Постанова

від 12.03.2009 по справі 8/89-92

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/89-92

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

12.03.09                                                                                           Справа  № 8/89-92

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                    Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                                                    Давид Л.Л.

                                                                                                              Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Волинська агрохімічна компанія», с. Струмівка, Луцький район.

на рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2009 року

у справі № 8/89-92

за  позовом: Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Волиньагрохім», с. Струмівка, Луцький район

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Юг», м. Донецьк

до відповідача 2: ТзОВ «Волинська агрохімічна компанія», с. Струмівка, Луцький район

про визнання недійсним договору уступки вимоги від 09.08.2007 року № 5/5

Представники:

Від позивача: не з»явився.

Від відповідача-1: не з»явився.

Від відповідача-2: не з»явився.

             Рішенням господарського суду Волинської області від 12.01.2009 року у справі №8/89-92 (суддя Кравчук А.М.) задоволено позовні вимоги ВАТ «Волиньагрохім», с. Струмівка, Луцький район до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Юг»,м.Донецьк, ТзОВ «Волинська агрохімічна компанія», с. Струмівка, Луцький район, визнано  недійсним договір уступки вимоги від 09.08.2007року №5/5, укладений між відповідачами.

Суд мотивував рішення тим, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено уступку права виконання судового рішення, оскільки уступка права вимоги за договором від 09.08.2007р. №5/5 здійснювалась на виконання рішення господарського суду Волинської області від 22.03.2005року у справі №4/24-38, тому оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним, як такий, що укладений всупереч норм законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи його незаконним та необгрунтованим, ТзОВ «Волинська агрохімічна компанія» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що договір від 09.08.2007р. передбачає не уступку права виконання судового рішення, а уступку права вимоги боргу, яке підтверджено згідно рішення суду. Відповідно договір від 09.08.2007р. це окремий цивільно-правовий договір, не пов»язаний з господарським процесуальним законодавством, тому місцевий господарський суд прийшов до невірного висновку про те, що чинне господарське законодавство не передбачає уступку права виконання судового рішення. Крім того, апелянт зазначає про відсутність нормативно-правового акта, який забороняє уступати право вимоги боргу, який ґрунтується на підставі рішення суду.  

       Сторони двічі в судове засідання без поважних причин не з»явились, про день розгляду справи були належним чином повідомлені, скаржник про день слухання справи повідомлений, оскільки подав клопотання про відкладення розгляду справи, реєстр органу зв»язку свідчить про відправлення кореспонденції за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі.

       Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

       9 серпня 2007 року між відповідачами у справі ТзОВ «Юг» та ТзОВ «Волинська агрохімічна компанія» укладено договір уступки вимоги №5/5.

       Відповідно до п.1.1 договору, ТзОВ «Юг»передає новому кредитору ТзОВ «Волинська агрохімічна компанія»право вимоги боргу від ВАТ «Волиньагрохім»(боржник), який ґрунтується на  підставі:

-договору від 16.09.2003р.

-накладних №25 від 16.10.2003р., № 31 від 17.10.2003р., № 36 від 29.10.2003р., №43 від 03.11.2003р., №44 від 03.11.2003р., № 41 від 03.11.2003р., № 42 від 03.11.2003р., №45 від 24.11.2003р., №46 від 26.11.2003р., №48 від 27.11.2003р., №49 від 28.11.2003р., №50 від 02.12.2003р., №51 від 05.12.2003р., №52 від 08.12.2003р., № 53 від 08.12.2003р.

-рішення господарського суду Волинської області від 22.03.2005р. у справі №4/24-38.

       Загальний розмір боргу, право вимоги якого передається по даному договору становить 416011,74 грн.

       Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга   до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:

       Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

       Статтею 203 ЦК України, зокрема , передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

       Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний  правочин).

       Згідно ст.512 ЦК України, кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

       У відповідності до абз.7ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошове зобов»язання - це зобов»язання боржника  сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

      Чинне законодавство не обмежує права кредитора щодо вибору часу здійснення уступки вимоги іншій особі. Отже, кредитор має право уступити свою вимогу до боржника - відповідача і після звернення до нього з позовом, але до прийняття судом рішення (п.12 Листа ВГСУ від 7.12.1995року №01-8/870 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»).

       Після прийняття рішення судом, яке вступило в законну силу, припиняються зобов»язання за договором, що було предметом судового спору та одночасно виникають зобов»язання боржника з виконання судового рішення. Чинне господарське процесуальне законодавство не передбачає уступку права виконання судового рішення.

       Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України допускає заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але винятково з тієї підстави, коли це  сталося внаслідок реорганізації підприємства чи організації.

       Інші види правонаступництва, такі як відступлення вимоги, переведення боргу тощо, не тягнуть за собою заміну сторони в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу.

       Відповідно до спірної угоди відповідачу передано право вимоги виконання зобов»язання, визначеного рішенням суду у справі №4\24-38, на виконання якого видано наказ.

       Таким чином, уступка права вимоги за спірною угодою відбулась після видачі  виконавчого документа.

       Отже, після порушення у справі №4/24-38, ТзОВ «Юг»набуло статусу сторони у справі, а у виконавчому провадженні –стягувача. При цьому заміна сторони у стадіях судового процесу, однією із яких є виконання судового рішення, відбувається у визначеному ст.25 ГПК України та ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»порядку.

       Враховуючи наведене, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що договір уступки вимоги суперечить закону, підлягає визнанню недійсним.

       Враховуючи вищевикладене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що висновки господарського суду відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення є  законним і обгрунтованим, а також таким, що прийнято господарським судом  за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, апеляційна скарга відповідача-2 безпідставною і необґрунтованою.

       Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2009 року

у справі № 8/89-92 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Волинська агрохімічна компанія»,с.Струмівка, Луцький район - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Волинської  області.

Головуючий-суддя                                                                      Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                    Давид Л.Л.

Суддя                                                                                  Мурська Х.В.