенергії позивачу здійснювалась на підставі договору про постачання електричної енергії № 1104 від 06.03.2007 (т. 2 а. с.234); сплата ТОВ "Інвест Плюс" за компенсацію реактивної потужності за березень 2010 р. була здійснена в сумі 829,00 грн. в т.ч. ПДВ 138,17 грн. (платіжне доручення № 484 від 24.03.2010, (т. 2, а. с. 233);

- ПДВ в сумі 1456,33 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2010 р. на підставі податкової накладної № А1104201003 від 31.03.2010 (т. 2 а. с.225), виписаної ВАТ «Крименерго» згідно рахунку № 1104 від 24.03.2010 за електроенергію, відпущену споживачу у березні 2010 р. (т. 2 а. с. 226); поставка електроенергії позивачу здійснювалась на підставі договору постачання електричної енергії № 1104 від 06.03.2007 (т. 2, а. с.234); сплата ТОВ "Інвест Плюс" за електроенергію, отриману в березні 2010 р., була здійснена в загальній сумі 8737,96 грн. (в т.ч. ПДВ 1456,33 грн.) згідно платіжних доручень № 453 від 17.03.2010 (т. 2 а. с.230), № 483 від 24.03.2010 (т. 2, а. с. 229), № 486 від 24.03.2010 (т. 2 а. с. 227);

- ПДВ в сумі 102,63 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2010 р. на підставі податкової накладної № 7318/010000 від 31.03.2010 (т. 1 а. с. 138), виписаної КФ ВАТ «Укртелеком» згідно рахунка № 013300005405350 від 31.03.2010 (т.1 а. с. 139) за телекомунікаційні послуги. Сплата за телекомунікаційні послуги була здійснена позивачем в сумі 615,79 грн., в т.ч. ПДВ 102,63 грн. (платіжне доручення № 469 від 19.03.2010 ( т. 1 а. с. 140);

- ПДВ в сумі 73279,59 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2010 р. на підставі податкової накладної № 2 від 05.03.2010 (т. 2 а. с. 176), виписаної ТОВ "Чізай Агро" за одержання від ТОВ «Інвест Плюс» передплати в сумі 439677,52грн., в т.ч. ПДВ 73279,59 грн. за саджанці винограду (платіжне доручення № 429 від 05.03.2010 р. (т. 2, арк. 178), що була здійснена на підставі договору купівлі-продажу саджанців винограду та їх посадки № 16/12 від 16.12.2009 (т. 2 а. с.180); отримання саджанців на загальну суму 2167873,23 грн., в т.ч. ПДВ 361312,20 грн., підтверджується видатковою накладною постачальника № ГР-0000002 від 06.04.2010 (т. 2, арк. 177);

- ПДВ в сумі 22138,51 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2010 р. на підставі податкової накладної № 3 від 05.03.2010 (т. 1, а. с.98), виписаної ТОВ "Чізай Агро" за одержання від ТОВ «Інвест Плюс» сплати за метеостанцію в сумі 132831,09 грн., в т.ч. ПДВ 22138,52 грн. (платіжне доручення № 428 від 05.03.2010 (т. 1 а. с.102), що була здійснена на підставі договору поставки № 15/02 від 15.02.2010 (т. 1 а. с.100), отримання метеостанції вартістю 132831,09 грн. (в т.ч. ПДВ 22138,52 грн.) підтверджується видатковою накладною постачальника № ГР-000003 від 06.04.2010 (т. 1 а. с.99);

- ПДВ в сумі 7447,06 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2010 р. на підставі податкової накладної № 12 від 05.03.2010 (т. 1 а. с.149), виписаної ПП "Інстал-Сервіс" за одержання від ТОВ «Інвест Плюс» сплати в сумі 44682,36 грн., в т.ч. ПДВ 7447,06 грн. (платіжне доручення № 427 від 05.03.2010, (т. 1 а. с.159), що була здійснена за договором генпідряду№ 59/10-09 від 22.10.2009 (т. 1 а. с.155).Виконання робіт підтверджується актом № 24 від 21.04.2010 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 на суму 44682,36 грн. в т.ч. ПДВ 7447,06 грн. (т. 1 а. с.150-154);

- ПДВ в сумі 1093,46 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2010 р. на підставі податкової накладної N 20 від 23.03.2010 ( т. 1, а. с.184), виписаної ТОВ "Євроагротек" за запчастини в сумі 6561,36 грн., в т.ч. ПДВ 1093,56 грн. (платіжне доручення № 480 від 23.03.2010, т.1, а. с.186). Отримання товару на суму 6561,36 грн., в т.ч. ПДВ 1093,56 грн. підтверджується видатковою накладною постачальника № РН-0000020 від 15.04.2010 (т. 1, а. с.185);

