Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
17 липня 2013 р. № 820/4639/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лук'яненко М.О.,
при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,
за участю представників сторін:
позивача - Плужник О.О.
відповідача - Субота Т.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення №0001952210 від 30.05.2013 року, №0001962210 від 30.05.2013 року прийняті на підставі акту перевірки №1895/2210/36989226 від 17.05.2013 року в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно та безпідставно зазначив на порушення товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.188.1 ст. 188, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, проте, позивач, вказаних порушень законодавства не допускав, а тому, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про задоволення позову.
Представник відповідача проти позову заперечувала, надала до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказала, що податковим органом правомірно було зафіксовано порушення чинного податкового законодавства України, а отже, і винесені на підставі висновків перевірки, податкові повідомлення - рішення є законними, просив у позові відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" (далі за текстом ТОВ "Ваго Телеком") зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 26.03.2010 року, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 2 а.с. 30-31).
Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Ваго Телеком" (код ЄДРПОУ 36989226) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року (т. 1 а.с. 19-75).
Результати перевірки оформлені актом №1895/2210/36989226 від 17.05.2013 року, яким були зафіксовані наступні порушення: п.138.2 ст. 138, п.п.138.8.1 п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 200088 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2011 року у сумі 9109 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 79158 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 36952 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 13800 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 213 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 60856 грн.; п.188.1 ст. 188, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), за перевіряємий період занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 215488 грн., у тому числі за лютий 2011 року у сумі 5225 грн., за березень 2011 року у сумі 3868 грн., за червень 2011 року у сумі 124010 грн., за липень 2011 року у сумі 35319 грн., за серпень 2011 року у сумі 8240 грн., за вересень 2011 року у сумі 11857 грн., за грудень 2011 року у сумі 11501 грн., за січень 2012 року у сумі 1967 грн., за квітень 2012 року у сумі 124 грн., за травень 2012 року у сумі 78 грн., за липень 2012 року у сумі 1299 грн., за серпень 2012 року у сумі 12000 грн.; порушення вимог п.3.5 Положення №637 перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі підприємства у сумі 1144,1 грн..
На підставі вищезгаданого акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення: №0001952210 від 30.05.2013 року, №0001962210 від 30.05.2013 року (т. 1 а.с. 16-17).
В перевіряємому періоді контрагентами Позивача були ТОВ "Білавто Груп", ТОВ "Промспец Консалтинг", ТОВ "Т.К.О.", ТОВ "ТБ"Східна Україна", ТОВ "Енергосвет".
Щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0001962210 від 30.05.2013 року, яким Позивачу нараховано податок на додану вартість в загальній сумі 236085,25 грн., з яких: основний платіж 215488 грн., штрафні (фінансові) санкції - 20569,25 грн., суд зазначає наступне:
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Ваго Телеком" (Покупець) та ТОВ "Білавто Груп" (Постачальник) укладений договір купівлі - продажу №00096 від 21.07.2011 року (т. 1 а.с. 76-77).
За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця за замовленням товар відповідної якості, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар і оплатити його на умовах і в порядку, передбаченому Договором. Кількість, асортимент ціна товару вказуються в рахунках та накладній, яка складається на підставі замовлення Покупця.
Реальність виконання Позивачем зобов'язань по укладеному договору купівлі - продажу підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними (т. 1 а.с. 78-83), актом здачі - прийняття (т. 1 а.с. 84), податковими накладними: №15 від 25.06.2011 року на загальну суму 51000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8500,00 грн., №4 від 09.06.2011 року на загальну суму 181000,00 грн., в т.ч. ПДВ 30166,67 грн., №5 від 14.06.2011 року на загальну суму 181000,00 грн., в т.ч. ПДВ 30166,67 грн., №1 від 05.07.2011 року на загальну суму 102000,00 грн., в т.ч. ПДВ 17000,00 грн., №12 від 21.07.2011 року на загальну суму 83000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13833,33 грн. (т. 1 а.с. 85-92).
Оплата по вище вказаному правочину була здійснена в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 93-97).
Крім того, судом встановлено, що між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Промспец Консалтинг" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №1/11 від 04.01.2011 року (т. 1 а.с. 98-100).
За умовами вищевказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність товарно - матеріальні цінності, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити за товар.
Факт виконання Позивачем своїх зобов'язань перед контрагентом по вищевказаному правочину підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: видатковими накладними (т. 1 а.с. 101-102, 190, 228); податковими накладними: №323 від 09.22.2011 року на загальна суму 15675,00 грн., №299 від 25.10.2011 року на загальну суму 72000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12000,00 грн., №158 від 04.03.2011 року на загальну суму 16175,00 грн., в т.ч. ПДВ 2695,83 грн., №162 від 02.02.2011 року на загальну суму 15675,00 грн., в т.ч. ПДВ 2612,50 грн., (т. 1 а.с. 103-105, 191-192).
Оплата по вище вказаному правочину була здійснена в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 106-107, 229-250).
Суд, звертає увагу на те, що господарські відносини позивача із зазначеним вище контрагернтом ТОВ "Промспец Консалтинг" по договору купівлі - продажу №1/11 від 04.01.2011 року, вже були предметом дослідження відповідачем при попередній перевірці позивача, спірне податкове повідомлення-рішення за наслідками якої було оскаржено позивачем до суду (справа № 2а-5076/12/2070).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року позовні вимоги ТОВ "Ваго Телеком" задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0003682305 від 12.04.2012 року на загальну суму 25177,50грн., №0001362405 від 06.02.2012 року на загальну суму 10601,50грн., №0001372305 від 06.02.2012 року на загальну суму 9393,75грн..
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2012 року постанову ХОАС від 18.10.2012 року залишено без змін (т. 1 а.с. 231-235).
Зазначеним судовим рішенням встановлено реальність виконання договору купівлі - продажу №1/11 від 04.01.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг".
Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, висновки податкового органу в частині віднесення сум до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" при виконанні договору №1/11 від 04.01.2011 року є неправомірними.
Також, судом встановлено, що між ТОВ "Ваго Телеком" (Замовник) та ТОВ "Т.К.О." (Постачальник) укладено договір від 05.01.2011 року №050101 (т. 1 а.с. 108-110).
Умовами даного правочину передбачено, що Замовник доручає, а Постачальник приймає на себе зобов'язання з постачання товару і видаткових матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
Реальність виконання Позивачем зобов'язань по укладеному договору від 05.01.2011 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними (т. 1 а.с. 113-117), податковими накладними: №304 від 16.07.2012 року на загальну суму 5221,08 грн., в т.ч. ПДВ 870,18 грн., №303 від 16.07.2012 року на загальну суму 331,20 грн., в т.ч. ПДВ 55,20 грн., №313 від 18.07.2012 року на загальну суму 1324,81 грн., в т.ч. ПДВ 220,81 грн., №314 від 19.07.2012 року на загальну суму 331,20 грн., в т.ч. ПДВ 55,20 грн., №324 від 27.07.2012 року на загальну суму 331,20 грн., в т.ч. ПДВ 55,20 грн., №325 від 27.07.2012 року на загальну суму 253,01 грн., в т.ч. ПДВ 42,17 грн. (т. 1 а.с. 118-123).
Оплата по вище вказаному правочину була здійснена в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 124-127).
Крім того, у квітні 2012 року ТОВ "Ваго Телеком" придбало у свого контрагента ТОВ "ТБ"Східна Україна" товар на загальну суму 746,00 грн., в т.ч. ПДВ 124,33, що підтверджується видатковою накладною (т. 1 а.с. 128), податковою накладною №1701 від 17.04.2012 року на загальну суму 746,00 грн., в т.ч. ПДВ 124,33 грн. (т. 1 а.с. 129).
За придбаний товар, Позивач сплатив ТОВ "ТБ"Східна Україна", свідченням чого є платіжне доручення №2963 від 17.04.2012 року (т. 1 а.с. 130).
Так, у травні 2012 року між ТОВ "Ваго Телеком" було придбано у ТОВ "Енергосвет" товар, а саме світильник ЛПП 2*36, ЛПО 2*36, що підтверджується видатковими накладними (т. 1 а.с. 131, 227), податковими накладними №11 від 07.05.2012 року на загальну суму 294,01 грн., в т.ч. ПДВ 49,00 грн., №68 від 24.05.2012 року на загальну суму 176,02 грн., в т.ч. ПДВ 29,34 грн. (т. 1 а.с. 132-133).
За поставлений товар Позивач сплатив в повному обсязі, про що свідчать долучені до матеріалів справи платіжні доручення (т. 1 а.с. 134, 226).
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Суд зазначає, що угоди щодо поставки товарів укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ "ТБ"Східна Україна", ТОВ "Енергосвет" у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, що не суперечить вимогам закону.
Наявність податкових, видаткових накладних, доказів оплати та подальшої реалізації тощо кореспондуються змістом ч. 1 ст. 181 ГК України, і свідчить про реальність господарських операцій.
Позивачем як до податкового органу, так і до суду по операціям з ТОВ "ТБ"Східна Україна", ТОВ "Енергосвет" за угодами поставки надано видаткові та податкові накладні, в яких зафіксовано вартість ТМЦ з урахуванням ПДВ; платіжні доручення.
Придбаний товар у своїх контрагентів Позивач зберігав на орендованому складському приміщенні за адресою: м. Харків, вул. О. Яроша, 9-А, відповідно до укладених договорів оренди: №18/11 від 31.08.2011 року (т. 1 а.с. 144-147), №17/11 від 31.08.2011 року з ТОВ "Призма Плюс"(т. 1 а.с. 185-188).
Реальність укладених договорів оренди підтверджується складеними та підписаними актами прийому - передачі (т. 1 а.с. 148, 189).
Також, наявність придбаного товару та поставлення його на облік на орендованому приміщенні підтверджується накладною вимогою на відпуск, актом списання товару (т. 1 а.с. 217-224).
Доставка товару здійснювалась самовивозом, транспортним засобом, який був отриманий Позивачем у користування, а саме: вантажний автомобіль ГАЗ №2752-288К 2010 року, відповідно до договору фінансового лізингу №100701-1/ФЛ-Ю-А від 01.07.2010 року (т. 1 а.с. 150-156).
Факт укладення договору фінансового лізингу підтверджується актом звірки взаєморозрахунків та переходу права власності, специфікацією, актом прийому - передачі (т. 1 а.с. 159-162).
Перевезення товару придбаного Позивачем на підставі укладених договорів купівлі - продажу підтверджується подорожніми листами, товарно - транспортними накладними (т. 1 а.с. 193-203).
Придбаний товар ТОВ "Ваго Телеком" було використано у подальшій господарській діяльності про що свідчать видаткові накладні (т. 1 а.с. 163, 168-169, 171-173).
Тому, факт наявності придбаного позивачем у своїх контрагентів товару, подальшої його реалізації суд вважає доведеним.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у своїх контрагентів послуг та використання їх в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.
Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.
Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.
Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.
Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 вищевказаного кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань і реєстр виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
З урахування викладено вище, суд робить висновок, що Позивач правомірно сформував податковий кредит, оскільки ТОВ "Ваго Телеком" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.
Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, актам здачі-прийняття товару, розрахунковим документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
На час складання податкових накладних контрагенти Позивача ТОВ "Білавто Груп", ТОВ "Промспец Консалтинг", ТОВ "Т.К.О.", ТОВ "ТБ"Східна Україна", ТОВ "Енергосвет" рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресою, вказаною на виданих податкових накладних (т. 1 а.с. 135-143).
Отже, суд вважає податкове повідомлення - рішення №0001962210 від 30.05.2013 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі.
Щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0001952210 від 30.05.2013 року, яким позивачу нараховано податок на прибуток в загальній сумі 215356,25 грн., з яких: основний платіж 200088 грн., штрафні (фінансові) санкції 15268,25 грн., суд зазначає наступне:
Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Підпунктом 138.8.1 п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Згідно з приписами п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до витрати, не відносяться не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Дослідивши первинну та бухгалтерську документацію, з'ясувавши всі обставини справи, суд робить висновок, що Позивачем правомірно включені витрати до складу валових витрат по операціям з ТОВ "Промспец Консалтинг", ТОВ "Т.К.О.", ТОВ "ТБ"Східна Україна", ТОВ "Енергосвет" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, оскільки ТОВ "Ваго Телеком" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі - прийняття), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.
Однак, поряд з цим, судом встановлено, що між ТОВ "Ваго Телеком" (Замовник) та ТОВ "Білавто Груп" (Виконавець) укладено договір про надання посередницьких послуг №ОУ06/2012 від 03.01.2012 року (т. 2 а.с. 9-10).
За умовами укладеного правочину Замовник доручає, а Посередник зобов'язується виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати продукцію Замовника у відповідності до умов останнього.
На підтвердження реальності виконання укладеного договору від 03.01.2012 року Позивачем надано акт здачі - приймання послуг №32 (т. 2 а.с. 12).
В частині 2 даного правочину Посередник виконує взяті на себе зобов'язання в два етапи:
1-й етап: пошук та знаходження Покупця;
2-й етап: сприяння в укладенні договору між Замовником та Покупцем.
Підпунктом 2.1.1 п.2.1 ч.2 визначено, що Посередник, виконуючи функції щодо пошуку Покупця, зобов'язується:
- провести відповідні маркетингові дослідження кон'юктури ринку;
- використовувати власну та збирати іншу іншу комерційну інформацію про споживачів продукції Замовника;
- провести необхідну рекламну роботу;
- здійснювати переговори та листування з потенційними Покупцями продукції Замовника.
В п.п.2.2.4 п.2.2 ч. 2 договору від 03.01.2012 року зазначено, що після узгодження всіх основних умов майбутнього договору між Покупцем та Замовником Посередник зобов'язується: протягом 3-х днів підготувати проект контракту між Замовником та Покупцем, здійснювати консультування Замовника з усіх основних правових, економічних та організаційних питань контракту, що передбачається; організувати зустріч Замовника і Покупцем для підписання між ними контракту.
З пункту 5.1 ч.5 вказаного вище договору, вбачається, що після підписання контракту між Замовником і Покупцем при умові надходження оплат від Покупця на рахунок Замовника не менше ніж 80% суми контракту, враховуючи суми по додатковим угодам. Розмір винагороди складає 10% від суми контракту.
Дослідивши акт здачі - приймання послуг №32, судом встановлено, що комісійна винагорода складає 86800,00 грн., в т.ч. ПДВ 14466,67 грн. (т. 2 а.с. 12), що перевищує розмір винагороди визначений сторонами у п.5.1 договору.
Крім того, сплата за укладеним правочином про надання посередницьких послуг здійснена не була, також відсутні докази на підтвердження виконання зобов'язань Посередника визначених в п.п.2.1.1 п.2.1 ч. 2 договору від 03.01.2012 року.
Також, з матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Замовник) та ТОВ "Білавто Груп" (Виконавець) 03.01.2012 року було укладено договір №УО0108/12-2 про надання інформаційно - консультаційних послуг (т. 2 а.с. 22-22).
З предмету даного правочину випливає, що Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні інформаційно - консультаційних послуги:
- проведення аналізу фінансово-господарської діяльності компанії,
- вивчення процесу управління компанією,
- надання усних або письмових рекомендації по вдосконаленню цього процесу;
- контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню;
- консультації з питань комерційної діяльності;
- надає консультації та поради, я к в письмовій так і в усній формі (за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника та розвитку мережі оптового збуту продукції, а Замовник - прийняти та оплатити їх.
