Рішення

від 17.07.2013 по справі 910/10136/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10136/13 17.07.13

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" До Дочірнього підприємства «Енеїда» Простягнення 6733, 90 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Мазурок Я.В. дов. № 155/1/23-5743 від 21.12.2012р. до 31.12.2013р.

Від відповідача - не з'явився

ОБСТАВНИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Енеїда" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року суму боргу в розмірі - 8266, 99 грн., пеню - 1155, 46 грн., інфляційних витрат - 8, 90 грн., 3% річних - 231, 09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10136/13, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

16.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

16.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

17.07.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

17.07.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідно довідки ф.20 на поштовому поверненні № 01030 23965686 конверт повернуто з відміткою - "за закінченням терміну зберігання".

Представник позивача подану заяву про зменшення позовних вимог підтримав.

Відповідно заяви про зменшення позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем проплачено 25.06.2013 року - 877, 17 грн. та 3000, 00 грн., а також вказує що відповідачем спожито в травні-червні 2013 року послуг на суму 848, 36 грн.

Відповідно ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п.п.3.10, 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення, Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Таким чином суд приходить до висновку прийняти заяву про зменшення в розмірі 5238, 18 грн. боргу, 24, 53 грн. інфляційних витрат, 259, 84 грн. 3% річних, 1211, 35 грн. пені. Ціна позову складає 6733, 90 грн.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала про порушення проваження у справі надсилалась відповідаа на юридичну адресу зазначену у витягу ЄДПОУ - м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

01.12.2005 р. між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Дочірнім підприємством "Енеїда" (абонент) укладено договір № 1253 (далі-Договір), предметом якого є надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів (з подальшою пролонгацією) нежилого приміщення в будинку № 44-А по вул. Хрещатик в м. Києві.

Відповідно до пункту 2.2.1 та 2.3.3, 2.3.6 Договору позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), гарячого водопостачання (протягом року), в кількості та обсягах згідно із заявкою Абонента, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію Дирекцією по експлуатації нежилих будинків проводиться згідно з Тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.2004 р. № 2249 за кожну відпущену гігакалорію.

Згідно п. 2.3 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до договору, згідно п. 3 якого сплату Абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

За твердженнями позивача заборгованість відповідача за період листопад 2012 року по квітень 2013 року за договором становить 8266,99 грн., за період з травня - червня 2013 року - 848, 36 грн.

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії, акти прийому виконаного опалення та обслуговування №№ 1253/10, 1253/11, 1253/31, 1253/12, 1253/9,1253/1304, 1253/1305, 1253/1306, реєстри видачі платіжних документів, розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді на суму 5238, 18 грн. (з урахуванням проплати 25.06.2013 року - 877, 17 грн. та 3000, 00 грн. ).

Відповідно до п.3.4 додатку 2 договору у випадку несплати за користування послугами, вказаними у цьому договорі, до кінця розрахункового періоду підприємство нараховує Споживачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивачем нараховано згідно із п.3.4 додатку №2 договору пеню в сумі 1211, 35 грн., а також 24, 53 грн. інфляційних витрат, 259, 84 грн. 3% річних.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є належно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення суми боргу - 5238, 18 грн. повністю.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути пеню в сумі 1211, 35 грн., а також 24, 53 грн. інфляційних витрат, 259, 84 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом згідно п.3.4 додатку 2 договору у випадку несплати за користування послугами, вказаними у цьому договорі, до кінця розрахункового періоду підприємство нараховує Споживачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, який суд визнає як належний суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме пеня в сумі 1129, 68 грн., а також 8,90 грн. інфляційних витрат, 244, 41 грн. 3% річних.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Енеїда" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд.44-А, ідентифікаційний код 32348578) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 5238, 18 грн. ( вісім тисяч двісті шістдесят шість грн. 99 коп.) суми боргу, пені 1129, 68 грн. (одну тисячу сто двадцять дев'ять грн. 68 коп.), інфляційної складової в сумі 8,90 грн. (вісім грн. 90 коп.) та 3% річних в сумі 244, 41 грн. (двісті сорок чотири грн. 41 коп.), 1691, 49 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто одну грн. 49 коп.) судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 22.07.2013 року.

Суддя О.Є. Блажівська