Постанова

від 30.11.2006 по справі 52/161-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

30 листопада 2006 р.                                                                                  

№ 52/161-06 

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Першиков Є.В.

судді

Ходаківська І.П.

Данилова Т.Б.

розглянувши

касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на 

постанову від 05.09.2006р.

Харківського апеляційного господарського суду 

у справі

№ 

52/161-06 господарського суду  

Харківської області    

за позовом

Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Харківській області 

до 

Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про

розірвання договору

купівлі-продажу

З участю представників сторін :

позивача -  не з'явилися

відповідача -ОСОБА_2, за

довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Регіональне відділення Фонду Державного майна

України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської

області з позовом, в якому просив розірвати договір купівлі-продажу об'єкта

незавершеного будівництва "ІНФОРМАЦІЯ_1, м.Харків НОМЕР_1, укладеного між

сторонами, та про зобов'язання відповідача повернути об'єкт у державну

власність в особі позивача.

         Рішенням господарського суду

Харківської області від 13.06.06 року по справі № 52/161-06, яке залишене без

змін постановою від 05.09.2006р. Харківського апеляційного господарського суду,

позов задоволено. Розірвано  договір  НОМЕР_1 року купівлі-продажу об'єкта

незавершеного будівництва "ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Харків, який розташовано на

земельній ділянці розміром орієнтовно 0,42 га, укладений між Регіональним

відділенням Фонду державного майна України в Харківській області та СПД ФО

ОСОБА_1 Зобов'язано СПД ФО ОСОБА_1 повернути "ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Харків,

Регіональному відділенню Фонду державного майна України. Стягнуто з СПД ФО

ОСОБА_1 на користь  державного бюджету

України -85,00 грн. державного майна, стягнуто на користь державного

підприємства "Судовий інформаційний центр" - 118,00 грн. судових

витрат.

         Суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_1звернулася до Вищого господарського суду

України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від

05.09.2006р. Харківського апеляційного господарського суду та рішення

господарського суду Харківської області від 13.06.06 року по справі №

52/161-06, і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. 

        Розпорядженням

заступника голови Вищого господарського суду України,  у зв'язку із значною завантаженістю судді

Савенко Г.В., для перегляду в касаційному порядку справ, призначених до

розгляду на 30.11.2006р. колегією суддів у складі: головуючого - ПершиковаЄ.В.,

суддів - Савенко Г.В.,  Ходаківської

І.П., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -Першиков

Є.В.,  судді -ХодаківськаІ.П., Данилова

Т.Б.

         Розглянувши матеріали справи та

касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин

справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального

права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому

задоволенню, виходячи з наступних обставин. 

       Як вбачається з матеріалів справи,  14 вересня 2001 року між сторонами був

укладений договірНОМЕР_1 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва

ІНФОРМАЦІЯ_1, який розташовано на земельній ділянці розміром орієнтовно 0,42

га.

Факт передачі об'єкта незавершеного

будівництва підтверджується актом приймання - передачі від 30.10.2001р.

        Відповідно до п. 5.3. договору

купівлі-продажу відповідач взяв на себе зобов'язання з урахуванням умов продажу

об'єкта під розбирання будівельних конструкцій здійснити демонтаж об'єкта і

упорядкувати земельну ділянку під об'єктом площею орієнтовно 0,42 га та

передати її органам місцевого самоврядування протягом 12 місяців з дати

нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

        Додатковою угодою від 14.04.2003р. п.

5.3. договору був викладений в іншій редакції, відповідно до якої покупець

(відповідач по справі) прийняв на себе наступні зобов'язання: здійснити

переоформлення права забудовника, вирішити питання відведення земельної ділянки

площею орієнтовно 0,42 га та її остаточний розмір з відповідною місцевою Радою

згідно з чинним законодавством, завершити будівництво та ввести об'єкт в

експлуатацію до 01 жовтня 2005р. ( п. 5.3. договору з урахуванням змін,

внесених додатковою угодою НОМЕР_2).

         Відділом контролю договорів було

проведено перевірку виконання умов договору купівлі-продажуНОМЕР_1 від

14.09.2001р., за результатами якої складено акт поточної перевірки НОМЕР_5 та

встановлено, що питання відведення земельної ділянки не вирішено; права

забудовника не переоформлено, об'єкт в експлуатацію не введений (термін

виконання зазначених вище зобов'язань відповідача згідно з договором -

01.10.2005р.).

        Також судами зазначено про звернення

відповідача для оформлення необхідних документів до державних органів, органів

місцевого самоврядування лише в 2005-2006 роках, в той час як додаткову угоду

до договору було укладено 14.04.2003р.

        З огляду на вищевикладене попередні

судові інстанції на підставі ст.ст.611, 615 ЦК України прийшли до висновку про

обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договору  купівлі-продажу.

       Проте такий висновок  зроблений судами без належного

з'ясування  обставин справи та правової

оцінки цих обставин, що має значення для правильного вирішення спору.

       Так, суд не врахував ту обставину,

що  придбаний за спірним договором  об'єкт незавершеного будівництва, що

знаходиться на земельній ділянці 0,42га., 

розміщений території Харківського державного приладобудівного заводу ім.Т.Г.

Шевченка, та входить до складу земель площею 20,5292га, переданих  останньому в постійне користування на

підставі рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів №НОМЕР_3

       Відповідно до ст.141 Земельного кодексу

України, однією з підстав   припинення

права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права

користування земельною ділянкою.

       Лише 12.05.2005р. Харківський державний

приладобудівний завод імені Т.Г.Шевченка 

листом №НОМЕР_4 (адресований Харківському міському голові),   погодився з відчуженням спірної земельної

ділянки відповідачу .

      Дослідження зазначених обставин є

необхідним для  вирішення питання про

наявність або відсутність об'єктивних підстав несвоєчасного виконання

відповідачем Додаткової угоди від 14.04.2003р.

       Колегія суддів також зазначає, що

відносини відчуження об'єктів незавершеного будівництва що перебувають у

державній або комунальній власності врегульовані Законом України “Про

особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, який

передбачає  продаж об'єктів незавершеного

будівництва державними органами приватизації.

         Стаття 8 зазначеного вище Закону

містить імперативну норму, яка передбачає, що у разі відсутності рішення про

відведення земельної ділянки в натурі, на якій розташований об'єкт

незавершеного будівництва, за поданням органів приватизації спеціально

уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи

на місцях разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на

балансі яких перебуває об'єкт незавершеного будівництва, у місячний строк вживають

у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки

несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного

будівництва. 

         Зазначені приписи Закону чітко

визначають порядок відведення земельної ділянки, на якій розташований придбаний

об'єкт незавершеного будівництва, що не було враховано судом при вирішенні

спору.

        Окрім того, статтею 19 вказаного

Закону  передбачено, що обов'язковими

умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва є:

- встановлення строку завершення

будівництва об'єкта незавершеного будівництва;

- заборона відчуження об'єкта

незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей

об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію;

- забезпечення вимог екологічної

безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та

подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації.

       Частиною другою статті 19 Закону

передбачено, що  у разі невиконання умов,

зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в

установленому законодавством порядку.  

       Отже, посилання суду, як на підставу

розірвання договору, на те, що відповідачем не вирішено питання відведення

земельної ділянки, вирішення якого згідно закону покладено на інших осіб, не

можна визнати обґрунтованим.

       При цьому, відповідно до ч.3 ст.125

Земельного кодексу України  приступати до

використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),

одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації

забороняється. 

      Також, стаття 19 Закону України “Про

особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” передбачає, що у

разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності

відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за

рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що

укладається додатковий договір. 

       Беручи до уваги, що вказані питання не

були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, правова

оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом

не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і

об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності

та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.

У зв'язку з викладеним,  рішення

та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий

розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до  ст.ст.85, 111-5

Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою

сторін  оголошена  вступна  

та резолютивна частини постанови .         

       Керуючись, ст.ст.111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського

процесуального кодексу України,   Вищий

господарський суд України

                                               ПОСТАНОВИВ

:

       Касаційну скаргу суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

       Постанову від 05.09.2006р. Харківського

апеляційного господарського суду та рішення 

господарського суду Харківської області від 13.06.06 року по справі №

52/161-06 скасувати.

      Справу передати на новий розгляд до

господарського суду Харківської області .

Головуючий    суддя                                                                 

Є. Першиков 

Судді                                                                                    

       І.  Ходаківська 

Т. Данилова