Рішення

від 03.03.2009 по справі 9/9-176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/9-176

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2009 р.Справа № 9/9-176

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

Розглянув справу

розглянув у відкритому судовому засіданні  господарський спір  

за позовом  Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України,              м. Київ, в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль”, вул. Танцорова, 11,  м. Тернопіль.

до   відповідача :  Товариства з обмеженою відповідальністю “Бігань-К”, с. Дорофіївка,                   Підволочиський район, Тернопільська область.

за участю представників сторін:

позивача:   Виннічик І.В., довіреність № 6951 від 14.10.2008 р.

відповідача:  не з'явився.

роз'яснивши  у розпочатому судовому засіданні  представнику позивача  права та обов'язки  учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

Встановив

          Позивач ,Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України, м. Київ, в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль”, звернувся  30.01.2009 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою  відповідальністю “Бігань-К”, с. Дорофіївка, Підволочиський район, Тернопільська область,  у якій просить    розірвати кредитний  договір про відкриття кредитної лінії № 03-1/114 від 02 жовтня 2007 року,    стягнути   за рахунок   заставного майна та  майна,  що перебуває в іпотеці   -  нежитлової  будівлі,  цех по розливу мінеральної води  -     заборгованість  перед банком     на загальну  суму 1 063 790,00 грн.   Окрім цього ,     просить   надати  банку  права продажу майна, що перебуває в іпотеці та   укладення договорів купівлі-продажу з будь-якими покупцями та право отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів, будь-яких документів (їх копій та дублікатів), витягів із державних реєстрів та довідок, необхідних для продажу вказаного нежитлового приміщення.

В обґрунтування своїх доводів Позивач посилається на кредитний договір про відкриття кредитної лінії  № 03-1/114, укладений між ним та ТзОВ “Бігань-К” 02 жовтня 2007 р.,   договір застави, посвідчений приватним нотаріусом  02.10.2007 р., а також іпотечний  договір, посвідчений приватним нотаріусом 02.10.2007 р.

Підставою позову   визначено  невиконання   позичальником    зобов'язань   за    кредитним договором   № 03-1/114 від    02.10.2007 р. ,   внаслідок чого  Банк   набув  права   заволинити  свої вимог  за рахунок заставного  майна та майна,  що перебуває в іпотеці.  

Окрім цього   Банк вимагає   розірвання кредитного   договору , мотивуючи  свою вимогу  наявністю   у нього цього   права   за підставами  ,  передбаченими    приписами частини  2 статті  651 ЦК України,  та  в силу  положень  пункту   4.3. кредитного   договору.   

Як стверджує Позивач, Відповідач порушив  договірні  зобов'язання,  адже    станом на  10.12 2008 р.   прострочив  сплату  кредиту у сумі 400 000,00 грн., встановлену згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії, а також  не сплатив нараховані відсотки за користування кредитом, які станом на 02.12.2008 р. становили 56 202,00 грн.

У судовому засіданні 03.03.2009 р. представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та подав заяву про виправлення описки, допущеної в позовній заяву стосовно графіка зменшення кредитної лінії.

Таким чином ,  Банк   просить  суд достроково розірвати кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 03-1/114 від 02.жовтня 2007 р.  та звернути стягнення на заставне майно Відповідача , за рахунок  якого  ,як вказано   у позові,   забезпечені  його   вимоги на дострокове  повернення      1 000 000,00 грн. кредиту  ,    56 202, 00 грн. відсотків за користування кредитними коштами та 7 588,00 грн. пені.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях ,             витребуваних судом    документів    не надав, доводів позову не заперечив.

Справа розглядається за наявними  у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши  матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення , виходячи    з такого.

02 жовтня 2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком,              м. Київ, в особі Філії «Відділення Промінвестбанку м. Тернопіль»,  (надалі -Банк), як Кредитором, та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Бігань-К»с. Дорофіївка, Підволочиський район, Тернопільської області, як Позичальником, був укладений кредитний договір про відкриття  кредитної лінії  № 03-1/114, на виконання якого Банк надав Відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) грн. для придбання виробничого приміщення та сільськогосподарської техніки із кінцевим терміном повернення –не пізніше 25 вересня 2010 р. на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 17 % річних.

Датою  остаточного повернення  всіх отриманих  в межах кредитної  лінії сум  кредиту  згідно  з пунктом 2.2 договору,  є  25.09.2010 р.  , а графік ,   за яким  передбачено  зменшення    ліміту  кредитної лінії  ,  сторони  визначили     у  пункті 2.1. договору.  

02.10.2007 р. приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу             Яковлєвою С.Л.  посвідчено договір застави за реєстром № 3354 згідно якого Відповідач та підприємець    Костюк Євгенія  Трохимівна , як майновий поручитель ,  з метою забезпечення виконання позичальником    зобов'язань за кредитним договором передали  у заставу Банку   належне їм на праві власності  майно –сільськогосподарську    техніку.  

При цьому,  як випливає з   п. 1.2.  договору застави,     Відповідачу   на праві власності належать:  комбайн марки «CASE»111 Е 808, реєстраційний номер ВО 03951, шасі № 8080107, 2002 року випуску,   бурякозбиральний комбайн марки «ТІМ»(SR 2500) реєстраційний номер  ВО 03953, шасі № 1028, 1997 року випуску,   бурякозбиральний комбайн марки «ROPA»R 22.45 , реєстраційний номер ВО 03952, шасі № 604002, 1995 року випуску,  у той час,  як       майновому поручителю та іншому  заставодавцю   -  підприємцю   Костюк Євгенії  Трохимівні, належать   :    комбайн марки «Holmer Klasik», реєстраційний номер 01791ВХ, шасі № 453297, 1997 року випуску.   комбайн марки «Holmer Klasik», реєстраційний номер 01790ВХ, шасі № 3597, 1997 року випуску,  та   зернозбиральний комбайн «Sampo SR-2075», реєстраційний номер 02514ВХ, шасі            № 552367, 1998 року випуску.

Заставлене майно оцінене сторонами в загальній сумі  2 285 000,00 (два мільйони двісті вісімдесят п'ять тисяч) гривень.

Та обставина,  що  заставодавцями виступили   не лише   боржник у осново у зобов'язанні,  але й  майновий поручитель,  не суперечить   приписам  Закону України  «Про заставу».

Утім, як випливає з   позову,    Позивач звернувся    з вимогою   про   стягнення  заборгованості   за рахунок  всього    заставного  майна,   не  залучивши   до участі у справі       майнового  поручителя.

В силу   положень частин 1 та 2   статті 96  ЦК України   юридична особа   самостійно   відповідає  за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Залучення    до участі у справі  підприємця  Костюк Є.Т. в якості       іншого  відповідача  згідно  із ст.. 24  ГПК   є правом  , а не обов'язком  суду   .

При таких  обставинах справи , суд вважає   неправомірними       вимоги  Банку   щодо стягнення   з   позичальника  заборгованості      за рахунок  заставного   майна   ,яке   належить         підприємцю  Костюк Євгенії Трохимівні  .    

02.10.2007 р. між Банком та Відповідачем укладено іпотечний договір, посвідчений  приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу Коломійчуком О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 679, згідно з яким в іпотеку Банку ТзОВ “Бігань-К”  передало належне  Товариству  нерухоме майно :  нежитлову будівлю, цех по розливу мінеральної води, загальною площею 449,6 кв.м., що розташований за адресою: вул. Незалежності, 1А, с. Дорофіївка,  Підволочиський район, Тернопільська область.

Як    зазначається   у     п. 2.1 іпотечного договору , вартість предмета іпотеки становить 170 000,00 (сто сімдесят тисяч) гривень.                         

У відповідності до п. 3.2 кредитного договору відсотки за користування кредитом                нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 17 відсотків річних .

Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком  в останній робочий день поточного місяця та сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця.

  Згідно   з    п. 4.2.2 кредитного  договору   Позичальник   зобов'язувався своєчасно  сплачувати  плату за кредит та   відсотки за неправомірне користування  кредитом на умовах  і в порядку , передбачених договором,  а також   суми передбаченої   цим договором  неустойки .

В силу положень  частини    1 статті   1054 ЦК України ,  обов'язком    позичальника   є      повернення   кредиту та сплата  процентів  за кредит. .

За змістом   частини   2 статті  1050 ЦК України ,  якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позичку частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Така вимога  була направлена Банком   позичальнику   17 листопада  2008 р.    за № 09/516.

Судом встановлено  ,  що Відповідач  порушив   свої зобов'язання  ,      термінів    графіку , за яким  передбачено  зменшення    ліміту  кредитної лінії  ,   не дотримався ,   відсотки      за користування кредитом  не сплатив .   

Станом на  10.12.2008 р.   Позичальник    заборгував  Банку  400 000,00 грн. в якості   тіла  кредиту,  а   за   станом на 02.12.2008 р.  не  сплатив 56 202,00 грн. нарахованих  відсотків за користування кредитом .

