Рішення

від 23.03.2009 по справі 7/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.09                                                                                 Справа № 7/33

За позовом Прокурора м. Лисичанська  в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ  Луганської області

до Малого приватного підприємства “Бай Лун”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 4688 грн. 07 коп.

                                                                                                                           Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –Торбенко Є.В. гол. спец., довіреність № 5234-01/16 від 25.12.08;

від відповідача –не прибув;

прокурор –Кадацький М.В. посвідчення № 295 від 14.06.07.

           Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків, заподіяних територіальній громаді м. Лисичанська, внаслідок зайняття земельної ділянки, об'єкта комунальної власності територіальної громади м. Лисичанська, без достатніх правових підстав, за період з 03.03.07р. до 26.06.08р. у сумі 4688 грн. 07 коп.

          Відповідач  відзив  на позовну заяву не надав, його представник у засідання суду не прибув. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та заявника, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідачем за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.07, дата державної реєстрації договору 03.03.07, дата державної реєстрації права власності 11.05.07 (далі –Договір купівлі-продажу), було придбано нерухоме майно зазначене у п.1.1. цього Договору, що знаходиться у м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 32.

26.06.08 між сторонами у справі було укладено договір оренди землі, державна реєстрація 26.06.08 за № 040840600284 (далі –Договір оренди), відповідно до п.1 якого орендодавець, на підставі рішення № 593 від 24.04.08 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації автозаправного пункту, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 32.

Відповідно до п.2 Договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2209 га.

02.07.08 позивачем було складено Акт №08/08 визначення збитків, завданих територіальній громаді м. Лисичанська у вигляді не отриманих доходів за час безпідставного користування земельною ділянкою МПП "Бай Лун" та порядку їх відшкодування. Названим Актом комісією визнано факт наявності збитків, завданих територіальній громаді м. Лисичанська у вигляді не отриманих доходів за час безпідставного користування МПП "Бай Лун" земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 32, у розмірі 4688,07 грн., згідно доданого розрахунку за період з 03.03.07 по 25.06.08, який заявник та позивач просять стягнути на користь позивача.

Відповідачем позов не оспорено, доказів звільнення земельної ділянки та відшкодування шкоди не надано.

Оцінивши доводи позивача та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Приписи ст.ст. 13 і 41 Конституції України  визначають, що від імені Українського народу права власника зокрема на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, частини 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

При переході права власності на будівлю  і  споруду  право власності  на  земельну  ділянку або її частину може переходити на підставі  цивільно-правових  угод,  а  право  користування  -   на підставі договору оренди. При  відчуженні  будівель  та  споруд,  які розташовані на орендованій  земельній  ділянці,   право   на   земельну   ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки (ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.  Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст. 125 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України).

Відповідачем за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.07, дата державної реєстрації договору 03.03.07, дата державної реєстрації права власності 11.05.07 (далі –Договір купівлі-продажу), було придбано нерухоме майно зазначене у п.1.1. цього Договору, що знаходиться у м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 32.

26.06.08 між сторонами у справі було укладено договір оренди землі, державна реєстрація 26.06.08 за № 040840600284 (далі –Договір оренди), відповідно до п.1 якого орендодавець, на підставі рішення № 593 від 24.04.08 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації автозаправного пункту, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 32.

Тобто, у період з 03.03.07 по 25.06.08 відповідач користувався спірною земельною ділянкою без оформлення права користування у відповідності з вищенаведеними нормами діючого законодавства України.

Приписами частини 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом передбаченим частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України, у тому числі шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі (ч.3 ст. 22 ЦК України).

Таким чином, внаслідок того, що відповідач своєчасно та належним чином не оформив своє право користування земельною ділянкою, а саме Договір оренди земельної ділянки, позивач, особа яка здійснює право власника від імені Українського народу згідно з приписами ст.ст. 13 і 41 Конституції України, не отримав певний доход від оренди земельної ділянки та відповідно отримав збитки.

Позивачем було обґрунтовано нараховано збитки за період з 03.03.07 по 25.06.08, проте при обчисленні їх розміру допущено помилку. Відповідно до формул розрахунку (а.с.15) за період з 03.03.07 по 30.09.07 позивачем не отримано доход на суму 2256 грн. 38 коп., за період з 01.10.07 по 31.12.07 –734 грн. 39 коп., за період з 01.01.08 по 25.06.08 –1452 грн. 50 коп., загальний розмір збитків склав 4443 грн. 27 коп. У стягненні решти суми збитків слід відмовити.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Бай Лун”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Фрунзе, 22, код ЄДРПОУ 31198268 на користь Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ  Луганської області, вул. Комсомольська, 7, код 24180679 - збитки у сумі 4443 грн. 27 коп., видати наказ позивачу.  

3. Стягнути з Малого приватного підприємства “Бай Лун”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Фрунзе, 22, код ЄДРПОУ 31198268 в доход Державного бюджету України:

- на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 96 грн. 67 коп.;

- на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 111 грн. 84 коп.,  видати наказ Державній податковій інспекції в м. Лисичанську.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 26.03.09.

  Суддя                                                                                                              Т.Л.Калашник