Постанова

від 23.07.2013 по справі 917/191/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа № 917/191/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі - Тяпкіній В.А.

за участю представників сторін:

прокурора - Здор Т.О., посвідчення №013776 від 06.12.2012 р.

позивача - Гетманцевої С.М., дов.№313 від 12.06.2013 р. (у справі)

1-го відповідач - Бойка Є.Г., дов.№1 від 02.01.2013 р. (копія у справі)

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (вх. № 1643П/3) та апеляційну скаргу прокурора міста Полтава (вх.№1645П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.05.2013р. по справі № 917/191/13-г

за позовом прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт», м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область

про стягнення 454 416,18 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 р. прокурор міста Полтави звернувся до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду та просив стягнути з відповідача ТОВ «Агросвіт» 454 416,18 грн., в тому числі 264 587,40 грн. попередньої оплати (авансу) за товар, що не був поставлений згідно Форвардного біржового контракту на закупівлю Аграрним фондом зерна №716Ф від 24.05.2012 р., 105 834,96 грн. - 20% штрафу за п. 7.2 контракту, 42 863,16 грн. - пені, 37 042,24 грн. - 7% штрафу за п. 7.5 контракту, 4 088,42 грн. - 3% річних.

Прокурор надав заяву про зменшення позовних, що на підставі ст. 22 ГПК України була прийнята судом першої інстанції, в частині стягнення 3% річних, в якій просив стягнути з відповідача 2109,45 грн. річних за період з 02.11.2012р. по 07.02.2013р., припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України, в іншій частині позовні вимоги просив залишити без змін.

Господарський суд Полтавської області залучив до участі у справі другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс», який за біржовим контрактом на закупівлю Аграрним фондом зерна №716 Ф від 24.05.2012 р. виступав продавцем товару.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.05.2013 р. по справі №917/191/13-г позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ «Агросвіт» на користь Аграрного фонду 2109,45 грн. річних. Припинено провадження у справі в частині стягнення 264 587,40 грн. попередньої оплати. В іншій частині в позові відмовлено. Припинено провадження у справі щодо ТОВ «Фенікс». Стягнуто з ТОВ «Агросвіт» в доход Державного бюджету України 5 333,94 грн. судового збору. Стягнуто з Аграрного фонду в доход Державного бюджету 3 714,81 грн. судового збору.

Відповідач, ТОВ «Агросвіт», частково не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.05.2013р. по справі №917/191/13-г в частині стягнення з ТОВ «Агросвіт» на користь Аграрного фонду 2 109,45 грн. річних та стягнення з ТОВ «Агросвіт» в доход Державного бюджету України 5 333,94 грн. судового збору. Просить прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю за безпідставністю. Заявник апеляційної скарги зазначає, що на його думку рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права.

Прокурор міста Полтави також частково не погодився з рішенням господарського суду Полтавської області, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у стягненні 20% штрафу в сумі 105 834,96 грн., пені в сумі 42 863,16 грн., 7% штрафу в сумі 37 042,24 грн. Просить прийняти нове рішення, яким позов прокурора міста Полтави в частині стягнення з ТОВ «Агросвіт» 20% штрафу в сумі 105 834,96 грн., пені в сумі 42 863,16 грн., 7% штрафу в сумі 37 042,24 грн. - задовольнити, а в іншій частині рішення суду залишити без змін. При цьому, прокурор зазначає, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначені скарги було об`єднано в одне апеляційне провадження.

Позивач, Аграрний фонд України, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких підтримує апеляційну скаргу прокурора, просить рішення господарського суду Полтавської області від 08.05.2013 р. по справі №917/191/13-г скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а апеляційну скаргу прокурора - задовольнити. Відзиву на апеляційну скаргу 1-го відповідача позивач не надав, проте в ході судового засідання просив залишити її без задоволення.

Прокурор також не надав відзиву на апеляційну скаргу 1-го відповідача, але під час судового засідання просить залишити її без задоволення.

Відповідач, ТОВ «Агросвіт», надав відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому просить апеляційну скаргу прокурора м. Полтави на рішення господарського суду Полтавської області від 08.05.2013 р. по справі №917/191/13-г залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційних скаргах доводи прокурора та 1-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 24.05.2012 між Аграрним фондом (покупець - позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Фенікс" (продавець - 2-й відповідач по справі) було укладено форвардний біржовий контракт №716Ф про закупівлю Аграрним фондом зерна.

