Постанова

від 16.03.2009 по справі п-3/97

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П-3/97

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 березня 2009 р.                                                                                    № П-3/97  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

розглянув касаційну скаргуДочірнього підприємства "Наше житло" ЗАТ БК "Прикарпаття і К"

на рішення  господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2008р.

та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р.

у справі№П-3/97

за позовомПрокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави –Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ВАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства  

доДочірнього підприємства "Наше житло" ЗАТ БК "Прикарпаття і К"  

простягнення 33984,28грн.,

за участю прокурора: Попенко О.С., посв. №203 від 17.12.2007р.;

представників:

-          позивача: не з'явились;

-          відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У липні 2008 року Прокурор м. Івано-Франківська в інтересах держави –Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ВАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства  звернувся до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства "Наше житло" ЗАТ БК "Прикарпаття і К" про стягнення заборгованості на суму 33029,11грн. за використаний природний газ, 955,17грн. за послуги з технічного обслуговування газового обладнання.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2008р. у справі №П-3/97 (суддя Фрич М.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Дочірнього підприємства "Наше житло" ЗАТ БК "Прикарпаття і К" на користь ВАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства   29898,33грн. основного боргу,  1663,37грн. пені, 266,71грн. 3% річних, 1100,8грн. збитків від інфляції, 955,17грн. боргу  за техобслуговування; в решті частини в позові відмовлено; стягнуто з Дочірнього підприємства "Наше житло" ЗАТ БК "Прикарпаття і К" до Державного бюджету м. Івано-Франківська 338,84грн. державного мита та 118грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. у справі №П-3/97 (колегія суддів у складі головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.)  рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2008р. у справі №П-3/97 залишено без змін, в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції Дочірнє підприємство "Наше житло" ЗАТ БК "Прикарпаття і К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. скасувати, та прийняти нове рішення про відмову позивачу в позові.

В судове засідання 16.03.2009р. представники сторін не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Відзиви на касаційну скаргу відповідача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надані не були, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976р. №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судами першої та апеляційної інстанції, встановлено, що  05.01.2004р.  між ВАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління газового господарства (постачальник) та ДП "Наше житло" (покупець) було укладено договір №1005 на поставку природного газу, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати покупцю природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ  на умовах даного договору. Розділами 2, 4, 5  цього договору визначено кількість, якість та ціну газу, що поставлявся відповідачу, а також порядок та умови проведення розрахунків.

Поряд з цим, пунктом 4.2 даного договору сторони обумовили, що  ціна на газ, що вказана в договорі, визначена на день його підписання і може змінюватися згідно урядових документів України. У випадку зміни ціни чи порядку розрахунків за газ, нові ціни чи порядок розрахунків є обов'язковими для сторін за даним договором.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений газ, суди послались на ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, та виходили з того, що листом  №07-24 від 11.02.2008р. позивач повідомив  відповідача про те, що у зв'язку з внесенням змін постановою Кабінету Міністрів України №1401 від 19.12.2007р.  до постанови Кабінету Міністрів України №605 від 29.04.2006р. "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Івано-Франківське управління по експлуатації газового господарства з 01.02.2008р. не може постачати газ для потреб котельні відповідача за умовами договору №1005, постачання газу за ціною 686грн. за 1тис.куб.м. можливе лише при умові укладення угоди на постачання природного газу безпосередньо з ДК "Газ України". Цим же листом позивач повідомив, що згідно розпорядження ВАТ "Івано-Франківськгаз" №27/05-229 від 06.02.2008р. укладення угоди на постачання природного газу з Івано-Франківським управлінням по експлуатації газового господарства можливе лише   як    для   суб'єктів  господарювання,  тобто  за   ціною   1293,95грн.  за

1 тис.куб.м., у зв'язку з чим відповідачу необхідно було до 15.02.2008р. вирішити питання укладення угоди на постачання та транспортування природного газу.

Відповідач не погодився на зміну договірних умов постачання газу, не вирішив питання укладення відповідної угоди з ДК "Газ України", але продовжував споживати природний газ для вироблення теплової енергії, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем за період з лютого 2008р. по червень 2008р. включно в сумі 29898,33грн.

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач підставно та обґрунтовано звернувся до відповідача з пропозицією укласти угоду на постачання природного газу безпосередньо з ДК "Газ України", оскільки продовжувати відпуск відповідачу газу за умовами договору №1005 від 05.01.2004р. відповідно до вимог діючого законодавства позивач міг лише за цінами, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України №605 від 29.04.2006р. для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, тобто в розмірі 1293,95грн. за 1 тис. куб. м. з урахуванням податку на додану вартість, цільової надбавки та тарифів на транспортування та постачання (на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач у встановленому законом порядку не уклав відповідного договору на постачання природного газу з належним контрагентом (постачальником), що підтверджено, зокрема, довідкою №27/05-1495 від 09.09.2008р., виданою ВАТ "Івано-Франківськгаз", але продовжував споживати поставлений позивачем газ. При цьому, договір №1005 від 05.01.2004р. на поставку природного газу зберігав свою чинність, оскільки п.10.1 даного договору передбачено, що він діє в частині споживання газу щорічно, якщо про протилежне за 10 днів не повідомить зацікавлена сторона, а в частині проведення розрахунків за послуги –до їх повного здійснення, у зв'язку з чим позивач з лютого місяця 2008 року почав здійснював поставку відповідачу газу за новими цінами, встановленими для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання.  

Водночас, врахувавши п.6.1 вказаного договору та застосувавши до спірних правовідносин приписи ч.1 ст.624, ч.2 ст.625 ЦК України, суди дійшли висновку про правомірне нарахування позивачем відповідачу пені за порушення договірних зобов'язань щодо прострочення оплати одержаного природного газу за період з 11.03.2008р. по 27.06.2008р. в сумі 1663,37 грн., 3% річних за період лютий - червень 2008 року в сумі 266,71грн., та  розміру збитків, завданих інфляцією у цей період в сумі 1100,8грн.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанції вважали обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 955,17грн. боргу за техобслуговування, оскільки відповідно до п.1 угоди №1005 від 05.01.2004р., укладеної між Івано-Франківським управлінням газового господарства (виконавець) та ДП "Наше житло" (замовник), позивач взяв на себе зобов'язання по технічному огляду і профілактичному обслуговуванню обладнання газового господарства, яке належить Замовнику, а відповідач зобов'язався  оплатити вартість робіт по технічному огляду та профілактичному обслуговуванню у встановлені терміни та в сумі згідно розділу 2 цієї угоди.

Проте не можна погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки судами не було повно та всебічно з'ясовані обставини справи, що мають значення для розгляду спору і можуть вплинути на результати його вирішення, всупереч вимог ст.43 ГПК України, а також внаслідок неправильного застосування  норм матеріального права, а саме: ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України.

За договірними умовами визначеними сторонами в п. 3.5 договору на поставку природного газу (гуртожитків та відомчих будинків, які належать підприємствам, установам та організаціям при наявності газового лічильника)  №1005 від 05.01.2004р. основою в розрахунках за використаний покупцем газ являється акт реалізації, оформлений на основі документів обліку газу, завірених в газотранспортній організації в установленому порядку.

В п.5.2 цього договору сторони визначили, що звірка розрахунків за звітний місяць здійснюється сторонами до 15 числа, наступного за звітний місяцем. На підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акту приймання-передачі газу. Указана звірка формується актом звірки.

Судами обох інстанцій не з'ясовано чи дотримано сторонами договірні умови зазначені в цих пунктах договору з витребуванням належних доказів та наданням їм правової оцінки у відповідності до ст.43 ГПК України.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій також не з'ясовано, який фактичний об'єм газу, використаний відповідачем і за який не проведено розрахунку.

Не з'ясування судами вказаних обставин, свідчить про передчасність висновків про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 29898,33грн.- основного боргу, 1663,37грн. пені, 266,71грн. 3% річних та 1100,8грн. збитків від інфляції.    

Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача 955,17грн. за послуги з технічного обслуговування, відповідно до умов укладеної між сторонами угоди №1005 від 01.01.2005р. є передчасними, оскільки позивачем не надано судам обґрунтованого розрахунку зазначеної суми, а судами всупереч ст.38 ГПК України при розгляді справи не витребувано доказів, які б підтвердили зазначену заборгованість та не встановлено факту надання послуг позивачем відповідачу у відповідності до умов цієї угоди.

Водночас судами не надано належної правової оцінки наявним у справі  різним договорам, що укладені між сторонами, предметом яких було надання позивачем відповідачу послуг по технічному обслуговуванню (а.с. 12-13, 37-40) та не з'ясовано по якому саме договору заявлена до стягнення заборгованість за послуги з технічного обслуговування.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувані рішення та постанову, надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, неправильно застосували вказані норми матеріального права, порушили норми процесуального права, у зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117 ГПК України), оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а дана справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Згідно ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Наше житло" ЗАТ БК "Прикарпаття і К" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2008р. у справі №П-3/97 скасувати.

Справу №П-3/97 передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя:О. Кот

Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук