Постанова

від 18.07.2013 по справі 812/5563/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 року Справа № 812/5563/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Цицюри О.О.

суддів: Ковальової Т.І., Мирончук Н.В.

за участю секретаря судового засідання Чуванова А.С.

та представників сторін:

позивач: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1)

представник відповідача: не з'явився,

представник третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, третя особа - управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, третя особа - управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, в якому просив суд визнати незаконними дії Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо відмови у відрахуваннях до Пенсійного фонду України в м. Лисичанську необхідних для відповідного перерахунку пенсії та зобов'язати Міністерство енергетики та вугільної промисловості України зробити відрахування з нарахованої, але не сплаченої заробітної плати за рішенням Лисичанського міського суду 2-6951/2010 від 02 грудня 2010 за період з 06 квітня 2005 року по 02 грудня 2010 року до УПФУ в м. Лисичанську.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він перебуває на обліку в УПФУ м.Лисичанська та отримує мінімальну пенсію. Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 02 грудня 2010 року, яке набрало чинності 28.12.2010, зобов'язано Державне відкрите акціонерне товариство «Ремонтно-менханічний завод» (далі - ДВАТ «РМЗ») допустити ОСОБА_1 до виконання трудових обов'язків на посаді майстра будівельного цеху та зобов'язано ДВАТ «РМЗ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 06 квітня 2005 року по 02 грудня 2010 року включно з урахуванням угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості. На виконання рішення Лисичанського міського суду Луганської області 18.01.2011 видано виконавчий лист №2-6951, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП№24224221. 08.02.2011 відділом державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження згідно виконавчого листа №2-6951 у зв'язку з прийняттям постанови Господарським судом Луганської області від 25.11.2010 по справі №11/9б про визнання ДВАТ «РМЗ» банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури. Ліквідатором ДВАТ «РМЗ» Чугуновою В.О. до теперішнього часу облікових документів підприємства до державного архіву не передано, грубо порушено ст.112 ЦК України щодо виконання у першочерговому задоволенні вимог кредиторів.

Також позивач зазначає, що згодом він звернувся до УПФУ в м. Лисичанську із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням показників його заробітної плати за проміжок часу з 2005 року по 2010 рік та отримав відмову у зв'язку із тим, що ДВАТ «РМЗ» не зробив за вказаний період відрахувань із його заробітної плати до Пенсійного фонду України.

Відповідно до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії в разі втрати документів про її нарахування та виплату, в який внесено зміни Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року №166 у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи в орган вищого рівня або архівні установи не передано, заробітну плату для призначення пенсії визначають виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначають пенсію. Відсутність на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також час та причини, що призвели до втрати таких документів, підтверджуються довідкою роботодавця, правонаступника органу вищого рівня щодо ліквідованих підприємств. Правонаступником ліквідованого ДВАТ «РМЗ» - органом вищого рівня є Міністерство палива та енергетики України, до якого відповідно до чинного законодавства переходять всі права та обов'язки ліквідованої державної юридичної особи.

У зв'язку з вищевикладеним позивач вважає, що порушено його право на належне пенсійне забезпечення та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні підтримав адміністративний позов, надав пояснення аналогічні викладеному в позові та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечення проти позову до суду не надав.

Представник третьої особи Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області в судове засідання не прибув, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Питання щодо нарахування та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України врегульовані Законом України від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

За правилами абзацу першого частини шостої статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з пунктом 13 Порядку подання та оформлення документів на призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №224/30 для обчислення пенсії подається довідка про заробіток. Зазначені довідки видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємства, установи чи організації, де працювала особа.

Отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 02 грудня 2010 року, яке набрало чинності 28.12.2010, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод» про зобов'язання вчинення певних дій, а саме: зобов'язано ДВАТ «РМЗ» допустити ОСОБА_1 до виконання трудових обов'язків на посаді майстра будівельного цеху та зобов'язано ДВАТ «РМЗ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 06 квітня 2005 року по 02 грудня 2010 року включно з урахуванням угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості (а.с. 9-10).

