Постанова

від 18.03.2009 по справі 30/21-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/21-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 березня 2009 р.                                                                                    № 30/21-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                      Гончарука П.А. (головуючого),

                                                                      Вовка І.В.,

                                                                      Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2008 року у справі № 30/21-08 за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" до товариства з обмеженою відповідальністю "Геосервіс" про розірвання договору та стягнення суми, за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Геосервіс" до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" про стягнення суми, –

Встановив:

У квітні 2008 року Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Геосервіс" про розірвання договору № 22-к від 7 грудня 2004 року про виконання землевпорядних робіт, посилаючись на порушення умов договору, та стягнення авансового внеску за вказаним договором в розмірі 60000 грн.

22 травня 2008 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про зобов'язання позивача прийняти виконані відповідачем роботи в сумі 103521,60 грн. шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, стягнення з позивача вартості виконаних робіт в розмірі 43521,60 грн. При цьому, відповідач зазначив, що не заперечує проти розірвання договору № 22-к від 7 грудня 2004 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 3 липня 2008 року первісний позов задоволено частково. Розірвано договір № 22-к від 7 грудня 2004 року. В решті вимог за первісним позовом відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в розмірі 43521,60 грн. та судові витрати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2008 року рішення місцевого суду скасовано. В задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Зобов'язано позивача прийняти фактично виконані відповідачем роботи на суму 103521,60 грн. шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати.  

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення у справі про задоволення первісного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 18 березня 2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, згідно п. 1.1 Статуту Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" вказане підприємство є правонаступником виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2005 року № 540.

7 грудня 2004 року між виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму та відповідачем у справі укладено договір про виконання землевпорядних робіт № 22-к, відповідно до умов якого на відповідача покладено обов'язок виготовлення технічної документації із землеустрою, (проектів землеустрою) щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку певних об'єктів.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 22-к від 7 грудня 2004 року сторонами узгоджено етапи, види робіт, період виконання та вартість етапу, згідно якого: І етап робіт (підбір планово-картографічних матеріалів та збирання інформації про опорну геодезичну мережу), період виконання 25 днів з моменту надходження авансового платежу, вартість –40128 грн.; ІІ етап (кадастрова зйомка земельної ділянки), період виконання 18 днів з моменту 1-го етапу робіт, вартість –63393,60 грн.; ІІІ етап (розробка та складання документів із землеустрою, що посвідчують право на земельні ділянки), період виконання 17 днів з моменту проведення кадастрової зйомки земельної ділянки, вартість –30238,40 грн., загальна вартість робіт складає 133760 грн.

Пунктом 2.1 договору обумовлено, що за виконану роботу, згідно п. 1.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю суму в розмірі 133760,00 грн., в т.ч.  ПДВ –22293,33 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору вартість робіт –договірна –згідно кошторису (додаток № 2), який погоджується сторонами. Сторонами складений та підписаний кошторис на проектні (топографо-геодезичні) роботи на суму 133760 грн.

Позивач, в рахунок виконання землевпорядних робіт, перерахував відповідачу суму в розмірі 60000 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору № 22-к від 7 грудня 2004 року виконана робота приймається позивачем поетапно, що фіксується актом приймання-передачі виконаних робіт; жодна із сторін не може відмовитись від підписання такого акту (п. 4.3 договору).

Причиною виникнення даного спору є неналежне виконання зобов'язань за договором № 22-к від 7 грудня 2004 року.

Керуючись положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення первісного позову в частині розірвання договору № 22-к від 7 грудня 2004 року, оскільки при укладенні вказаного договору сторони домовились, що дію договору може бути припинено за згодою сторін, а відповідач проти розірвання договору не заперечував.

Разом з цим, місцевий господарський суд відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 60000 грн., посилаючись на те, що вказана сума зарахована в рахунок оплати вартості виконаних робіт по І та ІІ етапам.

Задовольняючи зустрічний позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що виконання відповідачем І та ІІ етапів обумовлених договором № 22-к робіт підтверджено матеріалами справи. Оскільки вартість виконаних робіт складає 103521,60 грн., а позивачем сплачено 60000 грн., які зараховані в рахунок оплати цих робіт, стягненню з позивача підлягають 43521,60 грн.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність його скасування, відмови в первісному позові та задоволення зустрічного позову в частині зобов'язання позивача прийняти виконані відповідачем роботи шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, апеляційна інстанція посилалась на наступне.

Відсутність акту приймання-передачі виконаних робіт, виходячи з вимог чинного законодавства та умов договору № 22-к, унеможливлює стягнення вартості виконаних робіт.

Апеляційним судом зазначено, що матеріали справи містять докази виконання відповідачем робіт, обґрунтованих договором № 22-к, а згідно з п. 6.1 договору цей договір діє до моменту виконання робіт, що фіксується актом приймання-передачі робіт.

Встановивши зазначене, господарський суд другої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для розірвання спірного договору.

Разом з тим, виходячи з умов ст.ст. 837, 882 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Геосервіс" в частині зобов'язання позивача підписати акт приймання-передачі виконаних робіт підлягають задоволенню, оскільки замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Акт приймання-передачі виконаних робіт за договором на виконання землевпорядних робіт № 22-к від 7 грудня 2004 року датовано 31 жовтня 2007 року та підписано директором товариства з обмеженою відповідальністю "Геосервіс" Красновим С.В. Даний акт є підставою для проведення розрахунків, тому строк оплати вартості робіт необхідно рахувати з дня підписання акту обома сторонами.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що вимоги про стягнення вартості робіт, заявлені в зустрічному позові, не можуть бути задоволені, так як строк оплати не настав і права виконавця на отримання оплати на цей час не порушені.

Вказані висновки апеляційного господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

                ПОСТАНОВИВ:     

Касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2008 року у справі № 30/21-08 –без змін.

Головуючий                                                                                   Гончарук П.А.

Судді                                                                                           Вовк І.В.   

                                                                                                    Малетич М.М.