Рішення

від 23.03.2009 по справі 18/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/37

23.03.09  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів,                                                                                            тел. (0462) 77-99-18

проспект Миру, 20                                                                      

Іменем України

РІШЕННЯ

“ 17 ”    березня  2009 року                                                                  справа № 18/37

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лестер”

 35600, м. Дубно Рівненської області, вул. Ціолковського, 14

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –науковий селекційний центр з м'ясного та молочного скотарства „Авангард”

 16212, с. Свердловка Коропського району Чернігівської області, вул. Свердлова, 71

про стягнення 8945 грн. 00 коп.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –науковий селекційний центр з м'ясного та молочного скотарства „Авангард”

 16212, с. Свердловка Коропського району Чернігівської області, вул. Свердлова, 71

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Лестер”

 35600, м. Дубно Рівненської області, вул. Ціолковського, 14

про стягнення 21000 грн. 00 коп.

                                                                                     Суддя  А.С. Сидоренко

Представники сторін:

від ТОВ „Лестер”: не з'явився

від ТОВ „ВНСЦ „Авангард”: Колешня О.М. –директор, дов. від 16.02.2009р. № 49

В судовому засіданні 17.03.2009р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Лестер” (надалі –ТОВ „Лестер”) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –науковий селекційний центр з м'ясного та молочного скотарства „Авангард” (надалі –ТОВ „ВНСЦ „Авангард”) про стягнення 7996,03 грн. заборгованості за поставлений товар, згідно накладної від 22.08.2007р. № 48 та 948,97 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.  

В обґрунтування позовних вимог ТОВ „Лестер” посилається на несплату ТОВ „ВНСЦ „Авангард” заборгованості за поставлений товар у встановлений строк з дня пред'явлення вимоги.

Крім того, ТОВ „Лестер” просить покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 500,00 грн.

ТОВ „ВНСЦ „Авангард” наданий відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнаються ним частково. При цьому ТОВ „ВНСЦ „Авангард” був визнаний факт поставки та отримання ним товару згідно накладної від 22.08.2007р. № 48. В той же час, ТОВ „ВНСЦ „Авангард” пояснило, що згідно акта виконаних робіт від 18.10.2007р. № 26 на підприємстві дійсно був встановлений молокоохолоджувач, який знаходився на гарантійному обслуговуванні до 18.10.2008р. Проте, в серпні 2008 року встановлений молокоохолоджувач вийшов з ладу, про що 29.08.2008р. був складений відповідний акт, однак ТОВ „Лестер” виявлені неполадки усунуті не були і підприємство вимушене було проводити ремонт за власний рахунок. Таким чином, на думку ТОВ „ВНСЦ „Авангард”, ТОВ „Лестер” був поставлений неякісний товар.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.03.2009р. для спільного розгляду з первісним позовом був прийнятий зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –науковий селекційний центр з м'ясного та молочного скотарства „Авангард” до товариства з обмеженою відповідальністю „Лестер” про відшкодування 21000,00 грн., сплачених за ремонт холодильного агрегату.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані невідшкодуванням ТОВ „Лестер” грошових коштів в сумі 21000,00 грн., що були сплачені ТОВ „ВНСЦ „Авангард” за ремонт холодильного агрегату, який вийшов з ладу, не віпрацювавши гарантійного терміну.

ТОВ „Лестер” проти зустрічних позовних вимог заперечило, посилаючись на те, що ТОВ „ВНСЦ „Авангард” жодним чином його не повідомляло про неполадки у встановленому молокоохолоджувачі. ТОВ „Лестер” зазначило, що акт від 29.08.2008р. був складений без залучення його спеціаліста і без висновків незалежного експерта, який має відповідні знання у роботі даного агрегату, а також вже після закінчення встановленого гарантійного терміну. Також ТОВ „Лестер” вважає, що не може слугувати доказом виявлення неполадок згідно акту від 29.08.2008р. платіжне доручення від 22.08.2008р. № 53 у зв'язку з чим виникають розбіжності у часі виявлення неполадок та перерахування відповідних грошових коштів.

ТОВ „Лестер” належним чином повідомлялось про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1155054, № 1166927, № 1182507 та № 1205051, однак представника в судові засіданні не направило, подавши заяви про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника ТОВ „ВНСЦ „Авангард”, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лестер” зареєстровано рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області від 16.03.2005р. за адресою: м. Дубно Рівненської області, вул. Ціолковського, 14, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 605 102 0000 000122.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо –науковий селекційний центр з м'ясного та молочного скотарства „Авангард” зареєстровано розпорядженням Коропської районної державної адміністрації від 29.12.1999р. за адресою: с. Свердловка Коропського району, вул. Свердлова, 71, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 047 120 0000 000263.

22 серпня 2007 року ТОВ „Лестер”, згідно накладної № 48 поставив ТОВ „ВНСЦ „Авангард” молокоохолоджувач та теплообмінник для молокоохолоджувача загальною вартістю 79960,32 грн.

Вказаний товар був отриманий ТОВ „ВНСЦ „Авангард” на підставі довіреності серії НБГ № 475878 від 21.08.2007р.

Факт отримання ТОВ „ВНСЦ „Авангард” товару підтверджується також підписом його уповноваженої особи на копії вказаної вище накладної.  

ТОВ „ВНСЦ „Авангард” сплатив частину заборгованості в сумі 71964,29 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості становить 7996,03 грн.  

Як вбачається з акту виконаних робіт № 26, 18 жовтня 2007 року ТОВ „Лестер” були проведені пуско –налагоджувальні роботи охолоджувача молока FA –LAVAL (4000 л) № 5380, агрегат TAG 45732 S.N 7836230100 R –404 A 380в. Даний акт був підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками товариств.

Згідно гарантійного талону, ТОВ „Лестер” надало гарантію на термін 12 місяців від дати продажу (з 18.10.2007р. по 18.10.2008р.).

Платіжним дорученням від 22.08.2008р. № 53 ТОВ „ВНСЦ „Авангард” на рахунок СПД Опришко В.Л. були перераховані грошові кошти в сумі 21000,00 грн. Призначенням платежу зазначено: „за конденсаторну групу на базу компресора для охолодження молока для с.-г. виробництва, згідно рах. Сч –000040 від 15.08.2008р.”.

29 серпня 2008 року ТОВ „ВНСЦ „Авангард” був складений акт, з якого вбачається, що директором товариства, а також завідувачем МТФ № 1, головним інженером, слюсарем та майстром холодильного обладнання ЗАТ „Новгород –Сіверський сирзавод” був проведений огляд холодильного агрегату, встановленого ТОВ „Лестер”. Під час огляду було встановлено, що компресор спірального вигляду не працює внаслідок чого молоко не охолоджується. При цьому причина поломки компресора встановлена не була. За результатами проведеного огляду було прийняте рішення для забезпечення роботи холодильної установки купити ZR 108 Конденсаторну групу на базу компресора + ТРВ, а понесені витрати віднести для відшкодування ТОВ „Лестер”.

В цьому ж акті ТОВ „ВНСЦ „Авангард” зазначило, що воно неодноразово телефонувало до ТОВ „Лестер” з метою усунення встановлених неполадок в роботі агрегату, проте ТОВ „Лестер” відмовилось від проведення ремонту.

18 грудня 2008 року ТОВ „ВНСЦ „Авангард” на адресу ТОВ „Лестер” направлялась претензія від 12.12.2008р. № 236 з проханням відшкодувати грошові кошти в сумі 21000,00 грн., сплачені за ремонт холодильного агрегату, що вийшов з ладу, не віпрацювавши гарантійного терміну. Дана претензія була отримана ТОВ „Лестер” 20.12.2008р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 71135.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ст. ст. 673, 675 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

За правилами ст. 676 Цивільного кодексу України, гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що продавцем був встановлений гарантійний строк на товар тривалістю 12 місяців від дати продажу. При цьому датою продажу у гарантійному талоні вказано 18.10.2007р. В цьому ж гарантійному талоні зазначено, що ремонт пошкодженого обладнання виконується на підставі гарантійної карти або рахунка в період 72 годин від моменту поломки.

ТОВ „ВНСЦ „Авангард” не надано належних доказів повідомлення продавця до закінчення гарантійного строку (до 18.10.2008р.) про порушення умов договору щодо якості товару, а тому підставі для його продовження відсутні. При цьому судом не приймається в якості доказу такого повідомлення роздруківка номерів телефонів, оскільки в ній не зазначено найменування осіб (абонентів) які телефонували і яким телефонували. Тим більш, дана роздруківка не може підтвердити зміст телефонної розмови.

Пунктом 3 частини 1 ст. 678 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної  якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (ст. 679 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 680 Цивільного кодексу України, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк, -  від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (ст. 681 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 688 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ „ВНСЦ „Авангард” повідомило ТОВ „Лестер” про порушення умов договору щодо якості товару лише в грудні 2008 року. Однак, враховуючи, що акт про поломку компрессора був складений 29.08.2008р., даний строк не можна вважати розумним. При цьому суд відхиляє посилання ТОВ „ВНСЦ „Авангард” на повідомлення по телефону з вищевикладених в рішенні підстав.

Слід також вказати, що судом критично оцінюється акт від 29.08.2008р., оскільки він складений в односторонньому порядку без залучення представників ТОВ „Лестер” та незалежних спеціалістів, а відмова від проведення ремонту не підтверджується матеріалами справи.

В акті вказано про те, що комісією вирішено для роботи холодильної установки купити Конденсаторну групу на базу компресора + ТРВ.   

В якості доказу понесення витрат на усунення недоліків товару ТОВ „ВНСЦ „Авангард” надано платіжне доручення від 22.08.2008р. № 53 про сплату СПД Опришко В.Л. 21000,00 грн. Підставою для платежу в платіжному дорученні вказано рахунок Сч –000040 від 15.08.2008р. Однак, як вбачається з цього рахунку, він був виставлений СПД Опришко В.Л. зовсім іншій особі –ЗАТ „Новгород –Сіверський сирзавод”.

Зважаючи на здійснення ТОВ „ВНСЦ „Авангард” платежу до складання акту від 29.08.2008р. про поломку компресора та на підставі рахунку, виставленого для сплати іншій особі, суд не приймає вищевказані документи в якості доказу понесення витрат на усунення недоліків товару, проданого ТОВ „Лестер”.

У відповідності з ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ТОВ „Лестер”, згідно фіскального чеку від 22.10.2008р. № 9664, на адресу ТОВ „ВНСЦ „Авангард” направлялась претензія № 16 від 21.10.2008р. з вимогою про сплату 7996,03 грн. заборгованості. Дана вимога була отримана ТОВ „ВНСЦ „Авангард” 24.10.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 58236, однак на момент звернення ТОВ „Лестер” з позовом до суду грошові кошти в сумі 7996,03 грн. ТОВ „ВНСЦ „Авангард” сплачені не були.

ТОВ „ВНСЦ „Авангард” не виконало належним чином своїх зобов'язань по сплаті повної вартості отриманого товару, а тому позовні вимоги ТОВ „Лестер” в частині стягнення основного боргу в сумі 7996,03 грн. являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання  може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

ТОВ „Лестер” за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань було нараховано пеню в сумі 948,97 грн. за період з 28.10.2007р. по 25.12.2008р. на підставі ст. ст. 230 –232 Господарського кодексу України, виходячи з розміру облікової ставки НБУ за кожень день прострочення.

Позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають у зв'язку з недотриманням сторонами письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ТОВ „Лестер” було сплачено за послуги адвоката 500,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 30.12.2008р. № 14.

Даний платіж був здійснений на виконання умов угоди –доручення від 02.12.2008р., укладеного ТОВ „Лестер” з адвокатом Яроменко М.І. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 488, видане Рівненською обласною кваліфікаційно – дисциплінарною комісією адвокатури 22.12.2005р.).

У відповідності з ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством (п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”).

Пунктом 2 „а” ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” визначено, що із заяв майнового характеру, які подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову у ТОВ „Лестер” складає 8945,00 грн. (7996,03 грн. заборгованості та 948,97 грн. пені. Витрати на оплату послуг адвоката являються судовими витратами і не входять до ціни позову).

Таким чином, при зверненні до господарського суду ТОВ „Лестер” повинно було сплатити державне мито в сумі 102,00 грн. Натомість, згідно платіжного доручення від 22.12.2008р. № 301, ТОВ „Лестер” сплатило 150,00 грн. державного мита.

Ціна позову у ТОВ „ВНСЦ „Авангард” складає 21000,00 грн.

Таким чином, при зверненні до господарського суду ТОВ „ВНСЦ „Авангард” повинно було сплатити державне мито в сумі 210,00 грн. Натомість, згідно платіжного доручення від 27.02.2009р. № 73, ТОВ „ВНСЦ „Авангард” сплатило 2100,00 грн. державного мита.

Таким чином, підлягає поверненню з Державного бюджету України ТОВ „Лестер” 48,00 грн. державного мита, ТОВ „ВНСЦ „Авангард” 1890,00 грн. державного мита.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу, ст. ст. 526, 530, 546, 547, 549,  655, 673, 675, 676, 678 –681, 688, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст. ст. 33, 43, 47, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – науковий селекційний центр з м'ясного та молочного скотарства „Авангард”, с. Свердловка Коропського району Чернігівської області, вул. Свердлова, 71 (р/р 260090176578 в Укрексімбанку, МФО 353649, код 03799736) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Лестер”, м. Дубно Рівненської області, вул. Ціолковського, 14 (р/р 260007157 в РОД РФБ „Аваль”, МФО 333227, код 33337195) 7996 грн. 03 коп. боргу, 91 грн. 18 коп. державного мита, 105 грн. 48 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та 446 грн. 95 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (Державний бюджет м. Рівне, код 22586331, рахунок 31116095700002 в ГУДК в Рівненській області, МФО 833017, код платежу 22090200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Лестер”, м. Дубно Рівненської області, вул. Ціолковського, 14 (р/р 260007157 в РОД РФБ „Аваль”, МФО 333227, код 33337195) 48 грн. 00 коп. державного мита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України (Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –науковий селекційний центр з м'ясного та молочного скотарства „Авангард”, с. Свердловка Коропського району Чернігівської області, вул. Свердлова, 71 (р/р 260090176578 в Укрексімбанку, МФО 353649, код 03799736) 1890 грн. 00 коп. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко

Рішення підписано 23 березня 2009 року.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко