29/43-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" березня 2009 р. Справа № 29/43-09
вх. № 795/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Чабан А.Б. за довіреністю №32 від 25.02.2009р.; відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой", м. Харків
про стягнення 346819,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 332845,35грн., пеню 12421,19грн. та 3% річних - 1552,72грн.; покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 3468,19 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем не були виконані належним чином зобов"язання за договором поставки №1807 від 12.09.2008р., укладеним між сторонами.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №1807 від 12.09.08р.
У відповідності з п. 1.1. вищевказаного Договору вартість обладнання складає 799940,00 грн., у т.ч. ПДВ -133323,33 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті по курсу GВР на день підписання договору становило 94000,00 GВР (1 британський фунт станом на дату підписання договору поставки дорівнює 8,51 грн.)
Відповідно до умов п.3.2. договору, покупець здійснює оплату по офіційному курсу GВР на день платежу, але не нижче курсу GВР, що діє на дату підписання договору.
Таким чином, умови договору передбачають зміну вартості обладнання, зазначеної в гривнях залежно від зміни курсу GВР до української гривні.
Згідно умов п.2.3. Договору датою поставки вважається дата, вказана на видатковій (товарно-транспортній) накладній.
Як свідчать матеріали справи, позивач своєчасно та в повному обсязі виконав умови договору, поставка зазначеного обладнання була здійснена на адресу відповідача 30 вересня 2008 р., про що свідчить відмітка в товарно-транспортній накладній.
У відповідності з умовами Договору, а саме п. 3.1. відповідач зобов'язався здійснити оплату в такий спосіб: не пізніше 15 банківських днів від дати підписання Договору перерахувати на поточний рахунок позивача 50% вартості обладнання, що складає еквівалент 47 000,00 GВР; протягом 30 календарних днів від дати поставки обладнання, тобто до 12.10.08р., перерахувати на поточний рахунок позивача 50% вартості обладнання, що складає еквівалент 47 000,00 GВР.
На виконання умов договору, відповідачем були здійснені наступні оплати: 26.09.08р. - в розмірі 399 970,00 гривень, що по курсу GВР на день оплати (1 GВР - 9,02361 грн.) становить 47000,00GBP; 15.10.08 р. в розмірі 147223,00 гривень, що по курсу GВР на день оплати (1 GВР - 8,662677 грн.) становить 17 300,00 GВР;
Всього було перераховано 547193,00 гривень, що складає 64 300,00 GВР.
На час звернення позивачем до суду з позовною заявою, заборгованість за поставлене обладнання становить еквівалент 29700,00 GВР (94000,00 GВР - 17 300,00 GВР), що по курсу GВР до української гривні, на час звернення (1 GВР - 11,206914 грн.) становить 332 845,35 гривень.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 332845,35 грн.
Відповідно до п. 4.2. договору у випадку порушення строків оплати відповідач зобов'язався виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення до повного виконання покупцем зобов'язань по оплаті.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 12421,19 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1552,72грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 3468,19 гривень, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 стягнути на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" (код ЄДРПОУ 33605698, 61052, м. Харків, Провулок Мало-Панасівський 4/7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (код ЄДРПОУ 32828388, 04086, Київ, вул. Петропавлівська, 54-А) суму основного боргу в розмірі 332845,35 гривень, пеню 12421,19 гривень та 3% річних 1552,72 гривень, державного мита у розмірі 3468,19 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 23.03.09
Суддя
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2009 |
Оприлюднено | 01.04.2009 |
Номер документу | 3257774 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Тихий П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні