Постанова

від 24.07.2013 по справі 820/5458/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

24 липня 2013 р. справа № 820/5458/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2, в якому просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 № 339128 від 12.02.2013 р. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_4, виданий 29.03.2002 р., виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області, країна громадянства Україна, адреса: АДРЕСА_1 на 1/2 частину житлового будинку, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2), за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 86,2 кв.м, житловою площею 52,7 кв.м (номер запису про право власності 128051 від 12.02.2013 р.);

- зобов'язати Реєстраційну службу Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_4, виданий 29.03.2002 р., виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області, країна громадянства Україна, адреса: АДРЕСА_1 на 1/2 частину житлового будинку, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2), за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 86,2 кв.м, житловою площею 52,7 кв.м (номер запису про право власності 128051 від 12.02.2013 р.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 12.02.2013 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1., за ОСОБА_3 на підставі рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі № 2016/2-16/11 від 24.10.2012 р., що набрало законної сили 11.12.2012 р. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.04.2013 р. прийнято ухвалу, відповідно до якої рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2012 р. та ухвала Апеляційного суду Харківської області від 11.12.2012 р. скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв'язку із скасуванням судом касаційної інстанції судового рішення про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку за ОСОБА_3, позивач вважає, що дані у Державному реєстрі прав на нерухоме майно повинні бути приведені у попередній стан, так як ОСОБА_3 втратив законні підстави вважатися власником зазначеного майна. З приводу цього питання ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області листом від 06.06.2013 р. Начальник реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області надала відповідь від 13.06.2013 р., згідно якої єдиною підставою для відновлення попереднього стану даних щодо права власності на нерухоме майно може бути рішення суду про скасування рішення державного реєстратора. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представником Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області та державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 до суду були подані клопотання щодо розгляду справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24.10.2012 р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області було прийнято рішення по справі № 2016/2-16/11 про визнання договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 посвідчений 21.04.1997 р. приватним нотаріусом Ізюмського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 за реєстром № 2200, по якому ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар цілий житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 10), недійсним в 1/2 частині, та визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку (а.с. 11).

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області набрало законної сили 11.12.2012 р. після перегляду справи Апеляційним судом Харківської області (ухвала Апеляційного суду Харківської області від 11.12.2012 р. по справі № 2016/2-16/2011) (а.с.12-14).

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 12.02.2013 р. проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1., за ОСОБА_3 на підставі рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2012 р. по зазначеній справі № 2016/2-16/11 (а.с. 15).

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа № 6-982 св 13) 17.04.2013 р. прийнято ухвалу, відповідно до якої рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2012 р. та ухвала Апеляційного суду Харківської області від 11.12.2012 р. скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 38-40).

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.06.2013 р. по справі № 623/2087/13-ц прийнято на новий розгляд цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору дарування частково недійсним та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та призначено судове засідання на 01 жовтня 2013 року (а.с. 30).

ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області листом від 06.06.2013 р. щодо приведення у попередній стан даних у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме скасування державної реєстрації права власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку за ОСОБА_3 (а.с. 18).

Начальник Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області надала відповідь від 13.06.2013 р. за № 02-01-25/П-1/610, згідно якої повідомляла, що єдиною підставою для відновлення попереднього стану даних щодо права власності на нерухоме майно може бути рішення суду про скасування рішення державного реєстратора (а.с. 19).

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.06.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703 (далі - Порядок № 703), Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1141, Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно преамбули Закону № 1952-IV, цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно ст. 2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Статтею 3 Закону № 1952-IV визначено, що Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону № 1952-IV, систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону № 1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Так, на підставі рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2012 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно 12.02.2013 р. було проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частину житлового будинку за ОСОБА_3.

Особливості процедури державної реєстрації прав власності, в тому числі й особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703, яка була прийнята на виконання вимог статті 15 Закону № 1952-IV.

Так, згідно п. 27 Порядку № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема серед іншого, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1952-IV, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1141, передбачено, що Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав; 3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

Суд зазначає, що ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.04.2013 р., якою скасовано рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2012 р. про визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 є документом, що підтверджує припинення права власності на зазначене нерухоме майно.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області № 339128 від 12.02.2013 р. про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину житлового будинку за ОСОБА_3 підлягає скасуванню, у зв'язку із скасуванням судового рішення, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 З метою приведення у попередній стан даних у Державному реєстрі прав на нерухоме майно відповідач зобов'язаний внести запис про скасування державної реєстрації права власності на 1/2 частину житлового будинку за ОСОБА_3 у встановленому діючим законодавством порядку.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 № 339128 від 12.02.2013 р. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_4, виданий 29.03.2002 р. Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області, країна громадянства Україна, адреса: АДРЕСА_1 на 1/2 частину житлового будинку, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2), за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 86,2 кв.м, житловою площею 52,7 кв.м (номер запису про право власності 128051 від 12.02.2013 р.);

Зобов'язати Реєстраційну службу Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_4, виданий 29.03.2002 р., виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області, країна громадянства Україна, адреса: АДРЕСА_1 на 1/2 частину житлового будинку, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2), за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 86,2 кв.м, житловою площею 52,7 кв.м (номер запису про право власності 128051 від 12.02.2013 р.).

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь ОСОБА_1 (пров. Енгельса, буд. 10, м. Ізюм, Харківська обл., ідент. номер НОМЕР_3) судові витрати у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.