Постанова

від 15.07.2013 по справі 813/3293/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року № 813/3293/13-а

о 15 год., 20 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Приватного підприємства «Компанія РОДОСТ», представник - Шніцар А.О. (довіреність № 10-04/13-1 від 10.04.2013 року) до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник - Цицик О.І. (довіреність № 13542/9/10-016/44 від 09.08.2012 року) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень

Приватне підприємство «Компанія РОДОСТ» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби у якому позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000812210/7595 та № 0000802210/7597 від 18.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток підприємств за четвертий квартал 2010 року та податку на додану вартість за листопад 2010 року є протиправними, оскільки господарські операції здійснені між позивачем та його контрагентом - ПП «МКМ-Сервіс» є реальними та підтверджуються належним чином складеними первинними документами. Контрагентом позивача видані податкові накладні, які включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, видано видаткові накладні, складено товарно - транспортні накладні, позивачем проведено розрахунки за реально отриманий товар.

Господарські операції на виконання укладеного з ПП «МКМ-Сервіс» договору є такими, що спричинили реальні наслідки, підтверджуються належним чином складеними первинними документами, а тому є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивач також зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність встановлена законом, а не актом перевірки, які б факти в ньому не були відображені. Відповідно, вказані в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якій відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року позивач проводив фінансово-господарські взаєморозрахунки (операції) з ПП «МКМ-Сервіс», поставка товарів здійснювалась на підставі усної угоди. Відповідач в своїх запереченнях вказує, що під час проведення перевірки позивача використано акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «МКМ-Сервіс» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 року». У вказаному акті встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг ) та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд в задоволенні позовну відмовити повністю, зазначила про правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

18.03.2013 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Компанія «Родост»» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «МКМ-Сервіс» за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року». За результатами проведеної перевірки складено акт № 642/22-10/34167960.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ПП «Компанія «Родост»» безпідставно віднесено до складу валових витрат за ІV квартал 2010 року вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей у ПП «МКМ - Сервіс» у сумі 143425,00 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2010 рік всього на 35856,25 грн., в тому числі за ІV квартал 2010 року в сумі 35856,25 грн.;

- п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПП «Компанія «Родост»» занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року всього на 28685,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року - 28685,00 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків по нікчемних (удаваних) операціях з ПП «МКМ-Сервіс».

В акті перевірки зазначено:

Перевіркою за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, в порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено завищення ПП «Компанія «Родост»» валових витрат за 2010 рік в сумі 143425,00 грн. по безтоварних операціях, проведених з ПП «МКМ-Сервіс». За період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року ПП «Компанія «Родост»» проводило взаєморозрахунки з ПП «МКМ-Сервіс», поставка товарів здійснювалась на підставі усної угоди. ПП «МКМ-Сервіс» виписано ПП «Компанія «Родост»» податкові накладні за листопад 2010 року на загальну суму 172110,00 грн., в тому числі ПДВ - 28685,00 грн. (сума без ПДВ - 143425,00 грн.).

Відповідачем під час проведення перевірки позивача використання акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «МКМ-Сервіс» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 року», у якому зазначено, що: «Вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Перевіркою також встановлено, що у ПП «МКМ-Сервіс» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами. Відповідно, також встановлено, що ПП «МКМ-Сервіс» декларувало у податковій звітності господарські операції щодо продажу товару покупцям які фактично не відбулись, а отже є нікчемними, у зв'язку тим, що первинні документи для перевірки не представлено.»

Також в акті перевірки позивача зазначено, що до перевірки посадовою особою ПП «Компанія «Родост»» не надано товарно - транспортних накладних, які б підтверджували факт доставки вищезазначених товарно - транспортних накладних, актів приймання - передачі товарів, сертифікатів якості та відповідності на придбаний товар.

Проведеною перевіркою також встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо сплати ПДВ та формування податкового кредиту за листопад 2010

року. Зазначено, що сума ПДВ за податковими накладними віднесено до податкового кредиту ПП «Компанія «Родост»» у листопаді 2010 року в сумі 26865,00 грн. та відображено у реєстрі виданих податкових накладних за листопад 2010 року у сумі 26865,00 грн., який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року та відображено в бухгалтерському обліку.

Так, під час проведення перевірки ПП «Компанія «Родост»» використано акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «МКМ-Сервіс» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 року», у якому зазначено, про відсутність у ПП «МКМ-Сервіс» основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами.

04.04.2013 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000812210/7595, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 642/22-10/34167960 від 18.03.2013 року, встановлено порушення п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 35856,25 грн., в тому числі за основним платежем - 28685,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7171,25 грн.

04.04.2013 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000802210/7597, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 642/22-10/34167960 від 18.03.2013 року, встановлено порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1., п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, усього 44820,31 грн., в тому числі за основним платежем - 35856,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8964,06 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення

до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ж статті.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:

- податкових накладних № 1105000005 від 05.11.2010 року, № 1110000003 від 10.11.2010 року, № 1122000001 від 22.11.2010 року виданих позивачу його контрагентом ПП «МКМ-Сервіс» із зазначенням номенклатури товару продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару (робіт, послуг);

- видаткових накладних № РН-11-0505 від 05.11.2010 року, № РН-11-1003 від 10.11.2010 року, № РН-11-2201 від 22.11.2010 року складених між ПП «МКМ-Сервіс» та позивачем із зазначенням переліку товарів, ціни товару, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- Оборотно-сальдової відомості по рахунку: 631 листопад 2010 року: контрагент: ПП «МКМ-Сервіс» за період 01.11.2010 року - 31.12.2010 року;

- Договору підряду № 071010 від 07.10.2010 року, укладеного між ДП «Зелукрбуд» польського будівельно - ремонтного підприємства «Зельбуд» (як замовником) та позивачем (як виконавцем), згідно якого виконавець зобов'язується здійснити поставку та монтаж скляних куленепробивних перегородок, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І Франка, 108, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити проведені виконавцем роботи відповідно до умов цього договору;

- Договору субпідряду № 071010 від 18.10.2010 року, укладеного між ДП «Зелукрбуд» польського будівельно - ремонтного підприємства «Зельбуд» (як генпідрядником) та позивачем (як субпідрядником), згідно якого субпідрядник зобов'язується здійснити поставку та монтаж протипожежних та куленепробивних дверей та скляних куленепробивних перегородок (креслення перегородок погоджуються ДІПМ «Містпроект» і є невід'ємною частиною договору) на об'єкті, що знаходиться:м. Львів, вул.. І Франка, 108, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити проведені субпідрядником роботи відповідно до умов цього договору;

- податкових накладних № 89 від 16.11.2010 року, № 135 від 29.12.2010 року, № 97 від 18.11.2010 року, № 90 від 16.11.2010 року, № 91 від 16.11.2010 року, виданих позивачем його контрагентам ДП «Зелукрбуд» польського будівельно - ремонтного підприємства «Зельбуд», ТОВ «Галицький ЛюксМайстер» із зазначенням номенклатури товару продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару (робіт, послуг);

- витягу з журналу виданих довіреностей за 2010 рік на поставку товару;

- видаткової накладної № РН-0000039 від 29.12.2010 року складених між позивачем та ТОВ «Галицький ЛюксМайстер» із зазначенням переліку товарів, ціни товару, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- виписок банку про рух коштів № 141 від 26.11.2010 року, № 142 від 30.11.2010 року, № 143 від 01.12.2010 року з призначенням платежу - оплата за двері;

- креслення куленепробивних дверей; Довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ № 2, № 3, № 4 за листопад 2010 року форми КБ-3, складеної між ДП «Зелукрбуд» (замовник) та ПП «Компанія «Родост»» (підрядник); Актів № 10-112/44, № 10-11-3/45, № 10-11-4/46 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року форми № КБ-2в, укладеного між ДП «Зелукрбуд» (замовник) та ПП «Компанія «Родост»» (підрядник); Відомості ресурсів до акту виконаних робіт № 10-11-2/44 за листопад 2010 року; Довідки про вартість виконаних будівельних робіт;

- товарно - транспортних накладних від 05.11.2010 року, 11.11.2010 року, 22.11.2010 року із зазначенням, крім іншого, назви товару (двері), вантажовідправника - ПП «МКМ-Сервіс» та вантажоодержувача - ПП «Компанія «Родост»».

Підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик придбаних товарів та наданих послуг, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання (послуг) та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Мета позивача полягала у використанні придбаних товарів у власній господарській діяльності товариства, зокрема у їх реалізації, яка спричинить реальні зміни майнового стану позивача як платника податку.

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій, факту використання позивачем вищевказаних товарів у власній господарській діяльності.

Судом також не враховуються висновки акту перевірки щодо заниження позивачем ПДВ за листопад 2010 року та безпідставність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями, що проведені з контрагентом позивача без фактичного здійснення господарської діяльності, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість подано суду копії: податкових, видаткових накладних, виписок банку про рух коштів, як доказів здійснення оплати за отриманий товар, товарно - транспортних накладних, відомостей по рахунку 631 за 01.11.2010 року - 31.12.2010 року щодо контрагента позивача - ПП «МКМ-Сервіс».

Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, на час спірних правовідносин) не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагентів позивача. Відповідачем невиконання вказаного обов'язку контрагентом позивач жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Припущення зазначені в акті перевірки позивача не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та понесених витрат. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та віднесення понесених витрат до валових.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану

вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) контрагенту, який мав статус платників податку на додану вартість.

Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

Судом також не враховуються висновки податкового органу зазначені у акті перевірки позивача № 642/22-10/34167960 від 18.03.2013 року з посиланням на акт перевірки його контрагента - ПП «МКМ-Сервіс» у якому встановлено його незнаходження за місцезнаходженням, відсутність основних фондів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатність трудових ресурсів для здійснення діяльності, що свідчить проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами які не виконують свої податкові зобов'язання, оскільки за свою природою акт перевірки є лише носієм доказової інформації, яка відповідачем не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Закону України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

З урахуванням вимог податкового законодавства, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Інших належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства, в листопаді 2010 року відповідачем не надано.

Судом також не враховуються висновки податкового органу щодо нікчемності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, оскільки перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини спрямовані на використання всупереч Закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим, вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

На думку суду, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актом перевірки, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані відповідачем в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. Відтак, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини нікчемними.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 14.11.2012 року у справі № К/9991/50772/12.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 30.01.2013 року у справі № К-32084/10.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000812210/7595 від 04.04.2013 року у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 35856,25 грн., в тому числі за основним платежем - 28685,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7171,25 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій;

податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000802210/7597 від 04.04.2013 року у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, усього 44820,31 грн., в тому числі за основним платежем - 35856,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8964,06 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000812210/7595 від 04.04.2013 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000802210/7597 від 04.04.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Компанія РОДОСТ» (ЄДРПОУ 34167960, вул. Роксоляни, 73/3, м. Львів) 806,77 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 22.07.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.