Ухвала

від 12.12.2013 по справі 813/3293/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р. Справа № 10594/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Компанія Родост» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Компанія Родост» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби у якому позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000812210/7595, № 0000802210/7597 від 04.04.2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000812210/7595, № 0000802210/7597 від 04.04.2013 року.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що намір сторін у договорах, щодо вчинення господарських зобов»язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, в суді першої інстанції свого підтвердження не знайшов, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та повністю доведеними дослідженими доказами у справі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як стверджується актом перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стало порушення позивачем: п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ПП «Компанія «Родост»» безпідставно віднесено до складу валових витрат за ІV квартал 2010 року вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей у ПП «МКМ - Сервіс» у сумі 143425,00 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2010 рік всього на 35856,25 грн., в тому числі за ІV квартал 2010 року в сумі 35856,25 грн.; п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПП «Компанія «Родост»» занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року всього на 28685,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року - 28685,00 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків по нікчемних (удаваних) операціях з ПП «МКМ-Сервіс».

В акті перевірки зазначено те, що перевіркою за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, в порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено завищення ПП «Компанія «Родост»» валових витрат за 2010 рік в сумі 143425,00 грн. по безтоварних операціях, проведених з ПП «МКМ-Сервіс». За період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року ПП «Компанія «Родост»» проводило взаєморозрахунки з ПП «МКМ-Сервіс», поставка товарів здійснювалась на підставі усної угоди. ПП «МКМ-Сервіс» виписано ПП «Компанія «Родост»» податкові накладні за листопад 2010 року на загальну суму 172110,00 грн., в тому числі ПДВ - 28685,00 грн. (сума без ПДВ - 143425,00 грн.).

Проведеною перевіркою також встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо сплати ПДВ та формування податкового кредиту за листопад 2010 року.

Зазначено, що сума ПДВ за податковими накладними віднесено до податкового кредиту ПП «Компанія «Родост»» у листопаді 2010 року в сумі 26865,00 грн. та відображено у реєстрі виданих податкових накладних за листопад 2010 року у сумі 26865,00 грн., який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року та відображено в бухгалтерському обліку.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано податкові накладні, видаткові накладні, виписки з банківських рахунків, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдові відомості тощо, які свідчать про підставність виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «МКМ-Сервіс», та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Надані позивачем докази дають апеляційному суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) контрагенту, який мав статус платників податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Крім того, згідно з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства вбачається, що податкові повідомлення - рішення, що приймаються за наслідками документальних перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання, у тому числі позапланових виїзних, можуть бути складеними на підставі фактичних даних, зазначених виключно в актах перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання. Оскаржувані податкові повідомлення - рішення, складені з покликанням на акт перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання ПП «МКМ-Сервіс», який не може бути визнаний допустимим доказом по справі та зумовлює безпідставність складення зазначених податкових повідомлень - рішень.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржувані податкові повідомлення - рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого їх слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року по справі № 813/3293/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський