Рішення

від 05.03.2009 по справі 25/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.09                                                                                           Справа№ 25/06

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м. Львів)

до відповідача:Комунального підприємства Яворівської міської ради «Яворів»(м. Яворів)

про :стягнення заборгованості в сумі 95 872,47 грн.

суддя:   Пазичев В.М.   

                                                                                          секретар: Башак І.Є.

Представники:

позивача: Рісний М.Б. –представник, довіреність від 27.06.2008 року

відповідача:не з'явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду подано позов Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м. Львів) до Комунального підприємства Яворівської міської ради «Яворів»(м. Яворів)  про стягнення заборгованості в сумі 95 872,47 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 19.01.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 27.01.2009 року. У зв'язку з відсутністю представника відповідача, ухвалою суду від 27.01.2009 року розгляд справи відкладено до 02.02.2009 року. Ухвалою від 02.02.2009 року розгляд справи відкладено до 12.02.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 12.02.2009 року розгляд справи відкладено до 20.02.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 20.02.2009 року розгляд справи відкладено до 05.03.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимоги ухвали суду  про порушення провадження у справі від 19.01.2009 року, про відкладення від 27.01.2009 року, від 02.02.2009 року, від 12.02.2009 року, від 20.02.2009 року  в повному обсязі не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 12.02.2009 року позивач подав акт звірки взаємних розрахунків та докази, що підтверджують направлення примірника відповідачу, для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у  позовній заяві.

Відповідач вимоги ухвали суду  про порушення провадження у справі від 19.01.2009 року, про відкладення від 27.01.2009 року, від 02.02.2009 року, від 12.02.2009 року, від 20.02.2009 року не виконав, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, відповідно до ст.64 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №3646853 від 23.01.2009 року, №3968148 від 30.01.2009 року, №3982841 від 06.02.2009 року, №4016221 від 19.02.2009 року, №4041404 від 27.02.2009 року.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 05.03.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

09 червня 2008 року між Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор»в особі начальника філії «Городоцький райавтодор»та Комунальним підприємством Яворівської міської ради «Яворів»укладено договір № 9 на виконання робіт по капітальному ремонту існуючого дорожнього покриття по вул. Гребля в м. Яворів, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався власними силами і засобами, виконати роботи по капітальному ремонту існуючого дорожнього покриття по вулиці Гребля у м. Яворів, а відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити виконані роботи.

20 серпня 2008 р. між сторонами також укладено договір № 12 на виконання робіт по поточному ремонту існуючого дорожнього покриття по вул. Маковея в м. Яворів, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався власними силами і засобами, виконати роботи по поточному ремонту існуючого дорожнього покриття по вулиці Маковея у м. Яворів, а відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно п.5.2 даних договорів Замовник (відповідач) кінцеві розрахунки за виконані роботи з Підрядником (позивачем) здійснює на протязі 10-ти днів після підписання акту виконаних робіт. Пунктом 5.3. Договорів передбачено, що Замовник здійснює щомісячно проміжні платежі за виконані роботи в десятиденний строк після підписання акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №3).

Відповідно до актів приймання виконання підрядних робіт та довідок про вартість виконаних робіт за червень 2008 р., серпень 2008р., грудень 2008р. з боку ДП «Львівський облавтодор»(позивача) в особі його філії «Городоцький райавтодор»було виконано на користь комунального підприємства Яворівської міської ради «Яворів», роботи на підставі вищезазначених договорів, загальною вартістю 91889,19 грн.

Відповідачем здійснена лише часткова оплата виконаних робіт: згідно акту звірки взаєморозрахунків, його заборгованість перед позивачем станом на 1 грудня 2008р. становила 91889,19 грн. Однак після підписання сторонами акту звірки взаємних розрахунків з боку відповідача на користь позивача здійснена оплата виконаних робіт у розмірі 12 178,80 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи судом становить 79 710,39 грн.

При винесені рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК україни, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України, ст. 220 ГК України).

Відповідно до ст. 343 ГК України та п.13.1 договору № 9 від 09.06.2008р., п.13.1 договору №12 від 20 серпня 2008р. за порушення термінів оплати за виконані роботи позивачем відповідачу нарахована пеня в розмірі 6376,83 грн. за період з 01.09.2008 р. по 31.12.2008 р. Однак суд вважає безпідставним нарахування позивачем відповідачу пені у розмірі 319,15 грн. на суму боргу 51195,20 грн. за період з 01.09.2008 р. по 10.09.2008 р., оскільки заборгованість по оплаті робіт, виконаних у серпні 2008 року, виникла лише з 11.09.2008 р. згідно п. 5.2. договорів підряду. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає сума пені, що становить 6057,68 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем згідно поданих ним розрахунків нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 3427,55 грн. за період з 01.09.2008р. по 30.11.2008р. та 3 % річних у розмірі 777,97 грн. з 01.09.2008р. по 31.12.2008р. Однак, позивачем помилково нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі  187,71 грн. на суму боргу 51195,20 грн. за період з 01.09.2008 р. по 10.09.2008 р. та три проценти річних у розмірі 40,96 грн. на суму боргу 51195,20 грн. за період з 01.09.2008 р. по 10.09.2008 р., адже заборгованість по оплаті робіт, виконаних у серпні 2008 року, виникла лише з 11.09.2008 р. згідно п. 5.2. договорів підряду. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 3239,84 грн. та три проценти річних у розмірі 737,01 грн.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Щодо  твердження позивача, що Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»діє лише на основі державної власності, а тому відповідно до ст. 22 ГК України останнє є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, то, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано доказу перебування в реєстрі підприємств, що належать до державного сектора економіки.

Враховуючи наведене, безпідставною є вимога позивача про стягнення з відповідача 7 % штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України. Тому суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 %, що становить 5579,73 грн.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з цим, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, суд прийшов до висновку, що позов Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м. Львів) до Комунального підприємства Яворівської міської ради «Яворів»(м. Яворів)  в частині стягнення заборгованості в розмірі  89 744,92 грн. є обґрунтованим та підлягає  задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.з Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №4238 від 05.01.2009 року на суму 958 (дев”ятсот п”ятдесят вісім) грн. 73 коп. про сплату державного мита, та №4239 від 05.01.2009 року на суму 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на позивача та відповідача пропорційно до суми задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з комунального підприємства Яворівської міської ради «Яворів»(81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Січових стрільців, 13 р/р 26004301458 у Філії Яворівське відділення Ощадбанку № 6334 ВАТ «Ощадбанк»; МФО 385286; ЗКПО 34921543) на користь Дочірнього підприємства „Львівський Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(79053, м. Львів, вул. Вол. Великого, 54. П/р 26009301000293 у ЗРФ „Трансбанк” м. Львова  МФО 385435; ЄДРПОУ  31978981) –79 710,39 грн. основного боргу, 3 239,84 грн. інфляційних втрат, 6 057,68 грн. пені, 737,01 грн. 3 % річних, 897,45 грн. державного мита, 110,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті частин позовних вимог - відмовити.

4.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                             Пазичев В.М.