Виконання умов укладено правочину Позивач підтверджує наданим до суду актом здачі - приймання послуг №ОУ-0831/01 від 21.12.2012 року.
При цьому до суду не надано аналізів фінансово-господарської діяльності компанії; переліку наданих за цим договором рекомендацій і консультацій, звітів про виконання інформаційно-консультаційних послуг, планів проведених завдань тощо.
Також, між Позивачем (Замовник) та ТОВ "Білавто Груп" (Виконавець) було укладено договір №00106 від 01.08.2011 року на виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції (т. 2 а.с. 24-25).
За умовами укладено договору Виконавець за завданням Замовника зобов'язується виготовити продукцію, у відповідності із затвердженням Замовником оригіналами - макетами та розповсюдити її потенційним клієнтам Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти звіт про виконану роботу та оплатити на умовах передоплати. Кількість, найменування, ціна, технічні характеристики, умови оплати продукції вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (т. 2 а.с. 26).
На підтвердження виконання сторонами умов даного договору Позивачем надано до суду акт здачі - приймання послуг (т. 2 а.с. 27).
При цьому звітів про виконану роботу та доказів сплати за неї до суду надано не було.
Крім того, суд критично ставиться до перелічених вище актів здачі - приймання послуг, оскільки з них не вбачається ані обсягу наданих послуг, ані безпосереднього виду наданих послуг, кількості найманих працівників контрагента позивача при надані послуг та часу, витраченого контрагентом позивача на надання зазначених послуг. Інших документів позивачем ані до перевірки, ані до суду надано не було. Жодного розрахунку вартості наданих послуг, з огляду на вартість часу роботи фахівця та кількість людино/годин, первинні документи не містять.
Також, відповідно до висновків акту перевірки, у грудні 2012 року ТОВ "Ваго Телеком" були придбані рекламні послуги на суму 347746,80 грн., у т.ч. ПДВ 57957,80 грн. від ТОВ "Білавто Груп".
По отриманим рекламним послугам, за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Ваго Телеком" зроблені проводки Кт 631 "Розрахунки з постачальниками" Д-т 93 "Витрати на збут" у сумі 289789,0 грн. та включено до складу витрат на збут, у т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 289789,0 грн.
Згідно із Законом України від 16.07.99 №996-Х1У "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями, первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.
Зазначеним Законом № 996-ХІУ від 16.07.99 року встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги (вчинити певні дії чи здійснити певну діяльність), а замовник зобов'язується оплатити послуги, якщо інше не встановлено договором.
Виходячи з положень ч.1 ст. 901 ЦКУ, суд приходить до висновку, що укладений договір свідчити про те, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результати, котрі замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.
А отже, висновок податкового органу щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат за 4 квартал 2012 року витрат у розмірі 60 856 грн. за взаємовідносинами позивача з контрагентом ТОВ "Білавто Груп" знайшов свої підтвердження та є обґрунтованим, оскільки отримання послуг від цього контрагента не доведено Позивачем наданими до суду первинними документами бухгалтерського обліку.
Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи, що позивач неправомірно відніс до складу валових витрат у 4 кварталі 2012 року суму валових витрат у розмірі 60856 грн., податковий орган правомірно відповідно до вимог п.123.1 ст.123 ПК України розрахував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15214 грн.
А отже, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № №0001952210 від 30.05.2013 року в сумі 76070 грн. задоволенню не підлягають..
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком", а саме: в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001962210 від 30.05.2013 року в повному обсязі, а податкового повідомлення-рішення №0001952210 від 30.05.2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 139 286,25 грн., з яких за основним платежем 139 323 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 54,25 грн..
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001962210 від 30.05.2013 року в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001952210 від 30.05.2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 139 286,25 грн., з яких за основним платежем 139 323 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 54,25 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя М.О. Лук'яненко
Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2013 року.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2013 |
Оприлюднено | 25.07.2013 |
Номер документу | 32575697 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Лук'яненко М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні