Рішення

від 18.03.2009 по справі 38/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/19

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.03.09 р.                                                                                                       Справа № 38/19                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємства „Альтеза” с. Сергіївка, Слов'янський район, Донецька область

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Вестастрой” м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення  15 468грн.71коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Губенко О.В.- представник за дов. № б/н від  16.02.2009р.

від відповідача: не з'явився

      Суть спору:

          Позивач, Приватне підприємство „Альтеза” с. Сергіївка, Слов'янського району, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вестастрой” м. Краматорськ, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 15 185грн.59коп., індексу інфляції у розмірі 258грн.16коп.,  3% річних у розмірі 24грн.96коп., а всього 15 468грн.71коп.

Позивач обґрунтовує свої  позовні вимоги з посиланням на накладні № СУ 0001081 від 16.09.2008р., №СУ-0001253 від 17.10.2008р.

30.01.2009р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 26.01.2009р. № 14/4-20/280, відповідно до якого        Закрите акціонерне товариство „Вестастрой” м. Краматорськ, Донецька область значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 30073921) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Вознесенського,25, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

18.02.2009р. відповідач надіслав до  суду відзив на позовну заяву № 25 від 18.02.2009р., в якому вважає, що позов подано не до його підприємства, оскільки у позовній заяві вказаній відповідач – ТОВ “Вестастрой”, а підприємство відповідача відповідно до правовстановлюючих документів - Закрите акціонерне товариство „Вестастрой” м. Краматорськ, Донецька область.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Судове засідання відкладалося у зв'язку з  необхідністю представлення сторонами витребуваних  судом документів.

Позивач 18.02.2009р. надав уточнення до позовної заяви, в яких просить суд  стягнути з відповідача Закритого акціонерного товариства “Вестастрой” м. Краматорськ Донецької області борг у сумі  15 185грн.53коп., інфляційні витрати  у сумі 258грн.16коп., 3% річних у сумі 24грн.96коп.

        Уточнення до позовної заяви судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

25.02.2009р. позивач надав суду клопотання, в якому просив суд здійснити заміну неналежного відповідача ТОВ „Вестастрой” м. Краматорськ, Донецька область (код ЄДРПОУ 30073921) на належного відповідача - Закрите акціонерне товариство „Вестастрой” м. Краматорськ, Донецька область (ідентифікаційний код 30073921), у зв'язку з помилкою, допущеною у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2009р. суд замінив первісного  відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вестастрой” м. Краматорськ, Донецька область належним відповідачем - Закрите акціонерне товариство „Вестастрой”                         м. Краматорськ, Донецька область (ідентифікаційний код 30073921).

         Позивач в судове засідання  18.03.2009р. з'явився та звернувся до суду з заявою у порядку ст.22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 11019,02грн., інфляційні за період з 13.11.2008р. по 03.12.2008р. у розмірі 187,11грн. та 3% річних у розмірі 22,04грн. та надав докази її направлення відповідачу, додавши листи відповідача у підтвердження зарахування в рахунок оплати за пред”явленими накладними.

          Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

  Відповідач у судове засідання  18.03.2009р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але 05.03.2009р. на адресу господарського суду повернулося  поштове повідомленням №10960980  з відміткою „вручено 02.03.2009р. уповноваженій особі“.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Альтеза” с.Сергіївка, Слов'янський район, Донецька область (далі – позивач) 16.09.2008р, 17.10.2008р. поставив Закритому акціонерному товариству „Вестастрой” м. Краматорськ, Донецька область (далі – відповідач)  товар на  загальну суму 15 185грн.53коп. на підставі накладних № СУ- 0001081 від 16.09.2008р., №СУ-0001253 від 17.10.2008р., а відповідач прийняв товар, що підтверджується відповідними довіреностями, які містяться в матеріалах  справи.

Відповідач зобов'язувався здійснювати оплату поставленого товару згідно рахунків-фактур, пред'явлених позивачем для оплати товару.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, тому на адресу відповідача була направлена претензія №04/11-1 від 04.11.2008р про погашення заборгованості, яка була залишена без реагування.

          У процесі розгляду справи позивач звернувся до господарського суду з заявою, у порядку ст.22 ГПК України, в якій повідомив суду, що між позивачем та відповідачем здійснені взаємозаліки (лист відповідача від 20.02.2009р. №24 та 25.02.2009р. №27) відповідно до яких, сума боргу по видатковій накладній №СУ-0001253 від 17.10.2008р. складає 11019,02грн. По видатковій накладній № СУ 0001081 від 16.09.2008р. боргу не має.

          Таким чином,  позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі                 11 019,02грн., інфляційні за період з 13.11.2008р. по 03.12.2008р. у розмірі 187,11грн. та 3% річних у розмірі 22,04грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Позивач у підтвердження заявлених  позовних  вимог посилається на накладні                  № СУ -0001081 від 16.09.2008р., №СУ-0001253 від 17.10.2008р., довіреності на  отримання продукції, уточнення до позову від 18.02.2009р., клопотання від 25.02.2009р., заяву від 18.03.2009р.,  листи відповідача від 25.02.2009р. № 27 та від 20.02.2009р. № 24,  правовстановлюючі документи, тощо.

  Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 18.02.2009р. № 25,   правовстановлюючі документи, тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України  (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов'язань.

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання по сплаті боргу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена  претензія від 04.11.2008р., в якій позивач пропонував відповідачу погасити заборгованість за поставлену продукцію, але відповідач  залишив її без розгляду та реагування.

Покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Оскільки, відповідач до теперішнього часу не розрахувався у повному обсязі  з позивачем,  то  вимога позивача щодо стягнення  заборгованості, з урахуванням заяви від 18.03.2009р.,  у сумі 11 019грн.02коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних за період з 13.11.2008р. по 03.12.2008р. в сумі 187грн.11коп. та 3% річних  в сумі 22грн.04коп.є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530, 625  ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Альтеза” с.Сергіївка, Слов'янський район, Донецька область до Закритого акціонерного товариства  „Вестастрой”                            м. Краматорськ, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 11 019грн.02коп., індексу інфляції у розмірі 187грн.11коп.,  3% річних у розмірі 22грн.04коп., а всього                     11 228грн.17коп.задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Вестастрой” м. Краматорськ, Донецька область (84301, Донецька область, м. Краматорськ,     вул. Вознесенського,25, р/р 26002198036981 ДФ ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 30073921) на користь Приватного підприємства „Альтеза” с.Сергіївка, Слов'янський район, Донецька область (84119, Донецька область, Слов'янський район, с.Сергіївка, вул.Озерна,1,                         р/р 26005190381001 у Краматорському ФКБ “Приватбанк”,  МФО 335548, ЄДРПОУ 30414308) борг у розмірі 11 019грн.02коп., індекс інфляції у розмірі 187грн.11коп.,  3% річних у розмірі 22грн.04коп., держмито у сумі 154грн.69коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 18.03.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі