Ухвала

від 18.07.2013 по справі 2а-19179/09/0370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 р. Справа № 19594/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Довгої О.І., Курильця А.Р.

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Західпромресурс" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 року по справі № 2а-19179/09/0370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Західпромресурс" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що висновки щодо ймовірних порушень товариством норм Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» податковим органом зроблено на підставі ксерокопій окремих первинних бухгалтерських документів, оскільки для перевірки не надавались первинні документи, облікові регістри га бухгалтерський облік. Актами перевірок від 30.10.2006р. та від 14.02.2008р., що проводились на підставі первинних документів не було встановлено жодних порушень товариством вимог податкового та іншого законодавства. Вказують на те, що суми, які визначені у висновках акту перевірки від 31.08.2009р. не відповідають сумам, визначеним у податкових повідомленнях-рішеннях від 11.09.2009р. №№00022523 99/0, 0002262399/0. шо унеможливлює спростування факти ніби-то встановлених податковим органом порушень. А також покликаються на необротованість висновку відповідача щодо безтоварності угод.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2010р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення при вирішенні даної справи, і прийняти нову якою позов задовольнити.

Апелянт вказує на те, що висновки щодо порушень зазначених в акті перевірки від 31.08.2009р.є необгрунтованими та фактично не підтвердженими і суми зменшеного бюджетного відшкодування визначені розрахунковим шляхом. При цьому, під час перевірки і винесені податкового повідомлення-рішення не було враховано, що 14 лютого 2008року пдписано акт «Про результати виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Західпромресурс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006року по 22.01.2008року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень-червень, жовтень 2007 року. Перевірка від 14.02.2008р. робилась на підставі первинних бухгалтерських документів, які були надані товариством для перевірки. Ні під час проведення повторної перевірки, ні під час судового розгляду справи цей факт не був врахований.

Окрім того, апеллянт вважає, що при розгляді даної справи необхідно прийняти до уваги факт проведення перевірки первинної за наслідками якої не було виявлено порушень зазначених в акті перевірки від 31.08.2009р. Всі необхідні документи надавались для перевірки і порушень діючого законодавства не виявлено, про що в акті перевірки зроблені відповідні записи.

Представник апелянта в судове засідання повторно не з»явився, тому суд розглянув справу у його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, згідно яких він вважає, що висновки суду щодо господарських операцій позивача з його контрагентами підтвердили позицію податкового органу та відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що з 18.08.2009р. по 26.08.2009р. працівниками ДПА у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., про що складено акт перевірки від 31.08.2009р. №324/2399/32964077. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Західпромресурс»:

- п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР) в результаті чого завищено валові витрати всього у сумі 15502568грн. та амортизаційні відрахування всього в сумі 26199грн. внаслідок чого занижено належний до сплати до бюджету податок на прибуток в сумі 3847606грн.;

- пп.7.4.5 п.7.4, пп.7,7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР), а саме: не надано первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що підтверджують податковий кредит, завищено податковий кредит на суму ПДВ 3134475грн. внаслідок чого занижено зобов'язання перед бюджетом в сумі 3116972грн.;

- абзацу «а» пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР, внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 143035грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.09.2009р.: №0002272399/0, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування за березень-липень та листопад 2007 року; №0002252399/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 2375414грн.50коп., в тому числі: 1305910грн. за основним платежем та 1069504грн.50коп. штрафної санкції; №0002262399/0, яким товариству визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 4348802грн., в тому числі: 2174401грн. за основним платежем та 2174401грн. штрафної санкції.

Висновки перевірки вмотивовані тим, що ні віднесені до складу валових витрат витрати товариства, ні суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту, ні суми бюджетного відшкодування з ПДВ, нараховані позивачем не підтверджені жодними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку по веденню господарської діяльності ТзОВ «Західпромресурс».

Висновок суду першої інстанції та податкового органу про не підтвердження формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ доводяться поясненнями директора товариства ОСОБА_1, згідно яких первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по веденню господарської діяльності не можуть бути надані в зв'язку з їх вилученням слідчим слідчої групи з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області, однак протоколу вилучення до 31,08.2009р. не надав.

Листом №369/09 від 25.08.2009р. слідчий повідомив, що ОСОБА_1 було надано покази з яких вбачається, що останній не знає де знаходяться документи фінансово- господарської діяльності ТзОВ «Західпромресурс» і робить припущення, що дані документи можуть знаходитись в голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2, а з показів ОСОБА_2 вбачається, що частина документів була знищена, а частина здана в Луцький міський архів.

До перевірки слідчим слідчої групи з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області надано ксерокопії первинних бухгалтерських документів, вилучених в Луцькому міському архіві та документи податкової звітності, що були вилучені з особової справи платника податків ТзОВ «Західпромресурс».

На думку колегії суддів суд першої інстанції правомірно взяв до уваги, те що зроблені в акті перевірки від 31,08.2009р., а саме в розділах 3.1.2 та 3.1.3, описки, жодним чином не спростовують правомірності висновків акту, оскільки з контексту наведених розділів прямо вбачається, що податковим органом досліджено господарську діяльність саме ТзОВ «Західпромресурс», а не ПП «Карпати» .

Згідно ст.9 Закону України № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

В даному випадку має місце порушення позивачем вимог законодавства України, які чітко визначають обов'язок по формуванню, веденню та зберіганню документів первинного бухгалтерського обліку, незалежно від факту проведення тієї чи іншої перевірки, що правомірно мало своїм наслідком проведення податковим органом позапланової перевірки на основі ксерокопій первинних бухгалтерських документів, вилучених в Луцькому міському архіві та документів податкової звітності, які були вилучені з особової справи платника податків ТзОВ «Західпромресурс».

Відповідно до пп.пп.17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-111 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. У разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не порушено норм матеріального чи процесуального права, а висновки суду відповідають обставинам справи та підтверджуються наявними в справі доказами.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Західпромресурс" - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 року по справі № 2а-19179/09/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 23 липня 2013 року.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Довга О.І.

Курилець А.Р.