Розділом 1 даного контракту було визначено його предмет, згідно якого ТОВ Агрофірма "Фенікс" (продавець) зобов'язався передати позивачу (покупцю) у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його у кількості 421,960 тон, за ціною 1909,00 грн. за тонну; всього на загальну суму 805 521,64 грн.

Строк поставки товару сторони встановили до 01.11.2012 р. згідно з п. 2.1 контракту.

В розділі 5 контракту сторони узгодили порядок розрахунків. Так, згідно п. 5.1 покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язався перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50% від суми контракту, тобто до 27.05.2013 р.

Згідно пункту 6.7 контракту у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обв'язку, відмовитися від його виконання частково або у повному обсязі.

В 7-му розділі контракту сторони дійшли згоди щодо відповідальності. Так, згідно з п. 7.2 контракту за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф в розмірі 20% вартості непоставленого товару. А у разі невиконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем п.2.1 контракту, з продавця стягується пеня в розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% указаної вартості (п.7.5).

20.06.2012 р. Аграрний фонд та ТОВ Агрофірма «Фенікс» уклали додаткову угоду №1 до Форвардного біржового контракту №716Ф від 24.05.2012, в якій узгодили, що кількість товару становить 277,200 тон загальною вартістю 529 174,80 грн. у тому числі ПДВ 88 195,80 грн.

Позивач, Аграрний фонд, авансовий платіж в сумі 264 587,40 грн. фактично перерахував на рахунок ТОВ "Агрофірма "Фенікс" лише 20.07.2012р ., що підтверджується платіжним дорученням № 1362 від 02.07.2012 р.

24.07.2012 р. ТОВ "Агрофірма "Фенікс" надіслав позивачу повідомлення про відмову від виконання зобов'язань з поставки товару за контрактом № 716Ф, в якому зазначив, що в зв'язку з простроченням (несвоєчасним виконанням) покупцем своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати за товар, визначеним п.5.1 контракту, виконання зобов'язань по поставці (передачі) товару покупцю за контрактом втратило інтерес для продавця, внаслідок чого останній відмовляється від прийняття виконання зобов'язання покупця по оплаті товару за контрактом.

31.07.2012 р. загальними зборами учасників ТОВ Агрофірми "Фенікс" було прийнято рішення про припинення товариства шляхом приєднання до ТОВ "Агросвіт", що відображено в протоколі від 31.07.2012 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.04.2013 р. №16397898 (запис 2) ТОВ Агрофірма "Фенікс" на момент розгляду справи в суді першої інстанції є припиненим, правонаступником ТОВ Агрофірма "Фенікс" є ТОВ "Агросвіт".

04.02.2013 р. Прокурор м. Полтави звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з підприємства 1-го відповідача суму неповернутого авансу та штрафних санкцій за прострочення виконання контракту, оскільки ТОВ Агрофірмою «Фенікс» не було виконано своїх договірних зобов'язань в строк до 01.11.2012 р., чим, на момент складання позовної заяви, було порушено умови біржового контракту.

07.02.2013 р. ТОВ «Агросвіт» повернула позивачу Аграрному фонду суму авансового платежу в розмірі 264 587,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №119.

В зв'язку з цим, прокурором було подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних, в якій він просив стягнути з відповідача 2 109,45 грн. річних за період з 02.11.2012р. по 07.02.2013р., припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України, в іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з 1-го відповідача 20% штрафу в розмірі 105 834,96 грн., пені в сумі 42 863,16 грн. та 7% штрафу в сумі 37 042,24 грн., зазначив, що підстави для застосування до відповідача санкцій, передбачених п. 7.2 та п. 7.5 контракту, відсутні, оскільки, зважаючи на те, що на підставі ст..538 Цивільного кодексу України відповідач відмовився від договору, надіславши позивачу лист від 24.07.2012 р., контракт є розірваним, а зобов'язання сторін за ним відповідно припиненими.

В своїй апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що господарський суд в даному випадку помилково застосував положення частини 3 статті 538 ЦК України, оскільки дана норма містить в собі поняття невиконання свого обов'язку однією із сторін, а не несвоєчасне виконання. В даному випадку відповідач допустив невиконання зобов'язання, не поставивши до 01.11.2012 р. обумовлену кількість зерна, що згідно статті 610 ЦК України є порушенням зобов'язання та тягне за собою правові наслідки, передбаченні ст. 611 ЦК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із рішенням господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог стягнення суми штрафів та пені, з огляду на наступне.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

В статті 693 ЦК України закріплені положення щодо попередньої оплати договору. Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором купівлі-продажу, - у строк визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Тобто, зазначена стаття має прямий відсил до ст. 538 ЦК України в разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати. При цьому, з тексту даної статті вбачається, що під «невиконанням» розуміється не здійснення покупцем оплати в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Статтею 538 ЦК України визначено поняття зустрічного виконання зобов'язання. Так, виконання свого обов'язку однією із сторін до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Спірний контракт, підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств, містить в собі пункт аналогічного змісту - п. 6.7., в якому сторони узгодили, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до умов контакту позивач повинен був перерахувати кошти на поточний рахунок відповідача до 27.05.2012 р., проте фактично оплата була здійснена 20.07.2012 р. - майже через два місяці з порушенням умов контракту.

Скориставшись правом, наданим положеннями цивільного законодавства та умовами контракту, 2-й відповідач відмовився від прийняття виконання та від виконання свого зобов'язання з поставки товару, надіславши позивачу лист від 24.07.2012 р.

За приписами ч.3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним, або зміненим.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, як це визначено в ч. 2 ст.653 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для застосування до відповідача санкцій, передбачених п. 7.2 та п. 7.5 контракту №716Ф - відсутні.

Стосовно стягнення з підприємства 1-го відповідача суми річних, то колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, в оскаржуваному рішенні господарський суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування 2109, 45 грн. - 3% річних виходячи з того, що 1-им відповідачем було прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню попередньої оплати в сумі 264 587,40 грн. Проте, строк повернення авансового платежу невизначений ані умовами форвардного біржового контракту, ані нормами чинного законодавства.

Правовідносини щодо визначення строку виконання зобов'язання, строк якого не визначений врегульовані статтею 530 ЦК України, де встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

В свою чергу позивач не заперечує того факту, що вимоги до 2-го відповідача з приводу повернення авансового платежу до відповідача не пред'являв. Крім того, слід зазначити, що про відмову 2-го відповідача від виконання зобов'язань з поставки товару за контрактом № 716Ф позивачу стало відомо в липні 2012 р., а із позовом до господарського суду він звернувся лише в лютому 2013 р., і весь цей тривалий час жодних вимог щодо повернення попередньої оплати - не пред'являв.

Позовна заява прокурора м. Полтави була отримана відповідачем 05.02.2013 р. Керуючись нормами чинного законодавства ст. 530 ЦК України грошові кошти у сумі 264 587,40 грн. були повернуті позивачу правонаступником 2-го відповідача - ТОВ «Агросвіт» 07.02.2013 р., що підтверджується відповідним платіжним доручення №119.

Таким чином, факт прострочення виконання грошового зобов'язання в даному випадку відсутній, а відтак суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо задоволення позову в частині стягнення з 1-го відповідача суми 3% річних та застосував до спірних відносин положення ч. 2 ст. 693 та ст..625 ЦК України.

Стосовно стягнення судового збору у розмірі 5 333,94 грн. в дохід Державного бюджету України з ТОВ «Агросвіт» колегія суддів зазначає, що сума попередньої оплати відповідачем була повернута після звернення прокурора до господарського суду. Відповідно до статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлено му порядку та розмірі. Приймаючи до уваги, що прокурор звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви, суд при прийнятті рішення по справі вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга 1-го відповідача підлягає частковому задоволенню в зв'язку з її матеріальною та документальною обґрунтованістю та наявністю фактів, які є підставою для часткового скасування рішення господарського суду Полтавської області від 08.05.2013 року по справі № 917/131/13-г.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу прокурора м. Полтави залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 08 травня 2013 року по справі №917/131/13-г скасувати в частині стягнення з ТОВ «Агросвіт» 2109,45 грн. 3% річних та в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити .

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 22 липня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Могилєвкін Ю.О.