Постанова

від 12.03.2009 по справі 7/127-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/127-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 березня 2009 р.                                                                                    № 7/127-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві

за участю представника позивача:Тарасюка О.Л. та представників відповідача –Масюк Л.О., Шестірікова В.В., Гомольської А.М.

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Продукт"

на рішеннявід 16.05.2007

господарського судуДніпропетровської області

у справі№ 7/127-07

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Продукт"

провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2007 року відкрите акціонерне товариство "Завод "Дніпропрес" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Продукт" про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 112 від 08.05.1998.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2007 у справі № 7/127-07 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що рішення господарського суду прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 4 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що оспорюваний договір не містить всіх істотних умов, необхідних для договору лізингу, у зв'язку з чим договір є неукладеним і відсутні підстави для визнання його недійсним.

З такими висновками господарського суду погодитись не можна.

Оскаржуючи судове рішення, відповідач стверджує про те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому не мав і можливості забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Зазначеним твердженням відповідача не суперечать наявні матеріали справи, з змісту яких випливає, що ухвали господарського суду про призначення справи до слухання та відкладення розгляду справи, які направлялась відповідачу, разом з конвертами, були повернуті до господарського суду у зв'язку із відсутністю адресата за цією адресою.  

За таких обставин не можна дійти до висновку про те, що відповідач повідомлявся про час і місце засідання суду належним чином. В той же час, із змісту касаційної скарги та наданих до неї документів випливає, що заперечення відповідача проти висновків суду ґрунтуються на тому, що всі істотні умови договору були узгоджені між сторонами, а прийняті за договором зобов'язання в повній мірі виконувались ними протягом більш ніж 10 років.

Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи оригіналу судового рішення, в ньому відсутній його третій аркуш, у зв'язку з чим неможливо дійти до певних висновків про те, яка саме сукупність фактичних обставин справи була встановлена судом за наслідками її розгляду.

За таких обставин постановлене судом рішення, як таке, що відбулось з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

В ході такого суду належить врахувати наведене, у визначеному законом порядку забезпечити можливість участі відповідача у розгляді справи. На підставі наданих доказів встановити фактичні обставини справи та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно до вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Продукт" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2007 у справі № 7/127-07 скасувати.

Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий                                                                                       Ткаченко Н.Г.

Суддя                                                                                                   Харченко В.М.

Суддя                                                                                                   Борденюк Є.М.