- ПДВ в сумі 19012,86 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2010 р. на підставі податкової накладної № 90 від 26.03.2010 (т.1, а. с. 227) виписаної ТОВ "Інтерпроект СМВН" за одержання від ТОВ «Інвест Плюс» сплати в сумі 114077,19 грн., в т.ч. ПДВ 19012,87 грн. (платіжне доручення № 492 від 26.03.2010, т. 1, а. с.229), що була здійснена за договором купівлі-продажу № 23/03/10 від 23.03.2010 ( т. 1, а. с.233). Отримання комплекту технологічного устаткування насосної станції системи крапельного зрошуванняза договором купівлі-продажу № 23/03/10 від 23.03.2010 на суму 228154,37 грн., в т.ч. ПДВ 38025,73 грн. підтверджується видатковою накладною постачальника № РН- 0000118 від 27.04.2010 (т. 1, а. с.228).

- ПДВ в сумі 12631,40 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2010 р. на підставі податкової накладної № 28 від 04.03.2010 (т. 1, а. с.203), виписаної ЗАТ «Севастопольський Будпроект» за виконання проектних робіт, які підтверджено актом здачі-прийому проектної продукції №2907 від 10.03.2010 на загальну суму 151576,80 грн., в т.ч. ПДВ 25262.80 грн. (т. 1, а. с.205). Зазначені роботи були виконані на підставі договору на проектні роботи № 00508/14 від 08.12.2009 ( т. 1. а. с.209). предметом якого є розробка проектної документації по об'єкту «Комплекс з переробки винограду і виробництву вин» за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно (друга черга будівництва). Автомийка з майданом для мийки с/г техніки. Стадії проектування "Проект" та "Робоча документація".

До податкового кредиту квітня 2010 р. ТОВ «Інвест-Плюс» включено ПДВ на загальну суму 34759,33 грн. за такими податковими накладними:

- ПДВ в сумі 18333,33 грн. був віднесений до податкового кредиту квітня 2010р. на підставі податкової накладної № 4 від 09.04.2010 (т. 2, а. с. 253), виписаної ТОВ "ДМЗ Мілєста-Україна" за фактом отримання від ТОВ «Інвест-Плюс» оплати в сумі 110000,00 грн. в т.ч. ПДВ 18333,33 грн. (платіжне доручення № 552 від 08.04.2010, т. 2, а. с. 260) згідно договору № МТ-ПР-01/04/10 від 06.04.2010 (т. 2, а. с. 254), за виконання проектних робіт з розробки розділу "Технологічні рішення" для проекту винзаводу у складі "Комплексу з переробки винограду та виробництву вин в с. Віліне Бахчисарайського району АР Крим". Згідно додаткової угоди від 01.06.2011 до цього договору (т. 2, а. с. 259), термін передачі проектної документації в повному обсязі - до 31.03.2012;

- ПДВ в сумі 3788,50 грн. був віднесений до податкового кредиту квітня 2010 р. на підставі податкової накладної № 41 від 16.04.2010 ( т. 1, а. с. 248), виписаної підрядником ПП «Бельведер» за отримання від ТОВ «Інвест-Плюс» часткової оплати в сумі 22731,00 грн., в т.ч. ПДВ 3788,50 грн.(платіжне доручення № 592 від 16.04.2010, ( т. 1, а. с. 256) згідно договору підряду № 16/ПД/10 від 08.04.2010 ( т. 1, а. с. 253) за виконання робіт з будівництва фільтраційної станції для системи крапельного зрошення в с. Пісчане Бахчисарайського району. Виконання робіт підтверджено актом прийому виконаних будівельних робіт за червень 2010 р. від 21.06.2010 на загальну суму 45462,00 грн., в т.ч. ПДВ 7577,0 грн. ( т.1, а. с. 249-252);

- ПДВ в сумі 11480,00 грн. був віднесений до податкового кредиту квітня 2010 р. на підставі податкової накладної № 13 від 21.04.2010 ( т. 1, а. с. 161), виписаної підрядником ЗАТ "Кримська ПМК-238" за фактом отримання від ТОВ «Інвест-Плюс» сплати в сумі 68880,00 грн., в т.ч. ПДВ 11480,00 грн. (платіжне доручення № 534 від 06.04.2010, (т. 1, а. с. 167) згідно договору № 4 від 30.03.2010 р. (т 1, а. с. 166), за виконання робіт з буріння розвідувально- експлуатаційної свердловини для крапельного зрошення виноградників в районі с Пісчане Бахчисарайського району. Виконання робіт підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 р. від 31.05.2010 року на загальну суму 65806,80 грн., в т.ч. ПДВ 10967,80 грн. ( т. 1, а. с. 162-165);

- ПДВ в сумі 243,00 грн. віднесено до податкового кредиту квітня 2010 р. на підставі податкової накладної № ИС-03153 від 22.04.2010 (т. 1, а. с. 122), виписаної постачальником Фірма "Істра" за отримання від ТОВ «Інвест- Плюс» передплати за контейнер під ТБО в сумі 1458,00 грн., в т.ч. ПДВ 243,0 грн. (платіжне доручення № 601 від 22.04.2010, т. 1, а. с. 124); отримання контейнера вартістю 1458,00 грн. (в т.ч. ПДВ 243,00 грн.) підтверджено видатковою накладною постачальника № ИС-03153 від 05.05.2010 (т. 1, а. с. 123);

- ПДВ в сумі 914,50 грн. віднесено до податкового кредиту квітня 2010 р. на підставі податкової накладної № 119 від 27.04.2010 (т. 2, а. с. 213), виписаної ТОВ "ПО Інтер-Союз" за фактом отримання від ТОВ «Інвест-Плюс» передплати за спецодяг в сумі 5487,00 грн., в т.ч. ПДВ 914,50 грн. (платіжне доручення № 633 від 27.04.2010, ( т. 2, а. с. 215); отримання товару на суму 18288,00 грн., в т.ч. ПДВ 3048,0 грн. підтверджено видатковою накладною постачальника № РН-0122 від 14.05.2010 (т. 1, а. с. 214).

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку, що віднесення до податкового кредиту березня 2010 р. ПДВ в загальній сумі 124668,62 грн. (в т.ч. 1594,50 грн. від ВАТ "Крименерго", 102,63 грн. від КФ ВАТ «Укртелеком», 95418,11 грн. від ТОВ "Чізай Агро", 7447,06 грн. від ПП "Інстал-Сервіс", 1093,46 грн. від ТОВ "Євро-агротек", 19012,86 грн. від ТОВ "Інтерпроект ОМВН", 12631,40 грн. від ЗАТ «Севастопольський Будпроект») а також квітня 2010 року ПДВ в загальній сумі 34759,33 грн. (18333,33 грн. від ТОВ "ДМЗ Мілєста-Україна", 3788,50 грн. від ПП «Бель ведер», 11480,0 грн. від ЗАТ "Кримська ПМК-238", 243,0 грн. від Фірми "Істра" та 914,50 грн. від ТОВ "ПО Інтер-Союз") на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками за датою першої події (одержання попередньої або часткової оплати), за відсутності в звітному періоді витратних накладних або актів виконаних робіт (наданих послуг), відповідає нормам пп. 7.5.1 Закону «Про податок на додану вартісь», і не є порушенням пп. 7.4.1 цього Закону. Крім того, фактичне отримання ТМЦ, робіт та послуг за цими податковими накладними підтверджується наявними в матеріалах справи бухгалтерськими документами (видаткові накладні постачальників та акти виконаних робіт підрядників).

Крім цього, необхідно зазначити, що суд не погоджується з викладеним в акті перевірки висновком відповідача про необґрунтоване включення до податкового кредиту березня 2010 р. ПДВ в сумі 12631,40 грн. на підставі податкової накладної № 28 від 04.03.2010, отриманої від ЗАТ «Севастопольський Будпроект» за виконання проектних робіт по об'єкту, щодо якого відсутній дозвіл на будівництво, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника на податковий кредит в залежність від наявності будь-яких дозвільних документів, зокрема, на будівництво. Головною умовою для віднесення сум нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту є подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника. В даному випадку, будівництво комплексу з переробки винограду і виробництву вин безпосередньо пов'язане з основною діяльністю ТОВ «Інвест Плюс» згідно довідки з ЄДРПОУкраїни. Проектно-вишукувальні роботи є невід'ємною частиною будь-якого будівництва, тим більш будівництва великого виробничого об'єкта.

Реальність здійснення позивачем операцій з ремонту та придбання проектних робіт, пов'язаних з будівництвом "Комплексу з переробки винограду та виробництву вин" за адресою АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно, та II черга будівництва (автомийкас/г техніки, котельна), придбання ТМЦ, послуг, показники яких відображені в декларації з ПДВ за березень 2010 р., а також реальність здійснення позивачем робіт, пов'язаних з будівництвом 1-ої черги об'єкту "Комплекс по переробці винограду та виробництву вин" за адресою АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно, будівництвом пруда накопичувана для системи крапельного зрошування на площі 160 га в районі с. Пісчане Бахчисарайського району АР Крим, показники яких відображені в декларації з ПДВ за квітень 2010 р., підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача (видатковими накладними, актами здачі-прийому робіт та податковими накладними).

Таким чином, наявні в матеріалах справи документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджують право ТОВ «Інвест Плюс» на податковий кредит за березень 2010 р. в загальній сумі 137300 грн. (124668,62 + 12631,40) та квітень 2010 в загальній сумі 34759,33 грн.

Висновки про завищення від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за березень 2010 року на суму 137300,00 грн. та за квітень 2010 року на суму 34759,00 грн. в результаті завищення податкового кредиту березня та квітня 2010 року, викладені в акті перевірки не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача та спростовуються висновком проведеної у справі судової економічної експертизи.

Під час перевірки відповідач дійшов висновків про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2010 р. на 100602,00 грн. та за квітень 2010 р. на 394984,00 грн.

Так, актом перевірки ДПІ від 25.11.2010 р. сума бюджетного відшкодування за березень 2010 р. зменшена на 100602 грн. (6178,57 + 94423,08 (у т.ч. 11702,83)), де 6178,57 грн. загальна сума ПДВ у вартості ТМЦ та послуг, отримання яких не підтверджено видатковими накладними та актами виконаних робіт, включена до податкового кредиту січня 2010 р. за податковими накладними: СФ ЗАТ "Солді і Ко" (ПДВ 62,05 грн.), ТОВ "Компанія "Укренергосервіс" (ПДВ 5762,80 грн.), ЗАТ "Київстар СSМ" (ПДВ 313,72 грн), ДЗ "Бахчисарайська районна СЕС" (ПДВ 40 грн.); 94423,08 грн. частина податкового кредиту лютого 2010 р., включена до розрахунку бюджетного відшкодування березня 2010 р.;податковий кредит за лютий зменшено актом перевірки на загальну суму 253960 грн.(3616 + 137092 + 32827 + 80425), де:3616,45 грн. загальна сума ПДВ в податкових накладних, оформлених з порушенням законодавчих вимог до їх заповнення (адреса покупця, вказана в податкових накладних, не відповідає юридичній адресі ТОВ «Інвест-Плюс», вказаній в свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ): ВАТ «Крименерго» (ПДВ 2029,85 грн.), ПП "Лукойл Україна" (ПДВ 1333,50 грн.), ДП "Кримський НДПІ землеустрію" (ПДВ 100,00 грн.), ПП ОСОБА_2 (ПДВ 153,10 грн.);137092,09 грн. загальна сума ПДВ у вартості ТМЦ та послуг, отримання яких не підтверджено видатковими накладними та актами виконаних робіт: податкові накладні КФ ЗАТ «Київстар GSМ» (ПДВ 313,73 грн.), КФ ВАТ «Укртелеком» (ПДВ 111,69 грн.), ТОВ «Компанія Укренергосервіс» (ПДВ 136666,67 грн.);32827,30 грн. загальна сума ПДВ по податковим накладним, виписаним постачальниками в попередньому податковому періоді: ВАТ "Крименерго" (ПДВ 16409,60), ПП "Бельведер" (ПДВ 16417,70 грн.);80424,86 грн. загальна сума ПДВ по податковим накладним ЗАТ«Севастопольський Будпроект» на виконання проектних робіт по об'єкту, дозвіл на будівництво якого відсутній, а також 11702,83 грн. - сума ПДВ з податкового кредиту лютого 2010р., яка сплачена постачальникам вже в періоді декларування бюджетного відшкодування.

Сума бюджетного відшкодування за квітень 2010 р. зменшена на 394984 грн. (257087 + 596,77 + 137300), де: 257087 грн. податковий кредит попередніх податкових періодів, вже охоплених актами перевірок ДПІ, в тому числі: 16164 грн. за грудень 2009 р. (акт №442/23-4/32362095 від 22.02.2010), 221496 грн. за січень 2010 р. (акт №940/23-4/32362095 від 24.03.2010), 19427 грн. за лютий 2010 р. (акт №1291/23-4/32362095 від 26.04.2010); 596,77 грн. ПДВ, сплачений постачальникам вже в періоді декларування бюджетного відшкодування; 137300 грн. сума податкового кредиту березня 2010 р., не підтверджена актами виконаних робіт/наданих послуг, видатковими накладними, що підтверджують передачу права власності у березні 2010 р. та дозвільними документами.

Щодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2010 р. на 100602 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 25.11.2010 року відповідачем зазначено, що в порушення пп. 7.2.3,п.п. 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168-97 до розрахунку бюджетного відшкодування за березень 2010 р. включені суми ПДВ за січень 2010 р. у розмірі 6179 грн. згідно податкових накладних ЗАТ СФ "Солді і Ко"№000082/7 від 18.01.10 року - 62,05грн.(оплачено платіжним дорученням №206 від 20.01.10), ТОВ "Компанія Укренергосервіс"№6 від 28.01.2010 - 5762,80 грн. .(оплачено платіжним дорученням №238 від 01.02.10), ЗАТ "Київстар"№224 від 26.01.2010 - 313,72 грн. (оплачено платіжним дорученням №224 від 26.01.10), «Бахчисарайська СЕС»№384 від 22.12.2009 - 40,00 грн. (оплачено платіжним дорученням №237 від 01.02.10), однак акт перевірки опис порушень по цим податковим накладним не містить.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що в рамках судового провадження за іншим позовом ТОВ «ІнвестПлюс» (справа № 2а-621/11/4/0170) для підтвердження висновків акту попередньої виїзної перевірки ДПІ № 1291/23-4/32362095 від 26.04.2010 вже призначалася судово-економічна експертиза, провадження якої доручалося ТОВ «Кримське експертне бюро». При дослідженні по епізоду 2 першого питання висновку експертизи № 52/11 від 02.12.2011 у складі податкового кредиту січня 2010 р. були досліджені податкові накладні ЗАТ СФ "Солді і Ко" № 000082/7 від 18.01.2010 на суму ПДВ 62,05 грн., ЗАТ "КиївстарДж.Ес.Ем" № 3545/5 від 31.01.2010 на суму ПДВ 313,72грн.; Бахчисарайської СЕС № 684 від 22.12.2009 на суму ПДВ 40,00 грн.