За твердженням   Банку,  неналежне   виконання  договірних зобов'язань призвело   до   нарахування  Банком   на підставі  п. 5.3 кредитного договору     7 588,00 грн. пені за період з 01.09.2008 р. по 14.10.2008 р.   з розрахунку  подвійної облікової ставки НБУ  від суми простроченого  з серпня 2008 року   платежу  .  

 Кредитним договором  про відкриття кредитної лінії № 02-1/114  від  02 жовтня 2007 р.  (п.5.3) передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.  

Проаналізувавши   розрахунок  пені, зроблений Банком за період  з     01.09.2008 р. по 14.10.2008 р.   ,  суд  вважає   її  обґрунтованою      лише у  розмірі       6058, 44 грн., адже   з поданих  Банком  розрахунків   заборгованості  по сплаті кредиту  ( додаток № 1 )  та  заборгованості  по сплаті відсотків   ( додаток   № 2 )    випливає,  що     борг  Позичальника   у   вказаний  період  складав  214863,39 грн. , з яких 400 000 грн    - неповернутий     кредит    та   14 863,39 грн.  –відсотки  за користування кредитом.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін  у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, визначених договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України Позивач просив достроково розірвати кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 03-1/114 від 02.10.2007 р. ,   посилаючись на істотне  порушення  умов договору   Позичальником.

Разом з тим,  вимога про  дострокове розірвання  кредитного договору   поєднана   Позивачем   із  вимогою   звернення стягнення на заставне майно та  нерухоме  майно,   яке   передано  в іпотеку.

Правовим наслідком   дострокового розірвання  договору  є   згідно  з ч. 2 ст.  653 ЦК України,  припинення     зобов'язання    сторін . У свою чергу ,  припинення основного зобов'язання    має наслідком   припинення  акцессорних зобов'язань,  що    унеможливлює   реалізацію     прав та обов'язків     сторін,  підставою  яких   є  акцесорні зобов'язання.   

 Достроковому   розірванню  договору   передує , з огляду на   приписи ст..  188 ГК України,    надіслання  стороною ,  яка вважає за необхідне  розірвати договір,  пропозиції   про це  другій стороні.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи  випливає,  що   Банк   не звертався до   позичальника   із пропозицією   про дострокове  розірвання    кредитного   договору , відтак,   у задоволенні   позову у цій частині вимог    слід відмовити.    

Згідно п. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

 Положеннями ч. 6 ст. 20 Закону України “Про заставу”  передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду,  на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави, а також згідно з договором про задоволення вимог заставодержателя.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”  у разі  невиконання  або  неналежного   виконання   боржником  основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої  вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки.  

Звернення стягнення   на   предмет  іпотеки  здійснюється  на  підставі рішення суду,  виконавчого напису нотаріуса або згідно  з  договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що дійною   є вимога   Банку    ,яка складається   з   повернення   1000000 грн  безготівкових коштів  , 56 202,00 грн  відсотків за користування кредитними коштами   в період з серпня 2008 р. по  листопад  2008 р.   та  6058, 44 грн пені  за період з 01.09.2008 р. по 14.10.2008 р.

При таких обставинах справи,  суд вважає обґрунтованими вимоги  Позивача  про    задоволення своїх вимог   на загальну суму  1 062 260,44 грн. за  рахунок        заставного майна, а саме:   комбайну, марки «CASE»111 Е 808, реєстраційний номер ВО 03951, шасі № 8080107, 2002 року випуску,   бурякозбирального комбайну, марки «ТІМ»(SR 2500) реєстраційний номер  ВО 03953, шасі № 1028, 1997 року випуску,   бурякозбирального комбайну,  марки «ROPA»R 22.45 , реєстраційний номер ВО 03952, шасі № 604002, 1995 року випуску,   та  за рахунок  іпотечного  майна -  нежитлової будівлі, цех по розливу мінеральної води, загальною площею 449,6 кв.м., що розташований за адресою: вул. Незалежності, 1А, с. Дорофіївка,  Підволочиський район, Тернопільська область.

Вимога   Позивача стовно   надання  йому права продажу майна, що перебуває в іпотеці та укладення договорів купівлі-продажу з будь-якими покупцями та право отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів, будь-яких документів (їх копій та дублікатів), витягів із державних реєстрів та довідок, необхідних для продажу вказаного нежитлового приміщення слід відмовити, з огляду на таке.

Розділом  6 іпотечного   договору    від 02 жовтня 2007 р.   визначено  способи  звернення стягнення  на предмет іпотеки .  Так у разі  невиконання  або неналежного  виконання  іпотекодавцем  зобов'язань  за  кредитною угодою   іпотекодержатель вправі  задовольнити свої   вимоги   шляхом звернення      стягнення на предмет     іпотеки,  яке відбувається  на підставі рішення  суду, виконавчого  напису нотаріуса або згідно  із договором    про задоволення вимог  іпотекодержателя  .

Цей договір ,   як встановлено   у  п.  6.2.  іпотечного  договору,  передбачає   добровільну передачу   Іпотекодержателю предмету іпотеки у власність в рахунок  виконання  зобов'язань за кредитною угодою і є правовою підставою  для  реєстрації права власності  іпотекодержателя   на предмет  іпотеки.  

Банком не подано суду доказів укладення з іпотекодавцем такого договору .

Слід зазначити   ,  що Банк  використав  один із шляхів    звернення стягнення  на предмет іпотеки,передбачений  розділом  6 іпотечного  договору, звернувшись  до суду  з вимогою   задовольнити  його  дійсні  вимоги  за рахунок заставного  майна.    

Таке  рішення   суду  підлягає виконанню  державною  виконавчою службою  у поряду ,  встановленому     законодавством.

Тому   застосування      одного із способів     задоволення   вимог   кредитора за рахунок   іпотечного    майна    виключає         застосування     іншого  способу   захисту  своїх прав  , передбаченого   договором   ,  тим більше,   що  іпотекодержателем   не дотримано передбаченої      статтею  38 Закону України «Про іпотеку»та     пунктами   4.2.1.,   6.4. та  6.5.  іпотечного  договору процедури.  

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно  розміру   задоволених  позовних    вимог.

Позивачем при зверненні  до суду   сплачено  10 637, 90 грн.   державного  мита  за майнову вимогу та   85 грн. за вимогу  немайнового  характеру,  у той час,  як   максимальний розмір  державного  мита   відповідно   до Декрету  Кабінету Міністрів України   від  21 січня 1993 р. № 7-93  «Про Державне мито»  становить   1700 грн.   Надмірно  сплачене   державне мито  у   розмірі   8463 грн.  підлягає  поверненню Банку  .  

У судовому засіданні  03.03.2009 р. за згодою представника Позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 1054 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49,  82, 84, 85, 116, 117 ГПК України,   ст. 20 Закону України “Про заставу”, ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”,  господарський суд  

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

               2 .  Стягнути  з  Товариства з обмеженою відповідальністю  “Бігань-К”, (с. Дорофіївка, Підволочиський район, Тернопільської області, р/р 26004301686668 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль”, ідент. код 34788845)  на користь   Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України, (м. Київ,  пров. Шевченка, 12,  код   ЄДРПОУ  00039002 ),  заборгованість  у розмірі  1 000 000,00 (один мільйон) грн.  кредиту,  56 202,00 грн.   відсотків за користування кредитом та 6058, 44 грн. пені  за період   з  01.09.2008 р. по 14.10.2008 р.   , шляхом звернення стягнення на   належне   Товариству з обмеженою відповідальністю  “Бігань-К” заставлене майно та  майно,  яке перебуває  в іпотеці  :       

-  комбайн марки «CASE»111 Е 808, реєстраційний номер ВО 03951, шасі № 8080107, 2002 року випуску ,                

-   бурякозбиральний комбайн марки “ТІМ” (SR 2500) реєстраційний номер  ВО 03953, шасі № 1028, 1997 року випуску,

- бурякозбиральний комбайн марки “ROPA” R 22.45 , реєстраційний номер ВО 03952, шасі № 604002, 1995 року випуску,

- нежитлову будівлю  ,  цех по розливу мінеральної води, загальною площею 449,6 кв.м., що розташований за адресою: вул. Незалежності, 1А, с. Дорофіївка,  Підволочиський район, Тернопільська область.

         3. Стягнути  1697,45 грн. державного  мита  та 118 грн. судових витрат     з  Товариства з обмеженою відповідальністю  “Бігань-К”, (с. Дорофіївка, Підволочиський район, Тернопільської області, р/р 26004301686668 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль”, ідент. код 34788845) в користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, (м. Київ, вул. Шевченка,12  код   ЄДРПОУ  00039002 ) .

 4.  У  задоволенні  іншої частини вимог   відмовити.  

 5.  Повернути  з Державного  бюджету    на користь   Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України, (м. Київ,  пров. Шевченка, 12,  код   ЄДРПОУ  00039002 ), 8463 грн  державного   мита як надмірно  сплаченого .

  Накази та довідку   видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “13”березня 2009 р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Л.В. Кропивна