Постанова

від 02.02.2010 по справі 2а-19179/09/0370

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 рокуСправа № 2а-19179/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі Годунок Т.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромресурс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Західпромресурс» звернулося в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 11.09.2009р. №№0002272399/0, 0002252399/0, 0002262399/0, якими податковий орган зменшив товариству суму бюджетного відшкодування за березень-липень та листопад 2007 року в сумі 143035грн., а також визначив товариству податкові зобов'язання: зі сплати податку на додану вартість в сумі 2375414грн.50коп., в тому числі: 1305910грн. за основним платежем та 1069504грн.50коп. штрафної санкції та зі сплати податку на прибуток в сумі 4348802грн., в тому числі: 2174401грн. за основним платежем та 2174401грн. штрафної санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- висновки щодо ймовірних порушень товариством норм Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» податковим органом зроблено на підставі ксерокопій окремих первинних бухгалтерських документів, оскільки для перевірки не надавались первинні документи, облікові регістри та бухгалтерський облік;

- актами перевірок від 30.10.2006р. та від 14.02.2008р., що проводились на підставі первинних документів не було встановлено жодних порушень товариством вимог податкового та іншого законодавства;

- суми, які визначені у висновках акту перевірки від 31.08.2009р. не відповідають сумам, визначеним у податкових повідомленнях-рішеннях від 11.09.2009р. №№0002252399/0, 0002262399/0, що унеможливлює спростування факти ніби-то встановлених податковим органом порушень;

- в акті перевірки від 31.08.2009р., а саме в розділах 3.1.2 та 3.1.3 аналізувалась структура валових витрат не ТзОВ «Західпромресурс», а ПП «Карпати» про що прямо зазначено в акті, що ставить під сумнів правильність, достовірність і всебічність результатів проведеної перевірки.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, просять в його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що твердження позивача повністю спростовуються актом перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, висновки перевірки ґрунтуються на нормах чинного законодавства, яке передбачає обов'язковість ведення бухгалтерського обліку і зберігання первинних бухгалтерських документів, зроблена ж в тексті акту перевірки описка у вигляді зазначення «ПП «Карпати» замість «ТзОВ «Західпромресурс» жодним чином не спростовує фактів вчинених товариством порушень.

Розглянувши доводи, викладені у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому судом враховано наступне:

З 18.08.2009р. по 26.08.2009р. працівниками ДПА у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., про що складено акт перевірки від 31.08.2009р. №324/2399/32964077.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Західпромресурс»:

- п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР) в результаті чого завищено валові витрати всього у сумі 15502568грн. та амортизаційні відрахування всього в сумі 26199грн. внаслідок чого занижено належний до сплати до бюджету податок на прибуток в сумі 3847606грн.;

- пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР), а саме: не надано первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що підтверджують податковий кредит, завищено податковий кредит на суму ПДВ 3134475грн. внаслідок чого занижено зобов'язання перед бюджетом в сумі 3116972грн.;

- абзацу «а» пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР, внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 143035грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.09.2009р.:

1)№0002272399/0, яким товариству зменшено товариству суму бюджетного відшкодування за березень-липень та листопад 2007 року;

2)№0002252399/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 2375414грн.50коп., в тому числі: 1305910грн. за основним платежем та 1069504грн.50коп. штрафної санкції;

3)№0002262399/0, яким товариству визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 4348802грн., в тому числі: 2174401грн. за основним платежем та 2174401грн. штрафної санкції.

Висновки перевірки вмотивовані тим, що ні віднесені до складу валових витрат витрати товариства, ні суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту, ні суми бюджетного відшкодування з ПДВ, нараховані позивачем не підтверджені жодними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку по веденню господарської діяльності ТзОВ «Західпромресурс».

Як зазначено в розділі 1 акту перевірки від 31.08.2009р. №324/2399/32964077 перевірка проведена відповідно до постанови слідчого з ОВС слідчого відділу ПМ ДПА у Волинській області від 22.06.2009р.

Згідно постанови слідчого від 22.06.2009р. підставою для призначення перевірки у кримінальній справі №70/107-08 по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 28 ч.2, 205 ч.2, 27 ч.5, 212 ч.З КК України, стали встановлені під час розслідування справи факти, які свідчать про те, що зазначені особи причетні до організації та діяльності конвертаційного центру, який надавав «клієнтам» - підприємствам України послуги з незаконної мінімізації податкових зобов'язань, а саме - надавали реквізити створених ними фіктивних підприємств для укладання фіктивних угод і подальшого перерахування на їх рахунки грошових коштів. Далі кошти переводилися на рахунки фізичних осіб під виглядом матеріальної допомоги, знімалися з рахунку та поверталися «клієнтам». Таким чином, на підставних осіб було зареєстровано більше 80 (вісімдесяти) підприємств. По справі встановлено, що протягом 2004-2008 років користувачами зазначеного «конвертаційного центру» виступали підприємства, зареєстровані на території Волинської області. Одним з таких підприємств являється ТзОВ «Західпромресурс» (код 32964077, м.Луцьк). Так, службовими особами ТзОВ «Західпромресурс» були проведені по бухгалтерському та податковому обліку завідомо неправдиві дані щодо фінансово-господарських операцій з фіктивними СГД про придбання у них брухту чорних металів та труб сталевих. В ході проведення слідства по кримінальній справі №70/107-08 встановлено, що вказані операції носили безтоварний характер. Внаслідок проведення по бухгалтерському та податковому обліку ТзОВ «Західпромресурс» фіктивних операцій по придбанню металобрухту, ТзОВ «Західпромресурс» декларувало бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в період з січня 2006 року по жовтень 2007 року. Крім цього встановлено, що протягом 2006-2008 років одним з основних постачальників металобрухту, різного виду металу та інших ТМЦ для ТзОВ «Західпромресурс» було ФСГД ПП «Арон-Трейд», а також інші суб'єкти господарської діяльності з ознаками фіктивності. Згідно показань директора ПП «Арон-Трейд» ОСОБА_19 слідує, що підприємство було придбане ним за проханням сторонніх осіб та грошову винагороду. Податкову звітність, первинні бухгалтерські документи, накладні, податкові накладні, договора, акти приймання-перадачі та інші документи для підпису йому також надавали сторонні особи. Як службова особа він підписував вказані документи, однак ніякою фінансово-господарською діяльністю фактично не займався, ТМЦ не придбавав та не реалізовував, платіжних доручень про перерахунок коштів не підписував, системою «Клієнт-Банк» по керуванню рахунком підприємства не користувався.

Відповідно до ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно ч.13 ст.111 зазначеного Закону обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

За таких обставин суд вважає посилання представника позивача на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки, оскільки перевіркою було охоплено період, що вже перевірявся згідно актів від 30.10.2006р. та від 14.02.2008р., таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Матеріалами справи (розділ 3.2 акту позапланової перевірки від 31.08.2009р.) спростовується також твердження позивача про неправомірність висновків позивача, викладених в акті перевірки, з тих підстав, що такі висновки про порушення товариством норм Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» податковим органом зроблено на підставі ксерокопій окремих первинних бухгалтерських документів, оскільки для перевірки не надавались первинні документи, облікові регістри та бухгалтерський облік, а саме:

- згідно пояснень директора товариства ОСОБА_20 первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по веденню господарської діяльності не можуть бути надані в зв'язку з їх вилученням слідчим слідчої групи з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області, однак протоколу вилучення до 31.08.2009р. не надав;

- листом №369/09 від 25.08.2009р. слідчий повідомив, що ОСОБА_20 було надано покази з яких вбачається, що останній не знає де знаходяться документи фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Західпромресурс» і робить припущення, що дані документи можуть знаходитись в голови ліквідаційної комісії ОСОБА_21, а з показів ОСОБА_21 вбачається, що частина документів була знищена, а частина здана в Луцький міський архів;

- для проведення позапланової перевірки слідчим слідчої групи з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області надано ксерокопії первинних бухгалтерських документів, вилучених в Луцькому міському архіві та документи податкової звітності, що були вилучені з особової справи платника податків ТзОВ «Західпромресурс».

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.8 Закону України № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ст.9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

При цьому частиною 1 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.1998р. за №576/3016, зокрема, первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах, облікові регістри (головна книга, журнали, розроблювальні таблиці та ін.) зберігаються три роки за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій, а також для госпрозрахункових підприємств і організацій, які знаходяться у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - ревізії, а у разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ - зберігаються до ухвалення остаточного рішення.

Таким чином, товариством порушено вимоги чинного законодавства України, які чітко визначають обов'язок по формуванню, веденню та зберіганню документів первинного бухгалтерського обліку, незалежно від факту проведення тієї чи іншої перевірки, що правомірно мало своїм наслідком проведення податковим органом позапланової перевірки на основі ксерокопій первинних бухгалтерських документів, вилучених в Луцькому міському архіві та документів податкової звітності, які були вилучені з особової справи платника податків ТзОВ «Західпромресурс».

Посилання позивача на те, що суми, які визначені у висновках акту перевірки від 31.08.2009р. не відповідають сумам, визначеним у податкових повідомленнях-рішеннях від 11.09.2009р. №№0002252399/0, 0002262399/0 судом також не приймається до уваги, оскільки проведена з 18.08.2009р. по 26.08.2009р. позапланова перевірка охопила період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., відповідно податковий орган правомірно нарахував податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток із врахуванням пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якої податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Оскільки податкові повідомлення-рішення від 11.09.2009р. №№0002252399/0, 0002262399/0 про визначення товариству податкових зобов'язань відповідно: зі сплати податку на додану вартість в сумі 2375414грн.50коп., в тому числі: 1305910грн. за основним платежем та 1069504грн.50коп. штрафної санкції та зі сплати податку на прибуток в сумі 4348802грн., в тому числі: 2174401грн. за основним платежем та 2174401грн. штрафної санкції виносились у вересні 2009 року, то відповідно брались донарахування не починаючи з січня 2006 року, а з вересня 2006 року і у такому випадку суми податкових зобов'язань, зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях повністю відповідають сумам, зазначеним у висновках акту перевірки від 31.08.2009р.

Згідно пп. «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закон України №2181-ІІІ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.пп.17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. У разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки податковим органом самостійно були донараховані суми податкового зобов'язання ТзОВ «Західпромресурс» та товариством вчинялися дії, що призвели до заниження податкових зобов'язань у великих розмірах, то правомірним є й застосування штрафних санкцій: по ПДВ - в сумі 1069504грн.50коп. та по податку на прибуток - в сумі 2174401грн.

За таких обставин правомірність дій працівників ДПА у Волинській області по проведенню позапланової перевірки та зроблених в акті перевірки від 31.08.2009р. висновків щодо порушення ТзОВ «Західпромресурс» норм Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» і відповідно правомірність винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 11.09.2009р. №№0002272399/0, 0002252399/0, 0002262399/0 повністю підтверджується матеріалами справи і встановленими в судовому засіданні обставинами, а тому позовні вимоги ТзОВ «Західпромресурс» до задоволення не підлягають.

При цьому судом також взято до уваги, що зроблені в акті перевірки від 31.08.2009р., а саме в розділах 3.1.2 та 3.1.3, описки, жодним чином не спростовують правомірності висновків акту, оскільки з контексту наведених розділів прямо вбачається, що податковим органом досліджено господарську діяльність саме ТзОВ «Західпромресурс», а не ПП «Карпати» як це стверджує позивач.

Керуючись статтями 2, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 4, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 08 лютого 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук