Постанова

від 23.07.2013 по справі 913/1074/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.07.2013 р. справа №913/1074/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача: не прибув від відповідача:не прибув від прокурора:Лисенко С.В. за посвідченням №000965 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-експортна компанія», м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 11.06.2013р. по справі№913/1074/13 (провадження №18/913/1074/13 (суддя Корнієнко В.В.) за позовомКанівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі державного підприємства «Канівське лісове господарство», м. Канів Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-експортна компанія», м. Луганськ простягнення 35620,80грн.

В С Т А Н О В И В:

Канівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі державного підприємства «Канівське лісове господарство», м. Канів Черкаської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-експортна компанія», м. Луганськ про стягнення заборгованості у сумі 40620,80 грн. по оплаті вартості товару (лісоматеріали хвойних порід), поставленого відповідачу за договорами купівлі-продажу від 02.07.2012р. №12/12-Л та від 20.11.2012 № 03л/1-12.

Заявою від 11.06.2013р., яку прийнято господарським судом, позивач зменшив розмір заявленої до стягнення заборгованості до суми 35620,80грн. з підстав оплати відповідачем 5000грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.06.2013р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-експортна компанія", м. Луганськ, на користь Державного підприємства "Канівське лісове господарство", село Литвинець Канівського району Черкаської області, заборгованість в сумі 20620,80 грн. за поставлений товар - лісоматеріали хвойних порід. Також, стягнуто до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1508,71 грн. В решті позову провадження у справі припинено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати частково в частині стягнення судового збору в сумі 1508,71грн.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування своїх доводів скаржник зазначає, що господарським судом невірно було розраховано суму судового збору.

Представник позивача у судове засідання не прибув, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомив, направив клопотання про відкладання розгляду справи у зв'язку з участю відповідного представника в іншому судовому засіданні.

Прокурор у судове засідання прибув, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів вважає дане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки до заявленого клопотання відповідачем не надані відповідні докази в обґрунтування заявленого клопотання. Крім того, за матеріалами справи відповідач є юридичною особою, та у разі неможливості прибуття у судове засідання представника, який залучений до участі у іншому судовому процесі, підприємство має можливість направити до судового засідання будь-якого іншого представника.

За таких обставин судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Прокурор у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оспрюване рішення залишити без змін.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників сторін, оскільки ухвалою про порушення провадження у справі від 08.07.2013р. сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2012р. між державним підприємством «Канівське лісове господарство», м. Канів (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-експортна компанія», м. Луганськ (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу №12/12-Л/81 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити лісоматеріали хвойних порід, які іменуються у подальшому Товар відповідно до положень, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що поставлений товар за своєю якістю, комплектністю та технічним вимогам повинен відповідати технічним умовам та ГОСТам на даний вид продукції. Кількість поставленого товару визначається відповідно з додатком, підписаним обома сторонами та є невід'ємною частиною даного договору (пункт 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що товар оплачується покупцем по договірним цінам у національній валюті України відповідно до додатку. Зазначена у додатку ціна одного кубічного метру лісоматеріалів включає вартість сировини, ПДВ.

За змістом пункту 3.2 договору відповідно до цього договору постачальник та покупець мають право узгоджувати ціну поставленого товару, про що повинно бути підписано відповідне доповнення до договору, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку постачання узгодженої партії товару. Узгоджена ціна залишається незмінною на час поставки даної партії товару. Товар, отриманий до зміни ціни, оплачується по ціні, яка діє на час поставки, якщо інше не встановлено актом про зміну ціни (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору порядок розрахунків, суму оплати та уточнюючий графік поставки сторони погоджують по факсимільному зв'язку на кожну партію окремо.

Згідно з пунктом 4.1. договору строки поставки товару та реквізити сторони узгоджують щомісячно відповідно замовлення-наряду покупця, які є невід'ємною частиною цього договору. В будь-якому випадку строк поставки товару не повинен перевищувати 10 календарних днів з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

За змістом пункту 4.2 договору постачання товару здійснюється шляхом його погрузки відповідно з підписаними обома сторонами додатків та замовлень-нарядів. Датою погрузки вважається дата здачі вагону підприємству - перевізнику на станції відправлення.

Пунктом 9.1 договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Також, за матеріалами справи, сторонами був укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини №03л/1-12/44 від 20.11.2012р., за змістом якого продавець - державне підприємство «Канівське лісове господарство», м. Канів за результатами проведення додаткового аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2012 року, який відбувся 20 листопада 2012р. передає у власність на умовах франко-склад продавця баланси, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до пункту 1.2 договору право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару та підписання акту його приймання-передачі.

За змістом пункту 4.1 договору ціна на товар встановлена в гривнах за 1 куб. м на умовах франко-склад продавця згідно аукціонного свідоцтва про результати проведення аукціону із продажу ресурсів 4 кварталу 2012р. необробленої деревини. Загальна сума договору 114 300,00грн.

Оцінивши зміст спірних договорів, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вони за правовою природою є договорами поставки (купівлі-продажу), які підпадають під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору №12/12-л/81 від 02.07.2012р. за товарно-транспортними накладними, наявними у матеріалах справи, здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 79966,06грн., в свою чергу відповідачем було частково сплачено товар на суму 84138,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи. Отже, внаслідок чого за відповідачем виникла сума основного боргу у розмірі 4171,94грн.

Також, позивачем за договором №03л/1-12/44 від 20.11.2012р. за товарно-транспортними накладними, наявними у матеріалах справи, поставлено відповідачу товар на загальну суму 15171,94грн., але відповідачем було сплачено 51620,80грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи. Отже, заборгованість за даним договором склала 36448,86грн.

Поставлений товар прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на товарно-транспортних накладних, актами звірок, наявними у матеріалах справи та не заперечується сторонами.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договорів позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 95138,00грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується товарно-транспортними накладними №028591 від 19.10.2012р., №027928 від 25.07.2012р., №027797 від 13.07.2012р., №027937 від 03.08.2012р., №027943 від 10.08.2012р., №028590 від 18.10.2012р., №028588 від 13.10.2012р., №028578 від 27.09.2012р., №028398 від 21.09.2012р., №028397 від 20.09.2012р., №027944 від 11.08.2012р., №028592 від 20.10.2012р., №028652 від 18.11.2012р., №028651 від 18.11.2012р., №028500 від 17.11.2012р., №028811 від 16.01.2013р., №028810 від 16.01.2013р.

Отриманий товар оплачений частково у зв'язку з чим, враховуючи умови оплати вартості поставленого товару, визначені договорами, станом на час звернення з позовом відбулося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар.

Наявність заборгованості у розмірі 40620,80грн. підтверджується також актами звірки станом на 14.02.2013р., наявними у матеріалах справи.

Скористувавшись правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач зменшив суму позову на 5000,00грн. Таким чином, предметом розгляду справи є стягнення заборгованості у розмірі 35620,80грн.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено в рахунок боргу за спірними договорами 15000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи і провадження у справі в цій частині припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 господарського процесуального кодексу України.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за договорами №03л/1-12/44 від 20.11.2012р. та №12/12-л/81 від 02.07.2012р. на момент постановлення рішення склала 20620,80грн.

Відповідач в зазначеній частині вартість отриманого товару у позивача у строки, передбачені договором та специфікацією, не оплатив, доказів оплати не надав, заборгованість не спростував.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, обов'язок оплати виник відповідно до умов договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 20620,80грн.

Доводом апеляційної скарги є невірний розподіл судових витрат. Виходячи із розміру стягнутої суми 20620,80грн., апелянт вважає, що на нього повинно бути покладення судовий збір в розмірі 860,25грн.

Із зазначеним доводом колегія суддів не може погодитися виходячи з наступного.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, який становить 2 відсотки ціни позову, але не менш 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (від 1 720 грн. 50 коп. до 68 820 грн. 00 коп.).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що у даному випадку позовні вимоги задоволені частково у розмірі 20620,80грн., виходячи з суми позову 35620,80грн, судовий збір за подання позову підлягає сплаті у розмірі 1508,71грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, господарським судом вірно враховано, що спір в сумі 35620,80грн. виник саме з вини відповідача, а сума 15000грн. оплачена вже під час розгляду справи.

Виходячи з наведеного апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 11.06.2013р. у справі №913/1074/13 (провадження №18/913/1074/13) підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-експортна компанія», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 11.06.2013р. у справі №913/1074/13 (провадження №18/913/1074/13) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 11.06.2013р. у справі №913/1074/13 (провадження №18/913/1074/13) - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.: 1. Позивачу; 2. Відповідачу; 3-4. Прокурору; 5. У справу, 6. ДАГС, 7. ГСЛО