На виконання рішення Лисичанського міського суду Луганської області 18.01.2011 видано виконавчий лист №2-6951, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП№24224221. 08.02.2011 відділом державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження згідно виконавчого листа №2-6951 у зв'язку з прийняттям постанови Господарським судом Луганської області від 25.11.2010 по справі №11/9б про визнання ДВАТ «РМЗ» банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури (а.с.12).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 02 грудня 2010 року, яким зобов'язано ДВАТ «РМЗ» допустити ОСОБА_1 до виконання трудових обов'язків на посаді майстра будівельного цеху та зобов'язано ДВАТ «РМЗ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 06 квітня 2005 року по 02 грудня 2010 року включно з урахуванням угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості не виконано.

26 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Міністерства палива та енергетики України, в якій зазначив, що правонаступником ліквідованого ДВАТ «РМЗ» - органом вищого рівня є Міністерство палива та енергетики України та відповідно до правонаступника переходять всі права та обов'язки ліквідованої юридичної особи, а тому просив Міністерство у досудовому порядку вирішити питання стосовно надання документів, підтверджуючих відрахування до Пенсійного фонду України в м. Лисичанську, які необхідні для відповідного перерахунку пенсії (а.с.107-108).

У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 26 грудня 2010 року, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України листом від 22 січня 2011 року №2/10-229 запропонувало ОСОБА_1 для вирішення порушеного питання звернутися до Міністерства юстиції України, оскільки Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації політики з питань банкрутства та є державним органом з питань банкрутства та здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих, зокрема ліквідатора ДВАТ «РМЗ» Чугуновою В.О. (а.с. 13-14).

20 вересня 2011 року ліквідатором ДВАТ «РМЗ» Чугуновою В.А. видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 2006 по 2010 роки, в якій зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (а.с.16).

Згідно довідки від 09.07.2013 №4290/09-10, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повідомлено, що Державним акціонерним товариством «Ремонтно-механічний завод» (код 05515708) нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно даних АРМ ОССВ були сплачені по 30.04.2004 (а.с.92).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, згідно запису у трудовій книжці, у спірний період з 28 липня 2004 року по 31 грудня 2010 року дійсно працював майстром будівельного цеху ДВАТ «РМЗ» (а.с.17-18), згідно його пояснень заробітну плату він не отримував, відповідно ДВАТ «РМЗ» не здійснювалися у вказаний період відрахування до Пенсійного фонду України, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (а.с.92), рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 02 грудня 2010 року, яким зобов'язано ДВАТ «РМЗ» допустити ОСОБА_1 до виконання трудових обов'язків на посаді майстра будівельного цеху та зобов'язано ДВАТ «РМЗ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 06 квітня 2005 року по 02 грудня 2010 року включно з урахуванням угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості не виконано.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо відмови у відрахуваннях до Пенсійного фонду України в м. Лисичанську необхідних для відповідного перерахунку пенсії, та зобов'язання Міністерство енергетики та вугільної промисловості України зробити відрахування з нарахованої, але не сплаченої заробітної плати за рішенням Лисичанського міського суду 2-6951/2010 від 02 грудня 2010 за період з 06 квітня 2005 року по 02 грудня 2010 року до УПФУ в м. Лисичанську, не підлягають задоволенню, оскільки відрахування здійснюються з нарахованої та сплаченої заробітної плати, а в даному випадку за період з 06 квітня 2005 року по 02 грудня 2010 року заробітна плата позивачу не сплачувалась.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року №919 Про затвердження Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, згідно п.п.2 п. 3 якої у разі, коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - за період до 1 січня 1998 року та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожен місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати доходу застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Суд не бере до уваги посилання позивача на Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, оскільки ним заявлено вимоги про зобов'язання відповідача здійснити відрахування з заробітної плати за період з 06 квітня 2005 року по 02 грудня 2010, а цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 року становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Отже, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки рішення ухвалене не на користь позивача, судові витрати не підлягають стягненню з Державного бюджету України.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 18 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 липня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, третя особа - управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 23 липня 2013 року.

Головуючий суддя О.О. Цицюра суддя суддя Т.І. Ковальова Н.В. Мирончук