Висновками судової економічної експертизи № 52/11 від 02.12.2010 підтверджено право ТОВ «Інвест Плюс» на включення до податкового кредиту січня 2010 р. ПДВ в загальній сумі 415,77 грн. на підставі перелічених податкових накладних. У Висновку експертизи № 52/11 від 02.12.2010 зазначено: "Висновки про завищення на 354076 грн. від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за січень 2010 р. в результаті завищення податкового кредиту січня, викладені в акті виїзної позапланової перевірки ДПІ у м. Ялта № 1291/23-4/32362095 від 26.04.2010, не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «Інвест Плюс»". Дослідженням наявних в матеріалах цієї справи документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Інвест Плюс» встановлено, що ПДВ в сумі 5762,80 грн. був віднесений до податкового кредиту січня 2010 р. на підставі податкової накладної № 6 від 28.01.2010 (т. 2, арк. 166), виписаної підрядником ТОВ "Компанія "Укренергосервіс" за фактом виконання підрядних робіт, яке підтверджено актом № 2133 від 27.01.2010 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2010 р. на суму 34576,80 грн., в т.ч. ПДВ 5762,80 грн. ( т. 2, арк. 167-170). В дослідженні по п. 1 епізоду 1 третього питання цього висновку обґрунтовано, що підставою для нарахування податкового кредиту у податковому обліку покупця є саме податкова накладна постачальника, а не інші документи бухгалтерського обліку (видаткові накладні або акти виконаних робіт). Тому віднесення до податкового кредиту січня 2010 р. ПДВ в сумі 5762,80 грн. на підставі належно оформленої податкової накладної (навіть за відсутності в звітному періоді акта виконаних робіт) відповідає нормам пп. 7.5.1 Закону «Про податок на додану вартісь», і не є порушенням пп. 7.4.1 цього Закону. Крім того, фактичне виконання робіт за цією податковою накладною підтверджується наявним в матеріалах справи актом виконаних підрядних робіт.

Тобто, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджується право ТОВ «Інвест Плюс» на включення до розрахунку бюджетного відшкодування березня 2010 р. ПДВ в розмірі 6178,57 грн. (62,05 + 313.72 + 40,00 + 5762,80) по переліченим в акті перевірки податковим накладним, включеним до податкового кредиту січня 2010 р.

Щодо висновку відповідача про завищення податкового кредиту лютого 2010 р. на загальну суму 3616 грн. - ПДВ за податковими накладними, в яких адреса покупця не відповідає юридичній адресі ТОВ «Інвест Плюс», вказаній в свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ, то суд зазначає, що свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Інвест Плюс» як платника ПДВ № 00510582 від 05.04.2003 (т. 1, арк. 53), за місцезнаходженням м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9-А, було анульовано з ініціативи платника 04.03.2010 року. В свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи № 066497, виданому виконкомом Ялтинської міської ради 26.08.2008 (т. 1, арк. 51) зазначено місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Інвест Плюс» - АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13. Ця адреса вказана також і в довідці з ЄДРПОУ № 434065, виданій відділом статистики в Бахчисарайському районі 12.01.2012 ( т. 1, арк. 50).

В новому свідоцтві про реєстрацію ТОВ «Інвест Плюс» як платника ПДВ № 100271797 ( т. 1, арк. 52) місцезнаходженням платника вказана нова юридична адреса - Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13. Початок дії цього нового свідоцтва - 04.03.2010 р.

Таким чином, юридичною і фактичною адресою ТОВ «Інвест Плюс» з серпня 2008 р. є саме Бахчисарайський район, с. Віліне, пров. Вигінний, 13, що також зафіксовано на першій сторінці акта перевірки ДПІ (т. 1, арк. 10). Але в свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ, чинному до 04.03.2010, була вказана інша адреса - м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9-А.

Залучені до матеріалів справи копій податкових накладних, щодо яких актом перевірки виявлені порушення в їх заповненні, встановлено, що в них вказані різні адреси місцезнаходження покупця (ТОВ «Інвест Плюс»), а саме постачальник ВАТ "Крименерго" № Р1104201002 від 25.02.2010 на суму 137,70 грн. та № А1104201002 від 28.02.2010 р. на суму 1892,15 грн. - м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького,9-а, а постачальники - ПП "Лукойл Україна" № 85158 від 31.01.2010 р. на суму 1333,33 грн. та № 84029 від 31.01.2010 р. на суму 0,17грн., ДП "Кримський НДПІ землеустрою" № 138 від 08.02.2010 р. на суму 100,00 грн., ПП ОСОБА_2 № 23 від 10.02.2010 р. на суму 153,85 грн. - с. Віліне, пров. Вигінний, 13.

Суд зазначає, що в акті перевірки не вказано, зазначення якої саме адреси ТОВ «Інвест Плюс» є порушенням законодавчих вимог, тому незрозуміло, чому зазначення в податкових накладних обох цих адрес кваліфіковано перевіркою як порушення пп.7.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість", з виключенням відповідних сум зі складу податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс».

Закон України "Про податок на додану вартість" не містить вимоги про обов'язкове зазначення в податкової накладної саме тієї адреси покупця, яка зазначена в його свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ.

Суд зауважує, що досліджені податкові накладні містять правильний податковий номер покупця (позивача), який безперечно дозволяє ідентифікувати його як юридичну особу та встановити його фактичну та юридичну адресу, які взагалі не ставилися під сумнів податковими органами та є достовірними.

До того ж, діючим законодавством на час складання накладних, не передбачено обов'язку платників податку перевіряти фактичне місцезнаходження покупця, яке, зазначається ним за наданими документами.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач не заперечує документальне підтвердження наявності угоди, фактичного надання послуг, виписки податкових накладних, проведення сплати за угодою та відображення взаємовідносин у бухгалтерському обліку позивача. Відповідні документі, зазначені в акті, також надані позивачем та досліджені у судовому засіданні.

Суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит, бюджетне відшкодування в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку, що оформлення податкових накладних постачальників ПП "Лукойл Україна", ДП "Кримський НДПІ землеустрою", ПП ОСОБА_2, ВАТ "Крименерго" на загальну суму ПДВ 2029,85 грн., не є порушенням законодавчих норм пп. 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

З висновком відповідача про необґрунтоване включення до податкового кредиту лютого 2010 р. ПДВ в загальній сумі 137092 грн. за податковою накладною № 11289/5 від 28.02.2010 (т. 1, арк. 135), виписаню КФ ЗАТ «Київстар СЗМ» за фактом одержання від ТОВ «Інвест Плюс» авансового платежу в сумі 2000,00 грн. (платіжне доручення № 354 від 19.02.2010 р. (т. 1, арк. 137) за послуги стільникового зв'язку, про надання яких акти виконаних робіт мобільними операторами взагалі не складаються, суд також не погоджується. Загальна вартість послуг стільникового зв'язку, наданих замовнику в лютому 2010 р. (з розшифровкою за видами послуг) склала 2553,02 грн. (рахунок-фактура № 61-1979271 від 01.03.2010 р. ( т. 1, арк. 136); податкова накладна № 17782 від 28.02.2010 (т. 1, арк. 141), виписана КФ ВАТ «Укртелеком» за телекомунікаційні послуги, про надання яких акти виконаних робіт операторами не складаються; податкової накладної № 7 від 03.02.2010 (т. 2, арк. 189), виписана підрядником ТОВ «Компанія Укренергосервіс» за фактом одержання від ТОВ «Інвест Плюс» остаточного розрахунку в сумі 820000,0 грн., в т.ч. ПДВ 136666,67 грн. (плат.доручення № 249 від 03.02.2010, т.2, арк.193) за виконання робіт за договором підряду № 1/24-Н від 18.08.2009, предметом якого є підрядні роботи з влаштування зовнішнього електропостачання на території споруджуваного «Комплексу з переробки винограду з виробництва вина» в районі с. Віліно Бахчисарайського району». Фактичне виконання одного з етапів підрядних робіт за цим договором (будівництво трансформаторної підстанції) підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010 р. № 2351 від 30.06.2010 на суму 1221568,80 грн.. в т.ч ПДВ 203594,80 грн. ( т.2, арк. 190-191).

Судом знову зазначалось, що підставою для нарахування податкового кредиту у податковому обліку покупця є саме податкова накладна постачальника, а не інші документи бухгалтерського обліку (видаткові накладні або акти виконаних робіт). Тому віднесення до податкового кредиту лютого 2010 р. ПДВ в загальній сумі 137092 грн. (313,73+111,69+136666,67) на підставі належно оформлених податкових накладних навіть за відсутності в звітному періоді актів виконаних робіт (наданих послуг), відповідає нормам пп. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» не є порушенням пп. 7.4.1 цього Закону. Крім того, фактичне отримання позивачем результатів робіт підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт.

На підставі п.п 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з подальшими змінами та доповненнями, та наказу ДПА України № 244 від 30.06.2005 р.. з подальшими змінами, суд також вважає хибним висновок відповідача про завищення податкового кредиту лютого 2010 р. на 32827 грн. - загальна сума ПДВ за податковими накладними, що були виписані постачальниками в попередньому податковому періоді - січні 2010 р., оскільки з наявних в матеріалах справи (т. 1, арк. 73-75) копій реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Інвест Плюс» за лютий 2010 р. встановлено, що включені до податкового кредиту лютого податкові накладні ВАТ «Крименерго» № 687 від 22.06.2009 р. на суму 16409,60 грн. № 1 запису в реєстрі за лютий з датою отримання 25.02.2010 року та ПП «Бельведер» № 7 від 31.01.2010 р. на суму 16417,70 грн. № 6 запису в реєстрі за лютий з датою отримання 25.02.2010 року були отримані від постачальників саме в лютому 2010 р.

Суд зазначає, що включення до податкового кредиту лютого 2010 р. ПДВ в загальній сумі 80425,00 грн. на підставі податкових накладних ЗАТ «Севастопольський Будпроект» (податкова накладна № 13 від 01.02.2010 на загальну суму 46144,80 грн., в т.ч. ПДВ 7690,80 грн. (т. 1, арк. спр. 206) була виписана постачальником за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі- прийому проектної продукції № 2889 від 29.01.2010 (т. 1, арк. спр. 208), податкова накладна № 14 від 01.02.2010 р. на загальну суму 50784 грн., в т.ч. ПДВ 8464 грн. (т. 1, арк. спр. 212) була виписана постачальником за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції № 2890 від 29.01.2010 ( т. 1, арк. спр. 213); податкова накладна № 15.1 від 10.02.2010 р. на загальну суму 75788,40 грн., в т.ч. ПДВ 12631,40 грн. ( т. 1, арк. спр. 201) була виписана постачальником за фактом отримання від ТОВ «Інвест Плюс» авансового платежу в сумі 75788,40 грн., в т.ч. ПДВ 12631,40 грн. (плат. доручення № 285 від 10.02.2010, т. 1, арк. спр. 202); податкова накладна № 17 від 16.02.2010 р. на загальну суму 70718 грн., в т.ч. ПДВ 11786,33 грн. (т. 1, арк. 222) була виписана постачальником за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції № 2892 від 16.02.2010 ( т. 1, арк. спр.223); податкова накладна № 18 від 16.02.2010 на загальну суму 120000 грн., в т.ч. ПДВ 20000 грн. ( т.1, арк. спр. 196) була виписана постачальником за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції № 2906 від 16.02.2010 ( т. 1, арк. 197); податкова накладна № 20 від 19.02.2010 р. на загальну суму 119114 грн., в т.ч. ПДВ 19852,33 грн. ( т. 1, арк. спр. 217) була виписана постачальником за виконання проектних робіт, підтверджених актом здачі-прийому проектної продукції № 2891 від 24.02.2010 ( т. 1, арк.218) за роботи, що були виконані на підставі договорів на проектні роботи ( т. 1, арк. спр. 198 - 225), предметом яких є розробка проектної документації по об'єкту «Комплекс з переробки винограду і виробництву вин» за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно, відповідає положенням Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки останній не ставив право платника на податковий кредит в залежність від наявності будь-яких дозвільних документів, зокрема, на будівництво. Головною умовою для віднесення сум нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту є подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника. В даному випадку, будівництво комплексу з переробки винограду і виробництва вин безпосередньо пов'язане з основною діяльністю ТОВ «Інвест Плюс» (згідно довідки з ЄДРПОУ). Проектно-вишукувальні роботи є невід'ємною частиною будь-якого будівництва, тим більш будівництва великого виробничого об'єкта. Тому включення ПДВ у вартості проектних робіт для будівництва винзаводу до складу податкового кредиту платника, основним видом виробничої діяльності якого є вирощування фруктів і ягід для виробництва напоїв, і повністю відповідає вимогам п. 7.4 Закону «Про податок на додану вартість».

Що стосується висновку відповідача про необґрунтоване включення ТОВ «Інвест Плюс» до розрахунку бюджетного відшкодування за березень 2010 р. ПДВ з податкового кредиту лютого 2010 р. в загальній сумі 11702,83 грн., яка була сплачена постачальникам вже в березні 2010 р., а не в попередніх податкових періодах, то суд зазначає наступе.

З платіжних документів про сплату постачальникам сум ПДВ, що увійшли до заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2010 р., встановлено, що вартість послуг СП у формі ТОВ"ІстІнвестментс" (податкові накладні № 13 від 28.02.2010 року на суму 160,00 грн., № 14 від 31.01.2010 року на суму 470,00 грн., № 15 від 28.02.2010 року на суму 800,00 грн., № 16 від 28.02.2010 року на суму 25,00 грн.), ТОВ "Амбелія" (податкова накладна № 7 від 28.02.2010 року на суму 361,77 грн. ПДВ), ПП 'Бельведер" (податкова накладна № 14 від 28.02.2010 року на суму 9886,00 грн. ПДВ) була сплачена другого та четвертого березня 2010 року.

Відповідно до пп. 7.7.2 Закону «Про податок на додану вартість», якщо у наступному періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1, має від'ємній бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Виходячи з законодавчих норм пп. 7.7.2 Закону «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню за підсумками березня 2010 р. підлягають суми ПДВ, включені до податкового кредиту попереднього місяця (лютого 2010 р.), що були сплачєні постачальникам до березня 2010 р.- по лютий 2010 р. включно.

Тому включення до заявленої суми бюджетного відшкодування за березень частини податкового кредиту лютого 2010 р. в сумі 11702,83 грн., сплачене постачальникам вже в березні (місяці декларування бюджетного відшкодування) є порушенням законодавчих вимог пп.7.7.2 Закону «Про податок на додану вартісь».

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що висновки про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2010 р. на 100602 грн. (94423 + 6179), викладені в акті позапланової виїзної перевірки №4193/23-4/32362095 від 25.11.2010, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Інвест Плюс» підтверджуються частково - в сумі 11703, та не підтверджуються в сумі 88899 грн. (100602 - 11703).

Щодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 р. на 394984,00 грн., суд зазначає наступне.

Актом перевірки ДПІ від 25.11.2010 (т. 1, арк. спр.31) задекларована платником сума бюджетного відшкодування за квітень 2010 р. зменшена на 394984 грн. (257087 + 596,77 + 137300).

Так, в акті перевірки викладено висновок про необґрунтоване включення до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2010 р. частини залишку від'ємного значення ПДВ в розмірі 257087 грн. (16164 + 221496 + 19427), які виникли в попередніх податкових періодах та були охоплені актами перевірок грудня 2009р. ПДВ в сумі 16164 грн. (акт № 442/23-4/32362095 від 22.02.10); січня 2010 р. ПДВ в сумі 221496 грн. (акт № 940/23-4/32362095 від 22.02.10); лютого 2010 р. ПДВ в сумі 19427 грн. (акт № 1291/23-4/32362095 від 22.02.10).

З висновку експерта № 40\12 від 08.08.2012 року вбачається, що висновок про необґрунтоване включення до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2010 р. частин залишку від'ємного значення ПДВ в загальному розмірі 257087 грн. (16164+221496+19427), що виникли в попередніх податкових періодах, які були охоплені актами попередніх перевірок, експертизою підтверджуються частково - в сумі 1132,00 грн. і не підтверджується в сумі 255955 грн. (257087 - 1132), а висновок про необґрунтоване включення до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2010 р. частини залишку від'ємного значення ПДВ в розмірі 137300 грн. не підтверджується.

Стосовно висновку відповідача про необґрунтоване включення позивачем до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2010 року ПДВ в загальній сумі 596,77 грн. з податкового кредиту березня 2010 р., то суд з ним погоджується з огляду на положення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки наявні в матеріалах справи платіжні документи про сплату постачальникам сум ПДВ, що увійшли до заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 р., (вартість послуг ТОВ "Амбелія" (податкова накладна № 9 від 31.03.2010 року на суму ПДВ 361,77 грн.), ТОВ "БПБ Форт-Січ" (податкова накладна № 6 від 31.03.2010 року на суму ПДВ 596,77 грн.) були сплачені шостого квітня 2010 року, а тому включення до заявленої суми бюджетного відшкодування за 2010р. частини податкового кредиту березня 2010 р. в сумі 596,77 грн., сплаченої постачальникам вже в квітні (місяці декларування бюджетного відшкодування) є порушенням законодавчих вимог пп.7.7.2 Закону «Про ПДВ».

То б то висновки відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 року на 394984 грн. (257087 + 596,77 + 137300), викладені в акті позапланової виїзної перевірки № 4193/23-4/32362095 від 25.11.2010 року документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Інвест-Плюс» підтверджуються частково - в сумі 1729 грн. (1132 + 597), та не підтверджуються в сумі 393255 грн. (394984 - 1729).

Також суд зазначає, що матеріалами справи та висновками проведеної у справі судової економічної експертизи спростовуються висновки акту про завищення залишку від'ємного значення рядку 26, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації з ПДВ за березень 2010 року на 379010 грн. та за квітень 2010 року на суму 121326 грн.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що прийняті позивачем спірні податкові повідомлення-рішення не можна вважати такими, що прийняті згідно чинного законодавства в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"(ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 88899 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 393255 грн., а тому позовні вимоги товариства підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0003802301/0 від 13.12.2010 року та № 0003802301 від 21.01.2011 року щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"(ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 88899 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 393255 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 05 вересня 2012 р. року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 10 вересня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 94, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0003802301/0 від 13.12.2010 року та № 0003802301 від 21.01.2011 року в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"(ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 88899 грн. та за квітень 2010 року у розмірі 393255 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.